Великдень, Пасха, Христове Воскресіння. Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства — подолання смерті



Дата конвертації01.06.2016
Розмір445 b.





Великдень, Пасха, Христове Воскресіння. Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства — подолання смерті. У словосполученні «Великий День» лунає відгомін міфів та вірувань давніх індусів, єгиптян, греків, римлян, слов'ян та інших народів, що втілювали ідею вічного життя в образах Вішну, Озіріса, Фенікса, бога Сонця...

  • Великдень, Пасха, Христове Воскресіння. Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства — подолання смерті. У словосполученні «Великий День» лунає відгомін міфів та вірувань давніх індусів, єгиптян, греків, римлян, слов'ян та інших народів, що втілювали ідею вічного життя в образах Вішну, Озіріса, Фенікса, бога Сонця...



Вибраний Богом єврейський народ, з-поміж якого мав прийти Спаситель, найбільшим, встановленим пророком Мойсеєм, святом вважали Пасху. Вона знаменувала перехід обраного людського племені з рабства у вільне життя на дарованій Всевишнім землі. Назва свята дійшла й до нас, однак наповнилась новим змістом. Ісус Христос через добровільну смерть і воскресіння звершив перехід для всього людства і кожної людини зокрема з рабства смерті до вічного життя. Тому Пасха стала святом найбільшої буттєвої радості — відчуття єдності з усім світом і з Живим Богом.

  • Вибраний Богом єврейський народ, з-поміж якого мав прийти Спаситель, найбільшим, встановленим пророком Мойсеєм, святом вважали Пасху. Вона знаменувала перехід обраного людського племені з рабства у вільне життя на дарованій Всевишнім землі. Назва свята дійшла й до нас, однак наповнилась новим змістом. Ісус Христос через добровільну смерть і воскресіння звершив перехід для всього людства і кожної людини зокрема з рабства смерті до вічного життя. Тому Пасха стала святом найбільшої буттєвої радості — відчуття єдності з усім світом і з Живим Богом.

  • Людство відзначає цей день уже тисячі років. Тож дібрало чимало способів вшанування Воскреслого Христа, що сформувалися у традиції та звичаї. Багатий на них і Карпатський край.



Основна ознака тутешнього Великодня — писанка, яка в своїй символіці поєднала давнину дохристиянських часів, наше сьогодення і віру у вічність. Тому, готуючись в часі Великого посту до гідної зустрічі Пасхи, гуцули протягом цілої чотиридесятниці (навіть і у святкові дні) пишуть писанки. Тоді ж горяни вишивають рушники і серветки, якими згодом покривають великодні кошики.

  • Основна ознака тутешнього Великодня — писанка, яка в своїй символіці поєднала давнину дохристиянських часів, наше сьогодення і віру у вічність. Тому, готуючись в часі Великого посту до гідної зустрічі Пасхи, гуцули протягом цілої чотиридесятниці (навіть і у святкові дні) пишуть писанки. Тоді ж горяни вишивають рушники і серветки, якими згодом покривають великодні кошики.

  • Страстного тижня господині печуть особливий хліб — паску — на згадку про Христові слова: «Я є Хліб життя». Ці паски є найбільшою окрасою і основною поживою великоднього столу.









Єдина у світі культурна установа, збудована у вересні 2000 року спеціально для збереження і експонування творів писанкового розпису – писанок.

  • Єдина у світі культурна установа, збудована у вересні 2000 року спеціально для збереження і експонування творів писанкового розпису – писанок.

  • Архітектурна споруда у формі найбільшого у світі писанкового яйця стала візиткою Коломиї і приваблює відвідувачів з усіх країн.

  • Урочисте відкриття музею "Писанка" відбулося 23 вересня 2000 року, під час Х Міжнародного Гуцульського фестивалю. Концепцію експозиції музею розробила директор Я.Ткачук, а втілили в життя коломийські художники В.Андрушко та М.Ясінський.

  • Музей володіє колекцією понад 6000 писанок, представлених з переважної більшості областей України (Тернопільської, Львівської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Одеської), а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Франції, та Індії.



Сама по собі писанка – це переважно куряче (гусяче) яйце, розписане за специфічною технологією воском і зафарбоване природними, чи аніліновими фарбниками. Традиція такого розпису в гуцульському регіоні сягає глибин багатовікової історії й становить унікальне надбання творів мініатюрного живопису, орнаментику яких збережено за язичницькими символами.

  • Сама по собі писанка – це переважно куряче (гусяче) яйце, розписане за специфічною технологією воском і зафарбоване природними, чи аніліновими фарбниками. Традиція такого розпису в гуцульському регіоні сягає глибин багатовікової історії й становить унікальне надбання творів мініатюрного живопису, орнаментику яких збережено за язичницькими символами.

  • Протягом кількох десятиліть невідомим залишався метод зберігання і реставрації писанки, який винайшли коломийські музейники. Завдяки цьому тепер усі зацікавлені мають змогу милуватися філігранністю гуцульських писанок.

  • В музеї існує традиція - перші особи держави під час відвідин музею отримують подане професійною писанкаркою біле куряче яйце, розтоплений бджолиний віск і писачок, яким залишають свій автограф на поверхні яйця, а далі розписують як писанку. В експозиції музею є писанки з підписами Президентів України Л.Кучми, В.Ющенка, багатьох видатних політичних діячів України.





Музею писанки - до речі, єдиному такому в світі - в 2007 р. виповнилося 20 років. Він був відкритий в 1987 р. як відділ музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Йосафата Кобринського.

  • Музею писанки - до речі, єдиному такому в світі - в 2007 р. виповнилося 20 років. Він був відкритий в 1987 р. як відділ музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Йосафата Кобринського.

  •  Ідея виникла, коли виникла технологія: головний охоронець фондів музею Любомир Володимирович Кречковським і тоді лише лаборант Марія Іванівна Болездюк винайшли техніку консервації та реставрації писанок. Тепер ці маленькі прадавні дива можна було зверігати та відновлювати.

  • Тим часам зараз присвячено кілька вітрин у виставковому залі йця-музею. Це зараз музей має чудове приміщення, а тоді він "квартирував" у церкві Благовіщення (1587). В кінці 1980-х церкву передали релігійній громаді, музей переїхав на вул. Шухевича. І лише до Х Міжнародного фольклорно-етнографічного фестивалю та другого всесвітнього з'їзду гуцулів, на які пожалували президент Л.Кучма та голова ВР І.Плющ (це сталося в 2000 р.) було зведене нове приміщення музею за проектом Ігоря Євстахієвича Шумана.
















База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка