Урок Слово «алгоритм» походить від «algorithmi»



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.





План вивчення теми 1 (1-4 урок)

  • План вивчення теми 1 (1-4 урок)



Слово «алгоритм» походить від «algorithmi» — латинської форми написання імені великого математика аль-Хорезмі, який сформулював правила виконання арифметичних дій. Тому спочатку під алгоритмом розуміли тільки правила виконання чотирьох арифметичних дій над багатоцифровими числами в десятковій системі числення. Зараз він є одним із фундаментальних понять інформатики.

  • Слово «алгоритм» походить від «algorithmi» — латинської форми написання імені великого математика аль-Хорезмі, який сформулював правила виконання арифметичних дій. Тому спочатку під алгоритмом розуміли тільки правила виконання чотирьох арифметичних дій над багатоцифровими числами в десятковій системі числення. Зараз він є одним із фундаментальних понять інформатики.

  • Алгоритм — це послідовність дій, спрямованих на розв’язання поставленої задачі.



Кожна людина в повсякденному житті, під час навчання або на роботі вирішує величезну кількість завдань самої різної складності. Деякі із цих завдань настільки прості й звичні, що ми вирішуємо їх не замислюючись, автоматично, і навіть не вважаємо завданнями.

  • Кожна людина в повсякденному житті, під час навчання або на роботі вирішує величезну кількість завдань самої різної складності. Деякі із цих завдань настільки прості й звичні, що ми вирішуємо їх не замислюючись, автоматично, і навіть не вважаємо завданнями.

  • До них можна віднести такі завдання, як «Купити хліб», «Зібратися в школу», «Закрити двері на ключ» та ін.

  • Інші ж завдання, навпаки, такі важкі, що вимагають тривалих міркувань і зусиль для пошуку розв'язання й досягнення поставленої мети.

  • Наприклад, розв'язання завдань «Написати контрольну роботу на 10» або «Вільно розмовляти іноземною мовою» вимагають виконання набагато більшої кількості складних дій, ніж розв'язання завдання «Купити морозиво». При цьому рішення навіть найпростішого завдання звичайно здійснюється за кілька послідовних кроків.





Аналогічно, у вигляді послідовності дій можна описати процеси розв'язання багатьох завдань, з якими школяр має справу в школі: «Обчислити периметр багатокутника», «Знайти найбільший загальний дільник двох натуральних чисел», "Визначити частина мови», «Провести фонетичний розбір слова».

  • Аналогічно, у вигляді послідовності дій можна описати процеси розв'язання багатьох завдань, з якими школяр має справу в школі: «Обчислити периметр багатокутника», «Знайти найбільший загальний дільник двох натуральних чисел», "Визначити частина мови», «Провести фонетичний розбір слова».

  • Така послідовність кроків у розв'язанні завдання називається алгоритмом. При цьому для алгоритму важливий не тільки набір дій, але й те, у якому порядку вони виконуються. Наприклад, спробуємо переставити у відомий вам алгоритм знаходження найменшого загального кратного декількох натуральних чисел і це вже не алгоритм:

  • 1) розкласти вихідні числа на прості множники;

  • 2) знайти добутки множників, що вийшли;

  • 3) виписати множники, що входять у розкладання одного із чисел;

  • 4) дописати до них відсутні множники з розкладань інших чисел.





ВЛАСТИВОСТІ АЛГОРИТМУ

  • ВЛАСТИВОСТІ АЛГОРИТМУ



ВИЗНАЧЕНІСТЬ

  • ВИЗНАЧЕНІСТЬ



РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ

  • РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ



Середовище виконавця – умови, у яких може діяти виконавець

  • Середовище виконавця – умови, у яких може діяти виконавець

  • Елементарні дії – найпростіші дії, які може виконати виконавець

  • Система команд виконавця – сукупність допустимих команд виконавця.



Кожний алгоритм створюється з розрахунку на конкретного виконавця, тому можна сказати, що алгоритм — це точні розпорядження (указівки, команди, операції, інструкції) виконавцеві здійснити послідовність дій, спрямованих на розв’язання поставленої задачі.

  • Кожний алгоритм створюється з розрахунку на конкретного виконавця, тому можна сказати, що алгоритм — це точні розпорядження (указівки, команди, операції, інструкції) виконавцеві здійснити послідовність дій, спрямованих на розв’язання поставленої задачі.

  • Алгоритм складається із команд — окремих указівок виконавцеві виконати деякі конкретні дії.

  • Команди алгоритму виконуються одна за одною, і на кожному кроці відомо, яка команда повинна виконуватися. Почергове виконання команд за кінцеве число кроків приводить до розв’язання задачі.

  • Для того щоб виконавець міг розв’язати задачу за заданим алгоритмом, він повинен уміти виконувати кожну з дій, що вказується командами алгоритму.

  • Виконавцями алгоритмів можуть бути людина, тварини, автомати, тобто ті, хто розуміє та може виконати вказівки алгоритму.



Система команд виконавця — сукупність команд, які можуть бути виконані виконавцем; кожна команда алгоритму входить до системи команд виконавця.

  • Система команд виконавця — сукупність команд, які можуть бути виконані виконавцем; кожна команда алгоритму входить до системи команд виконавця.

  • В основі роботи автоматичних пристроїв лежить положення, що найпростіші операції, на які розпадається процес розв’язання задачі, може виконати машина, яка спеціально створена для виконання окремих команд алгоритму і виконує їх у послідовності, вказаній в алгоритмі.



Процес алгоритмізації — це визначення елементарних дій та порядку їх виконання для розв’язання поставленого завдання.

  • Процес алгоритмізації — це визначення елементарних дій та порядку їх виконання для розв’язання поставленого завдання.

  • Існують різні способи запису алгоритмів (словесний, формульно-словесний, метод блок-схем, програмний та ін.), які застосовуються для представлення алгоритму у вигляді, що однозначно розуміється і розробником, і виконавцем алгоритму.

  • Для опису алгоритмів людина часто користується природною мовою, але для запису багатьох алгоритмів природна мова виявилась незручною, тому виникла необхідність у створенні штучних мов, наприклад мови математичних формул, хімічних процесів тощо.

  • Існує спеціальна навчальна алгоритмічна мова, яка була створена для запису алгоритмів на папері; вона використовує слова природної мови, але має більш жорстку структуру. Найбільше поширення для запису логічної структури алгоритмів отримали графічні (структурні) схеми, які спрощують складання та аналіз алгоритму, полегшують перехід від запису алгоритму до написання програми.



Алгоритми подаються за допомогою природних або штучних мов, схем, рисунків, знаків тощо

  • Алгоритми подаються за допомогою природних або штучних мов, схем, рисунків, знаків тощо



Блок-схема алгоритму – це графічне зображення алгоритму у вигляді спеціальних блоків із необхідними словесними поясненнями. Кожен етап алгоритму на блок-схемі подається у вигляді геометричної фігури, яка має певну форму залежно від характеру дії.

  • Блок-схема алгоритму – це графічне зображення алгоритму у вигляді спеціальних блоків із необхідними словесними поясненнями. Кожен етап алгоритму на блок-схемі подається у вигляді геометричної фігури, яка має певну форму залежно від характеру дії.

  • Найчастіше використовуються чотири основні символи:

  • овал, паралелограм, прямокутник і ромб.





За основний напрямок виконання дій прийнято напрямок зверху вниз і зліва направо. У цьому випадку стрілки на кінцях ліній можна не ставити. Коли лінія прямує знизу вгору і справа наліво, ставити стрілки потрібно обов’язково.

  • За основний напрямок виконання дій прийнято напрямок зверху вниз і зліва направо. У цьому випадку стрілки на кінцях ліній можна не ставити. Коли лінія прямує знизу вгору і справа наліво, ставити стрілки потрібно обов’язково.



Початок та кінець алгоритму позначається овалом.

  • Початок та кінець алгоритму позначається овалом.

  • Усередині символу пишеться відповідно слово «Початок» або «Кінець».

  • Правилами дозволяється замість слів «Початок» і «Кінець» записувати умовне ім'я алгоритму або назву виконуваної ним дії.

  • Від блоку «Початок» відходить, а до блоку «Кінець» приходить одна лінія.

  • Блоки на схемі з'єднуються лініями зв'язку (лініями потоку), які визначають послідовність виконання операцій та утворюють логічну структуру алгоритму.

  • За допомогою ліній, якими з'єднуються блоки, позначається послідовність виконання алгоритму. Після виконання дій одного блоку переходять по лінії до виконання дій наступного блоку.





Для позначення введення вхідних даних та виведення результатів використовується паралелограм. Усередині символу записуються значення, які вводяться у програму або виводяться з неї.

  • Для позначення введення вхідних даних та виведення результатів використовується паралелограм. Усередині символу записуються значення, які вводяться у програму або виводяться з неї.

  • У блок «введення-виведення» може входити тільки одна лінія і виходити лише одна лінія в будь-якому із чотирьох напрямків



Для позначення дії (процесу) використовується прямокутник.

  • Для позначення дії (процесу) використовується прямокутник.

  • У блок «процес» може входити тільки одна лінія і виходити лише одна лінія в будь-якому із чотирьох напрямків



Для позначення перевірки виконання деякої умови та розгалуження обчислювального процесу залежно від результату перевірки цієї умови використовується ромб.

  • Для позначення перевірки виконання деякої умови та розгалуження обчислювального процесу залежно від результату перевірки цієї умови використовується ромб.

  • Усередині символу записується умова, яка перевіряється. Якщо умова виконується, то далі обчислювальний процес здійснюється за розгалуженням «так», якщо не виконується — за розгалуженням «ні».

  • У блок «розгалуження» входить одна лінія, а виходять дві лінії.



Базові структури алгоритму — це структури, за допомогою яких створюється алгоритм для розв’язання певної задачі.

  • Базові структури алгоритму — це структури, за допомогою яких створюється алгоритм для розв’язання певної задачі.

  • Основна особливість базових алгоритмічних структур — це їх повнота, тобто цих структур достатньо для створення найскладнішого алгоритму.



Структура слідування – це структура, яка передбачає одноразове виконання заданої послідовності дій. Структура реалізується через лінійний алгоритм.

  • Структура слідування – це структура, яка передбачає одноразове виконання заданої послідовності дій. Структура реалізується через лінійний алгоритм.





Наведемо приклад побудови блок-схеми лінійного алгоритму «Обчислити шлях за швидкістю і часом руху».

  • Наведемо приклад побудови блок-схеми лінійного алгоритму «Обчислити шлях за швидкістю і часом руху».

  • Словесний запис алгоритму задачі буде таким:

  • 1. Ввести швидкість v і час руху t.

  • 2. Обчислити шлях за формулою

  • S = v·t .

  • 3. Вивести шлях S



Алгоритм «Обчислити площу трикутника за трьома сторонами».

  • Алгоритм «Обчислити площу трикутника за трьома сторонами».

  • Словесний запис алгоритму:

  • 1. Ввести сторони трикутника а, b, с.

  • 2. Обчислити півпериметр трикутника 0.5*(a+b+c)

  • 3. Обчислити площу S за формулою Герона

  • 4. Вивести площу трикутника S.

  • Запис алгоритму у вигляді блок-схеми буде таким:





Для розв'язування задач за допомогою комп'ютера існують різні технології програмування, наприклад, низхідне програмування (“зверху донизу”), висхідне (“знизу вгору”), пакетне, об'єктно-орієнтоване тощо і відповідно різні прийоми розробки алгоритму

  • Для розв'язування задач за допомогою комп'ютера існують різні технології програмування, наприклад, низхідне програмування (“зверху донизу”), висхідне (“знизу вгору”), пакетне, об'єктно-орієнтоване тощо і відповідно різні прийоми розробки алгоритму







Допоміжний алгоритм – алгоритм, який призначений для розв'язання допоміжної задачі, виділеної в окрему структуру.

  • Допоміжний алгоритм – алгоритм, який призначений для розв'язання допоміжної задачі, виділеної в окрему структуру.



ОСОБЛИВОСТІ ДОПОМІЖНОГО АЛГОРИТМУ

  • ОСОБЛИВОСТІ ДОПОМІЖНОГО АЛГОРИТМУ





Виклик алгоритму-процедури здійснюється за допомогою спеціальних інструкцій, а виклик алгоритму-функції – безпосередньою вказівкою імені функції в деякому виразі.

  • Виклик алгоритму-процедури здійснюється за допомогою спеціальних інструкцій, а виклик алгоритму-функції – безпосередньою вказівкою імені функції в деякому виразі.

  • Після виконання допоміжного алгоритму виконується наступна команда основного алгоритму, що міститься після команди виклику допоміжного алгоритму.



Висловлювання – це деяке мовне ствердження, яке має зміст і відносно якого можна сказати, що воно істинне або хибне. Тобто кожному висловлюванню можна приписати істиннісне (логічне) значення “істинність” (“1”, “true”) або “хибність” (“0”, “false”).

  • Висловлювання – це деяке мовне ствердження, яке має зміст і відносно якого можна сказати, що воно істинне або хибне. Тобто кожному висловлюванню можна приписати істиннісне (логічне) значення “істинність” (“1”, “true”) або “хибність” (“0”, “false”).

  • Використовуючи частку “ні” (“не”), сполучники “і” (“та”), “або” та інші, можуть будуватися нові висловлювання.

  • Побудова нового висловлювання з наданих висловлювань називається логічною операцією.

  • Знаки логічних операцій називають логічними зв'язками.

  • Висловлювання, які утворені з інших висловлювань за допомогою логічних операцій і мають у структурі логічні зв'язки, називаються складеними висловлюваннями. На відміну від них у простих висловлюваннях такі зв'язки відсутні.







Структура галуження – це структура, яка передбачає виконання одного з декількох варіантів обчислювального процесу3. Структура галуження реалізується через повну та неповну форми алгоритмів галуження та вибору.

  • Структура галуження – це структура, яка передбачає виконання одного з декількох варіантів обчислювального процесу3. Структура галуження реалізується через повну та неповну форми алгоритмів галуження та вибору.

  • Розгалужений алгоритм (галуження) – у класичному варіанті цей алгоритм розглядається як вибір однієї з двох альтернативних дій залежно від виконання заданої умови.

  • Повне галуження — це галуження, в якому визначені різні дії в разі виконання, і в разі невиконання заданої умови.

  • Неповне галуження — це розгалуження, в якому дії визначені тільки у разі виконання (або у разі невиконання) заданої умови.

  • Розвилка також називається, «як-що-то-інакше»,



На практиці часто доводиться аналізувати різні умови, для того щоб приймати ті чи інші рішення для наступних дій.

  • На практиці часто доводиться аналізувати різні умови, для того щоб приймати ті чи інші рішення для наступних дій.

  • У блок-схемі розгалуженого алгоритму, показаній на рисунку, інколи може бути відсутня Дія 1 або Дія 2.

  • Умова — це логічний вираз, який може приймати два значення: «так» — якщо умова виконується і «ні» — якщо умова не виконується.

  • Умови можуть мати вигляд як математичних співвідношень, так і текстових виразів і запитань.



Умовний блок характеризується одним входом та двома виходами.

  • Умовний блок характеризується одним входом та двома виходами.



Циклічний алгоритм (цикл, структура повторення) — це алгоритм, у якому передбачено повторення деякої серії команд.

  • Циклічний алгоритм (цикл, структура повторення) — це алгоритм, у якому передбачено повторення деякої серії команд.

  • За допомогою цієї структури описуються однотипні дії, що повторюються декілька разів. Такі алгоритми забезпечують виконання довгої послідовності дій, записаних порівняно короткою послідовністю команд.

  • Саме використання циклів дозволяє у повній мірі реалізувати швидкодію комп’ютерів.

  • Основна особливість базових алгоритмічних структур — це їх повнота, тобто цих структур достатньо для створення найскладнішого алгоритму.

  • Третьою базовою структурою є Цикл, який передбачає повторне виконання певних дій, необхідне для більшості програм.



а) У структурі цикл-ДОКИ (цикл з передумовою)для виконання вказівки спочатку треба визначити, істинне чи хибне твердження Р. Якщо Р істинне, ТО виконується вказівка S, і знову повертаються до визначення істинності твердження Р.

  • а) У структурі цикл-ДОКИ (цикл з передумовою)для виконання вказівки спочатку треба визначити, істинне чи хибне твердження Р. Якщо Р істинне, ТО виконується вказівка S, і знову повертаються до визначення істинності твердження Р.

  • Якщо ж твердження Р хибне, то виконання вказівки вважається закінченим.

  • Цикл означає повторне виконання тієї самої дії або блока дій, що мають назву тіла циклу, доти, доки певний логічний вираз залишається істинним.



б) У структурі цикл-ДО (цикл з післяумовою) спочатку виконується вказівка S, а потім визначається істинність твердження Р.

  • б) У структурі цикл-ДО (цикл з післяумовою) спочатку виконується вказівка S, а потім визначається істинність твердження Р.

  • Якщо твердження Р хибне, то знову виконується вказівка S і визначається істинність твердження Р.

  • Якщо ж твердження Р істинне, то виконання вказівки вважається закінченим.



Цикл з параметрами (цикл з покроковою зміною аргументу) – це цикл, у якому тіло циклу виконується відому кількість разів, що реалізовано через покрокову зміну параметра.

  • Цикл з параметрами (цикл з покроковою зміною аргументу) – це цикл, у якому тіло циклу виконується відому кількість разів, що реалізовано через покрокову зміну параметра.

  • Цикл з параметром реалізується таким чином.

  • Параметру циклу надається початкове значення, і з ним виконується тіло циклу. Параметр змінюється на заданий крок, і знову виконується тіло циклу, і так, доки параметр не дістане кінцевого значення



Побудуємо блок-схему алгоритму розв'язування квадратного

  • Побудуємо блок-схему алгоритму розв'язування квадратного

  • рівняння з коефіцієнтами а , b і c.

  • Словесний запис алгоритму буде таким:

  • 1. Ввести значення коефіцієнтів a, b і c .

  • 2. Обчислити дискримінант D.

  • 3. Якщо D < 0, то вивести повідомлення «Розв'язку немає»,

  • перехід на кінець алгоритму.

  • 4. Обчислити корені x1 і x2

  • квадратного рівняння.

  • 5. Вивести значення

  • x1 і x2.

  • 6. Кінець алгоритму



При розв'язуванні багатьох задач доводиться багато разів виконувати одні й ті ж дії або обчислювати одні й ті ж вирази. Для розв'язування таких задач слід використовувати циклічні алгоритми.

  • При розв'язуванні багатьох задач доводиться багато разів виконувати одні й ті ж дії або обчислювати одні й ті ж вирази. Для розв'язування таких задач слід використовувати циклічні алгоритми.

  • Алгоритм називається циклічним, якщо одна і та ж послідовність дій виконується кілька разів, доки не виконається задана умова.

  • Організація циклу вимагає встановлення початкових значень тим змінним, які використовуються в циклі.

  • Такі дії зображуються блоком «початкові надання» (блоком ініціалізації). Дії, описані блоком «початкові надання», виконуються тільки один раз і в подальшій роботі циклу участі не беруть.

  • Команда або група команд, виконання яких повторюється при кожному проходженні циклу, називається тілом циклу.



Кожного разу після виконання тіла циклу робиться перевірка умови виходу з циклу за допомогою блоку «Умова».

  • Кожного разу після виконання тіла циклу робиться перевірка умови виходу з циклу за допомогою блоку «Умова».

  • Вихід з циклу відбувається після досягнення лічильником циклів заданого значення або після виконання заданої умови.

  • Блоки «Початкові надання», «Тіло циклу» та «Умова» є складовими частинами циклу. Дії всередині тіла циклу можуть бути досить складними. Це може бути велика послідовність команд або ще один алгоритм, зокрема циклічний.

  • Цикли бувають двох видів: цикл «До» (з післяумовою); цикл «Поки» (з передумовою);

  • Цикл « До». Застосовується при необхідності виконати «Тіло циклу» кілька разів до виконання заданої «Умови». Особливість цього циклу полягає в тому, що він виконується хоча б один раз.

  • Цикл «Поки». Застосовується при необхідності спочатку перевірити «Умову» і, можливо, потім виконати «Тіло циклу». Якщо при першій перевірці «Умови» виконається умова виходу з циклу, то «Тіло циклу» не виконається ні разу.

  • При логічних помилках в циклічних алгоритмах може виникнути ситуація, коли тіло циклу виконується раз за разом, а умова припинення циклу не настає. Така ситуація називається «зациклювання».

  • Роботу таких програм доводиться припиняти і шукати помилку.



Для графічних алгоритмів існують правила розташування блоків. Головні з цих правил:

  • Для графічних алгоритмів існують правила розташування блоків. Головні з цих правил:

  • 1) При послідовному обчисленні стрілки можна не ставити;

  • 2) При циклічному обчисленні стрілки обов’язково потрібно ставити;

  • 3) Стрілка, яка вказує напрямок для вирахувань не може перетинати іншу стрілку.



ПОСЛІДОВНІ ЦИКЛИ

  • ПОСЛІДОВНІ ЦИКЛИ



  • Зверніть увагу, що деякі етапи можуть бути відсутніми.



Існують і критерії оптимізації:

  • Існують і критерії оптимізації:

  • 1) Мінімальна кількість обчислювальних операцій;

  • 2) Мінімальні кількість логічних блоків;

  • 3) Мінімальна кількість змінних.



Базовим поняттям математичних і природних наук є поняття величини, що характеризує стани деякого об’єкта або явища.

  • Базовим поняттям математичних і природних наук є поняття величини, що характеризує стани деякого об’єкта або явища.

  • Значення та позначення величин.

  • Припустимо, ми отримали деяке повідомлення N разом з відповідною йому інформацією I. Інформацію I називають значенням величини, а повідомлення N — позначенням величини. Кажуть, «позначенню N відповідає значення I».

  • Наприклад, «X = 5» означає, що величина, позначена як Х, має значення 5.

  • З точки зору алгоритмізації як величини та їх сукупності виступають дані, що обробляються цим алгоритмом.



Аргументи та результати.

  • Аргументи та результати.

  • Для роботи багатьох алгоритмів необхідно задавати початкові значення, які передаються в алгоритм за допомогою аргументів — величин, значення яких необхідно задати для виконання алгоритму.

  • Результат — це величина, значення якої буде отримано внаслідок виконання алгоритму.

  • Також для опису алгоритму використовуються проміжні величини — величини, які додатково вводяться автором алгоритму під час його розробки.



Сталою величиною (константою) називається величина, значення якої не змінюється в процесі виконання алгоритму.

  • Сталою величиною (константою) називається величина, значення якої не змінюється в процесі виконання алгоритму.

  • Змінною називається величина, значення якої може мінятися в процесі виконання алгоритму.

  • У кожний момент часу змінна величина має деяке значення, яке називається поточним значенням.

  • Саме над величинами виконуються певні операції. Якщо в процесі виконання алгоритму якась величина не набула значення, кажуть, що дана величина не визначена.

  • При написанні алгоритму величинам даються відповідні імена (ідентифікатори), що використовуються для звернення до значення деякої величини. Алгоритм роботи над величинами записується з використанням імен цих величин, але на кожному кроці виконання алгоритму дії проводяться з поточними значеннями величин.

  • У процесі виконання алгоритму значення величини може мінятися: їй присвоюється нове значення, а старе при цьому втрачається. 



Метод «Коло ідей» (За блок-схемою зробити аналіз задачі, що нею реалізується)

  • Метод «Коло ідей» (За блок-схемою зробити аналіз задачі, що нею реалізується)

  • У малих групах (спікер, секретар, посередник, доповідач) відповісти на такі запитання:

  • 1) визначити ті алгоритми, в основу яких покладено структуру слідування;

  • 2) визначити ті алгоритми, в основу яких покладено структуру з повним розгалуженням;

  • 3) визначити ті алгоритми, в основу яких покладено структуру повторення;

  • 4) визначити ті алгоритми, в основу яких покладено структуру з неповним розгалуженням;

  • 5) визначити ті алгоритми, які подані у словесній формі.

  • Група експертів аналізує результати роботи груп. Доповідач групи експертів повідомляє, як групи впоралися із завданням.







Дано довжини сторін A, B, C трикутника. Знайти площу трикутника S. Побудуйте блок-схему алгоритму розв'язку поставленої задачі.

  • Дано довжини сторін A, B, C трикутника. Знайти площу трикутника S. Побудуйте блок-схему алгоритму розв'язку поставленої задачі.







Дана величина A, що виражає об'єм інформації в байтах. Перевести А в більші одиниці виміру інформації. Складіть блок-схему алгоритму розв'язання поставленої задачі.

  • Дана величина A, що виражає об'єм інформації в байтах. Перевести А в більші одиниці виміру інформації. Складіть блок-схему алгоритму розв'язання поставленої задачі.



За даною блок-схемою обчисліть значення деякої функції, відновіть умову задачі; напишіть формулу обчислення значення функції.

  • За даною блок-схемою обчисліть значення деякої функції, відновіть умову задачі; напишіть формулу обчислення значення функції.



Чи досягли ми мети, яку поставили перед собою на початку уроку? Завдяки чому? Що допомогло у засвоєнні матеріалу уроку?

  • Чи досягли ми мети, яку поставили перед собою на початку уроку? Завдяки чому? Що допомогло у засвоєнні матеріалу уроку?

  • Що було легко, а що — складно?

  • Що найбільше запам'яталося на сьогоднішньому уроці?

  • Які ви знаєте базові структури алгоритмів?

  • Які ви засвоїли форми подання алгоритмів?

  • Від чого залежить форма подання алгоритмів?

  • Що таке конструювання алгоритмів?

  • Хто визначає, якою саме базовою структурою треба скористатися в тому чи іншому алгоритмі?




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка