Урок поліфункціональне, багатоаспектне явище в навчально-виховному процесі; відображення поєднання традиційності та новацій



Дата конвертації30.05.2016
Розмір445 b.


Науково-методичні основи сучасного уроку української мови та літератури


СУЧАСНИЙ УРОК

  • поліфункціональне, багатоаспектне явище в навчально-виховному процесі;

  • відображення поєднання традиційності та новацій;

  • засіб встановлення суб'єктно-суб'єктних стосунків учителя й учнів



Ознаки сучасного уроку



До основних типів уроків (за дидактичною метою) належать:

  • урок формування (засвоєння) знань;

  • урок формування (засвоєння) й удосконалення навичок та вмiнь;

  • урок застосування (закрiплення) знань, умiнь та навичок;

  • урок узагальнення та систематизацiї знань;

  • урок контролю та коригування знань, умiнь, навичок;

  • комбiнований урок.



Урок формування (засвоєння) знань

  • Мета: оволодiння учнями новими навичками, матерiалом та новими способами дiяльностi.

  • Структура

  • Органiзацiйний момент.

  • Пiдготовка до сприйнятгя матерiалу або актуалiзацiя опорних знань, умiнь, уявлень та життєвого досвiду.

  • Мотивацiя навчальної дiяльностi.

  • Оголошення теми, мети, завдань уроку.

  • Вивчення нового матерiалу (первинне засвоєння).

  • Осмислення нових знань, умiнь.

  • Закрiплення, систематизацiя та узагальнення.

  • Контрольно-коригувальний етап.

  • Пiдбиття пiдсумкiв уроку.

  • Iнструктаж щодо виконання домашнього завдання.



Урок формування та вдосконалення вмiнь i навичок

  • Мета: закрiплення й усвiдомлення ранiше засвоєного матерiалу (знань, умiнь, навичок) i формування нових навичок та вмiнь.

  • Структура

  • Органiзацiйний момент.

  • Актуалiзацiя опорних знань та їх коригування. Повiдомлення теми й мети.

  • Мотивацiя навчальної дiяльностi.

  • Вступнi вправи (можуть поєднуватись iз поглибленням або вивченням невеликих порцiй нового матерiалу та ознайомленням з правилами, алгоритмами виконання певних дiй).

  • Пробнi та тренувальнi вправи (використання вивченого в стандартних умовах).

  • Творчi вправи.

  • Пiдсумки уроку.

  • Домашнє завдання.



Урок використання знань, умiнь i навичок

  • Структура:

  • Перевiрка домашнього завдання; коригування опорних знань, умiнь, навичок.

  • Повiдомлення теми й мети уроку.

  • Мотивацiя навчальної дiяльностi.

  • Загальний iнструктаж, усвiдомлення учнями алгоритму дiй.

  • Самостiйне виконання учнями завдань пiд контролем i за допомогою вчителя.

  • Звiт про виконання роботи. Узагальнення й систематизацiя результатiв роботи.

  • Пiдсумки уроку.

  • Домашнє завдання.



Урок закрiплення знань, умiнь i навичок (уроки повторення)

  • Мета: повторення та закрiплення, уточнення та поглиблення попередньо засвоєних знань, умiнь i навичок.

  • Структура

  • Повiдомлення теми, мети уроку.

  • Мотивацiя навчальної дiяльностi.

  • Повторення основних понять теми.

  • Повторення основних закономiрностей, правил теми.

  • Виконання практичних завдань на повторення й закрiплення основних умiнь i навичок.

  • Пiдсумки уроку.

  • Домашнє завдання.



Урок систематизації й узагальнення знань

  • Мета: встановлення рiвня оволодiння учнями основними теоретичними знаннями, повторення, бiльш глибоке осмислення навчального матерiалу, приведення його до певної системи.

  • Структура

  • Повiдомлення теми й мети уроку.

  • Мотивацiя навчальної дiяльностi.

  • Відтворення та коригування опорних знань.

  • Узагальнення та систематизацiя понять.

  • Засвоєння провiдних iдей i теорiй на основi широкої систематизацiї.

  • Домашнє завдання.



Урок перевiрки та коригування знань, умiнь i навичок

  • Мета: перевiрка якостi та мiцностi засвоєного матерiалу, сформованостi умiнь i навичок; внесення коректив.

  • Структура

  • Повiдомлення теми та мети уроку.

  • Мотивацiя навчальноi дiяльностi.

  • Перевiрка знання фактичного матерiалу та основних понять.

  • Перевiрка глибини усвiдомлення знань.

  • Використання знань у стандартних умовах.

  • Використання знань у змiнених умовах.

  • Збiр виконаних завдань (їх перевiрка, оцiнювання, аналiз, як правило, виконуються до наступного уроку).

  • Пiдсумки уроку.

  • Домашнє завдання.



  • Опишіть технологію підготовки вчителя до конкретного уроку. Що необхідно при цьому врахувати вчителеві?



Підготовка вчителя до конкретного уроку включає:

  • формулювання теми;

  • формулювання освітньої, розвивальної і виховної мети;

  • добір конкретного матеріалу до теми;

  • визначення структури вибраного типу уроку;

  • визначення методики і прийомів на всі фази уроку;

  • підготовку дидактичних засобів і матеріалів;

  • визначення форми контролю та оцінки знань, умінь і навичок;



Підготовка вчителя до конкретного уроку включає:

  • правильний розподіл часу, необхідного на всіх етапах уроку;

  • визначення місця і ролі спостереження, демонстрування й опитування в межах уроку;

  • складання конспекту або плану уроку;

  • перевірку своєї готовності до уроку;

  • перевірку готовності до уроку учнів.



Під час підготовки до уроку враховують:

  • провідні мотиви, інтереси учнів до даного предмета, ставлення їх до уроків учителя;

  • рівень сформованості вміння навчатися, працездатність, регулярність навчальної праці, виконання домашнього завдання;

  • рівень активності учнів на уроках;

  • увага та дисциплінованість;

  • уміння застосовувати знання на практиці;

  • здібності кожного, потенційні можливості;

  • можливість використання ТЗН і наочності;

  • працездатність самого вчителя;

  • санітарно-гігієнічні умови майбутнього уроку.



  • Планування діяльності вчителя

  • при проведенні уроків

  • різних типів



Складові технології уроку



Педагогiчне проектування конкретного уроку складається з трьох послідовних етапів:



Етап моделювання уроку

  • Для створення умовної моделі уроку необхідно:

  • чiтко визначити мiсце уроку i в змiстовному, i в методичному аспектi в межах навчального курсу, роздiлу теми;

  • визначивши тему уроку як узагальненого його змiсту формулювати загальну «триєдину» мету вивчення цього матерiалу, а не окремо — навчальну, виховну та розвивальну;

  • вiдiбрати з опрацьованої методичної лiтератури, власного досвiду педагогiчнi iдеї, використання яких забезпечить досягнення поставленої мети найбiльш рацiональним шляхом;

  • визначити тип i загальну форму проведення уроку;

  • визначити необхiдну матерiальну базу, перелiк iнформацiйних джерел та наочності.



Етап створення проекту уроку

  • Проект уроку являє собою записану на паперi структуру педагогiчного процесу вiдповiдно до визначеної мети.



Етап конструювання уроку

  • Конструктор уроку (записана на паперi послiдовнiсть дiй усiх учасникiв навчального процесу) може мати вигляд плану уроку, конспекту, сценарiю тощо.

  • Елементами конструктора уроку є чiтко сформульованi мета, завдання, тип та форма проведения уроку, видiленi етапи (структурнi елементи) навчальної дiяльностi, домашнє завдання.



Найголовніші риси уроків, побудованих на основі технологічного моделювання

  • сучасність – постійне прагнення до новизни й удосконалення змісту уроку;

  • оптимальність – спроба досягти навчально-виховних цілей при економному використанні часу;

  • інтегральність – синтез знань з мови, літератури, історії, краєзнавства тощо;

  • науковість – опора на досягнення сучасної лінгвістики, лінгводидактики, лінгвопсихології;

  • відтворення процесу навчання і його результатів;

  • програмування діяльності вчителя й учнів;

  • використання різноманітних засобів навчання, ТЗН;

  • якісна й кількісна оцінка результатів уроку.



Проектування уроку з використанням ІКТ і ресурсів мережі Інтернет відбувається в кілька етапів (за О. Бриксіною)

  • концептуальний (визначення дидактичної мети, доцільності використання інформаційних технологій для досягнення кінцевих результатів),

  • технологічний (визначення форми уроку, відбір електронних засобів навчального призначення (ЕЗНП)),

  • операціональний (виділення основних елементів уроку, визначення місця електронних засобів навчального призначення у структурі уроку, вибір способів взаємодії фігурантів уроку з навчальними засобами),

  • етап педагогічної реалізації (переведення педагогічних принципів у конкретний навчальний вплив).



Фактори, які необхідно враховувати при проектуванні уроків з використанням ІКТ:

  • По-перше, провести детальний аналіз ресурсів інформаційних технологій із позицій принципу генералізації інформації, спрогнозувати ефективність використання даного ресурсу при проведенні різного роду занять, визначити методику їх проведення та спроектувати основні види діяльності з цими ресурсами в навчальному процесі.

  • По-друге, урахувати санітарні норми роботи учнів за комп’ютером.

  • По-третє, продумати організаційні форми уроку, оскільки комп’ютерний клас має в середньому 10-12 комп’ютерів, у той час як кількість учнів становить 25-30 чоловік, а робота за комп’ютером передбачає індивідуальний режим роботи.



Структура уроків із використанням ІКТ:

  • Урок пояснення нового матеріалу.

  • Урок контролю і перевірки знань.

  • Урок повторення пройденого матеріалу.



Характеристика основних комп’ютерно орієнтованих форм організації навчання

  • Комп’ютерно орієнтована лекція (КОЛ) – систематичне, послідовне і логічне подання проблемних ситуацій із розділів конкретного предмета з використанням відео і комп’ютерної техніки для демонстрації малюнків, графіків, динамічних зображень тощо.

  • Комп’ютерно орієнтоване практичне заняття (КОПЗ) – вид навчальної діяльності, що пов’язаний із придбанням учнями практичних навичок у відповідній галузі знань із використанням комп’ютера і що будується на поєднанні традиційних і комп’ютерних форм навчання та контролю знань.

  • Комп’ютерно орієнтоване лабораторне заняття (КОЛЗ) – вид навчальної діяльності, пов’язаний із виконанням досліджень на лабораторному устаткуванні із застосуванням комп’ютера, або тільки із застосуванням комп’ютера, використовуючи спеціальні програмні педагогічні засоби.



Характеристика основних комп’ютерно орієнтованих форм організації навчання

  • Комп’ютерно орієнтована контрольна робота (КОКР) – форма виявлення й оцінювання ступеня оволодіння учнями знаннями, уміннями та навичками, що контролює рівень засвоєння визначеного обсягу навчального матеріалу в межах теми, розділу й організована викладачем за допомогою комп’ютера та спеціального програмного забезпечення – контролюючої програми (систем тестового контролю).

  • Комп’ютерно орієнтований іспит (КОІ) – вид підсумкового контролю із застосуванням комп’ютера, метою якого є перевірка й оцінювання рівня наявних в учнів знань з певної навчальної дисципліни, вмінь і навичок їх застосовування для вирішення як завдань теоретичного характеру, так і розв’язування практичних завдань у межах вимог навчальної програми.



Орієнтовна схема проведення уроку з використанням ІКТ



Складові частини уроку



ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

  • привітання,

  • перевірка підготовленості учнів до уроку,

  • виявлення відсутніх,

  • повідомлення плану роботи.

  • Мета - мобілізувати дітей до праці, активізувати їх увагу,

  • створити робочу атмосферу

  • на уроці



ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ (ПОЕТИЧНЕ ВІТАННЯ)

  • Уже дзвінок нам дав сигнал:

  • Працювати час настав.

  • Тож і ми часу

  • не гаймо,

  • Роботу швидше

  • починаймо.



ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ



ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ (МАЛЮНКОВЕ ВІТАННЯ)



СМАЙЛ УРОКУ



Повідомлення теми, мети й завдань уроку

  • Повідомлення теми, мети й завдань уроку сприяє підвищенню організаційної чіткості й цілеспрямованості уроку.



Повідомлення теми, мети й завдань уроку

  • Метод передбачення

  • Передбачення є потужним фактором, що працює на розвиток критичного мислення та розуміння, підсилює інтерес та спонукає учнів з’ясувати, що вже відомо, а що ні. За допомогою ключових слів, виразів, загадок, прислів’їв, малюнків, схем, таблиць учні намагаються самостійно відшукати відповіді, які б підтвердили ту чи іншу гіпотезу.



Перевiрка домашнього завдання

  • Задаєш додому — перевiряй, не перевiряєш — не задавай!

  • Перевiрка домашнього завдання є значним мотивуючим i стимулюючим фактором.



ПОВТОРЮВАЛЬНО-НАВЧАЛЬНА РОБОТА

  • 1) якщо учень передбачає, що його знання будуть перевірені, то він краще готується до уроку;

  • 2) перевірка знань завжди пов'язана з активним відтворенням матеріалу, що є кращим засобом його засвоєння;

  • 3) повторення й перевірка знань пов'язані з мовленнєвим (словесним) відтворенням вивченого матеріалу, що, природно, сприяє розвитку мови й мислення.



Актуалiзацiя опорних знань

  • Мета цього етапу — спрямувати пiзнавальну дiяльнiсть учнiв, навчити їх формулювати мету й визначати шляхи їх досягнення.

  • Цей етап дуже тісно пов’язаний iз наступним — етапом мотивації — i може бути організований після нього.



МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Метою цього етапу с збудження iнтересу учнiв до обговорюваної теми й розумової активностi, пiдготовка до свiдомого сприйняття нового матерiалу.



МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Це застосування різних способів і засобів формування в учнів позитивних мотивів.

  • Передбачає формування в учнів потреби вивчення конкретного навчального матеріалу.

  • Містить повідомлення теми, мети та завдань уроку.



МОТИВАЦІЯ

  • “Лінія часу”

  • “Метафора”

  • Рефлексія з предмета

  • Це я хочу вивчити

  • Це я скоро вивчу

  • Це я вивчив нещодавно

  • Це я вивчив давно

  • Звільнення від домашнього завдання

  • Кредит довіри

  • Створення ситуації успіху

  • “Оратор”

  •  



Урок з української літератури у 5 класі

  • Тема: Випускний бал для казки

  • Мета:

  • узагальнити вміння відшукувати особливості народних і літературних казок і відрізняти їх шляхом інсценування;

  • систематизувати знання про казку як народного й літературного жанру;

  • розвивати творчі здібності дітей;

  • виховувати почуття поваги, гідності за рідний народ і його творчі надбання.

  • Тип уроку: узагальнення й систематизації знань

  • Обладнання: тексти казок, ілюстрований матеріал, виставка творів, костюми для інсценування, роздавальний матеріал





Сприймання, осмислення і засвоєння (запам'ятовування) нового матеріалу

  • Мета — опанування учнями нових знань i способiв дiї.

  • Завдання вчителя – застосувати продуктивні методи та прийоми, що дають можливiсть активiзувати розумову дiяльнiсть учнiв, можливiсть свiдомого опанування ними матерiалу пiд керiвництвом учителя, навчати школярiв вчитися, що є необхiднiстю кожного члена сучасного суспiльства — суспiльства, що вчиться протягом усього життя.



Узагальнення і систематизація знань Метод „Сенкен” (сенкант) – п’ятирядковий неримований вірш, що застосовується як засіб заохочення учнів до розмірковування щодо теми.

  • І рядок – 1 слово, що позначає тему.

  • ІІ рядок – опис теми, 2 слова.

  • ІІІ рядок – називає дію, пов’язану з темою, 3 слова.

  • ІV рядок є фразою, що складається з 4 слів.

  • V рядок – з 1 слова.



Пiдсумки уроку

  • Мета – встановлення вiдповідності мiж поставленими завданнями уроку та його результатами, внесення коректив, визначення перспектив, складання плану подальшої роботи.



Оцінювання

  • Метою цього етапу є обґрунтоване виставлення оцiнок.



Повiдомлення домашнього завдання

  • Мета цього етапу — пояснити особливостi виконання домашньої роботи, провести iнструктаж, мотивувати необхiднiсть її виконання.



ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • ТРИ РІВНІ

  • І – обов’язковий мінімум: воно має бути цілком зрозумілим і під силу будь-якому учню (тобто виконується за аналогією до тих завдань і вправ, що виконувалися на уроці)

  • ІІ – тренувальний: для учнів, які мають бажання добре знати предмет і без зайвих труднощів оволодіти програмою

  • ІІІ – творче завдання: звичайно виконується на добровільних засадах і стимулюється високою оцінкою і схваленням



Види класифікацій уроків у сучасній методиці навчання української мови

  • за дидактичною метою;

  • за метою організації пізнавальної діяльності;

  • за основними етапами навчального процесу;

  • за методами навчання;

  • за способами організації навчальної діяльності учнів.



Типологія уроків української мови на основі ланок засвоєння інформації (за М.І. Пентилюк)



Сучасна класифікація уроків української мови



Типи уроків розвитку мовлення (за Г.Т. Шелеховою)



Уроки, безпосередньо пов’язані із мовленнєвою діяльністю учнів



СТРУКТУРА УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ



Методи мовленнєвої практики

  • імітаційний метод (метод наслідування) пов’язаний із продукуванням сприйняття на слух мовленнєвих одиниць чи фрагментів мовлення. Найбільш типовими та поширеними прийомами цього методу є наслідування зразка. Позитивною якістю імітації є легкість, доступність і простота.

  • оперативно-конструктивний метод Суть полягає в усному чи письмовому відтворенні мовних і мовленнєвих одиниць у поєднанні з аналітичними й конструктивними діями. Головна мета цього методу – розвиток частково-мовленнєвих (передмовленнєвих) умінь з переходом їх у навички, удосконалення диференційних механізмів мовлення (еквівалентних замін, пам'яті тощо).

  • комунікативно-творчий метод спрямований на формування вмінь самостійно продукувати комунікативні одиниці від речення до зв'язного висловлювання. Головною функцією цього методу є розвиток мовленнєво-комунікативних умінь і навичок. Він функціонує за умови, якщо продукування відбувається з метою мовленнєвого тренування. Комунікативно-творчий метод знаходить вияв у вправах творчого характеру.



Прийоми, що використовують на уроках мови та літератури



Нетрадиційні уроки



Урок-подорож,

  • Урок-подорож,

  • урок-екскурсія

  • на початку вивчення теми для того, щоб зацікавити учнів та подати більше інформації



Урок-дослідження

  • Урок-дослідження

  • у ході вивчення теми, коли діти задовольняють потребу в дослідництві, творчості



Урок-пошук

  • Урок-пошук

  • на початку вивчення теми, коли метою є пошук шляхів вирішення проблемних питань



Урок-фантазія

  • Урок-фантазія

  • у ході роботи над темою, сприяє розвитку творчої уяви.



Сучасний урок літератури

  • гнучка цілісна динамічна система взаємопов’язаних компонентів і навчальних ситуацій, яка процесуально й змістовно забезпечує літературний та духовний розвиток учня-читача, неперервність інтенсивної розвивальної взаємодії вчителя та колективу в умовах класу та інших форм організації навчально-виховної діяльності школи.



Сучасний урок літератури

  • створює особистісно зорієнтований простір для повної реалізації резервів власного Я (школяра) через осягнення тканини художніх творів, літературно-мистецьких текстів тощо та сприяє вияву компетентності вчителя-словесника як організатора (фасилітатора) довершено-послідовної психо-драматичної технології підготовки і проведення навчального заняття.



Проектно-конструкторська модель уроку літератури

  • складається з 2-х частин-блоків (модулів):

  • інформаційної картки уроку та моделі уроку (заняття).



Компоненти інформаційної картки уроку:

  • тема уроку літератури;

  • мета літературної освіти: цілі та завдання;

  • очікувані (заплановані) результати;

  • тип і різновид уроку;

  • наочні засоби навчання;

  • теоретико-літературні поняття;

  • літературно-мистецькі зв’язки;

  • варіативне домашнє завдання.



Компоненти моделі уроку (заняття)

  • ідея, епіграф, мотто;

  • літературно-мистецькі хвилинки (за потребою);

  • композиція та сюжетно-змістові лінії літературної освіти школярів (відповідно до обраного типу уроку);

  • система навчальних ситуацій у літературно-мистецькому просторі (відповідно до обраного типу, різновиду);

  • використана література та матеріали.



Класифікація типів уроку літератури та їх різновидів з урахуванням дидактичної мети та специфіки літератури як мистецтва слова (за В.І. Шуляром)

  • 1. Настановчо-мотиваційний урок (Н-МЛ)

  • 1.1. Увідний.

  • 1.2. Вступний.

  • 2. Урок вивчення життєпису письменника (ВЖП)

  • 2.1. Авто- та біографічна оповідка (5–7 класи).

  • 2.2. Замальовки життєпису письменника (5–8 класи).

  • 2.3. Розповідь про життя та творчість (7–9 класи).

  • 2.4. Життєвий і творчий шлях письменника (10–11 класи).



Класифікація типів уроку літератури та їх різновидів з урахуванням дидактичної мети та специфіки літератури як мистецтва слова

  • 3. Урок вивчення та аналізу художнього твору (ВАТ)

  • 3.1. Духовно-естетичне сприйняття твору (5–7 класи).

  • 3.2. Художнє сприйняття та осмислення твору (8–9 класи).

  • 3.3. Аналітико-синтетична робота над текстом (10–11 класи).

  • 3.4. Інтерпретування художнього твору (8–11 класи).

  • 4. Урок вивчення теорії літератури та літературно-мистецьких явищ (ВТЛ)

  • 4.1. Контекстне вивчення теоретико-літературних понять.

  • 4.2. Формування теоретико-літературних понять.

  • 4.3. Вивчення теоретико-літературних тем.



Класифікація типів уроку літератури та їх різновидів з урахуванням дидактичної мети та специфіки літератури як мистецтва слова

  • 5. Урок розвитку комунікативно-мовленнєвої діяльності (РК-МД)

  • 5.1. Художнє (виразне) читання текстів твору.

  • 5.2. Складання та написання творчих робіт.

  • 5.3. Творча, мистецька діяльність учня-читача.

  • 5.4. Аналіз літературно-творчих робіт.



Класифікація типів уроку літератури та їх різновидів з урахуванням дидактичної мети та специфіки літератури як мистецтва слова

  • 6. Урок позакласного читання та літератури рідного краю (ПЧ/ЛРК)

  • 6.1. Вступний урок-презентація (настановчо-мотиваційний – літературно-мистецький огляд).

  • 6.2. Урок-спілкування (за літературним твором, творчістю митця – монографічно-оглядовий урок).

  • 6.3. Урок-діалог за проблемою твору.

  • 6.4. Урок-відгук за прочитаним твором (за вивченою творчістю письменника).

  • 6.5. Підсумково-рекомендаційний урок (результативно-творча робота учня-читача – узагальнювальний огляд).



Класифікація типів уроку літератури та їх різновидів з урахуванням дидактичної мети та специфіки літератури як мистецтва слова

  • 7. Урок системно-узагальнюючого повторення літературного матеріалу (С-УП)

  • 7.1. Системно-узагальнювальне повторення літературної теми.

  • 7.2. Системно-узагальнювальне повторення літературного розділу.

  • 7.3. Системно-узагальнювальне повторення курсу літератури.

  • 8. Урок рефлексивно-корективного контролю знань, норм і цінностей із літератури (Р-ККЛ)

  • 8.1. Вхідний (поточний) контроль знань, норм і цінностей із літератури.

  • 8.2. Тематичний (підсумковий) контроль знань, норм і цінностей із літератури.

  • 8.3. Урок аналізу та вдосконалення літературної компетентності учня-читача.



Класифікація типів уроку літератури та їх різновидів з урахуванням дидактичної мети та специфіки літератури як мистецтва слова

  • 9. Інтегральний урок, урок-компаратив літературно-мистецьких знань читача (ІЛ-МЗ).



“Завдання педагога в тому, щоб підвести до дверей, дати ключ і навчити учня користуватися цим інструментом. Ніхто, крім самого учня, не зможе ввійти у світ знання” (Н. Маслова)




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка