Урок –это зеркало общей и



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.



«Урок –это зеркало общей и

  • «Урок –это зеркало общей и

  • педагогической культуры учителя,

  • мерило его интеллектуального

  • богатства, показатель его кругозора, эрудиции»

  • В.А. Сухомлинский





володіння конструктивно-планувальними уміннями;

  • володіння конструктивно-планувальними уміннями;

  • знання мети й завдань навчання, сформульованих у Стандарті та програмах;

  • знання НМК та методичних концепцій авторів;

  • знання умов навчання та вікових особливостей, психологічних закономірностей, основних етапів формування мовленнєвих умінь та навичок;

  • урахування рівня володіння мовою учнями класу, їхнього ставлення до ІМ, знання рівня їхнього загального розвитку





Тема

  • Тема

  • Мовний матеріал

  • Тексти

  • Аудіо-, відеоматеріал

  • Додаткові посібники

  • Регіональний компонент

  • Валеологічний компонент

  • Контроль





Повний аналіз

  • Повний аналіз

  • Комплексний аналіз

  • Аспектний аналіз

  • Короткий аналіз



урок розглядають у єдності та взаємозв’язку його цілей, змісту, методів, форм організації навчання, тобто аналізу підлягають усі аспекти уроку: дидактичний, змістовий, психологічний, виховний, методичний, організаційний.

  • урок розглядають у єдності та взаємозв’язку його цілей, змісту, методів, форм організації навчання, тобто аналізу підлягають усі аспекти уроку: дидактичний, змістовий, психологічний, виховний, методичний, організаційний.



передбачає дослідження лише певної сторони уроку. Аналізується один з його аспектів: дидактичний, психологічний, виховний, методичний, організаційний, з погляду педагогічного спілкування. фізіолого-гігієнічний, порівняльний, цільовий, вибірковий аналіз діяльності окремих учнів (груп учнів) на уроці.

  • передбачає дослідження лише певної сторони уроку. Аналізується один з його аспектів: дидактичний, психологічний, виховний, методичний, організаційний, з погляду педагогічного спілкування. фізіолого-гігієнічний, порівняльний, цільовий, вибірковий аналіз діяльності окремих учнів (груп учнів) на уроці.



складання загальної оцінки науково-теоретичного та методичного рівнів уроку.

  • складання загальної оцінки науково-теоретичного та методичного рівнів уроку.





Тип, структура уроку, його місце серед уроків з теми.

  • Тип, структура уроку, його місце серед уроків з теми.

  • 2. Мета уроку, дидактичні завдання окремих етапів.

  • 3. Витрата часу.



Повнота та глибина перевірки.

  • Повнота та глибина перевірки.

  • 2. Методика повторення, диференціація завдань.

  • 3. Кількість задіяних перевіркою учнів.

  • 4. Об'єктивність та аргументація оцінювання.



Вимоги програми.

  • Вимоги програми.

  • 2. Науковість, зв'язок із життям, система­тичність, доступність, співвідношення у матеріалі головного та другорядного.

  • 3. Відповідність матеріалу цілям та завданням уроку.



Оснащеність уроку наочними посібниками, дидактичними матеріалами.

  • Оснащеність уроку наочними посібниками, дидактичними матеріалами.

  • 2. Обґрунтованість застосованих методів.

  • 3. Організаторська, управлінська діяльність учи­теля. Робота з різними групами учнів.

  • 4. Діяльність учителя як консультанта та коорди­натора навчання.



Самостійна робота. Робота в групах.

  • Самостійна робота. Робота в групах.

  • 2. Диференціація та індивідуалізація.

  • 3. Активність мислення.

  • 3. Активізація пізнавальної діяльності.

  • 4. Використання методів проблемного навчання.

  • 5. Поєднання фронтальної, індивідуальної та групової форм роботи.

  • 6. Самостійна робота учнів.

  • 7. Методика контролю та обліку знань.



Добір матеріалу для формування умінь та на­вичок.

  • Добір матеріалу для формування умінь та на­вичок.

  • 2. Самостійна робота під час закріплення.

  • 3. Зворотний зв'язок. Оцінювання відповідей.



Обсяг, характер і доступність матеріалу.

  • Обсяг, характер і доступність матеріалу.

  • 2. Наявність та характер інструктажу.

  • 3. Наявність диференційованих завдань.

  • 4. Місце домашнього завдання на уроці.



1. Рівень педагогічних вимог до роботи учнів, розвитку їхнього мовлення, мислення.

  • 1. Рівень педагогічних вимог до роботи учнів, розвитку їхнього мовлення, мислення.

  • 2. Мовлення вчителя та загальний стиль його пове­дінки.

  • 3. Розвиток психічної сфери учнів.



1. Підбиття підсумків.

  • 1. Підбиття підсумків.

  • 2. Виконання плану.

  • 3. Рівень досягнення мети.

  • 4. Рівень якості знань, умінь, навичок, виявлених на уроці.





мотивація діяльності вчителя й учнів на уроці (за обов'язком, за інтересом, за традицією спільної діяльності...);

  • мотивація діяльності вчителя й учнів на уроці (за обов'язком, за інтересом, за традицією спільної діяльності...);

  • - інтерес учителя й учня до уроку (до змісту, ме­тодів і форм).



як здійснювалася робота щодо формування ак­тивності, самостійності й творчості;

  • як здійснювалася робота щодо формування ак­тивності, самостійності й творчості;

  • - які засоби використовував учитель для постій­ного переходу від навчання до самонавчання.



чи були установки на сприймання, за­пам'ятовування і роздуми;

  • чи були установки на сприймання, за­пам'ятовування і роздуми;

  • - як учитель домагався цілісного й свідомого, осмисленого сприйняття навчального матеріалу;

  • - як організував увагу;

  • - як розвивав пам'ять дітей;

  • - як розвивав мислення учнів, використовуючи порівняння, зіставлення, аналіз, синтез, класифіка­цію, систематизацію, генералізацію;

  • - як працював із поняттями, аргументами;

  • - як розвивав творчу уяву.



як учитель формував загальнонавчальні вміння й на­вички;

  • як учитель формував загальнонавчальні вміння й на­вички;

  • - як вироблялися спеціальні вміння й навички;

  • - які практикував види вправ і як вони сприяли тренуванню умінь і навичок;

  • - яку роль відіграють вказівки, інструкції, алго­ритми, зразки під час формування вмінь і навичок;

  • - чи раціонально використав час для формуван­ня вмінь і навичок



які емоції дітей переважають на уроці;

  • які емоції дітей переважають на уроці;

  • - які засоби корекції емоцій використав учитель на уроці;

  • - чи враховує педагог на уроці індивідуальні особливості й стан дитини;

  • - що робить для активізації вольової сфери у дітей;

  • - чи помічає учнів з агресивним і депресивним станом.



яке творче самопочуття вчителя на уроці;

  • яке творче самопочуття вчителя на уроці;

  • - який контакт з учнями;

  • - як реагує вчитель на аналіз уроку.





1. Повнота, комплексність, різноманітність за­вдань уроку. 2. Облік особливостей учнів класу під час плану­вання задач. 3. Навчальні, виховні, розвиваючі завдання. 4. Наявність диференційованих завдань. 5. Правильність виділення серед системи завдань основних, найбільш суттєвих за цих умов.

  • 1. Повнота, комплексність, різноманітність за­вдань уроку. 2. Облік особливостей учнів класу під час плану­вання задач. 3. Навчальні, виховні, розвиваючі завдання. 4. Наявність диференційованих завдань. 5. Правильність виділення серед системи завдань основних, найбільш суттєвих за цих умов.



Відповідність змісту уроку вимогам програм. 2. Вибір найбільш раціональної логіки розкриття матеріалу. 3. Науковість, систематичність, доступність ви­кладу матеріалу, повнота розкриття теми. 4. Виховна спрямованість уроку. 5. Трудова, політехнічна спрямованість уроку.

  • Відповідність змісту уроку вимогам програм. 2. Вибір найбільш раціональної логіки розкриття матеріалу. 3. Науковість, систематичність, доступність ви­кладу матеріалу, повнота розкриття теми. 4. Виховна спрямованість уроку. 5. Трудова, політехнічна спрямованість уроку.

  • 6. Оцінювання змісту матеріалу з точки зору його розвиваючого впливу (розвиток пізнавальних інтересів, емоцій, раціональних прийомів мислення, загальнонавчальних навичок та вмінь, волі, наполегливості). 7. Здійснення міжпредметних зв'язків. 8. Уміння вчителя виділяти у змісті матеріалу ос­новні ідеї та думки, концентрувати увагу на провід­них принципах, фактах, законах. 9. Помилки під час добору змісту уроку.



1. Відповідність методів загальній спрямованості навчання, дидактичній меті, змісту матеріалу, віку учнів, специфіці предмета. 2. Методи вивчення нового матеріалу. 3. Методи формування вмінь та навичок. 4. Методи стимулювання та мотивації. 5. Методи контролю та самоконтролю. 6. Оптимальність поєднання різних методів, обґрунтованість методів. 7. Використання наочних посібників, дидактич­них матеріалів, технічних засобів. 8. Методика організації самостійних робіт. 9. Використання переваг кабінетної системи.

  • 1. Відповідність методів загальній спрямованості навчання, дидактичній меті, змісту матеріалу, віку учнів, специфіці предмета. 2. Методи вивчення нового матеріалу. 3. Методи формування вмінь та навичок. 4. Методи стимулювання та мотивації. 5. Методи контролю та самоконтролю. 6. Оптимальність поєднання різних методів, обґрунтованість методів. 7. Використання наочних посібників, дидактич­них матеріалів, технічних засобів. 8. Методика організації самостійних робіт. 9. Використання переваг кабінетної системи.



1. Місце контролю в системі уроку. 2. Методи контролю, доцільність їхнього засто­сування. 3. Методика перевірки домашніх завдань. 4. Розвиток в учнів навичок самоаналізу та само­контролю (взаємна перевірка, рецензування, запи­тання тим, хто відповідає). 5. Кількість опитаних учнів. 6. Виховний бік перевірки. 7. Урахування індивідуальних особливостей під час перевірки. 8. Способи активізації учнів під час перевірки. 9. Кількість оцінок, їхня об'єктивність, аргумен­тація. 10. Зміст та характер запитань, завдань (відтво­рюючі, проблемні, спрямовані на встановлення при-чинно-наслідкових зв'язків та ін.). 11. Оцінювання рівня якості знань, умінь, нави­чок (повнота, усвідомленість, міцність, глибина, наявність системи у відповідях).

  • 1. Місце контролю в системі уроку. 2. Методи контролю, доцільність їхнього засто­сування. 3. Методика перевірки домашніх завдань. 4. Розвиток в учнів навичок самоаналізу та само­контролю (взаємна перевірка, рецензування, запи­тання тим, хто відповідає). 5. Кількість опитаних учнів. 6. Виховний бік перевірки. 7. Урахування індивідуальних особливостей під час перевірки. 8. Способи активізації учнів під час перевірки. 9. Кількість оцінок, їхня об'єктивність, аргумен­тація. 10. Зміст та характер запитань, завдань (відтво­рюючі, проблемні, спрямовані на встановлення при-чинно-наслідкових зв'язків та ін.). 11. Оцінювання рівня якості знань, умінь, нави­чок (повнота, усвідомленість, міцність, глибина, наявність системи у відповідях).



1. Які завдання формування загальнонавчальних навичок були помічені? 2. Які види діяльності в зв'язку з цим були обра­ні і чому? 3. Які завдання і вправи пропонувалися для формування загальнонавчальних умінь та навичок? 4. Які методи роботи були обрані і чому? 5. Які загальнонавчальні вміння та навички фор­мувалися і який рівень їхньої сформованості? 6. Які труднощі мали вчитель та учні під час розв'язання цих завдань? 7. Як здійснюються формування навичок, плану­вання навчальної роботи (планування відповідей, творів, доведень)? 8. Як формується вміння виділяти основне в ма­теріалі?

  • 1. Які завдання формування загальнонавчальних навичок були помічені? 2. Які види діяльності в зв'язку з цим були обра­ні і чому? 3. Які завдання і вправи пропонувалися для формування загальнонавчальних умінь та навичок? 4. Які методи роботи були обрані і чому? 5. Які загальнонавчальні вміння та навички фор­мувалися і який рівень їхньої сформованості? 6. Які труднощі мали вчитель та учні під час розв'язання цих завдань? 7. Як здійснюються формування навичок, плану­вання навчальної роботи (планування відповідей, творів, доведень)? 8. Як формується вміння виділяти основне в ма­теріалі?



1. Організація роботи учнів на різних етапах уро­ку. 2. Вміння вчителя володіти класом, активізувати діяльність учнів, організувати самостійну роботу. 3. Індивідуальний підхід до учнів. 4. Рівень педагогічних вимог до учнів, до їхніх відповідей, до розвитку мови та мислення. 5. Характер постановки запитань учням. 6. Реакції на помилки учнів, 7. Репліки під час оцінювання учнів, аргумента­ція оцінок. 8. Характер і тон дисциплінарних зауважень. 9. Загальна емоційна та інтелектуальна атмосфера на уроці. 10. Дотримання норм педагогічної етики. Куль­тура спілкування. 11. Стиль і темп роботи вчителя, їх вплив на дія­льність учнів. 12. Стимулювання успіхів учнів, арсенал стиму­лів. . 13. Мовленнєва взаємодія на уроці (культура мовлення, логічність, емоційність).

  • 1. Організація роботи учнів на різних етапах уро­ку. 2. Вміння вчителя володіти класом, активізувати діяльність учнів, організувати самостійну роботу. 3. Індивідуальний підхід до учнів. 4. Рівень педагогічних вимог до учнів, до їхніх відповідей, до розвитку мови та мислення. 5. Характер постановки запитань учням. 6. Реакції на помилки учнів, 7. Репліки під час оцінювання учнів, аргумента­ція оцінок. 8. Характер і тон дисциплінарних зауважень. 9. Загальна емоційна та інтелектуальна атмосфера на уроці. 10. Дотримання норм педагогічної етики. Куль­тура спілкування. 11. Стиль і темп роботи вчителя, їх вплив на дія­льність учнів. 12. Стимулювання успіхів учнів, арсенал стиму­лів. . 13. Мовленнєва взаємодія на уроці (культура мовлення, логічність, емоційність).



Реалізація основних дидактичних принципів у змісті та методах навчання. 2. Реалізація принципів навчання на різних ета­пах уроку. 3. Показ реалізації одного з принципів навчання на уроці.

  • Реалізація основних дидактичних принципів у змісті та методах навчання. 2. Реалізація принципів навчання на різних ета­пах уроку. 3. Показ реалізації одного з принципів навчання на уроці.

  • 4. Чи можна говорити про єдність та взаємозв’язок принципів навчання на уроці.



Світоглядний напрямок

  • Світоглядний напрямок

  •  

  • Особистість учителя (приклад), оптимізм, стосунки з людьми, ставлення до речей, до довкілля.

  •  

  • Навчальна праця на уроці.

  • Робоче місце, планування, активність, самостійність, повага до істини, старанність.

  • Виховання дисципліни.

  •  

  • Виховання учнів, дотримання порядку, відповідальність, уміння слухати, вимоги на уроці, тактовність, аргументованість.

  •  

  • Особистісний підхід на уроці.

  •  

  • Педагогічна любов, розуміння дітей, допомога дітей, оцінювання дітей.

  •  





загальна оцінка навчально-виховної функції уроку, що характеризує рішення освітнього, виховного та розвиваючого завдань і яка дає оцінку їхньої реалізації.

  • загальна оцінка навчально-виховної функції уроку, що характеризує рішення освітнього, виховного та розвиваючого завдань і яка дає оцінку їхньої реалізації.



розгляд уроку як єдиної системи з точки зору рішення головного дидактичного завдання й одночасно рішення розвиваючих завдань уроку, забезпечення формування знань, умінь і навичок учнів, засвоєння ними способів навчання.

  • розгляд уроку як єдиної системи з точки зору рішення головного дидактичного завдання й одночасно рішення розвиваючих завдань уроку, забезпечення формування знань, умінь і навичок учнів, засвоєння ними способів навчання.



система аспектних аналізів, що включають оцінку реалізації завдань уроку, зміст і види навчальної діяльності учнів за такими характеристиками, як рівні засвоєння учнями знань і способів розумової діяльності, розвиток учнів, реалізація дидактичних принципів, результативність уроку.

  • система аспектних аналізів, що включають оцінку реалізації завдань уроку, зміст і види навчальної діяльності учнів за такими характеристиками, як рівні засвоєння учнями знань і способів розумової діяльності, розвиток учнів, реалізація дидактичних принципів, результативність уроку.



Зміст уроку

  • Зміст уроку

  • Мотивація учнів

  • Структура уроку

  • Використання прийомів розвивального навчання

  • Самостійна діяльність учнів

  • Організація етапу діагностики

  • ТЗН

  • Стиль спілкування

  • Результативність уроку – за учнем

  • Результативність уроку – за вчителем



Мета уроку визначена (чітко, конкретно, дидактично правильно, недостатньо чітко, неконкретно, дидактично невиправдано).

  • Мета уроку визначена (чітко, конкретно, дидактично правильно, недостатньо чітко, неконкретно, дидактично невиправдано).

  • Види (етапи) мовної діяльності (взаємопов’язані, недостатньо логічно послідовні, не послідовні, обумовлені темою і метою уроку, не обумовлені змістом уроку та поставленим дидактичним завданням).

  • Використані методи роботи (ефективні, малоефективні, неефективні, передбачають ознайомлюючий, стандартизуючий, варіантний, комбінований характер мовної діяльності школярів).

  • Прийоми (вступу, активізації практичного застосування фонетичного, лексичного, граматичного матеріалу різноманітні, доцільні, стимулюючі активну пізнавальну мовну діяльність учнів, одноманітні, недоцільні, нестимулюючі).

  • Учитель застосував (хорові, парні, індивідуальні, комбіновані форми роботи, які сприяли, не сприяли формуванню мовних умінь і навичок).



Використання аудіовізуальних способів навчання (магнітофон, програвач, комп’ютер, кінофільм, таблиці, картини тощо).

  • Використання аудіовізуальних способів навчання (магнітофон, програвач, комп’ютер, кінофільм, таблиці, картини тощо).

  • Зворотний зв’язок  (достатній,  частково достатній, незадовільний).

  • Темп уроку (високий, уповільнений). Мовною практикою охоплені (всі учні класу, більша частина, менша, окремі учні).

  • Мовна діяльність школяра (повністю, частково) спрямована на (формування, активізацію, автоматизацію) умінь та навичок (вимови, аудіювання, діалогічного, монологічного мовлення, читання) (відповідає, частково відповідає, не відповідає визначеній меті уроку).

  • Мовлення учнів має  (рецептивний, репродуктивний, умовно-продуктивний, продуктивний характер), комунікативно (повністю, частково) обумовлене, необумовлене.

  • Учні оперують (фонетичним, лексичним, граматичним) матеріалом на рівні (слова, речення, репліки, зв’язного висловлювання) з використанням (без використання) навчальної опори (логічних аналогій, алгоритмів, схем, таблиць).



Учні виявили (стійкі, слабкі, незадовільні) уміння та навички під час оперування лексичними одиницями, граматичними структурами в (аналогічних, відмінних) ситуаціях усного спілкування, читання (про себе, вголос, синтетичного, аналітичного).

  • Учні виявили (стійкі, слабкі, незадовільні) уміння та навички під час оперування лексичними одиницями, граматичними структурами в (аналогічних, відмінних) ситуаціях усного спілкування, читання (про себе, вголос, синтетичного, аналітичного).

  • Типовими недоліками у мовній підготовці школярів є (недосконала вимова, відсутність фонематичного слуху, мовної інтуїції, обмежений лексичний запас, незнання або недостатнє усвідомлення граматичних структур, недостатні навички самостійного мовлення без використання навчальних опор, невміння користуватися стимулюючими до розмови репліками, уповільнена мовна реакція тощо).

  • Інтерес учнів до вивчення іноземної мови (великий, значний, незначний, відсутній).

  • Урок проведений на високому, невисокому, незадовільному (науковому рівні); методично: грамотно, недостатньо грамотно, незадовільно).




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка