Ураження сопр при інфекційних захворюваннях



Дата конвертації04.06.2016
Розмір445 b.


Ураження СОПР при інфекційних захворюваннях.

  • Ураження СОПР при інфекційних захворюваннях.

  • Грибкові ураження СОПР у дітей.

  • Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика.


  • Проведеними дослідженнями ІПАГ АМН України встановлено, що у 42% практично здорових дітей дошкільного та молодшого шкільного віку спостерігаються різнопланові порушення імунного статусу функціонального характеру, а 28% дітей та підлітків відносять до групи часто хворіючих дітей.



На сьогоднішній день постійно зростає відсоток як соматично, так і стоматологічно хворих дітей, з’являються нові клінічні форми захворювань.

  • На сьогоднішній день постійно зростає відсоток як соматично, так і стоматологічно хворих дітей, з’являються нові клінічні форми захворювань.

  • Доведене існування зв’язку між патологічними змінами в ротовій порожнині та наявністю хронічної соматичної патології у дітей, яке проявляється у вигляді взаємного обтяження (Боровський Є.В., Леонтьєв В.К., Дичко Є.Н., Виноградова Т.Ф., Смоляр Н.І., Солонько Г.М.).

  • Щорічно практично кожен шостий житель України буває втягнутий в епідемічний процес, причому діти хворіють, зокрема ГРВІ , в 4 рази частіше, ніж дорослі.



- велика група етіологічно неоднорідних гострозаразних вірусних захворювань, що характеризуються загальними симптомами інфекційного токсикозу з переважним ураженням слизових оболонок дихальних шляхів.

  • - велика група етіологічно неоднорідних гострозаразних вірусних захворювань, що характеризуються загальними симптомами інфекційного токсикозу з переважним ураженням слизових оболонок дихальних шляхів.



Щорічно в країнах світу реєструється від 10 до 130 млн. випадків захворювання на грип та ГРВІ.

  • Щорічно в країнах світу реєструється від 10 до 130 млн. випадків захворювання на грип та ГРВІ.

  • В Україні на ГРВІ щороку хворіють близько 11-13 млн. чоловік, що складає 95% всіх зареєстрованих випадків інфекційних захворювань.

  • ГРВІ в структурі дитячих інфекцій посідає перше рангове місце. Майже 90% дітей хворіють на ГРВІ щороку.



Багаторічні дослідження в Одеському НДІ вірусології та епідеміології дали змогу розробити нову концепцію боротьби з грипом в Україні. Було встановлено, що кожній епідемії грипу передує тривалий період екологічної адаптації віруса і формування його епідемічних потенцій.

  • Багаторічні дослідження в Одеському НДІ вірусології та епідеміології дали змогу розробити нову концепцію боротьби з грипом в Україні. Було встановлено, що кожній епідемії грипу передує тривалий період екологічної адаптації віруса і формування його епідемічних потенцій.

  • У цей час підвищується циркуляція віруса з переважанням легких і субклінічних форм захворювань. Такий період може тривати від кількох місяців до 1-2 років, і саме тоді, ще до виникнення епідемії, необхідно починати профілактичні заходи.



  • надзвичайно контагіозне гостре інфекційне захворювання із повітряно-крапельним механізмом передачі збудника, епідемічним і пандемічним розповсюдженням, обумовленим кількома серологічними типами РНК-вірусів (А,В і С), і характеризується ураженням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, симптомами загальної інтоксикації.



Масовість захворювання на грип пояснюється:

  • Масовість захворювання на грип пояснюється:

  • легким шляхом передачі інфекції,

  • коротким інкубаційним періодом,

  • мінливістю антигенної структури збудника,

  • нетривалим типоспецифічним імунітетом (впродовж 1-3 років після перенесеного захворювання).





  • Огляд літератури цих досліджень показав, що найчастіше ослаблення імунітету пов’язане з дефіцитом IgA, порушенням клітинно-опосередкованого імунітету, зниженням хемотаксису нейтрофілами, недостатнім виробленням інтерферону.



Сьогодні імунна система дітей і підлітків України формується під впливом несприятливої інфекційної ситуації, що зумовлено надзвичайно високим ризиком анте- і неонатального інфікування.

  • Сьогодні імунна система дітей і підлітків України формується під впливом несприятливої інфекційної ситуації, що зумовлено надзвичайно високим ризиком анте- і неонатального інфікування.

  • Згідно даних ВООЗ, групою ризику є діти до 2-х років, саме в цьому віці інфекційні захворювання, в т.ч. грип, протікають особливо важко, частіше розвиваються ускладнення.



Ряд досліджень показують, що часті ГРВІ можуть несприятливо впливати на стан здоров’я дітей, знижуючи їх захисно-адаптаційні можливості та сприяючи формуванню хронічних вогнищ інфекції.

  • Ряд досліджень показують, що часті ГРВІ можуть несприятливо впливати на стан здоров’я дітей, знижуючи їх захисно-адаптаційні можливості та сприяючи формуванню хронічних вогнищ інфекції.

  • В ряді випадків рецидивуючі респіраторні інфекції можуть приводити до соціальної дезадаптації дітей, виникнення в них педагогічних проблем та зниження якості життя в цілому.



Реакція організму, який розвивається, на інфекційні агенти знаходиться в прямій залежності від ступеня його зрілості. Особливості реактивності організму дітей розглядаються як наслідок недостатньої зрілості організму, незрілості та недиференційованості іннерваційних структур та недосконалості нервової регуляції.

  • Реакція організму, який розвивається, на інфекційні агенти знаходиться в прямій залежності від ступеня його зрілості. Особливості реактивності організму дітей розглядаються як наслідок недостатньої зрілості організму, незрілості та недиференційованості іннерваційних структур та недосконалості нервової регуляції.

  • Незрілість організму, недосконалість нервової регуляції та пов’язана з ними низька здатність організму відповідати специфічними реакціями на дії патогенного агента відображаються на клінічному перебігу та характері патоморфологічних змін органів при інфекційних захворюваннях в перші роки життя дитини.



Оскільки провідне значення в патогенезі захворювання має епітеліотропна, вазопатична і загальнотоксична дія віруса грипу, то висипання на шкірі та слизових оболонках відображають закономірності інфекційного процесу в цілому. Це виражається в характері елементів висипань, їх етапності, локалізації, термінах появи, динаміці розвитку у поєднанні з інтоксикаційним синдромом.

  • Оскільки провідне значення в патогенезі захворювання має епітеліотропна, вазопатична і загальнотоксична дія віруса грипу, то висипання на шкірі та слизових оболонках відображають закономірності інфекційного процесу в цілому. Це виражається в характері елементів висипань, їх етапності, локалізації, термінах появи, динаміці розвитку у поєднанні з інтоксикаційним синдромом.

  • Внаслідок постійного впливу несприятливих факторів СОПР нерідко служить місцем розвитку різних патологічних процесів.



Зміни слизової оболонки порожнини рота є одним із клінічних симптомів гострих інфекційних захворювань, які обтяжують і ускладнюють перебіг основного захворювання. При інфекційних захворюваннях частіше розвиваються неспецифічні ураження СОПР, які відображають дію місцевих факторів. Подібні стани СОПР проявляються при грипі, при гострих респіраторних вірусних інфекціях.

  • Зміни слизової оболонки порожнини рота є одним із клінічних симптомів гострих інфекційних захворювань, які обтяжують і ускладнюють перебіг основного захворювання. При інфекційних захворюваннях частіше розвиваються неспецифічні ураження СОПР, які відображають дію місцевих факторів. Подібні стани СОПР проявляються при грипі, при гострих респіраторних вірусних інфекціях.



Слизова оболонка порожнини рота уражається при усіх формах захворювання, однак зміни не носять строго специфічного характеру, а їх вираженість визначається важкістю протікання грипу.

  • Слизова оболонка порожнини рота уражається при усіх формах захворювання, однак зміни не носять строго специфічного характеру, а їх вираженість визначається важкістю протікання грипу.

  • Слизова оболонка, як правило, гіперемована, набрякла, судинний малюнок посилений, відзначаються геморрагії. Язик покритий нальотом, спостерігається десквамація епітелію.

  • Ранньою ознакою початку захворювання є специфічна зернистість слизової оболонки м'якого піднебіння, яка виявляється у виді червоних точок, що виступають на фоні його гіперемованої слизової оболонки.





На цьому фоні нерідко з'являються множинні дрібні міхурцеві висипання (рідше міхурі), після розкриття яких утворюються болючі яскраво-червоного кольору ерозії, що не мають схильності до злиття. Найчастіше вони розташовуються на м'якому піднебінні, піднебінних дужках, рідше - на слизовій оболонці щік і ясен. Ерозії і виразки можуть виникати і у період видужання.

  • На цьому фоні нерідко з'являються множинні дрібні міхурцеві висипання (рідше міхурі), після розкриття яких утворюються болючі яскраво-червоного кольору ерозії, що не мають схильності до злиття. Найчастіше вони розташовуються на м'якому піднебінні, піднебінних дужках, рідше - на слизовій оболонці щік і ясен. Ерозії і виразки можуть виникати і у період видужання.

  • Грип може ускладнюватися кандидозним і герпетичним стоматитом. Важкий перебіг грипу у дітей, особливо ослаблених, нерідко ускладнюється виразково-некротичним стоматитом.



Поряд із лікуванням основного захворювання місцево використовують противірусні засоби (0,25 -0,5% оксолінову, 0,5 - 1% теброфенову мазі), антисептичну обробку, кератопластики.

  • Поряд із лікуванням основного захворювання місцево використовують противірусні засоби (0,25 -0,5% оксолінову, 0,5 - 1% теброфенову мазі), антисептичну обробку, кератопластики.

  • Необхідний ретельний догляд за порожниною рота (по можливості - чищення зубів або обробка слабкими розчинами антисептиків).



типова опортуністична інфекція, яка характеризується зниженням показників імунної системи, що приводить до порушення рівноваги специфічного і неспецифічного механізмів захисту організму.

  • типова опортуністична інфекція, яка характеризується зниженням показників імунної системи, що приводить до порушення рівноваги специфічного і неспецифічного механізмів захисту організму.



Кандидоз виникає внаслідок порушення рівновагим між факторами захисту і факторами агресії Candida. Мікогенна сенсибілізація;

  • Кандидоз виникає внаслідок порушення рівновагим між факторами захисту і факторами агресії Candida. Мікогенна сенсибілізація;

  • - фенотипова мінливість;

  • - імуномоделююча дія;

  • - токсигенність;

  • - пригнічення облігації мікрофлори ротової порожнини.

  • - Candida має також здатність руйнувати лізоцим.



Відомо, що при дисбактеріозі цілісність кишечного тканинного бар’єру порушується, внаслідок чого в кров поступають неперетравлені алергени (наприклад, фрагменти білків).

  • Відомо, що при дисбактеріозі цілісність кишечного тканинного бар’єру порушується, внаслідок чого в кров поступають неперетравлені алергени (наприклад, фрагменти білків).

  • Дисбактеріоз у дітей може бути причиною ряду захворювань, зокрема, атопічного дерматиту, атопічного хейліту, харчової алергії, екземи, бронхіальної астми, ін.

  • Тому на даний момент лікування всіх алергічних захворювань у дітей включає корекцію складу мікрофлори кишечника.



- орально-оральний («оральна стерилізація соски»);

  • - орально-оральний («оральна стерилізація соски»);

  • - фекально-оральний;

  • - повітряно-крапельний;

  • - контактний;

  • - статевий;

  • - внутрішньоутробний.



- хворі на кандидоз люди, кандидоносії;

  • - хворі на кандидоз люди, кандидоносії;

  • - теплокровні (домашні) тварини;

  • - продукти довготривалого

  • зберігання.



наявність кандидозу різної локалізації у матері;

  • наявність кандидозу різної локалізації у матері;

  • недоношеність, незрілість і переношення дитини;

  • патологічний перебіг пологів;

  • ятрогенні фактори: (антибіотикотерапія,оперативне втручання, тощо);

  • відсутність або рання відміна грудного вигодовування;

  • порушення харчування;

  • диспепсії;

  • ряд кишкових інфекцій;

  • порушення гігієни ротової порожнини;

  • пошкодження слизової оболонки порожнини рота.



Чітко визначити, це захворювання чи кандидоносійство,

  • Чітко визначити, це захворювання чи кандидоносійство,

  • - транзиторне (декілька днів),

  • - короткочасне (3 – 4 тиж.),

  • - хронічне (постійно).

  • Визначити, чи це гострий процес, чи загострення хронічного перебігу.

  • Визначити, чи всю відповідальність за клінічні прояви несе Candida. Виявлення грибів - це тільки можливість визначення факторів ризику, або маркер.



Відмінності місцевого ураження від ураження всієї системи травного тракту:

  • Відмінності місцевого ураження від ураження всієї системи травного тракту:

  • - дисфагії, відрижка, печія;

  • - наявність комка в горлі, важкість при ковтанні;

  • - зниження активності, працездатності;

  • - болі в животі, метиоризм, закріпи, проноси (будь-які диспептичні розлади).



Гострий кандидоз:

  • Гострий кандидоз:

  • - псевдомембранозний,

  • - атрофічний.

  • Хронічний кандидоз :

  • - псевдомембранозний,

  • - атрофічний,

  • - гіперпластичний,

  • - гранулематозний,

  • - ерозивно - виразковий.



Гострий кандидозний стоматит розвивається переважно у дітей грудного та раннього віку. Проявляється утворенням на запаленій слизовій оболонці білого нальоту, що нагадує зсіле молоко; дещо підвищується над рівнем оточуючої слизової оболонки ротової порожнини. Колір нальоту поступово змінюється від молочно-білого, до сірого та жовтуватого.

  • Гострий кандидозний стоматит розвивається переважно у дітей грудного та раннього віку. Проявляється утворенням на запаленій слизовій оболонці білого нальоту, що нагадує зсіле молоко; дещо підвищується над рівнем оточуючої слизової оболонки ротової порожнини. Колір нальоту поступово змінюється від молочно-білого, до сірого та жовтуватого.







Профілактика кандидозу до народження дитини.

  • Профілактика кандидозу до народження дитини.

  • Усунення клінічних проявів.

  • Етіотропне лікування.

  • Відновлення імунологічної ланки.

  • Корекція функціональних змін.

  • Антифугальна дієта –споживання протигрибкових продуктів – лимон, морська капуста. Усунення з раціону цукрів.



Локалізація ураження

    • Локалізація ураження
  • Чутливість флори

  • Профіль безпеки

  • Стан функції нирок, печінки

  • Взаємодія з іншими препаратами.



Ентерол 250:

  • Ентерол 250:

  • - підвищує секрецію IgA;

  • - стимулює фагоцитоз;

  • - антагоніст грибів роду Candida.

  • Амфотерицин В

  • Попадає у всі клітини всіх тканин, забезпечуючи довготривале лікування.

  • Має дуже сильну токсичну дію на нирки.

  • Альтернатива амфотерицину В – Ліпосомальний амфотерицин В.



пробіотики (субстрати для росту і розмноження, конкурують за їжу)

  • пробіотики (субстрати для росту і розмноження, конкурують за їжу)

  • вітаміни А, В,

  • адаптогени рослинного походження,

  • імуномодулятори.

  • Одним із сучасних пробіотиків є Сімбітер ацидофільний концентрований.



Керування ризиками

  • Керування ризиками

  • Вибір характеру антимікотичної терапії.

  • Тактика протирецидивної терапії.

  • Імуномодуляція (Імудон 1 - 2 таб., 3 - 4р. на день, курс - 10-14 днів).

  • Місцеве:

  • Обезболення

  • Гігієна ротової порожнини

  • Антимікотична терапія

  • Відновлення нормальної мікрофлори ротової порожнини.

  • Загальне: Дієтотерапія.



Препарати на основ гекседину:

  • Препарати на основ гекседину:

  • гіволекс, стоматидин

  • Препарати на основі хлоргекседину:

  • - себедин (з першого року життя)

  • - метрогіл

  • - стоматидин.

  • Детергенти: етоній, септефріл.

  • Хylonol Gel, Xogel, Xogel Gel (гелі, які вміщують лідокаїн та атисептик)

  • Мазь «Мефанакс».



Дитячі інфекційні захворювання (кір, скарлатина, дифтерія, вітряна віспа, інфекційний мононуклеоз і ін.) супроводжуються змінами СОПР, які в ряді випадків не є специфічними для конкретної патології, що мають непряме діагностичне значення.

  • Дитячі інфекційні захворювання (кір, скарлатина, дифтерія, вітряна віспа, інфекційний мононуклеоз і ін.) супроводжуються змінами СОПР, які в ряді випадків не є специфічними для конкретної патології, що мають непряме діагностичне значення.

  • Набагато рідше на слизовій оболонці виникають патологічні елементи, патогномонічні для певного захворювання. Вони передують висипанням на шкірі і є цінною діагностичною ознакою.



- гостре інфекційне захворювання, що викликається фільтрівним однойменним вірусом із групи параміксовірусів (РНК-вмісних).

  • - гостре інфекційне захворювання, що викликається фільтрівним однойменним вірусом із групи параміксовірусів (РНК-вмісних).

  • Інфекція передається повітряно-краплинним шляхом. Інкубаційний період триває 7-14 днів, у щеплених - до 21-28 днів.

  • Частіше хворіють діти від 6 місяців до 4 років, хоча захворювання зустрічається і у більш старшому віці.



За 1-2 дня до появи шкірної висипки на слизовій оболонці м'якого і частково твердого піднебіння виникає гостре запалення (енантема) з набряком у вигляді неправильної форми плям яскраво-червоного кольору. Плями можуть зливатися між собою.

  • За 1-2 дня до появи шкірної висипки на слизовій оболонці м'якого і частково твердого піднебіння виникає гостре запалення (енантема) з набряком у вигляді неправильної форми плям яскраво-червоного кольору. Плями можуть зливатися між собою.



Одночасно з енантемою або передуючи їй, на слизовій оболонці щік у задньому відділі їх в ділянці молярів, а іноді на губах і яснах з'являються плями Філатова-Бєльського-Копліка - патогномонічний для кору симптомом.

  • Одночасно з енантемою або передуючи їй, на слизовій оболонці щік у задньому відділі їх в ділянці молярів, а іноді на губах і яснах з'являються плями Філатова-Бєльського-Копліка - патогномонічний для кору симптомом.





Енантеми, плями Філатова-Бєльського-Копліка зберігаються 1-3 дні після появи висипки на шкірі, потім зникають. Слизова оболонка залишається гіперемованою на всіх ділянках. На губах на фоні гіперемії з'являються тріщини, в ділянці кутів рота - заїди.

  • Енантеми, плями Філатова-Бєльського-Копліка зберігаються 1-3 дні після появи висипки на шкірі, потім зникають. Слизова оболонка залишається гіперемованою на всіх ділянках. На губах на фоні гіперемії з'являються тріщини, в ділянці кутів рота - заїди.



При погіршенні загального стану і наростанні інтоксикації можливий розвиток виразкового стоматиту, остеомієліту щелепних кісток, що частіше виникають у дітей із несанованою порожниною рота.

  • При погіршенні загального стану і наростанні інтоксикації можливий розвиток виразкового стоматиту, остеомієліту щелепних кісток, що частіше виникають у дітей із несанованою порожниною рота.



Звичайно спеціального лікування не потрібно. Необхідний ретельний догляд за порожниною рота (по можливості - чищення зубів або обробка слабкими антисептичними розчинами).

  • Звичайно спеціального лікування не потрібно. Необхідний ретельний догляд за порожниною рота (по можливості - чищення зубів або обробка слабкими антисептичними розчинами).

  • Тріщини губ і заїди обробляються кератопластичними засобами. Після кожного прийому їжі - полоскання або промивання порожнини рота міцним чаєм.



- гостре інфекційне захворювання, збудником якого є -гемолітичний стрептокок групи А.

  • - гостре інфекційне захворювання, збудником якого є -гемолітичний стрептокок групи А.

  • Захворювання виникає переважно у дітей від 2 до 7 років. Інфікування відбувається краплинним і контактним шляхом, інкубаційний період від 3 до 7 днів, але може зменшуватися до доби або збільшуватися до 12 днів.

  • Захворювання проявляється загальною інтоксикацією, підвищенням температури тіла до 38-40° С. Зміни СОПР запального характеру досить ранні, нерідко попередні висипання на шкірі є досить специфічні для даного захворювання.



Найбільш ранньою ознакою захворювання є дифузійний катаральний стоматит, що розвивається одночасно з висипаннями на шкірі або на добу раніше. Слизова оболонка суха, яскраво гіперемована. Одночасно з підвищенням температури тіла слизова оболонка мигдалин, піднебінних дужок, м'якого піднебіння стає яскраво-червоною.

  • Найбільш ранньою ознакою захворювання є дифузійний катаральний стоматит, що розвивається одночасно з висипаннями на шкірі або на добу раніше. Слизова оболонка суха, яскраво гіперемована. Одночасно з підвищенням температури тіла слизова оболонка мигдалин, піднебінних дужок, м'якого піднебіння стає яскраво-червоною.



На другу добу захворювання на гіперемованих ділянках з'являється дрібноточкова енантема (величина петехій до 1-2 мм у діаметрі), що надає слизовій оболонці нерівний вид ("палаючий" зів). Потім висипка може поширитися на слизову оболонку щік і ясен, з'являючись на 3-4 день на шкірі.

  • На другу добу захворювання на гіперемованих ділянках з'являється дрібноточкова енантема (величина петехій до 1-2 мм у діаметрі), що надає слизовій оболонці нерівний вид ("палаючий" зів). Потім висипка може поширитися на слизову оболонку щік і ясен, з'являючись на 3-4 день на шкірі.



Клінічно це проявляється обкладеністю язика в перші 2-3 дні хвороби. На 3-4 день наліт разом з ниткоподібними сосочками злущується, і на фоні яскраво-червоної сухої поверхні спинки язика відмічаються гіперплазовані набряклі грибоподібні сосочки, чітко контуровані, що нагадують зерна малини ("малиновий скарлатинозний язик"). Ці явища співпадають з появою висипки на шкірі і являються цінними діагностичними ознаками.

  • Клінічно це проявляється обкладеністю язика в перші 2-3 дні хвороби. На 3-4 день наліт разом з ниткоподібними сосочками злущується, і на фоні яскраво-червоної сухої поверхні спинки язика відмічаються гіперплазовані набряклі грибоподібні сосочки, чітко контуровані, що нагадують зерна малини ("малиновий скарлатинозний язик"). Ці явища співпадають з появою висипки на шкірі і являються цінними діагностичними ознаками.



Потім і грибоподібні сосочки атрофуються і на якийсь час язик стає гладким, полірованим, нагадуючи гюнтеровський. У цей період можливі скарги на його болючість і печію.

  • Потім і грибоподібні сосочки атрофуються і на якийсь час язик стає гладким, полірованим, нагадуючи гюнтеровський. У цей період можливі скарги на його болючість і печію.

  • Після зникнення висипань на шкірі зникає гіперемія спинки язика, епітелій його відновлюється. У деяких хворих жовто-білий наліт зберігається протягом всіх етапів хвороби. У важких випадках він має коричневе забарвлення, важко знімається, в окремих ділянках язика можуть розвиватися виразки. Десквамативний глосит звичайно проявляється протягом двох тижнів.



- симптом, присутній у всіх випадках хвороби, супроводжує її весь період, підсилюючись на стадії вираженої десквамації язика і злущуванням шкірних покривів. Зміни губ у процесі перебігу хвороби характеризується гіперемією, десквамацією епітелію і епідермісу, появою тріщин у кутах рота, ерозій, іноді розвивається макрохейліт.

  • - симптом, присутній у всіх випадках хвороби, супроводжує її весь період, підсилюючись на стадії вираженої десквамації язика і злущуванням шкірних покривів. Зміни губ у процесі перебігу хвороби характеризується гіперемією, десквамацією епітелію і епідермісу, появою тріщин у кутах рота, ерозій, іноді розвивається макрохейліт.



Лікування симптоматичне. При печії і болючості СОПР через десквамацію епітелію рекомендується змазування слизової 1-2% анестезиновою емульсією на персиковій олії, полоскання міцним чаєм.

  • Лікування симптоматичне. При печії і болючості СОПР через десквамацію епітелію рекомендується змазування слизової 1-2% анестезиновою емульсією на персиковій олії, полоскання міцним чаєм.

  • Для профілактики вторинного інфікування слизової необхідний ретельний догляд за порожниною рота, промивання антисептичними розчинами. Каріозні зуби необхідно закрити дезинфікуючими пов'язками. При вираженому десквамативному стоматиті рекомендується застосовувати кератопластичні засоби (керотолін, олія шипшини, обліпіхи й ін.).



Етіологія: збудник - токсичні штами корінебактерій (паличка Леффлера). Найчастіше хворіють діти 1-5 років. Зараження відбувається краплинним шляхом. Інкубаційний період триває 3-10 днів.

  • Етіологія: збудник - токсичні штами корінебактерій (паличка Леффлера). Найчастіше хворіють діти 1-5 років. Зараження відбувається краплинним шляхом. Інкубаційний період триває 3-10 днів.

  • Типовою локалізацією дифтерії є мигдалини, слизова оболонка зіва, глотки і верхніх дихальних шляхів (рідше - носа). Іноді ураження може поширюватися із зіва на слизову оболонку порожнини рота: губ, щік, ясен, м'якого піднебіння, дна порожнини рота. Первинні ураження порожнини рота надзвичайно рідкі і зустрічаються, як правило, у дітей з іншими важкими інфекційними захворюваннями.



На фоні підвищення температури тіла до 38°С, явищах інтоксикації і скарг на болі в горлі в дітей відзначається набряк і гіперемія слизової оболонки зіва, мигдалин, язичка. На фоні яскраво-червоних мигдалин з'являється ніжний павутино-подібний наліт, білувато-сірий, з жовтим відтінком.

  • На фоні підвищення температури тіла до 38°С, явищах інтоксикації і скарг на болі в горлі в дітей відзначається набряк і гіперемія слизової оболонки зіва, мигдалин, язичка. На фоні яскраво-червоних мигдалин з'являється ніжний павутино-подібний наліт, білувато-сірий, з жовтим відтінком.

  • Через 1-2 доби вогнища некрозу епітелію слизової мають вид гладких нашарувань, щільно спаяних з підлеглою тканиною, що не знімаються тампоном та наче напливають на навколишню слизову оболонку.



При відторгненні некротичних плівок оголюється поверхня, що кровоточить, різко болючі ерозії і виразки.

  • При відторгненні некротичних плівок оголюється поверхня, що кровоточить, різко болючі ерозії і виразки.

  • При збільшенні важкості перебігу хвороби плівки товстішають, поширюються всередину мигдалин, на зів, глотку, корінь язика, надгортанник, ясна, колір їх міняється від брудно-сірого до коричнево-жовтого (вид іржавої мазкої маси при приєднанні до фібринозного випоту крові).

  • При насильницькому видаленні плівок вони утворюються знову. Ділянки некрозу служать живильним середовищем для розмноження збудника. Для дифтерії характерний лімфаденіт шийних вузлів, значний набряк м'яких тканин, що може поширюватися до ключиці. Парез і параліч м'якого піднебіння є наслідком поліневриту при дифтерії.



Характеризується спочатку появою на яснах нальоту сіро-жовтого або сіруватого з рожевим відтінком із послідуючим утворенням плівок, що на відміну від плівок у зіві легко знімаються, оголюючи поверхню, яка незначно кровоточить. З рота - приторно-солодкий або солодкувато-гнилісний запах, рясне слиновиділення.

  • Характеризується спочатку появою на яснах нальоту сіро-жовтого або сіруватого з рожевим відтінком із послідуючим утворенням плівок, що на відміну від плівок у зіві легко знімаються, оголюючи поверхню, яка незначно кровоточить. З рота - приторно-солодкий або солодкувато-гнилісний запах, рясне слиновиділення.



Лікування: дифтерійний анатоксин і засоби, що підвищують резистентність організму. Місцево - знеболення, антисептичні, керато-пластичні засоби, протеолітичні ферменти.

  • Лікування: дифтерійний анатоксин і засоби, що підвищують резистентність організму. Місцево - знеболення, антисептичні, керато-пластичні засоби, протеолітичні ферменти.

  • В імунізованих дітей дифтерія зіва протікає по типу катаральної чи лакунарної ангіни, нальоти більш пухкі, відносно легко видаляються і не схильні до поширення за межі цієї ділянки.



Збудник - вірус з сімейства Herpes viridae. Інфікування відбувається повітряно-краплинним шляхом.

  • Збудник - вірус з сімейства Herpes viridae. Інфікування відбувається повітряно-краплинним шляхом.

  • Інкубаційний період триває від 10-12 до 14-20 днів. Діти до 6 місяців і старші 10 років практично не хворіють. Найчастіше захворювання зустрічається у віці 1-3 років.



На фоні підвищеної температури (37-38° С), помірної інтоксикації одночасно з плямисто-везикулярною висипкою на шкірі у дітей нерідко з'являються такі ж висипання в порожнині рота. Розташовані на гіперемованій слизовій оболонці міхурці швидко мацеруються і перетворюються в ерозії округлої форми з чіткими краями, покриті фібринозним нальотом жовто-сірого кольору.

  • На фоні підвищеної температури (37-38° С), помірної інтоксикації одночасно з плямисто-везикулярною висипкою на шкірі у дітей нерідко з'являються такі ж висипання в порожнині рота. Розташовані на гіперемованій слизовій оболонці міхурці швидко мацеруються і перетворюються в ерозії округлої форми з чіткими краями, покриті фібринозним нальотом жовто-сірого кольору.



Ерозії розташовуються на інфільтрованій основі, болючі, оточені віночком гіперемії і своїм виглядом нагадують афту. Елементи розташовуються на губах і в присінку порожнини рота.

  • Ерозії розташовуються на інфільтрованій основі, болючі, оточені віночком гіперемії і своїм виглядом нагадують афту. Елементи розташовуються на губах і в присінку порожнини рота.

  • Можливі підсипання в порожнині рота, у зв'язку з чим висипання на СОПР, як і на шкірі, має поліморфний характер.



Лікування: у перші дні - застосування противірусних препаратів: теброфенова, флореналева, оксолінова, інтерферонова мазі. Болючість при прийомі їжі усувають застосуванням анестезинової емульсії, піромекаїновоі мазі. Після прийому їжі порожнина рота обробляється розчинами антисептиків з наступним застосуванням кератопластичних засобів. Елементи на червоній облямівці губ рекомендується змазувати 1-2% розчином анілінових барвників.

  • Лікування: у перші дні - застосування противірусних препаратів: теброфенова, флореналева, оксолінова, інтерферонова мазі. Болючість при прийомі їжі усувають застосуванням анестезинової емульсії, піромекаїновоі мазі. Після прийому їжі порожнина рота обробляється розчинами антисептиків з наступним застосуванням кератопластичних засобів. Елементи на червоній облямівці губ рекомендується змазувати 1-2% розчином анілінових барвників.



Захворювання вірусної природи. Це типова форма первинного інфікування герпес-вірусом Епштейна-Барр, характерна для дітей і дорослих осіб молодого віку. Інкубаційний період 5-18 днів. Починається і протікає гостро. Для нього характерна гіперплазія лімфоїдної тканини, ангіни, ураження носоглоткової мигдалини (утруднення носового дихання), специфічна картина крові. Нерідко при мононуклеозі розвивається стоматит. У розпал захворювання можуть спостерігатися різні висипання на шкірі.

  • Захворювання вірусної природи. Це типова форма первинного інфікування герпес-вірусом Епштейна-Барр, характерна для дітей і дорослих осіб молодого віку. Інкубаційний період 5-18 днів. Починається і протікає гостро. Для нього характерна гіперплазія лімфоїдної тканини, ангіни, ураження носоглоткової мигдалини (утруднення носового дихання), специфічна картина крові. Нерідко при мононуклеозі розвивається стоматит. У розпал захворювання можуть спостерігатися різні висипання на шкірі.



Клінічна картина характеризується підвищенням температури тіла, явищами інтоксикації, збільшенням печінки, селезінки, генералізованим лімфаденітом. Особливо збільшуються шийні вузли (в ділянці кута і гілки нижньої щелепи і заднього краю грудино-ключично-сосцеподібного м'язу). Вузли рухливі, малоболючі. В ділянці збільшених вузлів іноді спостерігається коллатеральний набряк без ознак запалення.

  • Клінічна картина характеризується підвищенням температури тіла, явищами інтоксикації, збільшенням печінки, селезінки, генералізованим лімфаденітом. Особливо збільшуються шийні вузли (в ділянці кута і гілки нижньої щелепи і заднього краю грудино-ключично-сосцеподібного м'язу). Вузли рухливі, малоболючі. В ділянці збільшених вузлів іноді спостерігається коллатеральний набряк без ознак запалення.



Зів яскраво гіперемований. Завжди спостерігається гіпертрофія мигдалин різного ступеня.

  • Зів яскраво гіперемований. Завжди спостерігається гіпертрофія мигдалин різного ступеня.

  • У більшості дітей спостерігається катаральний стоматит, обкладений язик, гнильний запах з рота. Стоматит іноді супроводжується крововиливами (петехіями), з явищами виразково-некротичного ураження не тільки ясен, але й інших ділянок СОПР. Характер його млявий і обтяжує перебіг основної хвороби.



Специфічної терапії не існує. Призначають патогенетичну терапію залежно від форми захворювання. Як базисну терапію використовують жарознижуючі (парацетамол, бруфен, сироп "Детский тайленол"), гіпосенсибілізуючі засоби, вітамінотерапію, за показаннями жовчогінні засоби.

  • Специфічної терапії не існує. Призначають патогенетичну терапію залежно від форми захворювання. Як базисну терапію використовують жарознижуючі (парацетамол, бруфен, сироп "Детский тайленол"), гіпосенсибілізуючі засоби, вітамінотерапію, за показаннями жовчогінні засоби.

  • Доцільна ізоляція хворого, дотримання ліжкового режиму та зниження фізичної активності.

  • Місцево - санація порожнини рота, полоскання 0,25% розчином хлоргексидину, преднізолоновою емульсією три рази в день, обробка вогнищ ураження засобами протимікробної і протизапальної дії.

  • Консультація інфекціоніста і гематолога.

  • Диспансерне спостереження.



В інкубаційному періоді з'являється гіперемія, набряк зіва, задньої стінки глотки з реакцією шийних, потиличних, привушних лімфовузлів. Наступного дня після появи гіперемія зникає.

  • В інкубаційному періоді з'являється гіперемія, набряк зіва, задньої стінки глотки з реакцією шийних, потиличних, привушних лімфовузлів. Наступного дня після появи гіперемія зникає.

  • Слідом за цим, а іноді одночасно зі шкірними висипаннями на м'якому піднебінні з'являються дрібноплямисті висипання блідо-рожевого кольору.

  • Енантема при краснусі нагадує кореву, однак відсутні плями Філатова-Бєльського-Копліка.





- гостре інфекційне захворювання дитячого віку, з повітряно-краплинним механізмом передачі, викликається В.Рertussis. Для нього характерно циклічний затяжний перебіг і наявність судомного приступоподібного кашлю. Інкубаційний період - від 5 до 20 днів (частіше - 10-12 днів). У спазматичному періоді хвороби (2 тижні) викликає катаральний стан верхніх дихальних шляхів і СОПР. У наступному періоді (судомному) характерним є ціаноз і набряк СОПР, а в ряді випадків - виразки на вуздечці язика.

  • - гостре інфекційне захворювання дитячого віку, з повітряно-краплинним механізмом передачі, викликається В.Рertussis. Для нього характерно циклічний затяжний перебіг і наявність судомного приступоподібного кашлю. Інкубаційний період - від 5 до 20 днів (частіше - 10-12 днів). У спазматичному періоді хвороби (2 тижні) викликає катаральний стан верхніх дихальних шляхів і СОПР. У наступному періоді (судомному) характерним є ціаноз і набряк СОПР, а в ряді випадків - виразки на вуздечці язика.

  • Лікування - симптоматичне. Після прийому їжі необхідне полоскання порожнини рота міцним чаєм. Доцільним є використання етакридина лактата, препаратів нітрофуранового ряду, калію перманганату, лікувальних трав, а також кератопластичних засобів у виді рослинних олій. Перед прийомом їжі застосовують анестезинову емульсію, олію шипшини, обліпіхи, каротолін.








База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка