Урок Географічне краєзнавство. Історія розвитку географічного краєзнавства в Україні та області



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.







Вступ

  • Вступ

  • Урок 1. Географічне краєзнавство. Історія розвитку географічного краєзнавства в Україні та області.

  • Урок 2. Місце Хмельницької області, Старокостянтинівського району на карті України, світу.

  • Урок 3. Положення області та району у схемі фізико-географічного районування України. Оцінка географічного положення.

  • Урок 4. Джерела знань про природу, населення і господарство Хмельницької області та Старокостянтинівського району.

  • Урок 5. Історія вивчення території.

  • Урок 6. Ознайомлювальна екскурсія до Самчиківського краєзнавчого музею.







Тема 1. Геологічна будова і рельєф

  • Тема 1. Геологічна будова і рельєф

  • Урок 7. Положення території Хмельницької області відносно великих геотектонічних структур і макроформ рельєфу.

  • Урок 8. Характеристика геологічної будови області (вік, склад, потужність, походження гео­логічних відкладів, умови їх залягання). Основні етапи геологічного розвитку території.

  • Урок 9. Практична робота № 1. Аналіз географічної карти, засвоєння стратиграфічного поділу гірських порід, із яких складена територія Хмельниччини.

  • Урок 10. Практична робота № 2. Опис і зарисовка відслонень гірських порід в околицях Старокостянтинова, Губина.



ПРАКТИЧНА РОБОТА №1

  • ПРАКТИЧНА РОБОТА №1

  • Тема. Аналіз геологічних карт. Ознайомлення зі зразками гірських порід і корисних копалин.

  • Мета. Навчити учнів аналізувати геологічні карти України, Хмельницької області, легенди до них; познайомити зі зразками гірських порід і корисних копалин області.

  • 1. Актуалізація опорних знань.

  • Геологічна карта - це карта, яка відображає геологічну будову місцевості, на ній зображуються розповсюдження і вік гірських порід.

  • Легенда карти - зведення умовних знаків і по­яснень до карти, що розкривають її зміст.

  • Стратиграфія - розділ геології, який вивчає послідовність залягання гірських порід у зем­ній корі.

  • Гірські породи - сполучення кількох мінералів або накопичення одного у великій кількості в зем­ній корі.

  • 2. Аналіз геологічної будови Хмельницької з використанням карт.

  • Розглянемо натуральні компоненти природи Поділля.

  • 3. Знайомство зі зразками гірських порід і ко­рисних копалин Хмельницької області.

  • З колекції визначити дві магматичні породи (наприклад: граніт, лабрадорит).



Тема. Опис і зарисовка відслонень гірських порід в околицях Старокостянтинова.

  • Тема. Опис і зарисовка відслонень гірських порід в околицях Старокостянтинова.

  • Мета. Навчити дітей описувати і зарисовувати відслонення гірських порід.

  • І. Вивчення опорних понять.

  • Відслонення - це виходи на денну поверхню гірських порід.

  • Основою будь-якого геологічного перерізу є верства - відокремлений осад, що утворився за порівняно короткий геологічний час і має одна­ковий склад, походження та будову. Розрізняють природні та штучні відслонення. Природні відсло­нення можна спостерігати на берегах морів, річок, у ярах і горах. Штучні відслонення - це гірничі виробки - шурфи, канави, кар'єри, штольні, колодязі та ін.

  • ІІ. Дослідження відслонення.

    • Підготовча робота: розчистити відслонення так, щоб добре було видно верстви і пласти гірських порід. Усі дані про відслонення записують у за­писну книжку. Спочатку записують дату, номер відслонення та його місцезнаходження. Номери відслонень у записній книжці повинні відповідати номерам на карті. Потім вказують довжину і висоту відслонення, його характер (кар'єр, обрив, скеля тощо).
    • Зарисовка відслонень гірських порід, або побудова стратиграфічної колонки своєї місцевості.
  • У колонці умовними позначками показують послідовність залягання гірських порід від найдавніших (в основі колонки) до молодих, потужність залягання пластів та час їх утворення. Колонку креслять у вигляді вертикального стовпця, масштаб довільний. Зліва від колонки - найменування пластів та індекси вікових позначень, справа їх потужність і коротка характеристика.



  • Тема 1. Геологічна будова і рельєф

  • Урок 11. Корисні копалини Хмельницької області та Старокостянтинівського району.

  • Урок 12. Зв'язок між геотектонічними структурами і рельєфом області. Основні генетичні форми рельєфу. Сучасні рельєфоутворюючі процеси.

  • Урок 13. Практична робота № 3. Опис форм рельєфу в околицях Старокостянтинова.















Тема. Опис форм рельєфу в околицях Старокостянтинова.

  • Тема. Опис форм рельєфу в околицях Старокостянтинова.

  • Мета. Навчитися описувати форми рельєфу своєї місцевості.

  • І. Актуалізація опорних знань. Виділяють такі генетичні типи рельєфу:

  • а) еолові типи рельєфу - утворені роботою вітру;

  • б) типи рельєфу, утворені діяльністю підземних вод (зсуви, западини, блюдця, поди, карст);

  • в) типи рельєфу, утворені поверхневими теку­чими водами - ерозійні (річкові долини, балки, яри, промоїни та інші) та акумулятивні (тераси, конуси виносу, дельти річок, острови)

  • г) типи рельєфу утворені діяльністю давніх льо­довиків (моренні горби, баранячі лоби, зандрові поля);

  • ґ) типи рельєфу, пов'язані з вивітрюванням (фі­зичним, біологічним ).

  • II. Опис форм рельєфу.

  • В околицях Старокостянтинова є велика кількість ярів. Яружна ерозія - ворог сільського господарства. Вона забирає великі площі орних земель, збіднює родючість ґрунтів

  • (Можна запропонувати учням вивчити й описати яр за своїм складеним планом)



Тема 2. Клімат

  • Тема 2. Клімат

  • Урок 14. Вплив кліматотвірних чинників і пр цесів на клімат місцевості. Оцінка клімату області міста.

  • Урок 15. Кліматичні сезони. Несприятливі кліматичні явища та процеси в нашій місцевості.

  • Урок 16. Практична робота № 4. Спостережені за місцевими ознаками зміни погоди.



Тема. Спостереження за місцевими ознаками зміни погоди.

  • Тема. Спостереження за місцевими ознаками зміни погоди.

  • Мета. Розвивати в учнів спостережливість та інтерес до вивчення природних явищ за місцевими ознаками та народними прикметами.

  • Спостереження за місцевими ознаками погоди має практичне значення в походах. Адже зміна стану погоди часто помічається значно раніше, ніж це покажуть прилади. Передбачити погоду можна за станом хмарності, зміною напряму ві­тру, кольором неба, поведінкою тварин, станом рослин. Відповідно до сезону записують певні при­кмети, які можна перевірити під час краєзнавчих досліджень.





Урок 17. Загальна характеристика гідрологічної сітки та підземних вод Хмельницької об­ласті та Старокостянтинівського району.

  • Урок 17. Загальна характеристика гідрологічної сітки та підземних вод Хмельницької об­ласті та Старокостянтинівського району.

  • Урок 18. Річка Південний Буг, Случ.

  • Урок 19. Практична робота № 5. Досліджені маленьких річок, джерел в околицях Старокостянтинова (Ікопоть, Шахівка)

  • Урок 20. Залежність гідрологічної сітки від клімату, рельєфу, складу гірських порід, діяльності людини. Охорона вод.











 

  •  

  • Тема. Дослідження річки Случ та річки Ікопоть, джерел в околицях Старокостянтинова.

  • Мета. Поглибити знання про річки своєї місцевості, навчитись досліджувати джерела.

  • І. Характеристика річки Случ та річки Ікопоть.

  • Річка Случ протікає по території трьох районів: Волочиського району , де бере початок на висоті біля 400м, Красилівського та Старокостянтинівського районів. Случ — річка в Україні, права притока Горині; довжина 451 км, басейн — 13 900 км.

  • Починається на Подільській височині, поблизу села Червоний Случ Гальчинецької сільради Теофіпольського району; в пониззі тече Поліською низовиною. Ширина долини від 0,2 — 0,8 км у верхів'ї, до 5 км у нижній течії, річища — від 5 до 50 м, найбільша — 110 м. Живлення переважно снігове і дощове. Замерзає в грудні, скресає в березні. Серед річок, що може приміряти на себе будь-яку з перерахованих ознак до впізнання є досить невеличка за українськими мірками Случ. Вона починається в Теофіпольському районі на Хмельниччині, витікаючи з невеликого озера поблизу с. Червоний Случ. І хоча звідси до Дніпра, куди згодом потрапляють случанські води, навпростець близько трьохсот кілометрів, природа для своїх поверхневих вод, на щастя, вибирає більш складні і привабливіші шляхи, ніж людина для рукотворних каналів. Загальна довжина Случі складає 451 км (відстань автошляхом між Києвом і Одесою) – це вісімнадцятий показник за протяжністю серед річок України, а за площею басейну (13.8 тис.км2) вона посідає місце у третьому десятку. Але є показник за яким Случ передує серед інших подібних водотоків країни – це найдовша річка України четвертого порядку (до Дніпра її води потрапляють спочатку у Горинь, а потім у Прип’ять). Судноплавна на 290 км

  • II. Дослідження джерел.

  • В околицях Старокостянтинова є багато джерел. Вивчен­ня джерел здійснюється за таким планом:

  • місце розташування, його зв'язок із геологічною будовою;

  • режим згідно з порами року;

  • якість води (колір, смак, жорсткість, м'якість);

  • температура води



Тема 4. Ґрунти

  • Тема 4. Ґрунти

  • Урок 21. Загальна характеристика ґрунтово покриву Хмельниччини й аналіз залежності його поширення від чинників ґрунтоутворення.

  • Урок 22. Практична робота № 6. Аналіз велико-маштабної карти ґрунтів Хмельницької області,

  • Урок 23. Виробнича оцінка ґрунтів Старокостянтинівського району та рекомендації щодо поліпшення їхньої родючості.



ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6

  • ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6

  • Тема. Аналіз великомасштабної карти ґрунтів Хмельниччини.

  • Мета. За картою ґрунтів Хмельницької облас­ті навчити дітей визначати, які типи грунтів по­ширені на території області, району; на підставі аналізу карт простежити взаємозв'язок між ґрунтами, рослинністю; визначити механічний склад ґрунтів.

  • Завдання 1. За картою визначити, які типи ґрунтів поширені на території області, Старокостянтинівського району.

  • У поліській частині Хмельницької (північна частина) області най­більше поширені дерново-підзолисті піщані ґрунти. У річ­кових долинах переважають піщані ґрунти, далі від річкових долин піщані ґрунти змінюються супіщаними, а в деяких місцях — суглинковими. Також поширені в об­ласті лужно-болотні і торфово-болотні ґрунти. У центральній і південній частині області на лесових відкладах поширені сірі та темно-сірі опідзолені ґрунти, а також та чорноземи опідзолені. Ці ґрунти утворились на лесових відкладах.

  • У південній лісостеповій частині області на лесовій материнській породі сформувалися чор­ноземи типові малогумусні. У Старокостянтинівському районі поширені в основному темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи типові малогумусні легко-суглинкові.

  • Завдання 2. За картами атласу визначити за­кономірності розміщення дерново-підзолистих і темно-сірих опідзолених ґрунтів на території Хмельницької області, простежити їх зв'язок із рослинним покривом.



Тема 5. Рослинний покрив і тваринний світ

  • Тема 5. Рослинний покрив і тваринний світ

  • Урок 24. Типи рослинності даної місцевості, залежність їх поширення від комплексу фізико-географічних чинників і діяльності людини.

  • Урок 25. Практична робота № 7. Збирання гербарію.

  • Урок 26. Тваринний світ Хмельницької області.

  • Урок 27. Рослини та тварини рідного краю, що підлягають охороні.



ПРАКТИЧНА РОБОТА № 7

  • ПРАКТИЧНА РОБОТА № 7

  • Тема. Збирання гербарію.

  • Мета. Навчити дітей збирати типові зразки рос­лин, засушувати чи консервувати їх, визначати їх родини, рід і вид; оформляти гербарій і класифікувати.

  • Гербарії своєї місцевості складають згідно з навчальною метою, для обміну з іншими школами, а також з метою допомоги господарським організаціям використовувати місцеві рослинні багатства.

  • Перед гербаризуванням рослин визначають розмір гербарію. Для наукових гербаріїв рекоменду­ється розмір 43x28 см; учні можуть використати й аркуш звичайного паперу розміром 35,5 x 22 см.

  • Рослини для гербарію збирають у суху погоду, причому беруть кілька екземплярів кожної з них, щоб можна було замінити зіпсовану рослину. Рослини викопують з корінням (з дерев беруть гілки з листям, квітками або плодами), з нормально розвинутим стеблом, листками. Підземні частини рослин обережно звільняють від ґрунту. Товсте коріння розрізають уздовж, залишаючи поло­вину. Викопані рослини розкладають на папері так, щоб зберегти їх природний вигляд. Гербарні аркуші вкладають у ботанічну папку разом з етикеткою.

  • Зручно засушувати рослини в гербарних рам­ках. Рослини в рамках сушать на сонці, у нато­плених печах, у сушильних шафах. Гербарії збе­рігають у спеціальній папці для кожної асоціації окремо.

  •  



Тема 6. Ландшафти

  • Тема 6. Ландшафти

  • Урок 28. Зв'язок природних компонентів і осо­бливості ландшафтоутворюючих процесів, залежність їх від чинників ландшафтоутворення.

  • Урок 29. Поняття про локальні ландшафтні одиниці (фації, урочища, підурочища, місце­вості). Типологія ландшафтів Хмельницької області.

  • Урок 30. Практична робота № 8. Ознайомлення з методикою ландшафтних досліджень. Опис фації.



  • ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8

  • Тема. Ознайомлення з методикою ландшафтних досліджень. Опис фації.

  • Мета. Ознайомити учнів із методикою ландшафтних досліджень; навчити описувати фацію за типовим планом.

  • І. Актуалізація опорних знань.

  • Кожен окремо досліджуваний природно-територіальний комплекс характеризується певним поєднанням, взаємозв'язком, взаємозалежністю рельєфу, геологічної будови, ступенем зволожен­ня, ґрунтовим, рослинним покривом і має свої відмінності.

  • Фація - найнижча таксономічна одиниця природного комплексу, яка відзначається найбільшою однорідністю природних умов.

  • Підурочище - група фацій, що характеризують певний елемент рельєфу (схил долини, межиріччя).

  • Урочище - група підурочищ, пов'язаних з усією мезоформою рельєфу (балка, ділянка надзаплавної тераси з усіма ті елементами, розвинута заплава річки ).

  • Ландшафт (ПTK) - це група (система) урочищ. Характерний, найтиповіший склад урочищ визначає структуру ландшафту і є критерієм його визначення.

  • II. Опис фації.

  • Фацію описують за таким відповідно за планом







Тема. Комплексний опис об'єктів природно - заповідного фонду. Оцінка їхнього стану.

  • Тема. Комплексний опис об'єктів природно - заповідного фонду. Оцінка їхнього стану.

  • Мета. Познайомити учнів із об'єктами природно - заповідного фонду Хмельницької області; дати оцінку їхнього стану.

  • Актуалізація опорних знань

  • Об'єктами природно-заповідного фонду є: дер­жавні заповідники, державні заказники, пам'ятки природи, парки-пам'ятники садово-паркового мистецтва.

  • Державні заповідники - спеціально виділені і назавжди вилучені із господарського вжитку до­сить великі за площею території, які мають осо­бливу цінність із погляду збереження первинної флори і фауни та мають водоохоронне, протиеро­зійне, оздоровче, геологічне або науково-дослідне та культурно-виховне значення.

  • Державні заказники - це невеликі за площею заповідні території, які виділяють з метою охоро­ни окремих видів рослин і тварин, типових при­родних комплексів, гідрологічних та палеографіч­них об'єктів.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка