«Учитель живе доти, доки він вчиться, тільки-но він перестає вчитися, у ньому помирає вчитель»



Дата конвертації30.05.2016
Розмір445 b.



«Учитель живе доти, доки він вчиться, тільки-но він перестає вчитися, у ньому помирає вчитель»

  • «Учитель живе доти, доки він вчиться, тільки-но він перестає вчитися, у ньому помирає вчитель»

  • К.Д.Ушинський

  • «Тільки самоосвіта спроможна сформувати справді ерудовану та всебічну розвинену особистість, якою, без сумніву, повинен бути освітянин»

  • Жан-Жак Руссо

  • «Хто дорожить життям думки, той знає дуже добре, що справжня освіта – це самоосвіта»

  • Д. Писарєв



Удосконалення методичної майстерності - це передусім

  • Удосконалення методичної майстерності - це передусім

  • самоосвіта, особисті ваші зусилля, спрямовані на підвищення

  • власної культури праці і в першу чергу культури мислення.

  • В.Сухомлинський

  • Самоосвіта є елементом виробничої діяльності кожного вчителя, який вільно обирає матеріал, прийоми і засоби роботи. Відмінною рисою самоосвіти педагога є те, що результатом такої роботи виступає ефект розвитку учнів, а не тільки власне самоудосконалення в особистому та професійному планах.

  • Самоосвіта — це самостійно одержані із різних джерел знання, додатково до тих, що отримані в базових навчальних закладах, з урахуванням особистих інтересів і об'єктивних потреб загальноосвітньої школи.

  • Форми самоосвіти педагога:

  • поглиблена підготовка до занять, уроків, позакласних заходів із

  • школярами, дошкільнятами.

  • Виконання докурсових та післякурсових завдань

  • Участь в методичній роботі

  • Виступи на семінарах, педрадах з доповідями, інформаціями

  • Систематична робота над науково-методичною літературою,

  • періодичними виданнями



Самоосвітня діяльність включає:

  • Самоосвітня діяльність включає:

  • науково-дослідницьку роботу за проблемою;

  • вивчення наукової, методичної та навчальної літератури;

  • участь у колективних і групових формах методичної роботи;

  • вивчення досвіду своїх колег;

  • теоретичну роботу і практичну апробацію особистих матеріалів.

  • Найважливіші напрямами самоосвіти з предмета такі:

  • вивчення нових програм і підручників, усвідомлення їх особливостей і вимог;

  • вивчення додаткового наукового матеріалу;

  • проведення самостійної роботи з розв'язування задач, організація лабораторних і практичних робіт, дослідів і вправ;

  • освоєння технічних засобів навчання та мультимедійних, комп'ютерних технологій.



Структура кейсу самоосвітньої діяльності вчителя

  • Структура кейсу самоосвітньої діяльності вчителя

  • Мій педагогічний герб, моє творче кредо

  • Моя діагностика

  • Результати тестувань, анкетувань

  • Методична проблема, над якою я працюю

  • Самоосвітня робота з питань:

  • підвищення професійного рівня;

  • підвищення рівня знань з педагогіки;

  • підвищення рівня знань з психології;

  • підвищення загальнокультурного рівня;

  • робота з інструктивно-нормативними документами;

  • словник термінів

  • Самоаналіз уроку

  • Мій кращий урок

  • Відкритий виховний захід

  • Мої творчі методичні доробки

  • Оригінальний дидактичний матеріал

  • Проект, над яким я працюю

  • Мої публікації в пресі



План самоосвіти вчителя

  • План самоосвіти вчителя

  • Пропонуємо таку структуру плану самоосвітньої роботи вчителя.

  • 1.Науково-методична проблема району:

  • 2. Науково-методична проблема школи:

  • 3. Науково-методична проблема шкільного (міжшкільного) методичного об”єднання:

  • 4. Науково-методична проблема вчителя:

  • 5. Завдання самоосвітньої діяльності:

  • А) виступи і доповіді;

  • Б) відкриті уроки.





1. Коли найкраще можна визначити рівень самоосвітньої діяльності педагога ?

  • 1. Коли найкраще можна визначити рівень самоосвітньої діяльності педагога ?

  • 2. Яким має бути компетентний вчитель?





Переступаючи шкільний поріг, пам’ятай: ти обрав не професію, а спосіб життя.

  • Переступаючи шкільний поріг, пам’ятай: ти обрав не професію, а спосіб життя.

  • Отримуючи нові знання, знайди їм місце у професійній діяльності.

  • Не створюй із себе, як із професіонала, чиюсь копію, пам’ятай: ти – індивідуальність.

  • Пам’ятай, що робота, яку ти обрав, потребує постійного руху й розвитку.

  • Не соромся ставити запитання колегам, а якщо не отримав повної відповіді – звернися до класиків.

  • Якщо ти знаєш та вмієш те, чого не вміють твої колеги, – поділися своїми знаннями.

  • Не бійся відстоювати свою думку, але спочатку з’ясуй, чи дійсно вона правильна.

  • Пам’ятай: неможливо розмежувати процеси навчання та виховання.

  • Ти – творча особистість, яка повинна з кожного зернятка таланту виростити квітку індивідуальності.



- В процесі самоосвіти реалізується потреба особистості у власному розвитку; - Педагог уміє визначити свої сильні та слабкі сторони, володіє способами самопізнання та самоаналізу, є відкритим до змін; - Володіє розвинутою здатністю до рефлексії (діяльності особистості, що спрямована на усвідомлення власних дій, почуттів, аналіз цієї діяльності та формулювання висновків); - Програма професійного саморозвитку, самоосвіти містить у собі можливості дослідницької, пошукової, творчої діяльності; - Педагог є готовим до творчості; - Існує зв'язок особистісного та професійного

  • - В процесі самоосвіти реалізується потреба особистості у власному розвитку; - Педагог уміє визначити свої сильні та слабкі сторони, володіє способами самопізнання та самоаналізу, є відкритим до змін; - Володіє розвинутою здатністю до рефлексії (діяльності особистості, що спрямована на усвідомлення власних дій, почуттів, аналіз цієї діяльності та формулювання висновків); - Програма професійного саморозвитку, самоосвіти містить у собі можливості дослідницької, пошукової, творчої діяльності; - Педагог є готовим до творчості; - Існує зв'язок особистісного та професійного



1 група : “ Культура педагогічної праці вчителя – це …”

  • 1 група : “ Культура педагогічної праці вчителя – це …”

  • 2 група : “ Творчі педагоги досягли навчання без примусу. Я думаю, що …”

  • 3 група : “ Сучасний і ефективний урок – це …”



Загальнопедагогічні

  • Загальнопедагогічні

  • Пріорітет особистості учня в організації освітнього процесу

  • Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів

  • Орієнтація на процес навчання

  • Орієнтація на особистісні досягнення учнів

  • Створеннч емоційно – актуального фону уроку

  • Педагогічний такт і культура мови

  • Пізнавальна самостійність учнів

  • Чітке визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань уроку

  • Безперервний поступ





Зацікавленість ;

  • Зацікавленість ;

  • Жадоба до знань ;

  • Допитливість.



Здивування ;

  • Здивування ;

  • Зв’язок з емоційною сфкрою людини;

  • Подолання навчальних труднощів ;

  • Захоплення ;

  • Задоволення ;

  • Радісні переживання



Прагнення вглиблюватися в сутність явищ;

  • Прагнення вглиблюватися в сутність явищ;

  • Пізнання основ галузі знань;

  • Прагнення до їхнього вивчення



Динамічність ;

  • Динамічність ;

  • Перехід від явищ до сутності;

  • Встановлення звязків;

  • Поступальний рух;

  • Оволодіння закономірностями



Інтелектуальний настрій;

  • Інтелектуальний настрій;

  • Спільна захопленість діяльністю;

  • Організація дискусії;

  • Стиль проведення уроку;

  • Тонус спілкування;

  • Емоційний тонус



Готовність дитини до навчання;

  • Готовність дитини до навчання;

  • Ставлення учнів до школи;

  • Організація навчально - виховного процесу



Техніко – педагогічні :навчальні програми, спрямовані на управління, діагностику, моделювання, діалог, консультацію ;

  • Техніко – педагогічні :навчальні програми, спрямовані на управління, діагностику, моделювання, діалог, консультацію ;

  • Дидактичні : комп’ютер як тренажер, репетитор, асистент, засіб корекції, контролю, оцінки діяльності учнів, їх активізації і стимулювання, оптимізації діяльності вчителя



Доцільність використання комп’ютера з урахуванням форм організації навчання на уроці;

  • Доцільність використання комп’ютера з урахуванням форм організації навчання на уроці;

  • Поєднання комп’ютерних і не комп’ютерних методів навчання;

  • Дидактична структура комп’ютерного заняття;

  • Мотиваційне забезпечення роботи на комп’ютері;

  • Поєднання комп’ютера та інших ТЗН



Формування навичок володіння комп’ютером ;

  • Формування навичок володіння комп’ютером ;

  • Навчання грамотної роботи з носіями інформації;

  • Забезпечення зворотного звязку;

  • Індивідуалізація навчання;

  • Організація колективної та індивідуальної роботи;

  • Підвищення якості навчального процесу;

  • Пошук інформації з різних джерел;

  • Моделювання різних процесів і явищ



Безпосереднє застосування в навчальному процесі;

  • Безпосереднє застосування в навчальному процесі;

  • Організація самостійної роботи;

  • Забезпечення пізнавального дозвілля



Посилити мотиваційну діяльність учнів;

  • Посилити мотиваційну діяльність учнів;

  • Виконати більший обсяг роботи;

  • Глибше розкрити тему;

  • Оновити раніше засвоєний матеріал;

  • Створити різні ситуації;

  • Стимулювати пізнавальний інтерес



Робить знання учнівсвідомими, міцними, системними;

  • Робить знання учнівсвідомими, міцними, системними;

  • Дозволяє раціонально використовувати час, відведений на вивчення нового матеріалу;

  • Сприяє розширенню словникового запасу;

  • Істотно зменшує навантаження учнів;

  • Розвиває інтерес до навчання;

  • Активізує мислення учнів



Індивідуалізація навчання;

  • Індивідуалізація навчання;

  • Інтенсифікація самостійної роботи;

  • Підвищення мотивації та пізнавальної активності;

  • Виявлення творчих здібностей;

  • Можливість вибору рівня складності;

  • Збільшення обсягу виконаних завдань



Наявність психологічного бар’єра в педагога щодо застосування комп’ютерних технологій;

  • Наявність психологічного бар’єра в педагога щодо застосування комп’ютерних технологій;

  • Недостатня обізнаність вчителів щодо роботи з комп’ютером;

  • Невміння вчителя проектувати власну діяльність та діяльність учнів на уроці;

  • додаткові витрати часу на підготовку до уроку



Новизна інформації;

  • Новизна інформації;

  • Самостійна пізнавальна діяльність;

  • Усвідомлення практичної необхідності в знаннях для життя;

  • Історичний аспект шкільних знань;

  • Оновлення вже засвоєних знань



І група методів

  • І група методів

  • Методи організації та з дійснення навчально-пізнавальної діяльності.

  • ІІ група методів

  • Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

  • ІІІ група методів

  • Методи контролю (самоконтролю, взаємоконтролю), корекції (самокорекції, взаємокорекції) за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

  • IV група методів

  • Бінарні, інтегровані (універсальні) методи.



За джерелом передачі навчальної інформації включає в себе:

  • За джерелом передачі навчальної інформації включає в себе:

  • словесні методи - розповідь-пояснення, бесіду, лекцію.

  • наочні методи - ілюстрація, демонстрація

  • практичні методи: досліди, вправи, навчальна праця, лабораторні та практичні роботи, твори, реферати учнів



Індуктивні методи. Термін «індукція» походить від латинського inductio - зведення, вид узагальнення, який пов'язаний із передбаченням спостережень та експериментів на основі даних досвіду. У практичній педагогіці індукція втілюється у принципі: від часткового до загального, від конкретного до абстрактного.

  • Індуктивні методи. Термін «індукція» походить від латинського inductio - зведення, вид узагальнення, який пов'язаний із передбаченням спостережень та експериментів на основі даних досвіду. У практичній педагогіці індукція втілюється у принципі: від часткового до загального, від конкретного до абстрактного.

  • Дедуктивний метод, як уважають учені-дидакти, активніше розвиває абстрактне мислення, сприяє засвоєнню навчального матеріалу на основі узагальнень.



репродуктивні методи - відтворена репродукція як засіб повторення готових зразків або робота за готовими зразками, термінологічно вживається не лише в дидактиці, а й в образотворчому мистецтві, архітектурі, інших видах творчої діяльності;

  • репродуктивні методи - відтворена репродукція як засіб повторення готових зразків або робота за готовими зразками, термінологічно вживається не лише в дидактиці, а й в образотворчому мистецтві, архітектурі, інших видах творчої діяльності;

  • творчі, проблемно-пошукові методи (М. Скаткін, І. Лернер) визначають порівняно вищий щабель процесу навчання, особливо там, де він організований на вищому, ніж у масовій школі, рівні (гімназіях, ліцеях, колегіумах, колежах).

  • Проблемно-пошукова методика, на відміну від репродуктивної, пояснювально-ілюстративної, має спиратися на самостійну, творчу пізнавальну діяльність учнів. Як відомо, поняття «творчість» - це створення нового, оригінального, суспільно-цінного матеріального або духовного продукту. Творчість учнів має репродуктивний характер, тому поняття творчості по відношенню до школярів застосовується лише частково.



навчальна робота під керівництвом учителя - самостійна робота у класі. До неї належать класні твори, складання задач, самостійні письмові роботи, географічні подорожі. Власне кажучи, елементи самостійної праці учнів тут об'єднуються з інструктуванням, допомогою вчителя, у результаті чого школярі набувають навичок самостійності, закріплюючи індивідуальний стиль діяльності;

  • навчальна робота під керівництвом учителя - самостійна робота у класі. До неї належать класні твори, складання задач, самостійні письмові роботи, географічні подорожі. Власне кажучи, елементи самостійної праці учнів тут об'єднуються з інструктуванням, допомогою вчителя, у результаті чого школярі набувають навичок самостійності, закріплюючи індивідуальний стиль діяльності;

  • самостійна робота учнів поза контролем учителя - самостійна робота вдома. Мова йде про домашні завдання - усні та письмові. Проти домашніх завдань виступають педіатри та гігієністи, уважаючи їх джерелом перевантаження учнів. Поряд із цим домашні завдання мають позитивний вплив на розумовий розвиток, виховання та самовиховання дитини, сприяють виробленню навичок самостійної пізнавальної діяльності.



І підгрупа - методи стимулювання інтересу до навчання:

  • І підгрупа - методи стимулювання інтересу до навчання:

  • створення ситуації інтересу при викладанні того чи іншого матеріалу (використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів). Розвиток інтересу в учнів - це засіб активізації навчання, що сприяє кращому засвоєнню знань. Цікаво учням - цікаво з ними і вчителеві. Байдужість у навчанні негативно впливає на всіх учасників навчального процесу;

  • пізнавальні ігри як метод набувають великого значення для стимулювання та формування інтересу до знань (ігри-подорожі, вікторини тощо). Видатний педагог-батько Б. Нікітін склав для своїх дітей понад 500 дидактичних ігор. Пізнавальні ігри можуть набувати характеру рольових ігор, які користуються успіхом у старшокласників (вивчення курсів «Основи економічних знань», «Людина і суспільство», «Етика» тощо). У грі обов'язково повинні бути ведучі, виконавці, експерти, глядачі.



ІІ підгрупа - методи стимулювання обов'язку й відповідальності. Ідеальне навчання засноване лише на інтересі, без оцінок, щоденного оцінювання. Новатором у такому підході до навчання є грузинський педагог Ш. Амонашвілі.

  • ІІ підгрупа - методи стимулювання обов'язку й відповідальності. Ідеальне навчання засноване лише на інтересі, без оцінок, щоденного оцінювання. Новатором у такому підході до навчання є грузинський педагог Ш. Амонашвілі.

  • Головне в цьому методі - привчити дитину жити не тільки за стимулом «хочеться», а й за стимулом «треба», «необхідно»;

  • роз'яснення мети навчального предмета - метод стимулювання, основним правилом якого є: «Це згодиться в житті», «Без цього не можна бути освіченою та культурною людиною», «У майбутньому це стане тобі н обхідним»;

  • вимоги до вивчення предмета (орфографічні, дисциплінарні, організаційно-педагогічні). Їх виконання привчає учнів до дисциплінованості, що є головним у використанні цих методів, хоча даний аспект вивчено в дидактиці недостатньо;

  • заохочення та покарання в навчанні: оцінка учня за успіхи, усне схвалення та осуд педагога. Внутрішній закон кожного педагога - не користуватись антипедагогічними прийомами: виведення з уроку, виставлення негативної оцінки за поведінку, фізичне покарання тощо.



систематичність обліку та контролю;

  • систематичність обліку та контролю;

  • всеохопленість (усебічність, повнота) обліку та контролю;

  • диференційованість (за окремим предметом) та індивідуальність (за стилем і формами контролю);

  • об'єктивність оцінювання;

  • урізноманітнення видів і форм контролю в діяльності вчителя;

  • єдність вимог до контролю з боку всього педагогічного колективу.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка