Управління процесом професійного розвитку педагогів в умовах загальноосвітнього навчального закладу



Дата конвертації17.06.2016
Розмір445 b.


Управління процесом професійного розвитку педагогів в умовах загальноосвітнього навчального закладу

  • Управління процесом професійного розвитку педагогів в умовах загальноосвітнього навчального закладу


  • Продовжити речення… :

  • бути виконавцем – це…

  • бути керівником – це…

  • бути лідером – це…

  • бути командою – це…



Характеристики виконавчої діяльності:

  • Характеристики виконавчої діяльності:

  • 1. Зосередженість на тих завданнях, які ставляться керівником.

  • 2. Оцінка і переживання щодо значущості тих в управлінських рішень, що треба виконувати, зацікавленість у їх виконанні.

  • 3. Самостійність у виконанні поставленого завдання.

  • 4. Планомірна послідовність, дисциплінованість.

  • 5. Відповідальність за виконання своїх обов'язків, усвідомлення необхідності виконувати поставлені завдання.

  • 6. Реалізація професійних функцій, наявність необхідних знань, умінь, навичок.

  • 7. Здатність до творчості, до створення нового.



Характеристики керівника:

  • Характеристики керівника:

  • 1. Прийняття рішення.

  • 2. Контроль виконання роботи.

  • 3. Вирішення проблем.

  • 4. Аналіз ситуацій.

  • 5. Формування системи цінностей.

  • 6. Делегування повноважень.

  • 7. Визначення стратегії розвитку організації



Характеристики лідера:

  • Характеристики лідера:

  • 1. Уміння впливати.

  • 2. Формування команди послідовників.

  • 3. Уміння надихати.

  • 4. Прояв ініціативи у впровадженні змін.

  • 5. Наявність особистого авторитету, комунікабельність.

  • 6. Є провідником ціннісних установок.

  • 7. Готовність допомагати і довіряти людям.



Характеристики команди:

  • Характеристики команди:

  • 1. Тісна взаємодія і взаємозалежність.

  • 2. Спільне рішення завдань, усвідомлення спільної мети.

  • 3. Організація комунікативної мережі.

  • 4. Спільна відповідальність за кінцевий результат.

  • 5. Утвердження організаційних цінностей.

  • 6. Формування атмосфери взаємної довіри.

  • 7. Взаємодія та партнерство.



  • Ю. Конаржевський звертав увагу на те, що основою нової парадигми управління, генеральним установленням сучасного менеджменту, його методологічним стрижнем є людиноцентристський погляд на управління, при якому співпрацівники розглядаються вже не як засіб для досягнення певних результатів, а скоріше як мета управління.



здійснювати максимальний розвиток ініціативи, талантів, творчих здібностей та уміння знайти себе у нових обставинах;

  • здійснювати максимальний розвиток ініціативи, талантів, творчих здібностей та уміння знайти себе у нових обставинах;

  • заохочувати досягнення співпрацівників та їх особистий внесок у роботу організації;

  • створювати можливості для творчого розвитку співпрацівників;

  • створювати такі умови, коли кожного можна бути почути;

  • захищати права та гідність людини;

  • гарантувати співпрацівнику особистісну захищеність.



що допомагає будувати колегіальні стосунки у педагогічному колективі,

  • що допомагає будувати колегіальні стосунки у педагогічному колективі,

  • утверджувати дух взаєморозуміння,

  • організовувати ефективне навчання педагогів,

  • залучати їх до проектної творчої діяльності;

  • надихати педагогічний колектив на ефективну роботу,

  • організовувати сумісну діяльність педагогів та адміністрації закладу



Нові професійні орієнтири у роботі учителя:

  • Нові професійні орієнтири у роботі учителя:

  • не педагог фахівець з предметної галузі, а

  • педагог - професіонал.

  • На відміну від фахівця в предметній області

  • професіонал повинен вміти працювати з процесами

  • утворення і розвитку особистості.

  • Педагог-професіонал – це організатор навчальної роботи з вирішення творчих завдань, проявлення ініціативи, самостійності.

  • Він:

  • спрямовує саморозвиток дитини,

  • створює умови для «вирощування» здатності до саморозвитку.



сукупність взаємопов'язаних аспектів,

  • сукупність взаємопов'язаних аспектів,

  • що відображають особистісні, функціональні, предметні, технологічні та соціальні особливості професії педагога.



Під особистісним аспектом розуміють професіоналізм особистості (якості, необхідні для професії ).

  • Під особистісним аспектом розуміють професіоналізм особистості (якості, необхідні для професії ).

  • Під функціональним - професіоналізм діяльності (складність професійних функцій , їх суспільну значущість).

  • Під предметним - професійну компетентність (ступінь освоєння предмета своєї діяльності).

  • Під технологічним - професійну майстерність (оволодіння технологією).

  • Під соціальним - результат професійної діяльності, соціальний статус працівника (стратифікаційна категорія).



У більш конкретизованих тлумаченнях

  • У більш конкретизованих тлумаченнях

  • професійний розвиток вчителя визначається як:

  • зростання його професійних досягнень в результаті накопичення практичного досвіду і систематичного перегляду власного викладання (А. Глеттхорн )



Професійний розвиток:

  • Професійний розвиток:

  • систематичний перегляд учителем змісту і процесу, а також контекстів його педагогічної діяльності (Т. Гансер, Г. Філдінг);

  • моральні цілі у викладанні, політична обізнаність, гострота і досвідченість вчителів, відданість і відповідальність за свою працю (А. Харгрівс );

  • це – процес, у ході якого вчитель самостійно або разом із своїми колегами переглядає, оновлює, розширює свої зобов’язання щодо моральної мети викладання, а також критично розвиває знання, вміння, хороше професійне мислення, планування і практику роботи з дітьми, молоддю й колегами на кожному етапі свого професійного життя (С. Дей);



професійний розвиток учителів базується на тому, що вони виступають суб’єктами активного навчання;

  • професійний розвиток учителів базується на тому, що вони виступають суб’єктами активного навчання;

  • професійний розвиток є пролонгованим процесом, тому що вчитель постійно навчається;

  • професійний розвиток – це процес, який проходить у рамках певного світоглядного і культурного контексту.



Практика показує, що найбільш ефективною формою професійного розвитку педагога є

  • Практика показує, що найбільш ефективною формою професійного розвитку педагога є

  • його щоденна діяльність у школі.

  • Найбільші можливості для професійного розвитку вчителів надає їх

  • навчання на робочому місці

  • (“on-the job learning” activities), зокрема:

  • навчання в групах,

  • активне дослідження,

  • портфоліо,

  • професійна співпраця творчих об’єднань,

  • співпраця між учителями, адміністрацією, батьками,

  • рефлексія.



ЇЇ основні характеристики:

  • ЇЇ основні характеристики:

  • Неперервність професійної педагогічної освіти:

  • орієнтація на постійний особистісний розвиток;

  • збагачення творчого потенціалу педагогів;

  • єдність періодів навчальної і трудової зайнятості;

  • формування позитивної мотивації до педагогічної діяльності, розуміння її соціальної значущості;

  • формування сукупності знань і умінь, що складають “технологічну основу” компетентної дії



2. Проектний і командний підходи до підвищення кваліфікації на рівні ЗНЗ:

  • 2. Проектний і командний підходи до підвищення кваліфікації на рівні ЗНЗ:

  • підвищення кваліфікації педагогів на основі модерації (роботу щодо підвищення кваліфікації проводять педагоги, які мають хорошу теоретичну підготовку, практичний досвід, результати власної діяльності й які здатні навчати своїх колег);

  • підвищення кваліфікації в межах певного методичного проекту (організація роботи в певному напрямі за результатами діагностування рівня професійної компетентності педагога і визначення кола проблем, з якими стикається учитель у практичній діяльності).



3. Врахування в організації внутрішньої системи підвищення кваліфікації:

  • 3. Врахування в організації внутрішньої системи підвищення кваліфікації:

  • соціального замовлення на підготовку педагога в системі внутрішньошкільного підвищення кваліфікації (спеціалістів, що реалізують таку підготовку, програмно-методичне забезпечення підготовки вчителів, нормативно-правове забезпечення – локальні акти школи, матеріально-технічне забезпечення, психологічне супроводження, управління процесом підвищення кваліфікації педагогів, мотивація на саморозвиток педагога);

  • потреб школи: погляд у майбутнє (“завтрашній день школи”) – ті освітні послуги,що будуть затребувані в завтрашньому дні; соціальні та ціннісні орієнтири в навчанні школярів; досягнення нового рівня організаційної культури тощо.



Серед форм і методів навчання на робочому місці найбільш поширеними є:

  • Серед форм і методів навчання на робочому місці найбільш поширеними є:

  • обговорення;

  • наставництво і учнівство (технологія коучингу);

  • тренінг;

  • делегування;

  • інструктаж;

  • навчання в межах методичного проекту;

  • індивідуальна система консультування та ін.

  • .

  • Характерною рисою таких форм і методів навчання є те, що вони спрямовані на взаємодію у звичайній робочій ситуації.



Система внутрішньошкільного моніторингу педагогів і учнів за допомогою тестування, анкетування, опитування, спостереження, есе тощо.

  • Система внутрішньошкільного моніторингу педагогів і учнів за допомогою тестування, анкетування, опитування, спостереження, есе тощо.

  • Запровадження ефективного педагогічного досвіду з подальшим педагогічним аналізом та рефлексією.

  • Участь у загальношкільних дискусіях по загальнозначущих педагогічних проблемах.

  • Розробка планів власної інноваційної діяльності.



Зосередженість на тих завданнях, які ставляться керівником (мотивація).

  • Зосередженість на тих завданнях, які ставляться керівником (мотивація).

  • Самостійність у виконанні поставленого завдання.

  • Самоорганізація (самоменеджмент), дисциплінованість.

  • Відповідальність за виконання своїх обов'язків, усвідомлення необхідності виконувати поставлені завдання.



Ефективна реалізація професійних функцій як прояв професійної компетентності.

  • Ефективна реалізація професійних функцій як прояв професійної компетентності.

  • Здатність до творчості, до створення нового.

  • Усвідомлення особистої відповідальності за кінцевий результат.

  • Утвердження у своїй діяльності організаційних цінностей.

  • Взаємодія та партнерство з колегами.

  • Аналіз ситуацій.

  • Організація власної комунікативної мережі.

  • Рефлексія власної професійної діяльності.



  • З представленого переліку оберіть

  • 5 характеристик, які, на Ваш погляд, є найбільш проблемними у професійній діяльності учителів

  • Вашої школи.



«У такому середовищі, - за словами Дж.Равена, - люди мають можливість прагнути до цілей, які їх цікавлять, і у процесі їх досягнення розвивати свою компетентність»

  • «У такому середовищі, - за словами Дж.Равена, - люди мають можливість прагнути до цілей, які їх цікавлять, і у процесі їх досягнення розвивати свою компетентність»



середовище, у якому людина буде розвивати свою компетентність через прагнення досягати значимі для неї цілі;

  • середовище, у якому людина буде розвивати свою компетентність через прагнення досягати значимі для неї цілі;

  • середовище, у якому люди мають можливість обговорювати свої цінності й розв’язувати ціннісні конфлікти в атмосфері поваги, відкритості, чесності та підтримки.



1) фонові характеристики розвиваючого середовища:

  • 1) фонові характеристики розвиваючого середовища:

  • врахування потреб, прагнень та бажань суб’єктів діяльності (через налагоджений механізм зворотного зв’язку: бесіди, опитування тощо) - Карл Роджерс відзначає, що хоча би одна сторона має прагнути до заохочення іншої до особистісного зростання, до розвитку та співпраці;

  • індивідуальний підхід (визнання цінності іншої людини, чужої думки та способу розв’язання певних завдань);

  • прагнення сприяти особистісному і професійному зростанню іншої людини;

  • атмосфера відкритості, підтримки, доброзичливості, поваги;

  • орієнтація на творчий підхід у розв’язанні завдань (альтернативність розв’язання проблем, відхід від стандартизації, гнучкість мислення);

  • поле можливостей, варіативність (для того, щоб людина могла вільно здійснювати свій професійний вибір, формувати різні компетенції, середовище має стати полем можливостей;

  • ресурси (наявність ресурсів і доступ до цих ресурсів).



2) характеристики, що відбивають взаємостосунки з зовнішнім середовищем:

  • 2) характеристики, що відбивають взаємостосунки з зовнішнім середовищем:

  • відкритість розвиваючого середовища, включення його в соціокультурний простір: географічний, соціально-економічний, культурно-освітній;

  • гнучкість – здатність переймати та впроваджувати позитивний досвід, відмова від застарілих форм діяльності, які не відповідають потребам сучасності;

  • стабільність – стійки вимоги до професійного зростання, норми організаційної культури (традиції);



3) характеристики, які притаманні самому навчальному закладу:

  • 3) характеристики, які притаманні самому навчальному закладу:

  • створення умов для проявлення самостійності, творчості, відповідальності учня формування у нього мотивації до неперервного навчання;

  • рефлексивна позиція педагога (до своєї професійної діяльності), відчуття відповідальності за результати освіти тощо;

  • уміння працювати в команді.



Цінності педагогічної діяльності – це ті особливості педагогічної діяльності, які дозволяють педагогу задовольняти власні матеріальні, духовні та суспільні потреби і які виступають орієнтиром його соціальної й професійної активності, спрямованої на досягнення гуманістичної мети.

  • Цінності педагогічної діяльності – це ті особливості педагогічної діяльності, які дозволяють педагогу задовольняти власні матеріальні, духовні та суспільні потреби і які виступають орієнтиром його соціальної й професійної активності, спрямованої на досягнення гуманістичної мети.

  • Рівень суб’єктивації педагогічних цінностей є показником особистісно-професійного розвитку педагога.



Самодостатні цінності цінності-цілі, які включають:

  • Самодостатні цінності цінності-цілі, які включають:

  • 1) творчий характер праці педагога,

  • 2) престижність,

  • 3) соціальну значимість,

  • 4) відповідальність перед державою,

  • 5) можливість самоутвердження,

  • 6) любов до дітей.





Рівень лідерства керівника навчального закладу (статусний рівень, рівень схвалення, рівень продуктивності, рівень наставництва, рівень особистості).

  • Рівень лідерства керівника навчального закладу (статусний рівень, рівень схвалення, рівень продуктивності, рівень наставництва, рівень особистості).

  • Стиль управління (авторитарний, ліберальний, демократичний).

  • Домінуюча організаційна культура навчального закладу (рольова, культура “ордену”, культура команди, культура індивідуальності).

  • Домінуючі методи управління (організаційні, адміністративні, економічні, соціально-психологічні)



  • Дякую за співпрацю!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка