Українська академія мистецтв була відкрита з ініціативи видатних діячів культури, науки і мистецтва — академіка Михайла Грушевського, вчених Дмитра Антоновича і Григорія Павлуцького,



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.





  • Українська академія мистецтв була відкрита з ініціативи видатних діячів культури, науки і мистецтва — академіка Михайла Грушевського, вчених Дмитра Антоновича і Григорія Павлуцького, художників Василя Кричевського, Федора Кричевського, Вадима Меллера, Михайла Бойчука, Олександра Мурашка, Георгія Нарбута, Миколи Бурачека, Михайла Жука, Абрама Маневича.







У 1918 році президентом Української академії мистецтв став Микола Григорович Бурачек (1871-1942) – відомий живописець, історик мистецтва, котрий пройшов школу у Кракові та Парижі. Еволюція його творчості – шлях від пейзажів, що фіксують мінливість світу ( “Золота осінь”, “Ганок взимку”) до композицій, де образ землі є синтезом тривалих спостережень і глибоких узагальнень. Твори Бурачека позначені впливом імпресіонізму. У найкращих творах передано поетичність природи України.



Серед митців, які прокладали дорогу українському живопису у широкий світ , був Абрам Маневич. Європейське визнання прийшло до нього в 1913 році після тріумфальної виставки у паризькій галереї Дюран Рюеля. В 1901—1905 навчався в Київському Художньому Училищі. Був одним з перших професорів Української академії мистецтв. В 1920 емігрував до Америки.



Василь Кричевський – (1873-1952) – брат Федора Кричевського – український маляр, архітектор, графік. Побіч малярства, у якому Василь Кричевський був типовим представником ліричного «українського імпресіонізму», графіки, де він пов'язував сучасність із здобутками книжкових прикрас 17-18 століть, виконавши у цьому дусі, між іншими цінними працями, проект прийнятого Центральною Радою українського державного герба, його вважають творцем нового українського стилю в архітектурі.





Творчість Георгія Нарбута – яскрава сторінка в українському мистецтві. Його по праву називають одним із найвидатніших графіків сучасності. Він послідовно відстоював свою позицію – творити сучасне мистецтво України, не зрікаючись її історичних високохудожніх здобутків. Крім ілюстрацій, Г. Нарбут створював шрифтові обкладинки, силуетні портрети, малював з натури пейзажі, створював алегоричні композиції, натюрморти.







Тоді ж Г. Нарбут працює і над проектом великого герба. На жаль, нам ці роботи не відомі, але до нас дійшла обкладинка проекту. У ній художник зобразив з одногу боку фігури гетьмана, вченого та козака Мамая, що напевно мали символізувати: державне управління, освіченість та ментальність. Ці фігури зображені на фоні геральдичного дерева. З іншого боку - біля обеліску стоїть робітник зі щитом на якому зображений тризуб.

  • Тоді ж Г. Нарбут працює і над проектом великого герба. На жаль, нам ці роботи не відомі, але до нас дійшла обкладинка проекту. У ній художник зобразив з одногу боку фігури гетьмана, вченого та козака Мамая, що напевно мали символізувати: державне управління, освіченість та ментальність. Ці фігури зображені на фоні геральдичного дерева. З іншого боку - біля обеліску стоїть робітник зі щитом на якому зображений тризуб.







Визначним досягненням

  • Визначним досягненням

  • Г. Нарбута і всієї української графіки є його «Українська абетка» (1917), в якій художник досяг граничної простоти й водночас вишуканості композиції, малюнка й кольору.

  • У вирішенні літер абетки Нарбут об'єднав досягнення як української рукописної та друкованої книги, так і досягнення західноєвропейських майстрів шрифту.

  • «Українська абетка» й донині залишається неперевершеною

  • пам'яткою завдяки високій майстерності художника й глибокому розумінню ним шрифтового мистецтва.





Образна мова модерну органічно поєдналася з національними рисами у творчості Михайла Жука (1863 -1964), учня польського майстра С. Виспянського. Декоративна орнаментальність його мистецтва надихалася красою рослинного світу. У численних панно художника можна побачити польові квіти, чорнобривці, жоржини.



Портретна творчість Михайла Жука — цінний внесок у скарбницю української культури. Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Іван Нечуй-Левицький, Марко Вовчок – образи дорогих йому людей, яких він невтомно малював, які залишив для нас, нащадків. Це здебільшого погрудні зображення, що подані в різноманітних ракурсах, динамічні завдяки графічній виразності форми і психологічній наповненості моделі. Портрети мають документальний характер, хоч і виконані з великою мірою узагальнення. Вдалій передачі внутрішнього стану часто допомагають точно обрані елементи тла, що є символами творчості портретованого.

  • Портретна творчість Михайла Жука — цінний внесок у скарбницю української культури. Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Іван Нечуй-Левицький, Марко Вовчок – образи дорогих йому людей, яких він невтомно малював, які залишив для нас, нащадків. Це здебільшого погрудні зображення, що подані в різноманітних ракурсах, динамічні завдяки графічній виразності форми і психологічній наповненості моделі. Портрети мають документальний характер, хоч і виконані з великою мірою узагальнення. Вдалій передачі внутрішнього стану часто допомагають точно обрані елементи тла, що є символами творчості портретованого.



Висновки:

  • Українське мистецтво 1917-1921 рр. набуло національного забарвлення. Величезну роль зіграло відкриття Української академії мистецтв у грудні 1917 року, яка зорганізувала творчість українських митців. Українські художники надають світовим мистецьким течіям (модернізм, символізм) національного забарвлення, створюючи власні самобутні стилі.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка