Закріпити набуті учнями уміння й навички про вивчені обрядові пісні; ознайомити учнів з обрядовими піснями свого селища; відновити народні звичаї та традиції, під час яких виконують ці пісні, розвивати естетичне сприйняття обрядових пісень, уміння відчувати неповторну красу народної творчості; виховувати любов і повагу до славного минулого народу, до його історії, звичаїв і традиції.
За своїм значенням у житті народу, за тематикою, сюжетом і музичними властивостями українська народна пісня поділяється на безліч різноманітних жанрів, що об'єднуються певною системою ознак. У цьому розумінні найбільш типовими жанрами української пісні є:
Календарно-обрядові — веснянки, щедрівки, гаївки, колядки, купальські, обжинкові та ін.
Родинно-обрядові та побутові— весільні, жартівливі, танцювальні (в тому числі коломийки), частівки, колискові, поховальні, голосіння та ін.
Коломийки - коротенькі пісеньки, що часто використовуються як приспівки до танцю, але також можуть виконуватись незалежно від нього.
Коломийки - коротенькі пісеньки, що часто використовуються як приспівки до танцю, але також можуть виконуватись незалежно від нього.
Справжня коломийка має спеціальну будову - вона повинна складатись з 2 рядків, так щоб у кожному рядку було 14 складів. Перший рядок практично завжди підсилює значення думки, висловленої в другому рядку.
Українські повстанські пісні – пісні, що гордо звучали в різних куточках Галичини, Волині, на етнічних землях України - Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемківщині та інших місцях, де тільки діяла славна УПА. Їх творцями були безпосередні учасники героїчної звитяги буремних років. Обставини склалися так, що окремі автори і колективні митці творили переважно підпільно під псевдонімами. Багато з них загинуло в нерівних боях, у таборах смерті. Тому маємо дуже мало відомостей про них. Не знаємо прізвищ, хто вони, звідкіля, коли саме і де написали твори, за яких обставин, багато з цих повстанських пісень стали народними.
Українські повстанські пісні – пісні, що гордо звучали в різних куточках Галичини, Волині, на етнічних землях України - Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемківщині та інших місцях, де тільки діяла славна УПА. Їх творцями були безпосередні учасники героїчної звитяги буремних років. Обставини склалися так, що окремі автори і колективні митці творили переважно підпільно під псевдонімами. Багато з них загинуло в нерівних боях, у таборах смерті. Тому маємо дуже мало відомостей про них. Не знаємо прізвищ, хто вони, звідкіля, коли саме і де написали твори, за яких обставин, багато з цих повстанських пісень стали народними.
Українські думи (їх ще називали козацькими піснями, поважними піснями) це самобутні твори, які виконувалися в супроводі кобзи, бандури чи ліри. Дух непокори, вічне прагнення до волі, незалежності - саме ці риси, які є генетично притаманні українському народу, оспівуються у думах. Саме у думах українська історія постає такою, якою бачило її серце звичайного чоловіка. Дуже часто праці істориків - це погляд розуму, а як відомо розумом осягнути усього до кінця неможливо...
Українські думи (їх ще називали козацькими піснями, поважними піснями) це самобутні твори, які виконувалися в супроводі кобзи, бандури чи ліри. Дух непокори, вічне прагнення до волі, незалежності - саме ці риси, які є генетично притаманні українському народу, оспівуються у думах. Саме у думах українська історія постає такою, якою бачило її серце звичайного чоловіка. Дуже часто праці істориків - це погляд розуму, а як відомо розумом осягнути усього до кінця неможливо...
Весільні пісні — пісні, що супроводжують весільні обряди, пояснюють їх зміст і значення, прославляють молодих та їх батьків.
Весільні пісні — пісні, що супроводжують весільні обряди, пояснюють їх зміст і значення, прославляють молодих та їх батьків.
Обрядові пісні — це пісні, які виконувались під час різних народних свят та обрядів. Ці пісні тісно пов'язані з язичницькими віруваннями. Вони повинні були забезпечити успіх в господарюванні, добрий урожай, щастя в родинному житті. Наприклад, на сільських майданах і галявинах співали веснянки і гаївки, під час Зелених свят — русальні пісні, на Івана Купала — купальські пісні. По закінченню жнив люди співали жниварські пісні, славлячи землю за те, що дала їм гарний урожай. Під час зимового сонцестояння виконували сонцесяйні пісні.
Обрядові пісні — це пісні, які виконувались під час різних народних свят та обрядів. Ці пісні тісно пов'язані з язичницькими віруваннями. Вони повинні були забезпечити успіх в господарюванні, добрий урожай, щастя в родинному житті. Наприклад, на сільських майданах і галявинах співали веснянки і гаївки, під час Зелених свят — русальні пісні, на Івана Купала — купальські пісні. По закінченню жнив люди співали жниварські пісні, славлячи землю за те, що дала їм гарний урожай. Під час зимового сонцестояння виконували сонцесяйні пісні.
Жниварські пісні — музично-поетичні твори, що оспівують початок, хід та завершення жнив.
Жниварські пісні — музично-поетичні твори, що оспівують початок, хід та завершення жнив.
Жниварські пісні співали переважно жіночі гурти або окремі виконавці одноголосно без інструментального супроводу.
За обставинами виконання жниварські пісні поділяються на три групи:
зажинкові, що виконуються під час зажинання першого снопа;
жнивні — виконуються найчастіше під час ходьби в поле, повернення з нього й на перепочинку;
обжинкові — оспівують ритуал зжинання останнього снопа.
