У німеччині зародження технічної естетики відбувалось на початку 20 ст створенням шкіл "Баухауз"



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.



Ще у 19 ст. прогресивні люди надавали великого значення встановленню зв’язку між мистецтвом та ремеслом. Тобто між виробництвом утилітарних виробів та мистецтвом.

  • Ще у 19 ст. прогресивні люди надавали великого значення встановленню зв’язку між мистецтвом та ремеслом. Тобто між виробництвом утилітарних виробів та мистецтвом.

  • 1825 р. – С.Г. Строганов (відомий археолог) відкрив художню школу, яка в 1860 році набула статусу училища. Бурхливого розвитку набуває художня промисловість у 1919 році: створюються художні майстерні, а пізніше й інститути. Особливо бурхливого розвитку технічна естетика і дизайн набули в післявоєнні 50-ті роки, коли з’явилась тенденція до взаємозв’язку матеріально-предметної сторони виробництва з опорою на окремі рекомендації технічної естетики.

  • На Заході в середині 19 ст. англ. архітектор У. Моріс відроджує старі ремесла. Він вважав, що вироби людської праці повинні бути красивими.

  • У Німеччині зародження технічної естетики відбувалось на початку 20 ст. створенням шкіл “Баухауз”.

  • Напрямок технічної естетики в країнах розвинутого капіталізму особливо в США має назву стайлінг (стилізм)



Загальне позначення явищ мистецтва і літератури ХХ ст., що відійшли від традицій зовнішньої подібності та утверджували новий підхід до зображення буття.

  • Загальне позначення явищ мистецтва і літератури ХХ ст., що відійшли від традицій зовнішньої подібності та утверджували новий підхід до зображення буття.









Один із напрямів образотворчого мистецтва ХХ ст. виник як складова частина руху за оновлення мистецтва на межі ХІХ і ХХ ст., пізніше названого авангардизмом. Частина авангардистів створювала мистецтво абстрактних форм (геометричних фігур, ліній, кольорових плям) – абстракціонізм. Засновниками абстракціонізму були російські художники В.Кандинський і К.Малевич, голландець П.Мондріан.

  • Один із напрямів образотворчого мистецтва ХХ ст. виник як складова частина руху за оновлення мистецтва на межі ХІХ і ХХ ст., пізніше названого авангардизмом. Частина авангардистів створювала мистецтво абстрактних форм (геометричних фігур, ліній, кольорових плям) – абстракціонізм. Засновниками абстракціонізму були російські художники В.Кандинський і К.Малевич, голландець П.Мондріан.









народився 11(23) лютого 1878 р. на околиці Києва в польській сім’ї. Батько був управителем на цукровому заводі. Мати Малевича була людиною творчою, захоплювалась складанням віршів, і саме вона подарувала 15-річному сину набір пензлів і фарб для занять у школі малювання. І з того часу він уже ніколи не полишав живопис. У 1913 р. Малевич оформляв постановку футуристичної опери Матюшина “Победа над солнцем”, де ввів чорний квадрат у декорації та костюми героїв. Саме так – на театральній сцені, а не на полотні – вперше з’явився він глядачам.

  • народився 11(23) лютого 1878 р. на околиці Києва в польській сім’ї. Батько був управителем на цукровому заводі. Мати Малевича була людиною творчою, захоплювалась складанням віршів, і саме вона подарувала 15-річному сину набір пензлів і фарб для занять у школі малювання. І з того часу він уже ніколи не полишав живопис. У 1913 р. Малевич оформляв постановку футуристичної опери Матюшина “Победа над солнцем”, де ввів чорний квадрат у декорації та костюми героїв. Саме так – на театральній сцені, а не на полотні – вперше з’явився він глядачам.

  • У 1928 – 1930 р.р.Малевич працював у Київському художньому інституті, мав (1930) персональну виставку.

  • Помер художник 1935 р. в Ленінграді. Урну з його прахом поховали в дачному селищі Немчинівка, яке за життя було йому найдорожчим місцем на землі. Над могилою поставили куб з чорним квадратом, який після зруйнування під час війни відновили лише в 1988р.





Умовна назва художніх рухів митців ХХ ст., що об’єднували тих кому були притаманні прагнення до докорінного оновлення художньої практики, розриву її зі старими принципами і традиціями, пошук нових, незвичних засобів виразу форми і змісту творів, взаємин митців із життям.

  • Умовна назва художніх рухів митців ХХ ст., що об’єднували тих кому були притаманні прагнення до докорінного оновлення художньої практики, розриву її зі старими принципами і традиціями, пошук нових, незвичних засобів виразу форми і змісту творів, взаємин митців із життям.





( від лат. Ехрressіo - вираження) напрям в літературі та мистецтві першої чверті ХХ ст., що проголошував єдиною реальністю суб’єктивний духовний світ людини, а його вираження – головною метою мистецтва.

  • ( від лат. Ехрressіo - вираження) напрям в літературі та мистецтві першої чверті ХХ ст., що проголошував єдиною реальністю суб’єктивний духовний світ людини, а його вираження – головною метою мистецтва.

  • У рамках експресіонізму виникли ранні образи абстрактного мистецтва у деяких художників, особливо німецьких, експресіонізм набув яскравого антивоєнного та антиімперіалістичного забарвлення.





модерністська течія в мистецтві першої чверті ХХ ст., назва походить від куба – геометричного тіла. Кубізм виник у Франції в 1907 році (картина «Авіньйонські дівчата» П.Пікассо). до перших груп кубістів увійшли французькі живописці П.Пікассо, Ж. Брак, А.Глез, Ж. Метсенже, Ж. Вілон, іспанець Х. Гріс. Кубізм був родоначальником незліченних модерністських течій ХХ ст. Уперше на передній план висувається формально-пластичний експеримент: розкладання реальної предметної форми на найпростіші об’ємні елементи (куб, куля, циліндр, конус) і конструювання комбінацій цих об’ємів на поверхні. Водночас зявилась кубі стична скульптура (українець О.Архипенко, французькі скульптори А.Лоран, Р.Дюшан-Війон)

  • модерністська течія в мистецтві першої чверті ХХ ст., назва походить від куба – геометричного тіла. Кубізм виник у Франції в 1907 році (картина «Авіньйонські дівчата» П.Пікассо). до перших груп кубістів увійшли французькі живописці П.Пікассо, Ж. Брак, А.Глез, Ж. Метсенже, Ж. Вілон, іспанець Х. Гріс. Кубізм був родоначальником незліченних модерністських течій ХХ ст. Уперше на передній план висувається формально-пластичний експеримент: розкладання реальної предметної форми на найпростіші об’ємні елементи (куб, куля, циліндр, конус) і конструювання комбінацій цих об’ємів на поверхні. Водночас зявилась кубі стична скульптура (українець О.Архипенко, французькі скульптори А.Лоран, Р.Дюшан-Війон)



Пікассо почав малювати з самого дитинства, перші уроки художньої майстерності Пікассо одержав у свого батька — вчителя малювання Х. Руїса, і незабаром володів ним досконало. В 8 років він малює свою першу серйозну картину маслом, Пікадора, з якою він не розлучався протягом всього життя.

  • Пікассо почав малювати з самого дитинства, перші уроки художньої майстерності Пікассо одержав у свого батька — вчителя малювання Х. Руїса, і незабаром володів ним досконало. В 8 років він малює свою першу серйозну картину маслом, Пікадора, з якою він не розлучався протягом всього життя.

  • В 1930 — 1934 саме в скульптурі виражається вся життєва сила Пікассо

  • в 1950 він малює знаменитого «Голуба миру».

  • Музей Пікассо був відкритий в Барселоні, завдяки самому художнику, який в 1970 підніс в дар місту свої роботи. В 1985 музей Пікассо був відкритий і в Парижі сюди ввійшли роботи, передані спадкоємцями художника,  — більше 200 картин, 158 скульптур, колажі і тисячі малюнків, естампів і документів, а також особиста колекція Пікассо.

  • Лауреат Міжнародної ленінської премії «За зміцнення миру між народами» (1962).





(від франц.surrealisme - надреалізм) напрям у мистецтві ХХ ст., що проголошував джерелом мистецтва сферу півсвідомості (інстинкти сновидіння, галюцинації) а його методом – розрив логічних зв’язків, замінених вільними асоціаціями. Сюрреалізм склався в 20-х роках ХХ ст., розвиваючи низку рис дадаїзму (письменники А.Бретон, Ф.Арп, Ж.Міро.). З 30-х років головною рисою сюрреалізму стала парадоксальна нелогічність поєднання предметів та явищ, яким надавалася предметно-пластична достовірність, яку можна було бачити (художники С. Далі, П.Блум, І.Тангі)

  • (від франц.surrealisme - надреалізм) напрям у мистецтві ХХ ст., що проголошував джерелом мистецтва сферу півсвідомості (інстинкти сновидіння, галюцинації) а його методом – розрив логічних зв’язків, замінених вільними асоціаціями. Сюрреалізм склався в 20-х роках ХХ ст., розвиваючи низку рис дадаїзму (письменники А.Бретон, Ф.Арп, Ж.Міро.). З 30-х років головною рисою сюрреалізму стала парадоксальна нелогічність поєднання предметів та явищ, яким надавалася предметно-пластична достовірність, яку можна було бачити (художники С. Далі, П.Блум, І.Тангі)



Його картини становлять ірраціональні комбінації суто реальних предметів, які мають натуральний вигляд або парадоксальним способом деформовані. Це може бути людська фігура з картотечними шуфлядами у животі ("Антропоморфна шафа", 1936 р.), годинник-серветка, що звисає зі столу ("Збереження пам'яті", 1931 p.j, слони на довгих павучих ніжках ("Спокуса св.Антонія", 1946 р.) тощо.

  • Його картини становлять ірраціональні комбінації суто реальних предметів, які мають натуральний вигляд або парадоксальним способом деформовані. Це може бути людська фігура з картотечними шуфлядами у животі ("Антропоморфна шафа", 1936 р.), годинник-серветка, що звисає зі столу ("Збереження пам'яті", 1931 p.j, слони на довгих павучих ніжках ("Спокуса св.Антонія", 1946 р.) тощо.





(від лат. futurum - майбутнє) авангардистський напрям європейського мистецтва 10 – 20-х років ХХ ст., переважно в Італії та Росії. Футуристи, прагнучи створити «мистецтво майбутнього», проголошували заперечення традиційної культури (спадщини «минулого»), оспівували естетику урбанізму та машинної індустрії. Для живопису (в Італії – У.Боччоні, ДЖ.Северіні) характерні зрушення, напливи форм, багаторазові повторення мотивів, що наче додають одне до одного враження, отримані в процесі стрімкого руху, для літератури – переплетення документального матеріалу і фантастики, у поезії (В.Хлєбников, В.Маяковський, І.Сіверянин ) мовне експериментування («слова на волі», або «заумь»).

  • (від лат. futurum - майбутнє) авангардистський напрям європейського мистецтва 10 – 20-х років ХХ ст., переважно в Італії та Росії. Футуристи, прагнучи створити «мистецтво майбутнього», проголошували заперечення традиційної культури (спадщини «минулого»), оспівували естетику урбанізму та машинної індустрії. Для живопису (в Італії – У.Боччоні, ДЖ.Северіні) характерні зрушення, напливи форм, багаторазові повторення мотивів, що наче додають одне до одного враження, отримані в процесі стрімкого руху, для літератури – переплетення документального матеріалу і фантастики, у поезії (В.Хлєбников, В.Маяковський, І.Сіверянин ) мовне експериментування («слова на волі», або «заумь»).



(від франц.dadaisme - перен. незв’язний дитячий лепет) –авангардистська літературно –художня течія в 1916 – 1922 р.р., склалась в Швейцарії. Представники : А.Бретон, Т. Тцара, Р.Гюльзенбек, М.Янко, М. Дюшан, Ф. Пікабія, М. Ернст, Ж. Арп. У цій течії абсолютизувався авангардистський принцип, заперечувалися будь які авторитети і традиції. Дадаїсти не визнавали жодних ідеалів. Вони оголосили будь-який вибір твором мистецтва, якщо художник узяв його із звичайного середовища й дав йому назву. У 20-х роках ХХ ст. у Франції злився з сюрреалізмом, у Німеччині – з експресіонізмом.

  • (від франц.dadaisme - перен. незв’язний дитячий лепет) –авангардистська літературно –художня течія в 1916 – 1922 р.р., склалась в Швейцарії. Представники : А.Бретон, Т. Тцара, Р.Гюльзенбек, М.Янко, М. Дюшан, Ф. Пікабія, М. Ернст, Ж. Арп. У цій течії абсолютизувався авангардистський принцип, заперечувалися будь які авторитети і традиції. Дадаїсти не визнавали жодних ідеалів. Вони оголосили будь-який вибір твором мистецтва, якщо художник узяв його із звичайного середовища й дав йому назву. У 20-х роках ХХ ст. у Франції злився з сюрреалізмом, у Німеччині – з експресіонізмом.



  • загальна назва окреслених останніми десятиліттями тенденцій у мистецтві, що виникли після модернізму та авангардизму.

  • мистецтво постмодернізму — це своєрідна лабораторія, де відбувається складний синтез рис, нашої доби, діалогічне розв'язання антиномій, накопичених попередніми епохами: • реалістична зображальність і фантасмагоричність; • гуманітарність і фізико-технічне орієнтування; • описовість і філософічність; • серйозність та іронічність; • традиційність і комп'ютеризована сучасність; • раціоналістичність і містичність; • політизованість й еротичність; • потік свідомості й гострота сюжетної дії; • строга аналітичність та ігрове начало; • позиція західної і східної культури.



  • Мауріц Корнеліс Ешер — художник-графік. Відомий перш за все своїми концептуальними літографіями, гравюрами на дереві й металі, в яких він майстерно досліджував пластичні аспекти понять нескінченності і симетрії, а також особливості психологічного сприйняття складних тривимірних об'єктів.

  • Роботи Ешера — це приголомшливі ілюстрації до математичних ідей періодичності і теорії кристалографічних груп, вони демонструють типи симетрії, застосовані в інженерній справі, геології і криптографії. А художник сміявся: він жодного разу в житті не одержав гарної оцінки з математики й був математично необізнаний. Коли одного разу відомий геометр Кокстер запросив Ешера на свою лекцію про математичний зміст його літографій, художник не зрозумів майже ні слова. Що ж, як писав сам Ешер, «математики знаходять шлях до брам саду. Але вони ніколи не заходять усередину, щоб оцінити його насолоду».








База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка