Виборчі системи та їх вплив на організацію та проведення виборів в україні



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


ВИБОРЧІ СИСТЕМИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ (В ПОРІВНЯЛЬНОМУ АСПЕКТІ)

  • Автор роботи: слухач групи ДУд-24, Наход М.А.


ЗМІСТ

  • ВСТУП

  • РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ РІЗНИХ ТИПІВ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ

  • 1.1. Типологія виборчих систем

  • 1.2. Характеристика найпоширеніших виборчих систем, що застосовуються для обрання представницьких органів влади у країнах світу

  • 1.3. Критерії, за якими слід обирати виборчі системи

  • 1.4. Моделі управління виборчим процесом

  • РОЗДІЛ 2. ВИБОРЧІ СИСТЕМИ ТА УПРАВЛІННЯ ВИБОРЧИМ ПРОЦЕСОМ В УКРАЇНІ

  • 2.1. Досвід зарубіжних країн з вдосконалення виборчих систем та управління виборчим процесом (на прикладі Польщі та Естонії

  • 2.2. Еволюція виборчих систем України (1993-2006 рр.)

  • 2.3. Виборчі системи для формування місцевих представницьких органів влади в Україні

  • 2.4. Органи управління виборчим процесом в Україні

  • 2.5. Основні проблеми, що впливають на організацію та проведення виборів, їх залежність від типу виборчої системи

  • РОЗДІЛ 3. ЗАВДАННЯ ЩОДО РЕФОРМУВАННЯ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕДУР З ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ

  • 3.1. Основні підходи до вдосконалення виборчих систем в Україні для різних видів виборів

  • 3.1.1. Вибори народних депутатів України

  • 3.1.2. Вибори до обласних та районних рад

  • 3.1.3. Вибори депутатів міських, селищних і сільських рад та їх голів

  • 3.2. Вдосконалення механізмів управління виборчим процесом в Україні

  • ВИСНОВКИ

  • ДОДАТКИ



ВСТУП

  • Мета дослідження полягає в аналізі різних видів виборчих систем в Україні та світі, їх впливові на організацію та проведення виборів, визначенні оптимальних для України виборчих систем та вдосконаленні управління виборчим процесом.

  • Для досягнення мети необхідно розв'язати наступні завдання:

  • проаналізувати позитиви та недоліки виборчих систем які використовуються в світі та тих, що використовувались в Україні протягом її новітньої історії;

  • розглянути критерії вибору виборчих систем та моделі управління виборчим процесом;

  • вивчити зарубіжний досвід реформування виборчих систем та організації виборів (в даному дослідження на прикладі Польщі та Естонії);

  • проаналізувати виборче законодавство України в частині функціонування виборчих систем та управління виборчим процесом;

  • на основі вітчизняного та міжнародного досвіду визначити оптимальні виборчі системи для парламентських та місцевих виборів в Україні;

  • запропонувати шляхи вдосконалення організації управління виборчим процесом у нашій державі.

  • Новизна даного дослідження в тому, що на основі системного аналізу теоретико-методолічної бази та досвіду зарубіжних країн практично вперше пропонується обгрунтований та цілісний підхід до реформування виборчих систем та організації виборчого процесу в Україні.

  • Практичне значення отриманих результатів. Матеріали роботи, висновки і рекомендації можуть бути використані законодавцями та фахівцями з виборчого законодавства при подальшому вдосконаленні законодавчої бази, розробці Виборчого кодексу України. На основі матеріалів дослідження будуть розроблені посібники для керівників політичних партій, кандидатів у депутати різних рівнів, представників громадських організацій, посадових та службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування задіяних в організації виборчого процесу. Також, ми вважаємо за необхідне використати результати роботи при підготовці навчально-методичних матеріалів для проведення занять з окремих політологічних та державно-управлінських дисциплін у вищих навчальних закладах.



Сім’ї виборчих систем

  • Виборча система є способом розподілу голосів на виборах між політичними партіями і окремими кандидатами.

  • Експерти Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам виділяють чотири загальні сім’ї виборчих систем:

  • 1. Мажоритарні:

    • голосування за принципом відносної більшості;
    • система голосування у два тури;
    • альтернативне голосування;
    • представницьке або блокове голосування;
    • блокове голосування за партійними списками.
  • 2. Пропорційні:

    • голосування за партійними списками;
    • голосування з правом передачі голосу іншому кандидат.
  • 3. Змішані:

    • паралельні системи;
    • голосування за змішаною (компенсаційною) системою.
  • 4. Інші (напівпропорційні):

    • голосування без права передачі голосу іншому кандидату;
    • обмежене голосування;
    • преференційне голосування.


Критерії розробки виборчих систем

  • Забезпечення реального представництва та віддзеркалення структури суспільства;

  • Зрозумілість, доступність і значущість виборів для виборців;

  • Забезпечення стимулів до примирення (засіб врегулювання політичних конфліктів та непорозумінь);

  • Заохочення політичних партій до пошуків широкої підтримки;

  • Сприяння формуванню стабільної та ефективної виконавчої влади;

  • Забезпечення підзвітності влади;

  • Забезпечення індивідуальної підзвітності обраних представників;

  • Сприяння існуванню ефективної опозиції;

  • Забезпечення прийнятних для країни витрат на виборчий процес;

  • Відповідність міжнародним стандартам.



Моделі управління виборчим процесом

  • Міжнародний інститут демократії та сприяння виборам виділяє три широкі моделі управління виборчим процесом:

  • Незалежна модель управління виборчим процесом існує в тих країнах, де вибори організовують і проводять ОУВ, інституційно незалежні і автономні від виконавчої гілки влади, і котрі мають і працюють на основі власного бюджету. Незалежна модель ОУВ не підзвітна жодному міністерству чи департаменту, хоча може бути підзвітною законодавчій, судовій гілці влади чи безпосередньо главі держави.

  • Урядова модель управління виборчим процесом існує в країнах, де вибори організовують і проводять органи виконавчої влади, через міністерства, для прикладу Міністерство внутрішніх справ, і/чи місцеві органи виконавчої влади. Такі ОУВ працюють в структурі виконавчої гілки влади на загальнодержавному рівні і підзвітні Кабінету Міністрів.

  • Змішана модель управління виборчим процесом має дуалістичний характер і містить у собі два компоненти ОУВ. Перший - незалежний від виконавчої гілки влади (як в незалежній моделі), на котрий покладено функції формування виборчої політики, моніторингу та нагляду. Другий – виконавчий компонент ОУВ, котрий знаходиться в підпорядкуванні уряду і/чи місцевих адміністрацій (як урядовій моделі). Відносини між цими компонентами ОУВ не завжди чітко врегульовані законодавчо і правильно трактуються.



Досвід Польщі та Естонії з функціонування виборчих систем

  • Польща: в даний час на парламентських виборах застосовується пропорційна виборча система відкритими регіональними списками. Польська виборча система, як і українська, характеризується винятковою нестабільністю. Опрацювання нових законів здійснюється так само в останній момент перед виборами, що впливає на рівень їх легітимності та сприйняття політичними партіями і виборцями.

  • Естонія: на відміну від прикладу Польщі, стабільність естонської політичної системи може слугувати прикладом навіть для усталених демократичних країн. В Естонії також на місцевих і парламентських виборах застосовується пропорційна виборча система відкритими регіональними списками. Естонська виборча система дуже вдало поєднує партійну та персональну складову вибору громадян. Система голосування, при якій виборець вписує реєстраційний номер кан­дидата у бюлетень, заслуговує на увагу і може бути застосована в Україні.



Еволюція виборчих систем України (1993-2006 рр.), для обрання народних депутатів

  • Мажоритарна система відносної більшості (1994 р.)

  • Змішана паралельна система (1998, 2002 рр.)

  • Пропорційна система з загальнонаціональними закритими списками (2006, 2007 рр.)



Виборчі системи для формування місцевих представницьких органів влади в Україні

  • 1994 р. – мажоритарна система відносної більшості в одномандатних округах на всіх місцевих виборах;

  • 1998, 2002 рр. – мажоритарна система блокового (представницького) голосування у багатомандатних округах для обрання депутатів обласних та районних рад, мажоритарна система відносної більшості в одномандатних округах для обрання депутатів міських, селищних, сільських рад;

  • 2006 р. – пропорційна система з загально-територіальними партійними списками для обрання депутатів обласних, районних та міських рад; мажоритарна система відносної більшості в одномандатних округах для обрання депутатів селищних і сільських рад.



Структура органів управління виборчим процесом в Україні

  • Структура органів управління виборчим процесом має трьох-ступеневий характер.

  • Центральна виборча комісія;

  • Окружні виборчі комісії (територіальні виборчі комісії – для виборів Президента, місцевих виборів);

  • Дільничні виборчі комісії.

  • Формування структури ОУВ в Україні пройшло ряд етапів. Сформована дієва, хоча й не бездоганна структура органів управління виборчим процесом з чіткими і зрозумілими функціями.



Основні проблеми, що впливають на організацію та проведення виборів в Україні

  • Загальні проблеми організації виборчого процесу:

  • відсутність Виборчого кодексу і уніфікованих процедур з організації різних видів виборів;

  • проблема об’єднання в часі місцевих виборів та виборів до Верховної Ради України;

  • кваліфікаційний рівень членів виборчих комісій;

  • складання та якість списків виборців;

  • утворення виборчих округів та їх кількість;

  • залежність виборчих комісій від органів державної влади та місцевого самоврядування.



Основні проблеми, що впливають на організацію та проведення виборів в Україні

  • Проблеми проведення парламентських і місцевих виборів:

  • в якості центру прийняття ключових рішень життя політичних сил і депутатів безпосередньо виступають центральні органи партій, які часто бувають відірвані від проблем виборців;

  • система закритих списків обмежила можливість доступу виборців до інформації про конкретних осіб, за яких вони віддають свій голос;

  • обмеження безпосереднього зв’язку депутатів із населенням;

  • ускладнення партіям формування списків кандидатів;

  • формування складу виборчих комісій партіями (блоками) - суб’єктами виборчого процесу;

  • обмеження можливостей виходу на загальнонаціональний рівень нових активних особистостей з регіонів і посилення ролі політиків з столиці;

  • сумнівна легітимність сільських, селищних та міських голів.



Відповідність пропорційних виборчих систем критеріям розробки та впровадження виборчих систем



Оптимальні виборчі системи для України

  • Вибори народних депутатів України – пропорційна система з відкритими регіональними списками в багатомандатних округах, межі яких збігаються з межами 27 адміністративно-територіальних одиниць України;

  • Вибори до обласних і районних рад – пропорційна система з відкритими регіональними списками в багатомандатних округах, межі яких збігаються з межами районів (сільських рад);

  • Вибори до міських рад міст Києва, Севастополя, обласних центрів та міст обласного підпорядкування – пропорційна система з відкритими списками в одномандатному окрузі, межі якого збігаються з межами відповідного міста;

  • Вибори до міських рад міст районного значення, селищних та сільських рад – мажоритарна система відносної більшості у багатомандатних виборчих округах, кількість яких залежить від кількості населення, що проживає на території відповідної ради, та кількості населених пунктів, що входять її складу;

  • Вибори міських, селищних та сільських голів – мажоритарна система абсолютної (у два тури) чи відносної більшості, в залежності від одночасності/неодночасності проведення цих виборів.



Вдосконалення управління виборчим процесом

  • В контексті подальшого реформування виборчого законодавства у частині управління виборчим процесом необхідно здійснити ряд кроків:

  • прийняти Виборчий кодекс України, який би уніфікував усі виборчі процедури;

  • повністю врегулювати розведення парламентських, президентських та місцевих виборів;

  • забезпечити виконання вимог законодавства щодо утворення регіональних представництв ЦВК та створення Державного реєстру виборців;

  • врегулювати технічні питання організації виборів – утворення виборчих округів, формування дієвих та професійних виборчих комісій.



Дякую за увагу ! Запитання ???

  • Контакти:

  • Михайло Наход

  • м. Луцьк, вул. Ковельська, 2, 4-поверх

  • Тел. (0332) 78-82-89, (067) 332-64-14

  • E-mail: michael_nahod@yahoo.com , mnakhod@gmail.com




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка