Українська культура як самобутнє духовне утворення Особливості етногенезу українського народу



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


Українська культура як самобутнє духовне утворення

  • 1. Особливості етногенезу українського народу.

  • 2. Періодизація розвитку української культури.

  • 3. Предмет і завдання курсу.

  • 4. Напрямки і методи дослідження.

  • 5. Еволюція поглядів на культуру її сутність та структура.

  • 6. Функції культури.


Бичко А. К., Бичко Б.І. Бондар Н.О. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій / Навч. посібник. – К. 1993.

    • Бичко А. К., Бичко Б.І. Бондар Н.О. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій / Навч. посібник. – К. 1993.
    • Бокань В. Культурологія: Навч. посібник /За ред. В.М. Пічі. – Л. 2003.
    • Грищенко В.А. Історія світової та української культури. – К. 2003.
    • Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /За ред М. Заковича.– К., 2003.


Поняття “етнічна культура”

  • Народ або етнос - це історична спільність людей, яка склалася на певній території та володіє стабільними особливостями мови, культури, а також усвідомленням своєї єдності і відмінності від інших.



Етногенез

  • Етногенез-проблема походження народу.

  • ЇЇ вирішення дає змогу з'ясувати:

  • ареал зародження етносу,

  • джерела його культури, мови,

  • особливості свідомості.



Гіпотези етногенезу українців

  • 1) теорія “споконвічності

  • 2) теорія автохтоності

  • 3) теорія “єдиної колиски”

  • 4) теорія “незалежного розвитку окремих східнослов'янських народів



Періодизація розвитку української культури

  • Перший період охоплює часовий відрізок від її витоків і до прийняття християнства.

  • Другий період припадає на час існування княжої держави — Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.



Періодизація розвитку української культури

  • Третій період припадає на литовсько-польську добу в історії нашого народу.

  • Четвертий період розвитку української культури припадає на козацько-гетьманську добу,



Періодизація розвитку української культури

  • П'ятий період охоплює 150 років, роки великої неволі нашого народу — від часів зруйнування Гетьманщини і до початку XX століття.

  • Шостий період є часом нового міжвоєнного та повоєнного поневолення України її східними та західними сусідами й охоплює часовий відтинок від початку XX ст. до кінця 80-х років.

  • Сьомий період розвитку української культури тільки-но розпочався і триває в нових історичних умовах. Це — сучасний період, що охоплює часовий відтинок від кінця 80-х і по сьогодення.





Історичний - намагається не стільки пояснити, скільки виявити та описати факти, події і досягнення культури, виділяючи в ній найвидатніші пам'ятки, імена творців.



Антропологічний – виявляє артефакти, досліджує вірування, звичаї, побут. Головна функція - адаптація та відтворення життєвого укладу людей.

  • Антропологічний – виявляє артефакти, досліджує вірування, звичаї, побут. Головна функція - адаптація та відтворення життєвого укладу людей.



Напрямки дослідження

  • Філософський - досліджує сутність культури, її відмінності від природи, співвідношення з цивілізацією й іншими явищами. Предметом вивчення є структура, функції та роль культури в житті людини і суспільства.



Соціологічний - досліджує функціонування культури або в цілому, або наявні в ній субкультури. Його цікавлять зміни, що відбуваються в культурі, реакція на ці зміни тих чи інших верств суспільства.

  • Соціологічний - досліджує функціонування культури або в цілому, або наявні в ній субкультури. Його цікавлять зміни, що відбуваються в культурі, реакція на ці зміни тих чи інших верств суспільства.





  • Діахронний - потребує викладу явищ, фактів, подій світової і вітчизняної культури в хронологічній послідовності.

  • Порівняльний метод застосовується в культурологічних дослідженнях двох або декількох національних культур. Він встановлює рівень своєрідності або спорідненості культур.



Археологічний - на підставі аналізу матеріальних предметів, добутих під час розкопок, дає вченому можливість зробити висновки про загальний стан культури.

  • Археологічний - на підставі аналізу матеріальних предметів, добутих під час розкопок, дає вченому можливість зробити висновки про загальний стан культури.

  • Біографічний метод переважно застосовується у літературознавстві як тлумачення літератури через відображення біографії й особистості письменника.



Еволюція поглядів на культуру

  • Слово "культура" походить від латинських слів обробляти, вирощувати, а пізніше - вклонятися, вшановувати

  • (культ богів, предків).

  • До середини І ст. до н.е. ці слова пов'язувалися саме із землеробською працею.



  • У середні віки поняття «культура» асоціюється з міським укладом життя.

  • В епоху відродження- з досконалістю та активізацією інтелектуального та творчого потенціалу людини.



  • Під культурою, на противагу „натурі" (природі), розуміють все, що створила людина.



Визначення культури

  • Культура - це матеріальний і духовний прогрес як індивідів, так і різноманітних соціально-національних спільнот.





Структура культури

  • Матеріальна культура охоплює всю сферу виробничої діяльності людства та її результати: як знаряддя праці, житло, предмети повсякденного побуту, одяг, будівельні споруди, засоби зв'язку, пам'ятники і монументи.



Духовна культура стосується області свідомості, пізнання, моралі, виховання, освіти, науки, мистецтва, літератури та інших сторін духовної діяльності людини

  • Духовна культура стосується області свідомості, пізнання, моралі, виховання, освіти, науки, мистецтва, літератури та інших сторін духовної діяльності людини



Структура культури

  • Побутова культура - обряди, звичаї, норми.

  • Технічна культура - наука, техніка, технології.

  • Художня культура - література, архітектура, скульптура, малярство.





Типологія культури відповідно до її носіїв

  • Світова культура - це синтез кращих досягнень усіх національних культур різних народів, що населяють нашу планету.



Національна культура уособлює надбання культур різних соціальних верств і прошарків населення кожного суспільства.

  • Національна культура уособлює надбання культур різних соціальних верств і прошарків населення кожного суспільства.



Упродовж розвитку людства виокремились

  • Упродовж розвитку людства виокремились

  • певні культурні епохи:

  • Антична,

  • Середньовічна,

  • культура епохи Відродження,

  • Нового часу,

  • Новітня.



Окремі форми культур

  • політична,

  • соціальна,

  • правова,

  • економічна,

  • екологічна,

  • фізична,

  • моральна .





Функції культури

  • Регулятивна,

  • або нормативна

  • Аксіологічна, або ціннісна

  • Виховна

  • Світоглядна



Первісні системи духовної культури.



Зародження культури. Настінні зображення в Каповій печері.



Первісне мистецтво





ВИСНОВОК

  • Культуру потрібно культивувати, бо вона для кожного народу є джерелом стійкості і добра, фактором національної гідності, служить підґрунтям для духовного розвитку наступних поколінь. Прогрес суспільства поєднується і супроводжується також культурним прогресом.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка