Урок спостереження над змістом новели з використанням інтерактивних і проектних технологій



Дата конвертації30.05.2016
Розмір445 b.


Тип уроку: вивчення нового матеріалу

  • Тип уроку: вивчення нового матеріалу

  • Форма уроку: урок – спостереження над змістом новели з використанням інтерактивних і проектних технологій.


Яке глибоке щастя – жить,

        • Яке глибоке щастя – жить,
        • Будь гідним імені людини,
        • Народу й людськості служить!
        • М. Рильський
        • Лови летючу мить життя.
        • Хоч яке це життя і трудне , і сумне,
        • Дай, щоб старість і смерть оминули мене.
        • Все минає, але любов після всього зостається.
        • Щастя – момент. Далі вже буденщина …




Різновиди псевдонімів

  • Різновиди псевдонімів

  • Аланім –

  • Анаграма –

  • Ананім –

  • Астронім – *** або інші знаки

  • Криптонім – з ініціалів Е. Т. А. Г.







“Року 1899-го, 17 листопада в селі Щербанівці, на Київщині, у Наталки й Михайла Стрільців знайшлася перша дитина: Я.”

  • “Року 1899-го, 17 листопада в селі Щербанівці, на Київщині, у Наталки й Михайла Стрільців знайшлася перша дитина: Я.”



“Я з роду чумацького, але батькові моєму довелося вже чумакувати з торбою по наймах... За рід свій чумацький я згадав лише тоді, коли читав "Чумаки" Максима Рильського:

  • “Я з роду чумацького, але батькові моєму довелося вже чумакувати з торбою по наймах... За рід свій чумацький я згадав лише тоді, коли читав "Чумаки" Максима Рильського:

  • Ходив чумак до голубого Дону, 

  • Де давній предок умочив шолом, 

  • Суху тараню, жовту і солону, 

  • Возив, помахуючи батіжком...

  • Мій прадід ще ходив до "голубого Дону", але дід навіть волів вже не держав: зубожів славний рід чумака Павла Стрільця — прадіда мого.”





“Батьки мої жили вбого, бо мало землі мали — 1/8 десятини, батько, як пам'ятаю, по весні щороку ходив на заробітки — косар був добрий, — а косарів на Херсонщині — в степу, як казав батько, — аж за поли хватали — такий попит... Пізньої ж осені, повернувшись із заробітків додому, батько щороку йшов працювати до григорівської цукроварні — носив там десь на пасбурах головки цукру. Заробітки його, як робітника-чорнороба, були мізерні: батько все мріяв виїхати десь на Амур, на землі вільні...”

  • “Батьки мої жили вбого, бо мало землі мали — 1/8 десятини, батько, як пам'ятаю, по весні щороку ходив на заробітки — косар був добрий, — а косарів на Херсонщині — в степу, як казав батько, — аж за поли хватали — такий попит... Пізньої ж осені, повернувшись із заробітків додому, батько щороку йшов працювати до григорівської цукроварні — носив там десь на пасбурах головки цукру. Заробітки його, як робітника-чорнороба, були мізерні: батько все мріяв виїхати десь на Амур, на землі вільні...”



“Змалку — така вже доля всіх селянських дітей — я пас влітку скот, а зимою ходив до земської школи — в сусіднє село Красне, звідки родом була мати. Краснянська школа — мій перший університет.”

  • “Змалку — така вже доля всіх селянських дітей — я пас влітку скот, а зимою ходив до земської школи — в сусіднє село Красне, звідки родом була мати. Краснянська школа — мій перший університет.”



“Року 1908-го, коли не пізніше, батьки спродали господарство — хату й землю, — і всі ми рушили на той далекий та суворий Амур — виїздили були з України навіки. Байкал, повноводна Зея, ліси несходимі, корейці, китайці і хата наша березова під стіною предковічного бору — все це до дрібниць зафіксувала моя пам'ять... Ловив я тоді на Амурі карасі з дідом Сидоренком — рибалили вдвох так завзято, хоч до неокласиків записуй нас.”

  • “Року 1908-го, коли не пізніше, батьки спродали господарство — хату й землю, — і всі ми рушили на той далекий та суворий Амур — виїздили були з України навіки. Байкал, повноводна Зея, ліси несходимі, корейці, китайці і хата наша березова під стіною предковічного бору — все це до дрібниць зафіксувала моя пам'ять... Ловив я тоді на Амурі карасі з дідом Сидоренком — рибалили вдвох так завзято, хоч до неокласиків записуй нас.”





“У вільний час я дуже любив книжки читати, отож завжди надокучав батькові, щоб купили мені в Києві яку-небудь книжку; батько, бувало, привозили на цілий злотий книжок тих — Шерлок Холмс, Нат Пінкертон, Бова Королевич — багато всякого мотлоху. Батько мій був неписьменний, а книжки купував на око — дешеву — раз, а найголовніш з малюнками. І горе мені було з Шерлоками Холмсами і Пінкертонами. Я не читав їх, а буквально пив, — путньої ж книжки не можна було дістати, — та й не знав гаразд, чи є такі книжки... Село моє вбоге й дике; школи не було в моєму селі.”

  • “У вільний час я дуже любив книжки читати, отож завжди надокучав батькові, щоб купили мені в Києві яку-небудь книжку; батько, бувало, привозили на цілий злотий книжок тих — Шерлок Холмс, Нат Пінкертон, Бова Королевич — багато всякого мотлоху. Батько мій був неписьменний, а книжки купував на око — дешеву — раз, а найголовніш з малюнками. І горе мені було з Шерлоками Холмсами і Пінкертонами. Я не читав їх, а буквально пив, — путньої ж книжки не можна було дістати, — та й не знав гаразд, чи є такі книжки... Село моє вбоге й дике; школи не було в моєму селі.”





“Пам'ятаю, привіз раз батько дивну книжку — "Конотопську відьму" Грицька Квітки; я сміявся з прізвища автора — Грицько Квітка, чому не Півонія, не Деревій, а просто — Квітка? "Конотопська відьма" — перша книжка, українською мовою писана, що потрапила була мені до рук; Квітчина повість мене дуже вразила й здивувала: є, виходить, люди, що пишуть по-простому, по-мужицькому, а про те, що це книжка українського письменника, я й не подумав, де там, я довго ще після "Конотопської відьми" не знав — "хто ми та чиї ми діти"...”

  • “Пам'ятаю, привіз раз батько дивну книжку — "Конотопську відьму" Грицька Квітки; я сміявся з прізвища автора — Грицько Квітка, чому не Півонія, не Деревій, а просто — Квітка? "Конотопська відьма" — перша книжка, українською мовою писана, що потрапила була мені до рук; Квітчина повість мене дуже вразила й здивувала: є, виходить, люди, що пишуть по-простому, по-мужицькому, а про те, що це книжка українського письменника, я й не подумав, де там, я довго ще після "Конотопської відьми" не знав — "хто ми та чиї ми діти"...”





“… був я дві зими робітником григорівської цукроварні — підносив до рубок кружки цукру, працював у сушках; влітку ж, коли баби йшли на прощу до Лаври, то моя баба Оксана завжди й мене брала з собою. "Гришка грамотний, — казали, — таблиці над святими читатиме..." Літ двоє зряду читав я ці таблиці — напам'ять знав, де повинна була стояти "мироточива голова", де угодники божії — Олексій, Ілля, митрополити всякі й архімандрити... Читав я добре — голос мав дзвінкий, сильний, на селі мене часто запрошували псалтир над мерцями читати: сяду було побожно за столом, хустка під псалтирем, перед богами горить лампадка, свічки, в хаті пахне ладаном, смирною, а коло стола товпляться ветхі віком бабусі: моляться.”

  • “… був я дві зими робітником григорівської цукроварні — підносив до рубок кружки цукру, працював у сушках; влітку ж, коли баби йшли на прощу до Лаври, то моя баба Оксана завжди й мене брала з собою. "Гришка грамотний, — казали, — таблиці над святими читатиме..." Літ двоє зряду читав я ці таблиці — напам'ять знав, де повинна була стояти "мироточива голова", де угодники божії — Олексій, Ілля, митрополити всякі й архімандрити... Читав я добре — голос мав дзвінкий, сильний, на селі мене часто запрошували псалтир над мерцями читати: сяду було побожно за столом, хустка під псалтирем, перед богами горить лампадка, свічки, в хаті пахне ладаном, смирною, а коло стола товпляться ветхі віком бабусі: моляться.”





“Року 1913-го батько одвели мене до сусіднього села Трипілля у волость... Довго, пам'ятаю, вони просили волосного писаря, щоб той узяв мене "за мальчика" — копії службові переписувати. За три карбованці на місяць мав я притулок і харчі в далекої родички баби Трав'янчихи. У волості служив писарчуком до першої мобілізації року 1914-го. Всю систему колишніх управ, усі ті суди селянські, всю сваволю урядників, мирових посередників, писарів та помічників їхніх я не забуду, здається, довіку.”

  • “Року 1913-го батько одвели мене до сусіднього села Трипілля у волость... Довго, пам'ятаю, вони просили волосного писаря, щоб той узяв мене "за мальчика" — копії службові переписувати. За три карбованці на місяць мав я притулок і харчі в далекої родички баби Трав'янчихи. У волості служив писарчуком до першої мобілізації року 1914-го. Всю систему колишніх управ, усі ті суди селянські, всю сваволю урядників, мирових посередників, писарів та помічників їхніх я не забуду, здається, довіку.”



“Волость залишив я року 1914-го. Платив тоді мені писар п'ять карбованців на місяць — ледве-ледве на харчі вистачало, а треба ж було зодягнутися, взутися...

  • “Волость залишив я року 1914-го. Платив тоді мені писар п'ять карбованців на місяць — ледве-ледве на харчі вистачало, а треба ж було зодягнутися, взутися...

  • Я вирішив їхати на заробітки до Києва. До Києва ми приїхали найматися удвох: батько — грузити на березі дрова, а я — невідомо ще на яку роботу.”







“Перебуваючи на службі в земстві, я за порадою одного студента почав ретельно одвідувати так звані вечірні гімназіальні курси, — склав пізніше іспити за шість класів гімназії. Року 1920-го я вступив до Київського інституту народної освіти, дійшов до третього курсу, але закінчити інститут мені не пощастило, головним чином через матеріальну скруту...”

  • “Перебуваючи на службі в земстві, я за порадою одного студента почав ретельно одвідувати так звані вечірні гімназіальні курси, — склав пізніше іспити за шість класів гімназії. Року 1920-го я вступив до Київського інституту народної освіти, дійшов до третього курсу, але закінчити інститут мені не пощастило, головним чином через матеріальну скруту...”





“Писати почав я року 1919-го, коли газета "Боротьба" видрукувала перше моє оповідання "На буряки", писав я свої перші твори легко: за два — три вечори, не маючи жодного уявлення про техніку прози, стиль, — все це прийшло до мене пізніше. Мої учителі — Винниченко, Стефаник, Кнут Гамсун, Васильченко.”

  • “Писати почав я року 1919-го, коли газета "Боротьба" видрукувала перше моє оповідання "На буряки", писав я свої перші твори легко: за два — три вечори, не маючи жодного уявлення про техніку прози, стиль, — все це прийшло до мене пізніше. Мої учителі — Винниченко, Стефаник, Кнут Гамсун, Васильченко.”





“А як любив Грицько квіти! Зірве було, роздивиться пильненько, заплющить очі – пахощі вбирає.Та бережно збере й подає мені на втіху, а сам питає: “Розкажіть, мамо, як квітка зветьсяі чому синя, а та червона?”

  • “А як любив Грицько квіти! Зірве було, роздивиться пильненько, заплющить очі – пахощі вбирає.Та бережно збере й подає мені на втіху, а сам питає: “Розкажіть, мамо, як квітка зветьсяі чому синя, а та червона?”

  • Від назви квітів “косинців” походить і псевдонім письменника.



“Я заходив у його скромну, як і він сам, господу, чисту й привітну, як і його душа. Там, пам'ятаю, на столі, лежали новели його улюбленця й вчителя Василя Стефаника – поруч з “Мертвими душами” М.Гоголя, над перекладами яких працював Г.Косинка…”

  • “Я заходив у його скромну, як і він сам, господу, чисту й привітну, як і його душа. Там, пам'ятаю, на столі, лежали новели його улюбленця й вчителя Василя Стефаника – поруч з “Мертвими душами” М.Гоголя, над перекладами яких працював Г.Косинка…”



Письменника не стало 18 грудня 1934 року. Доробок

  • Письменника не стало 18 грудня 1934 року. Доробок

  • одного з фундаторів імпресіонізму в нові українській літературі складає низка оповідань. Обдарований учень В.Стефаника й В.Винниченка “гарно описав” події громадянської революції та пожовтневого села на Україні.



При народженні:

  • При народженні:

  • Псевдонім:

  • Дата народження:

  • Місце народження:

  • Дата смерті:

  • Місце смерті:

  • Національність:

  • Громадянство:

  • Мова творів:

  • Рід діяльності:

  • Роки активності:

  • Напрям:

  • Жанр:







Ніжна натура

  • Ніжна натура

  • Психолог селянської душі

  • Життєлюб

  • Оптиміст

  • Вірний правді й красі



“Чогось мені найбільше припала до душі квітка, яку називають червоними косинцями … Зірвеш – вони поволі бліднуть, певне, від болю …”, - так обгрунтовував вибір псевдоніма письменник.

  • “Чогось мені найбільше припала до душі квітка, яку називають червоними косинцями … Зірвеш – вони поволі бліднуть, певне, від болю …”, - так обгрунтовував вибір псевдоніма письменник.



Дивна назва цієї рослини. Чому плакун? Виявляється в давнину на Русі для того, щоб заспокоїти дітей, які без упину плакали, їх поїли відваром кореня рослини. Вважали також, що суха трава плакуна, набита у матрац чи подушку, швидше присипляє немовлят. Проте рослина корисна не тільки для дітей, а й для дорослих.

  • Дивна назва цієї рослини. Чому плакун? Виявляється в давнину на Русі для того, щоб заспокоїти дітей, які без упину плакали, їх поїли відваром кореня рослини. Вважали також, що суха трава плакуна, набита у матрац чи подушку, швидше присипляє немовлят. Проте рослина корисна не тільки для дітей, а й для дорослих.







Імпресіонізм – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостереження, співпереживань. Сформувався у Франції в другій половині ХІХ ст., насамперед у малярстві. Визначення походить від назви картини Клода Моне “Враження. Схід сонця ”

  • Імпресіонізм – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостереження, співпереживань. Сформувався у Франції в другій половині ХІХ ст., насамперед у малярстві. Визначення походить від назви картини Клода Моне “Враження. Схід сонця ”



Основне завдання – витончене відтворення суб’єктивних вражень, мінливих почуттів і переживань без заглиблення в їх суть.

  • Основне завдання – витончене відтворення суб’єктивних вражень, мінливих почуттів і переживань без заглиблення в їх суть.













Ліричність натури

  • Ліричність натури

  • Пристосування до життя

  • Сміливість

  • Здатність до співчуття

  • Здатність на велике почуття

  • Любов до життя





“Роль художньої деталі у сцені зустрічі Корнія з Уляною” “червона хустка зайнялась і горіла степом” , а потім гасла.

  • “Роль художньої деталі у сцені зустрічі Корнія з Уляною” “червона хустка зайнялась і горіла степом” , а потім гасла.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка