Утворює матеріальну тканину усіх глобалізаційних процесів, виступає двигуном та задає імпульс їхнього розвитку



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.



утворює матеріальну тканину усіх глобалізаційних процесів, виступає двигуном та задає імпульс їхнього розвитку

  • утворює матеріальну тканину усіх глобалізаційних процесів, виступає двигуном та задає імпульс їхнього розвитку

  • має своїм підґрунтям поглиблення

  • інтернаціоналізації виробництва і капіталу, що виявляється у вирівнюванні та уніфікації умов господарювання, зближенні цін, усуненні перешкод на шляху вільного руху товарів, послуг, робочої сили, капіталів



Регулятори глобального характеру призводять до тектонічних зрушень у міжкраїнній і міжцивілізаційній конкуренції

  • Регулятори глобального характеру призводять до тектонічних зрушень у міжкраїнній і міжцивілізаційній конкуренції

  • Релігійний фундаменталізм, екстремізм і міжнародний тероризм перетворюються на справжню чуму 21 сторіччя

  • Глобалізація не відміняє національну відособленість країн та їх економік

  • Національні інтереси підміняються економічними інтересами домінуючих на політичному Олімпі фінансово-промислових груп

  • Зазначені і далеко неочікувані для національної економіки наслідки глобальних перетворень світового господарства свідчать, що глобалізація є процесом динамічної взаємодії двох протилежно спрямованих тенденцій – інтеграції і дезінтеграції



інтенсифікації взаємопроникнення національних економік, злитті та укрупненні економічних систем і міжнародних ринків, формуванні глобальних фінансових та економічних союзів, створенні наднаціональних органів управління

  • інтенсифікації взаємопроникнення національних економік, злитті та укрупненні економічних систем і міжнародних ринків, формуванні глобальних фінансових та економічних союзів, створенні наднаціональних органів управління

  • зростанні фрагментарності світового економічного простору, урізноманітненні траєкторій та поглибленні асиметрії національного господарського розвитку, локалізації економічної активності, посиленні культурної диференціації народів

  • тенденції до послаблення взаємозв’язків між елементами глобальної економічної систем внаслідок локалізації економічних відносин у формі макрорегіональних угруповань, фінансово-економічного егоїзму і націоналізму окремих країн, маргіналізації, витіснення найбідніших держав на периферію цивілізаційного розвитку та своєрідного «замикання» економік постіндустріального типу на самих собі



демонтажем у 80-90-і роки ХХ ст. в розвинутих країнах системи державного регулювання економіки кейнсіанського типу внаслідок “неоконсервативної контрреволюції

  • демонтажем у 80-90-і роки ХХ ст. в розвинутих країнах системи державного регулювання економіки кейнсіанського типу внаслідок “неоконсервативної контрреволюції

  • формуванням в країнах з розвиненим ринковим господарством боргової, ігрової, віртуальної економіки

  • переходом світового господарства на рубежі XXI ст. на понижувальну фазу довгої хвилі світової економічної кон’юнктури



















світова економічна рецесія, що спричинює відповідне скорочення попиту на продукцію вітчизняних експортерів

  • світова економічна рецесія, що спричинює відповідне скорочення попиту на продукцію вітчизняних експортерів

  • виклики, пов’язані з вступом України до СОТ з відповідним посиленням конкуренції на внутрішньому ринку з боку імпортерів, що неминуче призведе до різкого падіння виробництва у харчовій, легкій промисло­вості, у машинобудуванні

  • подальше подорожчання імпортованого газу, що вдарить, насамперед, по вітчизняній металургії, хімічній промисловості; збереження високого рівня зношеності виробничих фондів (у промисло­вості – близько 60%) і неспроможність забезпечити їх швидку модернізацію

  • високий рівень енергоємності більшості галузей

  • низька ефективність існуючого механізму підтримки експорту промислової продукції

  • нерозвиненість виробничої та логістичної інфраструктури

  • нерозвиненість механізмів підтримки інновацій і технологічного розвитку

  • недостатній рівень захисту прав власності

  • вплив світового подорожчання продовольства

  • встановлення вартості сільгосппродукції нового врожаю на більш високому рівні через подорожчання палива, засобів агрохімії, підвищення заробітної плати працівників

  • підвищення комунальних тарифів умовах збільшення вартості імпортованого газу

  • вплив девальваційних очікувань суб’єктів господарювання та населення при зростанні негативного сальдо зовнішньої торгівлі і поточного рахунку платіжного балансу





майже 50% вітчизняної банківської системи контролюється іноземними банками з усіма їх проблемами ліквідності, дефіцитом кредитних та інвестиційних ресурсів, обвалом основних фінансових ринків світу

  • майже 50% вітчизняної банківської системи контролюється іноземними банками з усіма їх проблемами ліквідності, дефіцитом кредитних та інвестиційних ресурсів, обвалом основних фінансових ринків світу

  • відмова починаючи з 2005 року від моделі відновлюваного інвестиційного зростання на користь моделі політичного циклу в економічній політиці. Зокрема, за рахунок дешевих кредитів, які були доступні всій світовій економіці в останні декілька років, в Україні відбувалося штучне (грошове) зростання окремих секторів економіки, при тому, що зростання реальних доходів в якийсь момент почало стрімко випереджати зростання продуктивності праці

  • неадекватність і непослідовність економічної політики, що проводилася протягом останніх років особливо у сфері грошово-кредитного та фіскального регулювання інвестиційних процесів. Швидке зростання монетарної маси, інфляція, що наприкінці 2008 року сягнула 22,5%, перегрів економіки в цілому призвели до штучного зростання активів, відсоткових ставок на валютних ринках і, як наслідок, до скорочення доступу малих і середніх підприємств до іноземних кредитних ресурсів





термінових, узгоджених між собою заходів у сфері монетарної та фіскальної політики, спрямованих на розбудову стабільної фінансової системи і модернізацію реального сектора економіки, а саме:

  • термінових, узгоджених між собою заходів у сфері монетарної та фіскальної політики, спрямованих на розбудову стабільної фінансової системи і модернізацію реального сектора економіки, а саме:

      • перехід до політики гнучкого валютного курсоутворення;
      • селективна підтримка і зміцнення банківської системи, розширення її ресурсних можливостей та інструментів економічного зростання;
      • посилення спроможності фінансового сектору до трансформації вільних коштів населення в інвестиційні ресурси
  • ефективного використання обмежених бюджетних ресурсів шляхом використання механізмів державного замовлення винятково на кількох пріоритетних напрямках економічного розвитку, зосередивши основну увагу на інфраструктурних проектах.







Глобальна фінансова криза має системний характер, зачіпає більшість галузей економіки і соціальної сфери в кожній країні, впливає на структуру світової економіки і принципи міжнародних економічних відносин. Велика імовірність того, що криза буде тривалою у часі. За таких умов об’єктивно зростає роль держави, урядового регулювання в господарському житті країни. В цьому сенсі актуалізується полеміка довкола вічних питань щодо характеру державного втручання в економіку, співвідношення авторитаризму і демократизму в державному управлінні, ліберальних і протекціоністських заходів економічної політики, гармонізації глобальних і національних регуляторів фінансово-економічної сфери

  • Глобальна фінансова криза має системний характер, зачіпає більшість галузей економіки і соціальної сфери в кожній країні, впливає на структуру світової економіки і принципи міжнародних економічних відносин. Велика імовірність того, що криза буде тривалою у часі. За таких умов об’єктивно зростає роль держави, урядового регулювання в господарському житті країни. В цьому сенсі актуалізується полеміка довкола вічних питань щодо характеру державного втручання в економіку, співвідношення авторитаризму і демократизму в державному управлінні, ліберальних і протекціоністських заходів економічної політики, гармонізації глобальних і національних регуляторів фінансово-економічної сфери

  • Необхідність переорієнтації національної економіки на внутрішні джерела інвестування в умовах світової фінансової кризи передбачає певну перебудову всієї системи державного регулювання господарських процесів з урахуванням зовнішніх чинників і, насамперед, назрілого реформування світової фінансової системи. В основу такого реформування будуть закладені нові підходи, нові уявлення щодо інверсії функцій ринку й державного регулювання економіки в контексті глобальних тенденцій постіндустріального розвитку людської цивілізації

  • З огляду на зазначені тенденції, варто чітко визначитися у питаннях про масштаби, сфери, механізми й інструменти державного втручання у розвиток національного господарства як складової глобальної економічної системи перехідного типу



Глобалізація висуває підвищені вимоги до суспільного сектору, в орбіту якого втягуються так звані міжнародні суспільні блага

  • Глобалізація висуває підвищені вимоги до суспільного сектору, в орбіту якого втягуються так звані міжнародні суспільні блага

  • Глобалізація висуває підвищені вимоги до якості інституційного середовища

  • В умовах глобалізації, яка супроводжується ослабленням національної держави, доля авторитарних режимів не є заздалегідь визначеною

  • Під впливом глобалізації у західних суспільствах відбувається демонтаж концепції та практики «держави добробуту», на зміну якій, на думку деяких дослідників, має прийти «держава загальної праці» або «держава реальної праці»

  • Вплив глобалізації на окремі країни визначається комплексом суперечливих факторів, в т.ч. місцем нації-держави у міжнародному поділі праці, в окремих блоках влади, позицією щодо міжнародної системи законодавства, взаємовідносин з основними міжнародними організаціями

  • Процеси інтеграції і децентралізації виступають як дієвий інструмент держави, який створює умови для визрівання інтернаціоналізованих циклів відтворення як плацдарму для прориву до світового доходу



Визначення і реалізація стратегічних національних інтересів, формування національної моделі соціально-економічного розвитку, здатної забезпечити органічне включення економіки країни у транснаціональні відтворювальні процеси

  • Визначення і реалізація стратегічних національних інтересів, формування національної моделі соціально-економічного розвитку, здатної забезпечити органічне включення економіки країни у транснаціональні відтворювальні процеси

  • Сприяння інстутиційним змінам, спрямованим на утвердження ззагальноцивілізаційних засад соціально орієнтованого устрою ринкового господарства

  • Підвищення національної конкурентоздатності, стимулювання інноваційного розвитку, «вирощування» підприємств – національних дідерів, конкурентоздатних на світових ринках, лобіювання інтересів вітчизняних товаровиробників на міжнародних тендерах, активна участь у міжнародних дебатах щодо принципів і правил світогосподарських відносин, вплив на поточну діяльність міжнародних економічних організацій

  • Захист національної безпеки, попередження фінансової спекуляції, контроль над ключовими ресурсами та галузями економіки з метою протидії негативним проявам глобалізації, захисту від зубожіння, міжнародної злочинності та тероризму



  • Національні системи регулювання економіки в умовах глобальних викликів покликані виконувати роль формуючої, креативної сили, спрямовуючого вектора соціально-економічних трансформацій. Вони повинні задавати необхідні параметри для успішної самоорганізації, саморозвитку економіки і суспільства трансформаційного типу, інтеграції в глобальну систему світового господарства з урахуванням безперебійного забезпечення добробуту і безпеки громадян



Посткризове реформування національної економіки, перехід на нову парадигму урядового регулювання господарських процесів потребує акумуляції і перерозподілу значних фінансових ресурсів. Крім власне обмежених бюджетних ресурсів, Україна може розраховувати,

  • Посткризове реформування національної економіки, перехід на нову парадигму урядового регулювання господарських процесів потребує акумуляції і перерозподілу значних фінансових ресурсів. Крім власне обмежених бюджетних ресурсів, Україна може розраховувати,

      • на ресурси населення в разі повернення довіри до банківської системи,
      • на міждержавні кредити під великі взаємовигідні програми,
      • на фінансову підтримку міжнародних організацій (МВФ, МБРР, ЄБРР, можливо – банків крупних регіональних організацій),
      • на залишки прибутків національного капіталу, які можуть бути інвестовані під перспективні націо­наль­ні програми на засадах державно-приватного партнерства,
      • на розумно проведену детінізацію економіки
  • В кожному конкретному випадку мова йде про мільярди доларів залучених коштів, що значно перевищує обсяги очікуваних кредитів від усіх разом взятих міжнародних фінансових організацій. І в кожному випадку ці кошти можуть бути використані у різних на­прямах: гроші населення – під державні капіталовкладення, зовнішні запозичення – на інвестиційні проекти і стабільність фінансової системи, внутрішні інвестиції національного капіталу – під нові програми структурної пере­будови економіки.

  • Україні обов’язково варто прислухатися до пропозицій, які лунають в Росії та ЄС про розроблення скоординованих програм виходу із кризи, цілі групи країн формуватимуть стабілізаційні фонди, що забезпечують стабільність на регіональних ринках і замовлення для своїх товаровиробників. Для України це означатиме необхідність вести серйозні переговори як з європейським кредиторами, так і з Росією.








База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка