Урок це логічно закінчений, цілісний, обмежений певним часом етап навчально-виховного процесу



Дата конвертації30.05.2016
Розмір445 b.


СУЧАСНИЙ УРОК: ТИПИ, СТРУКТУРА, ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ


Урок – це логічно закінчений, цілісний, обмежений певним часом етап навчально-виховного процесу.

  • Характерні ознаки уроку:

  • дидактична мета;

  • певний обсяг навчального матеріалу;

  • керівництво з боку вчителя діяльністю учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей та можливостей;

  • послідовність різних видів діяльності вчителя й учнів залежно від типу і структури уроку;

  • регламентований час …



Урок – це динамічна фронтально-групова організаційна форма навчального процесу, обмежена визначеним відрізком часу, яка проводиться педагогом із групою учнів постійного складу та включає мету, зміст, форми, методи і засоби навчання для рішення задач навчання, розвитку і виховання

  • Концепція сучасного уроку базується на особистісно-орієнтованих цінностях освіти, коли учень є центральною фігурою навчального процесу, загальною закономірністю якого є організація самостійної пізнавальної діяльності через використання елементів активного розвиваючого навчання, а не експлуатація пам'яті та вивчення готових висновків



Сучасні вимоги до уроку

  • Цілісність (логічна завершеність)

  • Єдність цілей і завдань навчання, виховання і розвитку

  • Особистісний підхід

  • Диференціація та індивідуалізація навчання

  • Високий рівень пізнавального інтересу, самостійної розумової активності учнів, ситуації успіху



Сучасні вимоги до уроку

  • Багатоваріантність методів і прийомів навчання

  • Формування способів розумової діяльності учнів

  • Гнучка система контролю

  • Доцільне, економне витрачання часу

  • Поєднання трудності й доступності у навчанні

  • Зв’язок теорії з практикою

  • Системність уроків



У підготовці учителя до уроку виділяється три етапи: діагностика, прогнозування, планування

  • Діагностика - уточнення всіх обставин проведення уроку:

  • можливостей учнів,

  • мотивів їхньої діяльності та поведінки,

  • інтересів і здібностей,

  • запитів і нахилів, рівня підготовки,

  • характеру навчального матеріалу, його особливостей,

  • структури уроку,

  • аналізу всіх витрат часу в навчальному процесі (на актуалізацію опорних знань, засвоєння нового матеріалу, закріплення і систематизацію, контроль і корекцію знань, умінь).

  • Результатом діагностики повинна бути діагностична карта уроку.



Прогнозування забезпечує оцінку різних варіантів проведення майбутнього уроку і вибір із них найоптимальнішого.

  • Планування — завершальна стадія підготовки, в ході якої створюється план управління пізнавальною діяльністю учнів.

  • У плані учителя повинні відображатися такі моменти:

  • дата проведення уроку і його номер за тематичним планом; — назва теми уроку і класу, в якому він проводиться; — цілі і завдання (навчальні, виховні, розвивальні); — вимоги до знань і умінь учнів;

  • структура уроку з вказівкою послідовності його етапів і приблизного розподілу часу за ними; — зміст навчального матеріалу; — методи і прийоми роботи учителя в кожній частині уроку; — навчальне обладнання, необхідне для проведення уроку; — домашнє завдання.



При розробці структури уроку необхідно визначити час для:

  • організації уроку;

  • вирішення головної дидактичної мети;

  • пояснення домашнього завдання;

  • контролю знань, умінь і навичок учнів.



Вимоги до уроку

  • 1) дидактичні

  • 2) організаційні

  • 3) виховні

  • 4) управлінські

  • 5) санітарно-гігієнічні

  • 6) етичні

  • 7) психологічні



Типи уроків за основними етапами та стадіями навчального процесу (за С.В.Івановим)

  • Вступні;

  • Уроки первинного ознайомлення з матеріалом;

  • Уроки утворення понять, установлення законів, правил;

  • Уроки застосування одержаних знань на практиці;

  • Уроки навичок (тренувальні);

  • Уроки повторення й узагальнення;

  • Контрольні уроки;

  • Змішані (комбіновані)



Типи уроків за ознакою основного способу їх проведення (І.М. Казанцев)

  • уроки з різноманітними видами занять;

  • уроки-бесіди;

  • уроки-лекції;

  • уроки-екскурсії;

  • кіноуроки;

  • уроки самостійної роботи учнів у класі;

  • лабораторні та практичні заняття



Типи уроків за дидактичною (навчальною) метою

  • 1) комбіновані (змішані); 2) уроки засвоєння нових знань; 3) уроки засвоєння навичок і умінь; 4) уроки застосування знань, навичок і умінь; 5) уроки узагальнення і систематизації знань; 6) уроки перевірки, оцінки і корекції знань, умінь і навичок (В.О. Онищук, М.А Сорокін, М.І. Махмутов та ін.).



Типи та види уроків теоретичного навчання



Типи та види уроків теоретичного навчання



Етапи комбінованого уроку

  • 1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння школярів.

  • 2. Перевірка, оцінка і корекція засвоєних раніше знань, навичок і вмінь.

  • 3. Відтворення і корекція опорних знань учнів.

  • 4. Сприймання і осмислення, узагальнення і систематизація учнями нових знань.

  • 5. Підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання.



Структура уроків засвоєння нових знань; формування нових умінь; узагальнення і систематизації знань, умінь; застосування знань, умінь на практиці; контролю і корекції знань

  • 1) організації роботи — перевірки домашнього завдання, актуалізації опорних знань, навичок і умінь; мотивації учіння; повідомлення теми, мети, завдань уроку;

  • 2) головної частини — формування, засвоєння, повторення, закріплення, узагальнення, систематизації знань, умінь; контролю;

  • 3) підведення підсумків і пояснення домашнього завдання.



Горизонтальна структура уроку

  • Дидактичний аспект (зміст)

  • Виховний аспект

  • Розвивальний аспект (самостійна мисленнєва д-ть)

  • Методичний аспект

  • Психологічний аспект



Вертикальна структура (тимчасова)

  • Дидактична (актуалізація опорних ЗУН і зони найближчого розвитку; формування нових ЗУН, СРД; закріплення, домашнє завдання);

  • Методична (організація початку уроку, перевірка домашнього завдання, постановка цілей, введення нової інформації, демонстрація, вправи, завдання, контроль, корекція)



Вертикальна структура (тимчасова)

  • Психологічна (установлення комунікативного контакту, відтворення відомого, сприйняття нового, усвідомлення, осмислення, засвоєння, корекція, застосування)



Нетрадиційні уроки

  • Нетрадиційний урок – урок, на якому традиційні компоненти (елементи) виконуються нетрадиційними способами;

  • Нетрадиційний урок – урок з використанням інтерактивних технологій, нестандартних форм, методів, технологій тощо.



Типи не зовсім звичайних уроків (С.В.Кульневич, Т.П.Лакоценіна)

  • Уроки із зміненими способами організації (лекція, захист знань, урок-зустріч);

  • Уроки з опорою на фантазію (урок-казка, урок творчості);

  • Уроки-імітації (екскурсія, прогулянка, подорож);

  • Ігрові, уроки-змагання

  • Уроки-трансформації стандартних способів організації (парне опитування, консультація, семінар, захист читацького формуляру)



Творчі принципи і періоди підготовки/проведення нестандартних уроків

  • І. Підготовчий

  • ІІ. Власне урок

  • ІІІ. Аналіз уроку



Структура уроку з застосуванням інтерактивних технологій

  • Мотивація – 5% часу

  • Повідомлення теми, мети, визначення очікуваних результатів – 5 %

  • Надання необхідної інформації (інструктаж) – 10%

  • Інтерактивна вправа (центральна частина заняття) – 60 %

  • Підбиття підсумків, оцінювання результатів – 20 %



Урок-лекція

  • Присвячений роботі над основним матеріалом. Проводиться переважно у середніх і старших класах, коли вивчається значний за об’ємом теоретичний матеріал, нерідко поєднується з бесідою.

  • Залежно від дидактичних задач і логіки лекції бувають вступні, настановні, поточні, узагальнюючі, інструктажі. За характером вивчення навчального матеріалу та дій учнів лекції бувають інформаційні, пояснювальні, лекції з елементами бесіди тощо.

  • Уроки – лекції доцільно проводити при вивченні нового матеріалу; узагальненні окремих розділів або тем; проведенні уроків проблемного характеру; подачі інформації крупними блоками.

  • Проведення уроку – лекції передбачає такі етапи уроку: організація учнів, постановка мети та актуалізація знань, повідомлення знань учителем і засвоєння їх учнями, визначення домашнього завдання.

  • Головне завдання вчителя – вміти підтримувати увагу та розумову активність школяра.



Урок-обмін інформацією

  • Підготовка: за 1-2 тижні до уроку учням дають завдання попрацювати в бібліотеці, добрати книги, в яких би висвітлювалась тема уроку; продумати і запропонувати план вивчення даного питання на уроці; відібрати матеріал для свого виступу (не більш, ніж 5 хв). Бажаючі можуть підготувати дослід, схеми, малюнки, таблиці і т. ін. Для бажаючих проводяться консультації. Кожен учень приносить на урок хоча б одну книгу (в якій ця тема розкрита більш-менш повно), з якою учень працював найбільше.

  • Одне з головних завдань, які стоять перед учителем, — добре організувати обмін знаннями, які здобувають учні при роботі із книгами, подбати про дотримання регламенту, відфільтрувати від неістотної інформації істотну, нову, актуальну.

  • Схема уроку: формулювання цілей уроку, ознайомлення із принесеними книгами, складання їх списку і написання на дошці, вибір плану вивчення матеріалу, робота з матеріалом, записи в зошитах, підбиття підсумків, домашнє завдання.



Урок-диспут.

  • Цінність таких уроків полягає в тому, що на них формується діалектичне мислення школярів. Такі уроки допомагають втягнути учнів у живе, емоційне спілкування, вчать висловлювати свою думку, обґрунтувати її, вести діалог, вникати в доводи опонента, виявляти в них слабкі місця, опрацьовувати додаткову літературу.

  • У процесі підготовки до диспуту, клас поділяють на дві групи, які дотримуються діаметрально протилежних точок зору. І ті, й інші ведуть пошук доказів, підбирають аргументи, факти на захист своєї точки зору. Спочатку виступає хтось із представників одного табору, в діалог вступають з іншого. Вони ставлять один одному питання, вислуховують відповіді, погоджуються або не погоджуються, приходять до спільної думки.



Урок-рольова гра.

  • Вони подобаються учням тим, що ставлять їх в умови, коли потрібно розв'язати виробничу задачу, дають можливість відчути себе дорослими.

  • У школах практикуються уроки-рольові ігри «Захист дисертації», «Квартальний звіт в науково-дослідному інституті», «Патент», «Зліт спеціалістів», «Ранок в селі», «Рятівники», «Інформаційний пошук» та ін. Наприклад, остання виглядає так: бібліографи бібліотеки одержали завдання — добрати літературу з теми (дається її назва) і скласти інформаційні картки, які мають бути анотаціями до книг і статей. «Бібліографи» розділені на групи, які спеціалізуються у своїх вузьких галузях (областях). У кожній групі є старший бібліограф. Усі групи одержують декілька книг і журналів, переглядають їх. Співробітники групи розповідають коротко один одному про що їх книги, обмінюються думками з приводу того, чи відповідає дана книга груповій темі. Інформатор групи записує на листку назви відібраних книг і статей. Потім учні складають анотації і записують їх на картонки. Головна частина уроку — виступи старших «бібліографів» із оглядовими повідомленнями, які підсумовують роботу співробітників групи. Після цього йде коротке обговорення.



Урок - прес-конференція.

  • Такий урок проводять декілька учителів. Клас розбивається на групи. Одна частина перетворюється на представників преси — співробітників різних газет, інша — на спеціалістів різних галузей. Спеціалістів одного профілю може бути декілька, їх очолюють консультанти. Спочатку проводиться загальний інструктаж консультантів, а ті вже починають готувати свої групи.

  • До закінчення прес-конференції має бути випущена газета, придумані її назва і рубрики. План проведення уроку може бути таким: виступи тих представників груп, які займаються історією питання, теоретиків, практиків і т.д.; після кожного повідомлення представники преси ставлять запитання виступаючому, далі проводиться оформлення газет в групах, огляд-конкурс газет і підсумки прес-конференції.

  • Не менш цікавими є прес-конференції, які носять міжпредметний характер, їх підготовкою займаються вчителі багатьох предметів.



Узагальнюючий урок з теми (розділу).

  • Підготовка розпочинається за 2 тижні до уроку. Кожен учень вибирає собі справу за бажанням: повідомлення, виготовлення моделі, розповідь про наукові відкриття, історична довідка, цікаве завдання, досліди. Те, що готує кожен учень, тримається в секреті.

  • У класі створюється декілька груп по 4-5 учнів у кожній, їм пропонується скласти контрольну роботу з даної теми. На уроці учні мають захистити свій варіант контрольної роботи (пояснити вибір завдань, які знання перевіряють кожним, наскільки завдання типові, який рівень складності. Після обговорення учні допомагають виконати складені ними задачі.

  • Остаточний варіант контрольної роботи складається з урахуванням проведеної раніше роботи самим учителем.



Урок - КВК

  • Це повторювально-узагальнюючий урок. Завдання носять як репродуктивний, так і активний характер, форма представлення завдань гумористична, просто цікава. Для проведення такого уроку із числа учнів класу вибираються члени двох команд. Критерії для вибору в члени команд можуть бути різні, в т.ч. і від ряду парт може бути сформована команда. Вибирається журі теж із числа учнів класу.

  • Він схожий на телевізійну гру КВК і може бути проведений за схемою: Розминка. Кожній команді пропонується скласти розповідь за пройденою темою.

  • Інсценізація домашнього завдання може охоплювати який-небудь один параграф підручника або весь матеріал даної теми.

  • Виконання індивідуальної роботи включає цікаве завдання для двох-трьох учнів з кожної команди. Його виконання оцінюється за правильністю, повнотою і естетичністю пояснення. Конкурс «Вгадай» включає загадки, тести, просто завдання.

  • Конкурс майстрів мистецтва. Від кожної команди вибираєть­ся по 3-4 учні, які виконують роль художника, поета, співака. Кожен з них має виконати свій номер, але який за змістом має розкривати тему КВК.

  • Конкурс оповідачів. Обом командам пропонується, наприклад, картинка, за якою потрібно скласти розповідь.

  • Конкурс капітанів (виконання вправ, аналіз картини).



Урок-суд

  • Дуже поширені уроки-вистави у формі судового засідання. Ця форма приваблива тим, що в ній стикаються протилежні погляди на суть окремих питань. Вирок обґрунтовується, отже дана форма проведення заняття сприяє з'ясуванню суті проблеми. Як і на звичайному суді, тут дійовими особами є свідки, адвокати і ті, кого звинувачують.

  • Кожен із учнів, одержавши свою роль, має підготувати свій виступ, використовуючи рекомендовану літературу. Кожен має знати, що перед початком свого виступу він повинен представитися хто він є, на захист кого він виступає і чому. Свідчення мають бути доказовими і обґрунтованими.



Урок-турнір

  • Його метаповторення і узагальнення вивченого. За 2 тижні до уроку вивішується плакат із запитаннями за темою. В класах створюються групи учнів, які одержують неоднакові завдання. Консультанти готують слабших учнів, працюють з ними, ерудити роблять повідомлення на запропоновані теми, аналітики розв'язують задачі (їх перелік дається).

  • Готуються також картки-завдання. В уроці-турнірі беруть участь два класи. Тривалість — 90 хв. Столи розміщують так, щоб учні двох класів сиділи навпроти один одного. Можлива постановка проблемного питання.

  • Другий етап розпочинається із фронтального опитування з усіх перелічених питань (учні класів відповідають почергово). Аналітики розв'язують задачі на дошці. Після цього класи обговорюють і оцінюють роботу аналітиків. Наступний етап — міні-диктант з теми. До дошки запрошуються по два учні від класу. Всі інші — журі.

  • На другому уроці роботу розпочинають ерудити. Заслуховуються підготовлені повідомлення (по одному від класу), вони оцінюються, далі — розв'язання творчих задач, підготовка відповідей на завдання, запропоновані в картках. Підраховуєть­ся загальна кількість балів, набрана за кожен вид турніру кожним класом.



Урок-твір.

  • Час уроку повністю використовується для літературного, художнього оформлення розповіді з якої-небудь конкретної теми (з біології, історії, фізики, математики і т.д.). План твору скла­дається ще напередодні уроку-твору, отже учні мають час на підготовку. В план включається і творча частина, яка може бути представлена в будь-якій формі. Твір учні пишуть в зошитах для контрольних робіт. Дуже цікаво проходить на наступному занятті голосне читання всього твору або цікавих фрагментів. Роботи оцінюють. Для їх перевірки залучається учитель літератури чи мови.



Урок-телепередача.

  • Це урок вивчення нового матеріалу з попередньою підготовкою учнів. Він будується в стилі інформаційно-розважальної телепередачі. Структура його являє собою послідовність фрагментів із найбільш популярних телепрограм минулого і сьогодення: «Поле чудес», «Свобода слова», «Погода», «Пісня року», «Служу народу України», «Літературна студія», «Вечірня казка», «П'ятий кут» і т. і., побудованих на предметному навчальному матеріалі. Матеріал розробляється аспектно, під кутом зору тієї чи іншої передачі, її спрямування. Очевидно, вибір тих чи інших телепередач, послідовність їх фрагментів визначається можливостями навчальної теми уроку.

  • Для підготовки уроку вчитель створює ініціативну учнівську групу, визначає ведучого телепередачі. Спільно з учителем ця група відбирає телепередачі, визначає змістове наповнення фрагментів. Створюються мікроколективи учнів, на чолі яких стоять члени ініціативної групи. Кожен мікроколектив готує свій фрагмент, частину всієї «телепрограми».

  • Перед уроком класна кімната відповідно до теми «телепередачі».

  • Учитель та ініціативна група чітко розподіляють час уроку між кожною програмою, встановлюють послідовність програм.



Урок-бесіда

  • Передбачає розмову учителя з учнями, яка організовується за допомогою ретельно продуманої системи запитань, що поступово підводить учнів до засвоєння системи фактів, нових понять чи закономірностей.

  • У ході проведення таких уроків застосовуються прийоми постановки питань, обговорення відповідей і думок учнів, коригування відповідей, формування висновків.

  • Питання повинні бути досить об’ємними, зорієнтованими на повні відповіді. У ході проведення бесіди учні пригадують, систематизують, узагальнюють раніше вивчений матеріал, роблять висновки, наводять приклади використання раніше вивчених законів, явищ.



Уроки-конференції

  • Присвячуються обговоренню найбільш суттєвих і узагальнюючих питань, що випливають з вивчення декількох споріднених тем.

  • Завдання таких уроків – узагальнити матеріал, що вивчається, поглибити знання учнів з найбільш важливих проблем, конкретизувати і більш детально осмислити основні висновки і положення. Вчать школярів стисло і виразно висловлювати свої думки в дискусіях, як аргументи, використовувати переконливий фактичний матеріал.

  • Різновиди: теоретичні, читацькі, підсумкові, навчальні, оглядові.



Інтегровані бінарні уроки.

  • Інтегровані уроки мають ту особливість, що на них в максимально можливій мірі можна реалізувати міжпредметні зв'язки. Найбільша трудність в їх проведенні — організація, компонування змісту і визначення важливості того чи іншого аспекту. Такими аспектами є світоглядний, історичний, фактологічний, кібернетичний, психологічний, соціальний і т.д. Беруть участь спеціалісти (вчителі) різного фаху, які в той чи інший момент включаються в роботу з класом.

  • Форми роботи на уроці різноманітні. Ця робота може бути проведена у формі конференцій, семінарів, «симпозіумів», лекцій, просто бесід чи звичайного комбінованого уроку.

  • Завдання інтегрування — створити цілісне уявлення про об'єкт вивчення, отже, сформувати систему знань в учнів.



Урок-семінар

  • Його специфіка у тому, щоб активізувати самостійну роботу учнів з навчальною та додатковою літературою, спонукати до більш глибокого осмислення і збагачення знань з теми, що вивчається. Як правило проводяться у старших класах.

  • Характеризуються двома ознаками: самостійним вивченням учнями програмового матеріалу та обговоренням на уроках результатів самостійної діяльності учнів.

  • На цих уроках учні вчаться виступати із самостійними повідомленнями, дискутувати, відстоювати власні судження. Застосовують такі типи семінарів: розгорнуті бесіди, доповіді, реферати, творчі письмові роботи, коментоване читання, розв’язування вправ і задач, диспути, конференції тощо.



Уроки-диспути

  • Диспут – вільний обмін думками, на якому всі активні, у спорі всі рівні, кожен може виступати і критикувати будь-які положення, з якими він не погоджується.

  • На подібних уроках здійснюється публічне обговорення певних суперечливих питань, яке сприяє розвитку критичного мислення учнів, дає можливість визначити власну позицію, поглиблює знання школярів з обговорюваної проблеми. Визначають тему, складають план, рекомендують літературу, проводять інструктаж, коректують підготовлений матеріал.



Урок - аукціон

  • На дошці написано список запитань, які підлягають «продажу» на «аукціоні», і на які всі учні мають знати відповіді. Для проведення «аукціону» вибирається експертна група, керівник цієї групи — ведучий. Ведучий визначає, в якому порядку він має називати учнів, які визначатимуть запитання, що «продаються». Ведучий називає першого учня, той — номер запитання. Всі очима знаходять текст записаний на дошці. Ведучий запитує: «Хто хоче купити це запитання?» (треба розуміти це питання як таке: «Хто знає відповідь на нього?»), чекає піднятих рук. Рахує: «Раз», — знову читає запитання і оголошує: «Два» ... Якщо піднялась рука «покупця», дає йому слово. За відповідь нараховуються бали. Відповідь можна уточнити, розширити, поглибити і за це також одержати бал.

  • Коли запитання повністю куплене, ведучий називає іншого продавця, і так - поки всі питання не будуть з'ясовані.



Урок-гра «Телеміст».

  • Для цієї гри виготовляють два комплекти жетонів. Перший визначає ті країни, які зустрічаються на телемості. Інший призначений для уточнення представників, які прибули на зустріч. Так, на жетонах англійської серії можуть бути надписи: «Ведучий», «Кембридж», «Оксфорд», «Лондон», «Глазго», а на жетонах української: «Ведучий», «Київ», «Львів», «Харків», «Дніпропетровськ», «Одеса».

  • Після звичайного представлення учасників гри групи тягнуть жетони спочатку із першого комплекту, а потім із другого. В кожній групі є референт, який допомагає формулювати відповідь, а також ведучий і члени команди (групи). Ведучий першої команди називає учня, який має поставити питання другій команді. Він же оцінює запитання і на дошці ставить бал за запитання. Ведучий другої команди називає учня, який має відповідати на це запитання. Він же оцінює відповідь і ставить бал на дошці. У випадку ускладнень референти допомагають своїм ведучим.



Уроки – консультації

  • Їх варто проводити перед уроками контролю навчальних досягнень учнів. Учні отримують відповіді на незрозумілі питання, разом з учителем або учнями-консультантами розв’язують задачі, виконують вправи, які викликали найбільші труднощі. Консультації можна поділити на індивідуальні, групові, колективні, вступно – конструктивні, поточні й узагальнюючі.



Урок-огляд знань

  • Особливість уроку - перевірка організовується з метою показати громадськості — учнівським організаціям, батькам, шефам, класним керівникам, учителям інших предметів, раді школи — чого досягли школярі.

  • Для огляду підбирається цікава і важлива тема, різноманітні форми роботи. Він триває 60 хв., вимагає багато видів роботи: фронтальне опитування з теорії; виконання вправ; дослідів; диктант. За два тижні до огляду на стенді вивішуються питання і типові завдання. Клас поділяють на групи по 4-5 чоловік у кожній. У складі групи є сильні, середні, слабкі учні. Очолюють ці групи учні старших класів, або кращі учні цього ж класу. Вони займаються з учнями групи індивідуально. Переконавшись, що всі підопічні добре засвоїли матеріал, навчились розв'язувати завдання, консультанти приймають в учнів залік з кожного виду робіт.

  • Для проведення огляду створюється журі. Голова журі веде урок-огляд. За 1,5 год. членам журі треба вислухати учня і оцінити його з усіх видів роботи. Перед кожним членом журі на столі лежить лист контролю, у якому є графа для прізвища, ім'я, по-батькові, графа для кожного виду роботи, ще одна графа для підсумкової оцінки.

  • Гості сидять за останніми партами. Учитель, розпочинаючи огляд, оголошує тему, представляє журі та гостей, а також голову журі (ведучого). Йому він надає слово для оголошення порядку огляду. Потім він викликає 8 учнів до 2 дошок, роздає картки із завданнями різних видів. Ці картки із завданнями роздаються 10 учням, які сидять на 6 передніх партах. Поки йде підготовка 20 учнів, — проходить фронтальне опитування з теорії всіх учнів, які залишилися. Через 15 хв. учні, які відповідають, письмові роботи здають і їх опитують фронтально, а другій частині класу роздають карточки з письмовими завданнями. Потім клас пише диктант. Члени журі перевіряють ті роботи, які здали учні. Після обговорення оцінок (в іншій кімнаті) оцінки оголошуються, заносяться у велику відомість, яка вивішується на стенді, підсумкові оцінки виставляються в журналі. По закінченню гості вітають учнів з успішним оглядом, нагороджують їх.



Урок-творчий звіт

  • На такому уроці учні показують і захищають перед спеціальною комісією свої творчі роботи. В комісію входять члени батьківського комітету, шкільного наукового товариства, учні паралельних класів.

  • За 2-3 місяці до проведення цього уроку учням пропонується створити творчі групи за інтересами і вибрати проблему для розробки. В групу можуть входити консультанти із числа дорослих. Звіт включає аргументацію теми, суть роботи, пояснення одержаних результатів, ілюстрацію практичного застосування одержаних результатів.

  • Усі роботи оцінюються. Критерії оцінювання оголошуються ще до початку уроку.



Урок-залік

  • Одна з форм контролю якості навчальних досягнень учнів, отриманих ними у процесі вивчення навчальної теми. Основна метадіагностика рівня засвоєння знань, умінь і навичок кожним учнем на певному етапі навчання. Види заліків: поточний, тематичний, залік-практикум, залік-екстерн, диференційований залік.



Уроки корекції знань

  • Варто проводити після проведення контрольної роботи, заліку. На цих уроках учитель не лише допомагає учням долати ті чи інші труднощі щодо засвоєння програмного матеріалу, але й може пояснити той чи інший фрагмент уроку, вивченої теми іншим способом, застосувати раціональні методи розв’язування задач, виконання вправ, пояснення вивчених фактів, законів, теорій.



Розробляючи план уроку теоретичного навчання необхідно пам'ятати, що він повинен відповідати таким вимогам:

  • чітке і зрозуміле для учнів формулювання основної дидактичної мети;

  • нерозривність зв'язку між навчальними і виховними задачами уроку;

  • педагогічне обґрунтування підбору змісту навчального матеріалу як для уроку в цілому, так і для кожного його структурного елементу повинно бути спрямоване на виконання задач розвиваючого навчання;

  • організаційна чіткість повинна бути наслідком правильного вибору типу уроку, планування його структури і ретельної підготовки до нього викладача і учнів;

  • на кожному уроці необхідно зміцнювати зв'язки між теоретичними знаннями учнів і їх професійною діяльністю на виробництві;

  • співвідношення колективної і індивідуальної роботи учнів на уроці повинно змінюватись в залежності від загальної дидактичної мети і окремих (додаткових) цілей кожного конкретного уроку.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка