Від грецьких phrasis – вираження, вислів та logos – учення – розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми, тобто стійкі сполучення слів



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.



(від грецьких phrasis – вираження, вислів та logos – учення) – розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми, тобто стійкі сполучення слів.

  • (від грецьких phrasis – вираження, вислів та logos – учення) – розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми, тобто стійкі сполучення слів.



Вивести на чисту воду. Водити за ніс.

  • Вивести на чисту воду. Водити за ніс.

  • Від горшка три вершка. Утратити свідомість.

  • Замилювати очі. Зарубати на носі.

  • Муляти очі. Ні за що ні про що.

  • Ні світ ні зоря. Ні в тин ні в ворота.

  • Хоч греблю гати. Хоч око вийми.

  • Як оселедців у бочці. Як риба у воді.

  • ДОВІДКА: добре, викрити, маленький, дурити, обдурювати, запам’ятати, знепритомніти, безпричинно, надокучати, щось недоречне, багато, удосвіта, тихо, темно, розлютитися, тісно, зніяковіти.





Гладити за шерстю; мати на оці; що й собака не перескочить; гладити проти шерсті; руку подати; йти в ногу; дерти носа; губи розпустити; держати язик за зубами; гнути шию; збитися з ніг; підставляти ногу; як кіт наплакав; дивитися крізь пальці.

  • Гладити за шерстю; мати на оці; що й собака не перескочить; гладити проти шерсті; руку подати; йти в ногу; дерти носа; губи розпустити; держати язик за зубами; гнути шию; збитися з ніг; підставляти ногу; як кіт наплакав; дивитися крізь пальці.



Покласти зуби…; вивести на чисту … ;

  • Покласти зуби…; вивести на чисту … ;

  • і в вус …; відкладати в довгий …;

  • і за холодну воду…; зарубати на …;

  • землі під ногами …; поставити на …;

  • ні в тин ні в …; байдики …;

  • Важким духом…; дивитись крізь….



Впіймати облизня; холодна війна; крокодилячі сльози; ні риба ні м’ясо; собаку з’їсти; виправдати довір’я; шкуру дерти; під кутом зору; ворожий табір; винести рішення; пороти гарячку; поставити питання; дзвінкі приголосні; сизий орел; ненаголошені голосні; сума доданків; сісти на мілину; покласти під сукно; ламати списи; брати до уваги; робити послугу; відігравати роль; співає,як порося в тину; добір кадрів; справа честі;

  • Впіймати облизня; холодна війна; крокодилячі сльози; ні риба ні м’ясо; собаку з’їсти; виправдати довір’я; шкуру дерти; під кутом зору; ворожий табір; винести рішення; пороти гарячку; поставити питання; дзвінкі приголосні; сизий орел; ненаголошені голосні; сума доданків; сісти на мілину; покласти під сукно; ламати списи; брати до уваги; робити послугу; відігравати роль; співає,як порося в тину; добір кадрів; справа честі;



До кінця уроку ми сиділи червоні, як раки, клюючи носом парти. Андрій на перерві поганяв у футбол, їхня команда виграла, отож він піднісся духом і заспокоївся. А я не міг ніяк заспокоїтися. Бо це була моя перша за цей рік двійка.

  • До кінця уроку ми сиділи червоні, як раки, клюючи носом парти. Андрій на перерві поганяв у футбол, їхня команда виграла, отож він піднісся духом і заспокоївся. А я не міг ніяк заспокоїтися. Бо це була моя перша за цей рік двійка.



Товкти воду в ступі. Зірвати маску. Підкручувати гайки. Номер не пройде. Сходити зі сцени. Немає клепки в голові. Не святі горшки ліплять. Стригти під один гребінець. Куй залізо поки гаряче.

  • Товкти воду в ступі. Зірвати маску. Підкручувати гайки. Номер не пройде. Сходити зі сцени. Немає клепки в голові. Не святі горшки ліплять. Стригти під один гребінець. Куй залізо поки гаряче.

  • Дати драла. Заварити кашу. Нагріти руки.



Жива народна мова

  • Жива народна мова

  • Професійно - виробнича сфера

  • Античного походження

  • Біблійного походження

  • Крилаті слова



Дати гарбуза, клювати на живця, блудний син, у поті чола, дамоклів меч, вавилонське стовпотворіння, золоте руно, ноїв ковчег, коронний номер, содом і гоморра, поцілунок Іуди, крутитися на язиці, каїнова печать, манна небесна, терновий вінок, умивати руки, як по нотах.

  • Дати гарбуза, клювати на живця, блудний син, у поті чола, дамоклів меч, вавилонське стовпотворіння, золоте руно, ноїв ковчег, коронний номер, содом і гоморра, поцілунок Іуди, крутитися на язиці, каїнова печать, манна небесна, терновий вінок, умивати руки, як по нотах.



Блудний син, вавилонське стовпотворіння, у поті чола, ноїв ковчег, содом і гоморра, поцілунок Іуди, каїнова печать, манна небесна, терновий вінок, умивати руки, нести свій хрест, земля обітована, дерево пізнання добра і зла.

  • Блудний син, вавилонське стовпотворіння, у поті чола, ноїв ковчег, содом і гоморра, поцілунок Іуди, каїнова печать, манна небесна, терновий вінок, умивати руки, нести свій хрест, земля обітована, дерево пізнання добра і зла.



Змотувати вудки, нести свій хрест, авгієві стайні, сізіфова праця, земля обітована, езопівська мова, дерево пізнання добра і зла, яблуко незгоди, олімпійський спокій, купувати кота в мішку, розбити глека, гордіїв вузол, білими нитками шито, золоте руно, ахіллесова п’ята, мов фенікс з попелу, витрішки продавати, грати першу скрипку, дамоклів меч.

  • Змотувати вудки, нести свій хрест, авгієві стайні, сізіфова праця, земля обітована, езопівська мова, дерево пізнання добра і зла, яблуко незгоди, олімпійський спокій, купувати кота в мішку, розбити глека, гордіїв вузол, білими нитками шито, золоте руно, ахіллесова п’ята, мов фенікс з попелу, витрішки продавати, грати першу скрипку, дамоклів меч.



Авгієві стайні, дамоклів меч, сізіфова праця, гордіїв вузол, золоте руно, ахіллесова п’ята, гомеричний сміх, езопівська мова, яблуко незгоди, олімпійський спокій, мов фенікс з попелу.

  • Авгієві стайні, дамоклів меч, сізіфова праця, гордіїв вузол, золоте руно, ахіллесова п’ята, гомеричний сміх, езопівська мова, яблуко незгоди, олімпійський спокій, мов фенікс з попелу.



Прислів’я - це усталений вислів повчального характеру, який в образній формі формулює певну життєву закономірність і виражає переважно етичну ідею.

  • Прислів’я - це усталений вислів повчального характеру, який в образній формі формулює певну життєву закономірність і виражає переважно етичну ідею.

  • Особливості прислів’я

  • 1. Здебільшого римована форма

  • 2. Складаються з двох частин

  • 3. Друга частина є протиставлення першій або

  • висновок



Голкою криницю не викопаєш.

  • Голкою криницю не викопаєш.

  • Цей із зубами родився.

  • На словах медок, а на серці льодок.

  • Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води.



Сталий народний вислів узагальненого змісту, який часто виконує функцію образної характеристики якогось предмета чи ситуації, але не формулює певного правила

  • Сталий народний вислів узагальненого змісту, який часто виконує функцію образної характеристики якогось предмета чи ситуації, але не формулює певного правила

  • ОСОБЛИВІСТЬ

  • немає висновків



Не копай комусь яму, бо й сам у неї впадеш. І стіни вуха мають. Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють. Одного поля ягода. Здобудеш освіту - побачиш більше світу. Яке коріння, таке й насіння. Не спитавши броду, не лізь у воду. Друзі пізнаються в біді. Як вовка не годуй, а він у ліс дивиться. Була б шия, а хомут буде. Гуртом і батька бити легше.

  • Не копай комусь яму, бо й сам у неї впадеш. І стіни вуха мають. Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють. Одного поля ягода. Здобудеш освіту - побачиш більше світу. Яке коріння, таке й насіння. Не спитавши броду, не лізь у воду. Друзі пізнаються в біді. Як вовка не годуй, а він у ліс дивиться. Була б шия, а хомут буде. Гуртом і батька бити легше.



Не копай комусь ями, бо й сам у неї впадеш. Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють. Здобудеш освіту – побачиш більше світу. Яке коріння - таке й насіння. Не спитавши броду, не лізь у воду. Як вовка не годуй, а він у ліс дивиться.

  • Не копай комусь ями, бо й сам у неї впадеш. Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють. Здобудеш освіту – побачиш більше світу. Яке коріння - таке й насіння. Не спитавши броду, не лізь у воду. Як вовка не годуй, а він у ліс дивиться.



Висловлювання видатних осіб, цитати з літературних творів, що набули узагальненого змісту.

  • Висловлювання видатних осіб, цитати з літературних творів, що набули узагальненого змісту.

  • В одну річку двічі не ввійдеш

  • (Геракліт).

  • Я мислю – значить я існую

  • (Р. Декарт)



Де нема святої волі, не буде там добра ніколи

      • Де нема святої волі, не буде там добра ніколи
  • (Т. Шевченко )

  • Кожен фініш - це, по суті, старт

  • ( Л. Костенко )

  • Книга - морська глибина

  • ( І. Франко)

  • Хто матір забуває, того Бог карає

  • ( Т. Шевченко)



1. УжченкоТ.Г. Дидактичний матеріал з української мови, - Київ: «Освіта», - 1992.

  • 1. УжченкоТ.Г. Дидактичний матеріал з української мови, - Київ: «Освіта», - 1992.

  • 2. Терещенко В.М. Українська мова та література. Навчально-практичний довідник / В.М.Терещенко, - Харків: «Торсінг плюс»,- 2008,

  • - С. 86-90



Прудько Ірина Петрівна, учитель української мови та літератури Черкаського навчально-виховного комплексу “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – ліцей спортивного профілю № 34”

  • Прудько Ірина Петрівна, учитель української мови та літератури Черкаського навчально-виховного комплексу “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – ліцей спортивного профілю № 34”




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка