Важливість та доречність Вплив на великі групи населення



Дата конвертації26.12.2016
Розмір445 b.





Вибір теми

  • Вибір теми

    • Важливість та доречність
    • Вплив на великі групи населення
  • Констатація існуючої ситуації:

    • Рутинні практики (діагностика, ведення)
    • Структура та потужності медичної системи
    • Переконання, що на сьогодні існують поміж медичних працівників
    • Порівняння з найкращими міжнародними практиками та керівництвами
  • Висновки

    • Підготувати нові або переглянути старі (застарілі) рекомендації
    • Визначити кроки їх впровадження


Знижують смертність або покращують медичні результати

  • Знижують смертність або покращують медичні результати

  • Забезпечують найкращі практики на всіх рівнях

  • Реальні – можуть бути впроваджені на відповідному рівні медичної допомоги

  • Економічно вигідні – найкращі результати з мінімальними додатковими вкладеннями

  • Призводять до кращої клінічної ефективності та медичних результатів

  • Прийнятні для медичних працівників

  • Адаптовані до місцевих умов та потужностей медичної системи

  • Науково-доказові











  • Якщо у дитини:

    • Відсутнє самостійне дихання навіть після тактильної стимуляції
    • Нерегулярне дихання (по типу «гаспінг»)
    • Частота дихання менше 20 за хвилину


Перенесіть дитину на тверду теплу поверхню під променеве тепло

  • Перенесіть дитину на тверду теплу поверхню під променеве тепло

  • Надайте дитині правильне положення:

    • Покладіть дитину на спину
    • Звільніть дихальні шляхи у разі необхідності (слиз, кров)
    • Виберіть маску відповідного розміру
  • Якщо дитина все ще не дихає, розпочніть ШВЛ за допомогою мішка і маски

  • Тримайте дитину в теплі вільно сповитою, залишивши відкритими лице і верхню частину грудної клітки



Якщо немає можливості негайно дати кисень, розпочніть вентиляцію кімнатним повітрям

  • Якщо немає можливості негайно дати кисень, розпочніть вентиляцію кімнатним повітрям

  • Виберіть маску відповідного розміру і правильно накладіть її на обличчя дитини

  • Вентилюйте з частотою 40 за хвилину протягом 30 секунд

  • При стисканні мішка слідкуйте за екскурсіями грудної клітки

  • Якщо дитина почала дихати або закричала – припиніть вентиляцію, оцініть частоту серцевих скорочень і дихання після чого протягом 5 хвилин спостерігайте за характером дихання дитини



Частота дихання менше 30 за хвилину

  • Частота дихання менше 30 за хвилину

  • Частота дихання більше 60 за хвилину

  • Важкі втягнення податливих ділянок грудної клітки

  • Стогін на видиху

  • Центральний ціаноз

  • Апное (спонтанне припинення дихання більше ніж на 20 сек.)



Дати кисень (киснево-повітряну суміш) середнім потоком

  • Дати кисень (киснево-повітряну суміш) середнім потоком

  • У разі апное стимулювати дихання, розтираючи їй спину протягом 10 секунд; якщо вона не почала дихати, розпочніть вентиляцію за допомогою мішка і маски

  • Якщо наявні клінічні симптоми, крім дихальних розладів, слід визначити їх можливу причину (мала маса, асфіксія, сепсис, вроджений сифіліс, внутрішньошлуночковий крововилив), продовжуючи лікування дихальних розладів

  • Визначте рівень глюкози в крові:

    • якщо рівень глюкози < 2,6 ммоль/л але більше 2,2 збільшити частоту годувань
    • якщо рівень глюкози ≤ 2,2 ммоль/л, проведіть лікування 10% розчином глюкози згідно протоколу №584 (догляд за новонародженою дитиною з малою масою тіла)
  • Класифікуйте важкість дихальних розладів





Якщо у дитини поодинокий епізод апное:

  • Якщо у дитини поодинокий епізод апное:

    • Стимулюйте дихання дитини, розтираючи їй спину протягом 10 секунд
    • Якщо у дитини не з’явилось самостійне дихання, негайно розпочніть вентиляцію мішком і маскою
    • Спостерігайте за дитиною на предмет наступних епізодів апное протягом наступних 24 годин і навчіть матір розпізнавати цей стан і надавати допомогу дитині
  • Якщо у дитини численні епізоди апное:

    • Негайно переведіть дитину у відділення інтенсивної терапії новонароджених
    • Оцініть клінічний стан дитини
    • Розпочніть лікування сепсису
    • Розпочніть оксигенотерапію (респіраторну підтримку)
    • Визначте температуру тіла дитини
    • Визначте рівень глюкози крові


Ви можете запідозрити вроджену ваду серця, якщо у дитини:

  • Ви можете запідозрити вроджену ваду серця, якщо у дитини:

    • Центральний ціаноз (навіть при оксигенотерапії високим потоком)
    • Частота дихання > 60 за хвилину
    • Відсутні втягнення податливих ділянок грудної клітки і стогін на видиху
  • Якщо дитина не засвоює їжу, слід встановити довенний доступ та вводити рідину тільки довенно в об’ємі, який відповідає віку дитини

  • Перевести дитину у спеціалізований центр



Кожні 3 години контролюйте:

  • Кожні 3 години контролюйте:

  • Частоту дихання

  • Характер дихання:

    • Значні втягнення податливих ділянок грудної клітки
    • Стогін на видиху
  • ЧСС

  • Колір шкіри і слизових оболонок

  • Температуру тіла

  • Вигодовування (активність смоктального рефлексу)

  • Рівень глюкози крові

  • Кількість сечі

  • Сатурація (за можливості)

  • Артеріальний тиск (за можливості)



Забезпечте виконання універсальних запобіжних заходів

  • Забезпечте виконання універсальних запобіжних заходів

  • Забезпечте тепловий захист

    • Тепла післяпологова палата ≥ 25°С, без протягів, ліжко не повинно стояти біля холодної стіни/вікна
    • Дитина повинна бути завжди сухою
    • Вдягайте дитину тепло (шапочка, носочки, теплий одяг)
    • Не сповивайте туго дитину
    • Не купайте дитину
    • Використовуйте контакт шкіра до шкіри або променеве тепло, інкубатор
  • Забезпечте сухе відкрите ведення пуповинного залишку

  • Заохочуйте матір знаходитися поряд з дитиною якомога довше



Загальне ведення:

  • Загальне ведення:

    • Давайте кисень середнім потоком
    • Вимірюйте рівень глюкози крові та лікуйте за протоколом
    • Визначте метод респіраторної підтримки відповідно до клінічного стану дитини та показників газів крові
  • Введіть шлунковий зонд для декомпресії шлунку

  • Лікуйте вірогідний сепсис до отримання результатів бактеріологічного обстеження, СРБ, лейкоцитів, лейкоцитарного індексу

    • Встановіть венозний доступ та давайте тільки рідину довенно у обсязі, відповідному віку дитини
    • Лікування антибіотиками – згідно протоколу
    • Моніторинг дітей на довенному введенні рідини – за протоколом


Оцінюйте і реєструйте стан дитини, мінімум, кожні 3 години після того, як зникне потреба в кисні:

  • Оцінюйте і реєструйте стан дитини, мінімум, кожні 3 години після того, як зникне потреба в кисні:

    • Частота дихання
    • Наявність втяжіння грудної клітини або стогону на видиху та
    • Епізоди апное
  • Спостерігайте за реакцією дитини на кисень

  • Якщо дихання дитини погіршиться або у дитини розвинеться центральний ціаноз:

    • Дайте кисень високим потоком
    • При центральному ціанозі на 100% кисні, терміново організуйте переведення дитини у відділення інтенсивної терапії, де існують відповідні можливості і умови для проведення допоміжної вентиляції


Розпочніть годування у разі стабілізації стану дитини:

  • Розпочніть годування у разі стабілізації стану дитини:

    • Відсутні стогін на видиху і важкі втягнення податливих ділянок грудної клітки
    • ЧСС 100-160 за хвилину
    • Відсутнє зригування
    • Відсутні судоми
  • Починайте годування через зонд

  • Використовуйте зціджене грудне молоко або адаптовану суміш



Оцінюйте стан дитини під час годування

  • Оцінюйте стан дитини під час годування

  • Поступово збільшуйте кількість їжі, зменшуючи кількість довенної рідини при стабілізації стану дитини

  • Щоденно визначайте загальну добову кількість молока (суміші), яку отримала дитина

  • Коли дитина перестане потребувати кисень, розпочинайте грудне годування, якщо дитина не може вигодовуватись грудьми, дайте грудне молоко використовуючи альтернативний метод

  • Заохочуйте матір зціджувати грудне молоко



Вводьте рідину тільки довенно в об’ємі відповідно до віку дитини щонайменше протягом перших 12 годин

  • Вводьте рідину тільки довенно в об’ємі відповідно до віку дитини щонайменше протягом перших 12 годин

  • Спостерігайте за реакцією дитини на кисень

  • Оцінюйте і реєструйте стан дитини до моменту поки вона не перестане потребувати додаткового кисню

  • Щоденно перевіряйте масу дитини

  • Контролюйте рівень глюкози в крові

  • У разі поліпшення стану дитини забезпечте основний догляд

  • Якщо через 2 години після початку лікування важкість дихальних розладів не зменшилась або наростає: діяти, як у випадку важких дихальних розладів, і переводити дитину до спеціалізованого центру



Коли у дитини з’являться ознаки покращення стану, почніть давати зціджене грудне молоко та годуйте дитину за допомогою альтернативних методів

  • Коли у дитини з’являться ознаки покращення стану, почніть давати зціджене грудне молоко та годуйте дитину за допомогою альтернативних методів

  • Якщо дитина нормально засвоює їжу – збільшувати об’єм молока/суміші

  • Припинити довенне введення рідини, як тільки дитина почне отримувати ентерально більше 2/3 добового об’єму рідини



Оцінюйте і реєструйте стан дитини

  • Оцінюйте і реєструйте стан дитини

  • Спостерігайте за реакцією дитини на кисень

  • Забезпечте основний догляд

  • Допомагайте матері доглядати за дитиною

  • Коли дитина перестане потребувати кисень, розпочинайте грудне годування

  • У разі, коли вигодовування грудьми неможливо, давайте зціджене грудне молоко



Виберіть метод оксигенотерапії згідно зі ступенем важкості дихальних розладів

  • Виберіть метод оксигенотерапії згідно зі ступенем важкості дихальних розладів

  • Перевірте, щоби дитина отримала необхідну кількість кисню

  • Продовжуйте проводити повні клінічні огляди, обстеження, лікування і процедури, доки дитина отримує кисень











Використовуйте пульсоксиметр (за можливості) для того, щоби бути впевненим, що дитина отримує необхідну концентрацію кисню

  • Використовуйте пульсоксиметр (за можливості) для того, щоби бути впевненим, що дитина отримує необхідну концентрацію кисню

  • Якщо пульсоксиметр (відсутній, слідкуйте за проявами ознак насиченості киснем (дихальні розлади і центральний ціаноз)

  • Центральний ціаноз є пізньою ознакою того, що дитина отримує недостатньо кисню

  • Якщо у дитини з’являються ознаки центрального ціанозу, слід негайно збільшити концентрацію кисню і продовжити оксигенотерапію

  • Застосувати респіраторну підтримку та інші заходи інтенсивної терапії відповідно до клінічного стану дитини та показників газів крові



Якщо губи та язик дитини залишаються рожевими, припиніть подачу кисню

  • Якщо губи та язик дитини залишаються рожевими, припиніть подачу кисню

  • Спостерігайте за ознаками центрального ціанозу кожні 15 хвилин протягом наступної години

  • Спостерігайте за дитиною ще 24 години після припинення оксигенотерапії

  • Якщо центральний ціаноз з’явився знову, розпочніть оксигенотерапію тим потоком, який давали раніше



У дитини нормальна температура протягом 3 послідовних діб

  • У дитини нормальна температура протягом 3 послідовних діб

  • Відсутні ознаки дихальних розладів

  • Губи та язик дитини залишаються рожевими без використання кисню як мінімум 1 добу

  • Дитина активна і має задовільний смоктальний рефлекс

  • Дитина набирає вагу як мінімум протягом 3 послідовних діб

  • Клінічний стан дитини задовільний

  • Матір може доглядати за дитиною вдома



Забезпечте тепловий захист дитини

  • Забезпечте тепловий захист дитини

  • Годуйте грудьми як мінімум 8-10 разів на добу (вдень і вночі)

  • Купайте в теплій кімнаті і обсушуйте дитину теплими рушниками

  • Профілактика Синдрому Раптової Дитячої Смерті (СРДС):

    • дитина повинна спати в положенні на спині
    • слід уникати перегріву дитини (висока температура в кімнаті та надмірне закутування)
    • не палити поблизу дитини
  • Подальший огляд - через 7 діб

  • Матері слід негайно звернутися по допомогу, якщо дитина:

    • Відмовляється від годування
    • Виглядає хворою


У січні 2007 в Україні введені нові критерії живонарод-ження згідно з рекомендаціями ВООЗ (Наказ № 179):

  • У січні 2007 в Україні введені нові критерії живонарод-ження згідно з рекомендаціями ВООЗ (Наказ № 179):

    • Збільшення кількості зареєстрованих новонароджених з дуже малою масою тіла
    • Саме у цих новонароджених найчастіше розвиваються дихальні розлади: у 50% випадків порівняно з 0,8% випадків у доношених новонароджених
  • Недостатня ефективність регіоналізації перинатальної допомоги в Україні

  • Згідно з офіційними показниками за 2007 рік:

    • Неонатальна захворюваність з причин дихальних розладів становить 233,86 ‰
    • Дихальні розлади є провідною причиною неонатальної смертності


Ефективне надання допомоги новонародженим з дихальними розладами може знизити неонатальну захворюваність і смертність за рахунок:

  • Ефективне надання допомоги новонародженим з дихальними розладами може знизити неонатальну захворюваність і смертність за рахунок:

    • Своєчасної профілактики дихальних розладів (в т.ч. антенатальної)
    • Своєчасної діагностики дихальних розладів
    • Своєчасного і повного забезпечення вимог щодо лікування і спостереження
    • Своєчасного початку специфічного лікування (за потреби) :
      • Раннє призначення CPAP-терапії
      • Введення сурфактанту
    • Своєчасного й обґрунтованого забезпечення лабораторних та інструментальних досліджень


Дати визначення і чіткі діагностичні критерії дихальних розладів (клінічні ознаки)

  • Дати визначення і чіткі діагностичні критерії дихальних розладів (клінічні ознаки)

  • Класифікувати дихальні розлади за причинами та важкістю

  • Визначити доказові методи надання допомоги новонародженим з дихальними розладами:

    • Як проводити кисневу терапію
    • Як проводити реанімацію дитині, яка мала самостійне дихання
    • Як спостерігати за станом дитини
    • Як годувати дитину
    • Як організувати допомогу дитині з апное
    • Коли призначати додаткові ліки (сурфактант, антибіотики, гормони, вітаміни)


Визначити чіткі показання до початку, а також загальні положення проведення CPAP-терапії, неінвазійної вентиляції і штучної вентиляції легень

  • Визначити чіткі показання до початку, а також загальні положення проведення CPAP-терапії, неінвазійної вентиляції і штучної вентиляції легень

  • Визначити критерії виписки дитини з медичного стаціонару

  • Надати інформацію про важливість навчання матері/членів родини по догляду за дитиною після виписки



Вступ – стор. 2

  • Вступ – стор. 2

  • Визначення – стор. 3

  • Методика діагностики й оцінки важкості та типу дихальних розладів – стор. 4 - 5

  • Основні принципи надання медичної допомоги новонародженим з дихальними розладами – p. 6-12

  • Методика самостійного дихання під постійним позитивним тиском (СДППТ) – стоp. 13 -16

  • Методика самостійного дихання під постійним позитивним тиском (СДППТ)– стоp. 17 - 22

  • Штучна (механічна) вентиляція легень (ШВЛ) – стоp. 23-28

  • Протокол офтальмологічного обстеження новонароджених із групи ризику щодо виникнення ретинопатії недоношених (РН) – стор. 29

  • Критерії виписки – стоp. 30



Оцінка важкості дихальних розладів – стор. 31

  • Оцінка важкості дихальних розладів – стор. 31

  • Основні причини дихальних розладів - стор. 33

  • Рекомендоване обстеження залежно від клінічної ситуації – стор. 34

  • Моніторинг стану дитини, яка дихає додатковим киснем - стор. 35

  • Алгоритм допомоги новонародженому з дихальними розладами (ДР) - стор. 40

  • Вимоги до моніторингу під час застосування методики СДППТ – стор. 41

  • Зміна параметрів ШВЛ – стор. 43

  • Ведення окремих станів – стор. 45

  • Введення сурфактанту – стор. 48

  • Глосарій – стор. 50



Специфічні симптоми:

  • Специфічні симптоми:

    • Брадипное < 30 або тахіпное > 60 за хвилину
    • Центральний ціаноз
    • Ретракції
    • Експіраторний стогін
    • Апное
  • Класифікація:

    • Легкі
    • Середньої важкості
    • Важкі


Розпочати кисневу терапію

  • Розпочати кисневу терапію

  • Розпочати респіраторну підтримку (назальні канюлі, СРАР, неінвазивну вентиляцію, штучну вентиляцію легень відповідно до стану дитини)

  • Перевірити температуру тіла

  • Перевірити рівень глюкози крові

  • Негайно розпочати реанімаційні заходи у разі якщо у дитини:

    • Відсутнє самостійне дихання АБО
    • Дихання типу гаспінг АБО
    • Частота дихання < 20 за хвилину
  • Забезпечити адекватний баланс рідини та необхідну кількість калорій

  • Додаткове лікування:

    • У разі важких дихальних розладів призначити антибіотики
    • Запобігати метаболічним розладам
    • Підтримувати стабільний артеріальний тиск


Ретельно спостерігати за станом дитини:

  • Ретельно спостерігати за станом дитини:

    • Частота дихання і важкість дихальних розладів
    • Частота серцевих скорочень
    • Сатурацію
    • Артеріальний тиск
    • Колір шкіри і слизових оболонок
    • Температура
    • Годування
    • Сечовиділення
  • Використання специфічних препаратів:

    • Метилксантини (кофеїн) у разі патологічного апное
    • Вітамін А, якщо маса дитини < 1500 г та вона отримує штучну вентиляцію легень
  • Глюкокортикоїди використовуються лише у новонароджених з критично важким легеневим захворюванням, які потребують жорсткі параметри ШВЛ





Рентгенологічне обстеження

  • Рентгенологічне обстеження

  • Загальний аналіз крові для визначення еритроцитів, гемоглобіну, гематокриту, лейкоцитів і лейкоцитарної формули

  • Визначення рівня глюкози крові

  • Культура крові у разі дихальних розладів важкого ступеня або у разі підозри на інфекцію незалежно від важкості дихальних розладів

  • Гази крові (за можливості)

  • Електроліти (за можливості)



Легкі дихальні розлади:

  • Легкі дихальні розлади:

    • Розпочати ентеральне харчування відразу після стабілізації стану дитини
    • На початку вигодовування використовувати альтернативні методи
  • Дихальні розлади середньої важкості або важкі:

    • Забезпечити протягом перших 12 годин тільки довенне введення рідини
    • Забезпечте кількість рідини згідно з віком дитини
    • Після ознак поліпшення або стабілізації стану введіть через зонд зціджене грудне молоко (суміш)
    • Продовжуйте збільшувати кількість молока, зменшуючи кількість довенної рідини


Переваги СДППТ:

  • Переваги СДППТ:

    • Покращення оксигенації
    • Зменшення важкості дихальних розладів
    • Зменшення або ліквідація апное
    • Нормалізація ЧСС і гемодинаміки
  • Показання:

    • Стартова респіраторна терапія для новонароджених з дуже малою масою тіла
    • Дихальна підтримка після екстубації
    • У разі патологічного апное
    • Лікування легких або середньої важкості дихальних розладів
  • Протипоказання:

    • Відсутність самостійного дихання
    • Діафрагмальна грижа
    • Пневмоторакс
    • Важке порушення гемодинаміки


Новонароджена дитина повинна мати самостійне дихання

  • Новонароджена дитина повинна мати самостійне дихання

  • Обладнання для СДППТ:

    • Спеціальне обладнання
    • Апарат для СДППТ /примусової вентиляції легень
  • Проведення СДППТ вимагає наявності:

    • Спеціальних назальних канюль
    • Спеціальної назальної маски
  • Слід ретельно спостерігати за дитиною під час СДППТ:

    • Погіршення дихальних розладів
    • Синдром витоку повітря
    • Апное
  • Наявність підготовленого та досвідченого персоналу



Початкові параметри:

  • Початкові параметри:

    • Потік 6-15 л/хв
    • FiO2 не більше 40%
    • Позитивний тиск наприкінці видиху + 4-6 см H2O
  • У разі погіршення дихальних розладів і/або якщо SpO2 < 88 % - необхідно провести зміну параметрів:

    • Кожні 15-30 хв підвищувати позитивний тиск на 1 смH2O до досягнення SpO2 > 88 % або тиску + 8- +10 смH2O
    • У разі відсутності поліпшення слід підвищити FiO2 до 60%
    • У разі відсутності позитивного ефекту перейти до механічної вентиляції легень
  • Відміна СДППД:

    • Стале збільшення SpO2 до 94%
    • FiO2 < 40% та PEEP < 5 см H2O
    • Відсутність епізодів апное
    • Зменшення клінічної важкості дихальних розладів


Режим допоміжної (назальної) вентиляції легень, що забезпечує штучний вдих без використання ендотрахеальної трубки:

  • Режим допоміжної (назальної) вентиляції легень, що забезпечує штучний вдих без використання ендотрахеальної трубки:

    • Може бути синхронізованим з самостійним диханням дитини або асинхронним залежно від системи неінвазійної вентиляції
    • Забезпечує СДППТ з додатковими штучними вдихами під позитивним тиском
  • Показання:

    • Початковий режим вентиляції для новонароджених з РДС
    • Дихальна підтримка після екстубації
    • Апное недоношених новонароджених дітей


Для лікування новонароджених з апное або легкими дихальними розладами:

  • Для лікування новонароджених з апное або легкими дихальними розладами:

    • PIP – 10-12 см H2O
    • PEEP – 4-6 см H2O
  • Якщо використовують після екстубації:

    • PIP – на 2-4 см H2O вище попереднього (але в межах 12-16 см H2O)
    • PEEP – 5-7 см H2O
    • Частота вентиляцій – 10-25 за хвилину
    • Тривалість вдиху – 0,4-0,5 с.


Клінічні показання:

  • Клінічні показання:

    • Важкі дихальні розлади незалежно від причин
    • Прогресивне зростання важкості дихальних розладів незважаючи на застосування методики СДППТ:
      • Тиском на видиху 9 - 10 см водн. ст.
      • Оксигенотерапії з FiO2 > 60 %.
    • Рецидивні патологічні апное (більше 3 за годину)
    • Стійка брадикардія (ЧСС < 80/хв) або артеріальна гіпотензія
    • Масивна легенева кровотеча
  • Лабораторні показники за умови використання оксигенотерапії з FiO2 > 60 %:

    • PaO2 < 50 мм рт. ст.
    • PaCO2 > 60 мм рт. ст.
    • pН < 7,25


Наявність досвідченого та навченого персоналу

  • Наявність досвідченого та навченого персоналу

  • Апарати для ШВЛ повинні бути в робочому стані і мати пристрої для зволоження і підігрівання кисню

  • Наявність обладнання для спостереження за станом дитини:

    • Пульсоксиметри
    • Кардіо-респіраторні монітори
    • Визначення газів крові (за можливості)
  • Організація догляду за дитиною з увагою на:

    • Тепловий захист
    • Забезпечення необхідною кількістю калорій, рідини, білка
    • Забезпечення шумо- та світлоізоляції
    • Забезпечення принципу “мінімальної стимуляції”
    • Можливість присутності матері


Частота вентиляції (ЧВ)

  • Частота вентиляції (ЧВ)

    • Кількість примусових (контрольованих) вентиляцій за 1 хв
    • Прийнятний початковий показник ЧВ – 30-60 за 1 хв
  • Максимальний тиск на вдиху (PIP)

    • Максимальний рівень тиску під час вдиху
    • Залежіть від стану легень
    • Рекомендується розпочинати вентиляцію з PIP 15-20 см H2O
    • За потреби величину тиску поступово збільшують на 1-2 см H2O
    • Клінічна ознака - помітні екскурсії грудної клітки
  • Позитивний тиск наприкінці видиху (PEEP)

    • PEEP запобігає спаданню альвеол наприкінці видиху
    • Рекомендований початковий параметр – 4 - 5 см Н2O
    • Може поступово збільшуватись (на 1 см Н2О)


Тривалість вдиху (Ti) :

  • Тривалість вдиху (Ti) :

    • Регулює тривалість фази вдиху
    • Рекомендований початковий параметр – 0,3 - 0,5 сек
    • Коротша тривалість вдиху потрібна, якщо ЧВ > 60/хв
  • Співвідношення Ti/ Tе:

    • Підвищення співвідношення приводить до підвищення оксигенації
  • Величина газового потоку:

    • Залежіть від гестаційного віку, маси тіла дитини, а також від типу апарата
    • Повинна забезпечувати бажану хвилинну вентиляцію
    • Може регулюватись у межах від 2 - 3 л/хв до 15 л/хв
    • Потік 5-12 л/хв є достатнім для більшості новонароджених


Перерозтягнення легень, баротравма, волюмтравма:

  • Перерозтягнення легень, баротравма, волюмтравма:

    • Слід уникати тиску на вдиху > 35 см H2O
    • Слід уникати тиску на видиху < 3 см H2O і > 10 см H2O
  • Гемодинамічні порушення:

    • Ризик зростає у разі перевищення показником середнього тиску у дихальних шляхах (СТДШ) величини 12-15 см H2O
  • Травма верхніх дихальних шляхів, обструкція ЕТ:

    • Некваліфіковані дії персоналу
    • Внаслідок великої кількості рутинних маніпуляцій (зміна ЕТТ, відсмоктування)
  • Інфекції:

    • Погане впровадження положень інфекційного контролю
  • Токсична дія кисню

    • Використання холодного або сухого кисню
    • Довготривале використання високих концентрацій кисню


Алгоритм:

  • Алгоритм:

    • Поступово зменшувати FiO2 до 40% в якомога коротший строк
    • Поступово зменшувати ЧВ на 3-5 /хв або 5-10/хв під контролем РаСО2
    • Поступово зменшувати PEEP на 1-2 см H2O до 3-4 см H2O
    • Поступово зменшувати PIP на 1-2 см H2O або 3-5 см H2O до 12-15 см H2O
  • Забезпечити ретельне спостереження за адаптацією дитини!

  • Оцінити готовність дитини до екстубації:

    • У новонародженого самостійне дихання і стабільний стан


Заходи щодо профілактики токсичного впливу кисню на сітківку:

  • Заходи щодо профілактики токсичного впливу кисню на сітківку:

    • не використовувати не підігрітий кисень
    • уникати використання високих концентрацій кисню
    • уникати тривалого використання кисню
  • Показання щодо офтальмологічного обстеження:

    • Всіх новонароджених дітей з терміном гестації < 32 тижнів або масою тіла < 1500 г незалежно від проведення кисневої терапії;
    • Новонароджених з терміном гестації > 32 але < 35 тижнів або масою тіла 1500-1800, які отримували кисневу терапію поза межами пологового залу
  • Найкращим віком офтальмологічного обстеження слід уважати 5 - 7 тижнів після народження



Додаток 1:

  • Додаток 1:

    • Оцінка важкості дихальних розладів:
      • За шкалою Downes
      • За шкалою Silverman
      • За шкалою WHO
    • Форма для моніторингу за важкістю дихальних розладів
  • Додаток 2:

    • Основні причини розвитку дихальних розладів
  • Додаток 3:

    • Рекомендовані інструментальні обстеження
    • Диференціальна діагностика дихальних розладів


Пульсоксиметрія: неінвазійний метод контролю насичення гемоглобіну киснем

  • Пульсоксиметрія: неінвазійний метод контролю насичення гемоглобіну киснем

    • Прийнятні показники SpO2 – 88-94 %, які відповідають РаО2 50-80 мм. рт. ст.
    • Залежність між SpO2 і РаО2 є нелінійною – нечутлива в плані діагностики гіпероксемії
  • Визначення парціального тиску кисню в артеріальній крові (РаО2) :

    • Є золотим стандартом оцінки стану оксигенації новонарод-женої дитини з дихальними розладами
  • Капнометрія – визначення парціального тиску СО2 (РСО2) у видихуваному повітрі:

    • Цінність цього методу є сумнівною внаслідок значної частоти дихання і великого об’єму мертвого простору


РДС – гостре захворювання легень внаслідок дефіциту легеневого сурфактанту

  • РДС – гостре захворювання легень внаслідок дефіциту легеневого сурфактанту

  • Профілактичні заходи: антенатальний період

    • Транспортувати вагітну жінку на 3 рівень надання допомоги
    • Використання кортикостероїдів при вагітності < 34 тижнів
    • Використання токолізу, щоб виконати 2 перші завдання
    • Використання антибіотиків у разі ПДРОП
  • Профілактичні заходи: ранній післяпологовий період

    • Забезпечити наявність реанімаційного обладнання і команди неонатологів в пологовій кімнаті/операційній
    • Забезпечити тепловий захист
    • Розпочати СДППТ-терапію з використанням носових канюль
    • Профілактичне введення сурфактанту


Киснева терапія - Респіраторна підтримка:

  • Киснева терапія - Респіраторна підтримка:

    • Використання ранньої СДППД-терапії зменшує потребу в проведенні механічної вентиляції легень
    • Підтримувати сатурацію в межах 88-94%
    • Введення вітаміну А в/м протягом 4 тижнів
  • Призначити антибіотики

  • Забезпечити введення сурфактанту у випадках:

    • Якщо новонароджений не отримав профілактичну дозу
    • Якщо новонароджений потребує ШВЛ або FiO2 > 40%
    • Якщо після введення першої дози дитина потребує FiO2 > 50%
  • Забезпечити адекватне введення калорій і рідини:

    • Розпочати довенне введення глюкози
    • Обмежити Na+ протягом перших декількох днів
    • Розпочати мінімальне ентеральне харчування після стабілізації стану дитини


Екзогенний сурфактант слід використовувати у разі:

  • Екзогенний сурфактант слід використовувати у разі:

    • Встановленого і підтвердженого діагнозу РДС
    • Наявності навченого персоналу
    • Стабілізації стану дитини
    • Якщо дитина заінтубована
  • Забезпечення ретельного спостереження під час введення сурфактанту:

    • Рухи грудної клітки
    • Підвищення рівня сатурації
  • Чітке дотримання вимог стерильності








База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка