Від філології класичної стародавності



Дата конвертації02.06.2016
Розмір446 b.



Від філології класичної стародавності

  • Від філології класичної стародавності

  • до мовознавства ХVІІІ століття



1. Вступ до курсу загального мовознавства.

  • 1. Вступ до курсу загального мовознавства.

  • 2. Філологія класичної стародавності.

  • 3. Середньовічні теорії мови.

  • 4. Вивчення мови за доби Ренесансу.

  • 5. Китайське мовознавство.

  • 6. Японські лінгвістичні традиції.

  • Самостійна робота. Лінгвістичні погляди Г.В. Лейбніца, Ж.-Ж. Руссо, Дж. Віко.



  • С. 85 – 87 у зошиті для самостійної роботи “Лінгвокомпас”;

  • С. 171 – 175 у навчальному посібнику “Історія лінгвістичних учень. Теорія мовознавства. Методи лінгвістичних досліджень (конспективний виклад)” Т.Є.Недашківської







Компаративісти



Від філології стародавності до мовознавства ХVІІІ ст.

  • Від філології стародавності до мовознавства ХVІІІ ст.

  • Виникнення порівняльно-історичного мовознавства та філософії мови (кінець ХVІІІ– початок ХІХ ст.).

  • Логічне та психологічне мовознавство (середина ХІХ ст.).

  • Неограматизм і соціологія мови (остання третина ХІХ – початок ХХ ст.).

  • Сучасне мовознавство та структуралізм (30 – 60 р.р. ХХ ст.).



Теорія іменування в античній філософії мови…

  • Теорія іменування в античній філософії мови…

  • Античні граматичні традиції…

  • Універсальна граматика… (перший етап наукового пізнання).

  • Порівняльно-історичне мовознавство…

  • Системне мовознавство… (концепції психо- та соціолінгвістики).

  • Структурна лінгвістика.



П'ять осередків, або лінгвістичних традицій:

  • П'ять осередків, або лінгвістичних традицій:

  • індійська;

  • європейська (першопочатково як греко-римська);

  • арабська;

  • китайська;

  • японська.





Індія. Унікальна міфологія

  • Індія. Унікальна міфологія

  • Вішну Брахма Шива

















Релігійні священні гімни;

  • Релігійні священні гімни;

  • передавалися усно;

  • записані не одразу;

  • визнані божественними;

  • не можуть спотворюватися;

  • потребували тлумачення,

  • ТОМУ ЩО

  • написані санскритом, а мовці послуговувалися пракритами



“Восьмикнижжя”:

  • “Восьмикнижжя”:

  • вісім розділів;

  • 3996 сутр (правил);

  • римованість (для ліпшого запам'ятовування);

  • формалізована мова;

  • викладено Паніні усно;

  • записано через кілька століть, можливо у ІІ ст. н.е.



Фонетика:

  • Фонетика:

  • Морфологія:

  • Словотвір:

  • Синтаксис:



Фонетика:

  • Фонетика:

  • Морфологія:

  • Словотвір:

  • Синтаксис:













Єдність поглядів на природу синтез наук;

  • Єдність поглядів на природу синтез наук;

  • розвиток філософії;

  • виокремлення логіки;

  • усвідомлення проблеми походження мови (фюзеїзм : : тезеїзм).

  • Періоди:

  • 1) філософський V – ІІІ ст. до н.е.,

  • 2) олександрійський ІІІ ст. до н.е. – ІV ст. н.е.



“Поетика” Аристотеля

  • “Поетика” Аристотеля

  • (“Частини словесного викладу”):

  • граматика у зв'язку з логікою;

  • частини (одиниці?) мови – елемент (звук), склад, сполучник (артикль і займенник), слова “без відтінку часу” – імена, слова “з відтінком часу” – дієслова, член, відмінок, речення;

  • назви – символи предметів



Граматичний період;

  • Граматичний період;

  • мовознавство – самостійна дисципліна;

  • відповідність мови закону аналогії;

  • семантична граматика (Аристарх, Діонісій Фракійський, Аполлоній Дискол та ін.)

















Від грецької граматики з ІІ ст. до н.е. (посол Кратес з Маллоса – представник Пергамської школи у 167 р. до н.е.)

  • Від грецької граматики з ІІ ст. до н.е. (посол Кратес з Маллоса – представник Пергамської школи у 167 р. до н.е.)

  • Елій Донат “Мистецтво граматики” (ІV ст.), Прісциан “Граматичне вчення” (VІ ст.) – зразки граматик на наступні 1000 років





Замок Лангедок. 1228 р., відновлений у ХІХ ст.

  • Замок Лангедок. 1228 р., відновлений у ХІХ ст.



Шильйонський замок Замок в Англії

  • Шильйонський замок Замок в Англії



Замок Кохем. Німеччина (Трір) Кельнський собор

  • Замок Кохем. Німеччина (Трір) Кельнський собор



Романський стиль. Соборний ансамбль у Пізі ХІІ ст.

  • Романський стиль. Соборний ансамбль у Пізі ХІІ ст.



Інтер'єр собору в Пізі (будівництво почалося у 1063 р.)

  • Інтер'єр собору в Пізі (будівництво почалося у 1063 р.)





Візантійська мозаїка

  • Візантійська мозаїка



Андреа Мантенья “Моління про чашу” (1451 – 1506)

  • Андреа Мантенья “Моління про чашу” (1451 – 1506)



Ієронім Босх

  • Ієронім Босх

  • “Сад земних

  • насолод”



Розорення Риму варварами 476 р. –

  • Розорення Риму варварами 476 р. –

  • відкриття Америки 1492 р.

  • Застій у розвитку науки;

  • поширення християнства: вірменська, давньоанглійська, давньоверхньонімецька, старослов'янська писемність, кирилиця;

  • панування латини (граматики Доната і Прісциана);

  • спір між реалістами та номіналістами

  • єп. Ансельм (1033 – 1109) Росцелліон (1050 – 1110)

  • реальні поняття реальні речі

  • П'єр Абеляр (1079 – 1142 )

  • реальні предмети – база понять







Від греків, персів, індійців Досягнення у медицині

  • Від греків, персів, індійців Досягнення у медицині



Умови становлення:

  • Умови становлення:

  • іслам;

  • арабська – ділова і наукова мова;

  • потреба витлумачення Корану;

  • захист мови Корану від діалектів;

  • сприйняття певних ідей та понять індійської й античної традицій;

  • розквіт лексикографії



“Зібрання турецьких мов” (1073 – 1074 р.р.)– тюркська енциклопедія:

  • “Зібрання турецьких мов” (1073 – 1074 р.р.)– тюркська енциклопедія:

  • порівняння мов (граматика і лексикологія);

  • звукові відповідності тюркських діалектів;

  • сингармонізм голосних;

  • спостереження над морфемами

  • !!! Відкрили та надрукували у Стамбулі у 1912 – 1915 р.р.



Леонардо да Вінчі. Ймовірно автопортрет.

  • Леонардо да Вінчі. Ймовірно автопортрет.

  • Таємна вечеря



  • Леонардо да Вінчі.

  • Мона Ліза дель Джокондо



  • Рафаель Санті.



  • Рафаель.

  • Сікстинська мадонна.



  • Рафаель.

  • Дама з єдинорогом



  • Рафаель. Велата.







Мікеланджело Караваджо. Вакх. Бл. 1596

  • Мікеланджело Караваджо. Вакх. Бл. 1596





Мікеланджело

  • Мікеланджело

  • Буонаротті.

  • Страшний

  • (букв. останній) суд.

  • 1537 – 1541 р. р.

  • Символ завершення

  • епохи Ренесансу



Розширення відомостей про мови світу;

  • Розширення відомостей про мови світу;

  • Вивчення літератури на давн.-гр., латині;

  • Богословський інтерес до арамейської мови “Старого заповіту” класична та семітська філологія;

  • Раціоналістичні тенденції проекти штучних мов;

  • Тлумачення класичних творів філологія (Р. та Г. Стефануси, Ю.Ц. та Й.Ю. Скалігери)



Переклади:

  • Переклади:

  • Старий заповіт з арамейської мови

  • Новий заповіт з давньогрецької мови

  • розвиток нових мов



Географічні відкриття багатомовні словники:

  • Географічні відкриття багатомовні словники:

  • Петро Паллас “Сравнительные словари всех языков и наречий” – переклад рос. слів на 200 мов і діалектів (1786 – 1787 р. р.);

  • Аделунг і Фатер “Мітрідат, або загальне мовознавство” – бібліографічні вказівки про 500 мов та переклад на них молитви

  • “Отче наш”



Церква та руїни абатства янсеністського монастиря в Пор-Роялі

  • Церква та руїни абатства янсеністського монастиря в Пор-Роялі



  • Янсеністи





  • Дочка Антуана Арно,

  • французький релігійний діяч,

  • XVII ст.,

  • Настоятельниця

  • монастиря Пор-Рояль,

  • 1591 – 1661 р.р.



Антуан Арно (1612 – 1694) Клод Лансло (1615 – 1695)

  • Антуан Арно (1612 – 1694) Клод Лансло (1615 – 1695)



Грамматика общая и рациональная,

  • Грамматика общая и рациональная,

  • содержащая основы искусства речи,

  • изложенные ясным и естественным

  • образом, толкование общего в

  • языках и главные различия между

  • ними, а также – многочисленные

  • новые замечания о французском

  • языке, написанная

  • Антуаном Арно и Клодом Лансло

  • 1660 р.



Філософська основа – погляди Р.Декарта;

  • Філософська основа – погляди Р.Декарта;

  • Прямий зв’язок між граматикою (К.Лансло) та логікою (А.Арно);

  • Одна логіка одна граматика;

  • Логічні категорії поняття, судження, умовивід переносили на мову;

  • Ототожнювали мовні одиниці (слова, речення) з логічними;

  • Надавали мовним одиницям властивостей “усезагальності”



Розбіжності між граматикою й логікою

  • Розбіжності між граматикою й логікою

  • Речення: “Невидимий Бог створив видимий світ”

  • Судження: 1) Бог невидимий;

  • 2) Він створив світ;

  • 3) світ видимий.



XVII – XVIII ст. – масове наслідування;

  • XVII – XVIII ст. – масове наслідування;

  • ХІХ – перша половина ХХ – огуда;

  • Тепер – реабілітація та висока оцінка (Р.Лакофф, Н.Хомський та ін.);

  • Нові видання (напр., Москва, 1990, Ленінград, 1991 з коментарями);

  • Послідовники: К.Беккер, Ф.І.Буслаєв, Н.Хомський та ін.

  • … книга ця важлива для нас не своїми недосконалостями, а прозріннями, що проклали (а почасти лише задовго передрекли) нові шляхи в науці.

  • Ю.С.Маслов









Фарфор Живопис гунбі

  • Фарфор Живопис гунбі



Сучжоуська вишивка Паперова тканина

  • Сучжоуська вишивка Паперова тканина



Покровитель медицини Сейсмограф

  • Покровитель медицини Сейсмограф





Виникла незалежно від інших;

  • Виникла незалежно від інших;

  • Зумовлена характером китайської (коренева будова) мови та ієрогліфічною писемністю (виникла у середині 2-го тис. до н.е.)



Предмет мовознавства – склад, межі якого, як правило, збігаються з межами морфем і слів;

  • Предмет мовознавства – склад, межі якого, як правило, збігаються з межами морфем і слів;

  • Класифікація складів – за римами (фонетична подібність), за тонами, за характером ініціалі (початковий приголосний) і фіналі (за кінцевим звуком), за рядами (“денками”);

  • Складання таблиць зі складами



Словники рим з ІІІ ст. н.е.

  • Словники рим з ІІІ ст. н.е.

  • 1008 р. : “Гуань юань” – 206 рим;

  • З V ст. н.е. виділили тони (рівний, висхідний, падаючий, вхідний);

  • Фонетичні таблиці рим – протиставлення звуків (уявлення про фонологічну систему мови)

  • 1161 р. “Юнь дзин” (“Дзеркало рим”) – 43 таблиці



Губні;

  • Губні;

  • язикові (у нас передньоязикові проривні);

  • передньозубні (у нас африкати та передньоязикові щілинні);

  • задньозубні (у нас задньоязикові)

  • гортанні;

  • звуки, що підвищують тон, – “чисті”;

  • звуки, що понижують тон, – “мутні”.

  • З часом – різна кількість рим і таблиць.

  • Стара система (106 одиниць) – у класичній поезії



Сюй Шень

  • Сюй Шень



  • Вчення про писемність;

  • зародилося у ІІ ст. до н. е., розвинулося у І – ІІ ст. н. е.;

  • незалежно від сторонніх впливів;

  • каліграфія – мистецтво.







Самураї Асіґару

  • Самураї Асіґару



Тотова Хоккі (1780 – 1850) “Велична хвиля над Канагавою”

  • Тотова Хоккі (1780 – 1850) “Велична хвиля над Канагавою”



Тотова Хоккі (1780 – 1850)

  • Тотова Хоккі (1780 – 1850)

  • “Червоний Фудзі, овіюваний свіжим ранішнім вітром”



Гравюра укійо-е

  • Гравюра укійо-е



Періоди:

  • Періоди:

  • 1) Від виникнення японської писемності (VIII – Х ст.) до середини ХІХ ст.

  • 2) творче освоєння європейського мовознавства (від середини ХІХ ст. до цього часу)



Перший період :

  • Перший період :

  • створення національної писемності (кана);

  • знайомство з ієрогліфікою;

  • освоєння певних ідей китайського та індійського мовознавства



Перший період :

  • Перший період :

  • з кінця Х по ХVІІ ст. – лексикологія (необхідність коментування пам'яток);

  • семасіологія;

  • етимологізування;

  • історія орфографії;

  • з кінця ХVІІ до ХІХ ст. – історична фонетика та оригінальне вчення про граматичну будову мови



Другий період:

  • Другий період:

  • Мотоорі Норінаґа (1730 – 1801) – теоретик нового підходу до морфології японської мови;

  • Тодзьо Ґімон (1786 – 1843) – традиційна теорія про систему частин мови та дієвідмінювання



21 06.1730 – 5.11.1801

  • 21 06.1730 – 5.11.1801

  • Японський

  • поет, філолог і лінгвіст

  • Вивчав древню японську літературу.

  • Уклав коментарі до «Кодзікі» («Записи про справи древності»; 712).

  • Ідеалізував державний лад древньої (імператорської) Японії: виступаючи проти сьогунату, закликав відродити культ імператора та синтоїзм.



Другий період:

  • Другий період:

  • Мотокі Токіеда (1900 – 1967) – теоретик школи мовного існування

  • загальне мовознавство;

  • соціолінгвістика;

  • історія мови;

  • Стилістика.

  • Головна праця –

  • “Основи японського мовознавства” (1941)



Школа мовного існування Мотокі Токіеда

  • Школа мовного існування Мотокі Токіеда

  • мова – нейрофізіологічний процес (заперечення Соссюра);

  • опис мови: з позиції дослідника та з позиції суб'єкта;

  • останній підхід відповідає природі мови;

  • вивчення мовних ситуацій;

  • основа сучасного японського мовознавства.



  • Дякую за увагу!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка