Від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і водночас полікультурної; від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і водночас полікультурної



Дата конвертації11.06.2016
Розмір445 b.











від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і водночас полікультурної;

  • від уніфікованої, позанаціональної школи до національної і водночас полікультурної;

  • від школоцентризму – до дитиноцентризму, від адаптивно-авторитарної – до особистісно орієнтованої школи;

  • від монополії єдиної програми і підручника, універсальної методики – до варіативних підручників, методик, особистісно-діяльнісного підходу;

  • від облаштування окремого класу - до створення в школі системи навчально-виховних і розвивальних середовищ;

  • від існуючого по суті державного управління – до реального партнерства і відповідальності держави, школи, сім’ї, громади, учнів в управлінні навчальним закладом й оцінюванні якості його роботи;

  • від діагностики відбору і селекції учнів у комплектуванні класів і шкіл – до педагогічної діагностики, яка сприяє вихованню і розвитку кожної дитини



Узагальнення педагогічної теорії і практики дає можливість вважати особистісно орієнтований підхід основою створення ефективної гуманної системи виховання і навчання учнів

  • Узагальнення педагогічної теорії і практики дає можливість вважати особистісно орієнтований підхід основою створення ефективної гуманної системи виховання і навчання учнів

  • Ключові поняття підходу: індивідуальність, особистість, суб'єктність, самовираження, вибір, педагогічна підтримка



  • Для організації особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу визначено такі вимоги:

    • діагностична основа навчання
    • зосередження на потребах учнів, гуманізація навчального спілкування
    • співпраця, співтворчість між учнем і вчителем
    • переважання діалогу, турбота про фізичне та емоційне благополуччя учнів
    • пристосування засобів впливу до дитини
    • стимулювання розвитку, саморозвитку і самовиховання учнів


гуманність навчально-виховної взаємодії

  • гуманність навчально-виховної взаємодії

  • цілісність і системність навчально-виховного процесу

  • особистісну спрямованість навчання і виховання

  • наступність з основною школою

  • дієву співпрацю вчителів, які працюють у конкретному класі

  • Взаємоузгодженість вимог школи і родини до виховання і розвитку дітей



виховання позитивного ставлення до себе: привчання дітей до оцінної і самооцінної діяльності (морально-естетичної); стимулювання до самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим)

  • виховання позитивного ставлення до себе: привчання дітей до оцінної і самооцінної діяльності (морально-естетичної); стимулювання до самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим)

  • використання виховної сили слова вчителя і виховної сили мистецтва (художніх творів, картин, музики, витворів народного мистецтва)

  • колективне обговорення і розв'язування проблемних завдань і виховних ситуацій морально-етичного змісту

  • застосування інсценізацій, рольових ігор, насичених моральним змістом

  • конструювання вчителем ситуацій вибору учнями навчальних завдань із моральним підтекстом

  • створення ситуацій, які стимулюють моральні вчинки дітей, або моделювання вчинків з допомогою вчителя, їх аналіз

  • творчі роботи учнів духовно-морального змісту (уявні подорожі до країни “Етика”, метод незакінчених речень і незакінчених творів, прогнозування наслідків вчинку, розвитку подій; складання “Етичного словничка”, “Азбуки ввічливих”, “Абетки моральності”)

  • створення в школі психологічно комфортного середовища



  • Метою громадянського виховання у початковій школі є набування знань і уявлень про українське суспільство, рідний край, розкриття на доступному рівні особливостей взаємодії членів родини, людей в колективі, суспільстві, виховання в них позитивного особистісного ставлення до цінностей і символів Української держави; виховання гуманної, соціально активної, відповідальної особистості



  • Відповідно до вікових і пізнавальних можливостей молодших школярів цілі громадянського виховання реалізуються на засадах системного підходу різними способами, з поміж яких найпоширеніші такі:

  • демократичні, гуманні методи і форми організації співпраці дітей і дорослих в урочній і позаурочній діяльності

  • взаємодія виховного потенціалу різних предметів (найбільшою мірою це міжпредметні зв'язки змісту і методик української мови, уроків читання з курсами “Я і Україна”, “Образотворче мистецтво”, “Музика”)

  • розширення зв'язків дітей з соціумом, залучення до участі в дитячих організаціях, у проектах, що сприяє набуттю позитивного індивідуального досвіду взаємодії в колективі

  • досягнення єдності вимог школи і родини в громадянському вихованні дітей



  • У початковій школі формується не просто учень, який уміє читати і писати, а виховується мовна особистість із відповідальними ціннісними орієнтирами, розвиненими комунікативними можливостями, мотивацією до самостійного читання



  • Її найважливішими ознаками є розуміння сутності різних зв'язків (природа – людина), а саме:

  • у природі все взаємопов'язане, і ці зв'язки не можна руйнувати

  • відновлюваність обмежених природних ресурсів забезпечується дбайливим до них ставленням, використанням ресурсозберігаючих технологій і ощадливістю потреб людини

  • людина може мати привілей не завдяки розуму, а через необхідність виконання додаткових обов'язків

  • необхідність виконання екологічного імперативу – робити лише те, що не руйнує екологічну рівновагу

  • розвиток людини і природи – процес гармонійний і коеволюційний (людина не дар природи, а лише її частина)



через зміст природознавчих навчальних предметі в і курсів

  • через зміст природознавчих навчальних предметі в і курсів

  • збагачення всіх предметів екологічно спрямованим змістом і міжпредметними зв'язками

  • проведення позаурочної діяльності з вчителем довкілля і заохочення дітей до практичних справ щодо його збереження

  • залучення школярів до дослідницької роботи в індивідуальних і групових проектах

  • проведення екологічно спрямованих ігор, вікторин, конкурсів малюнків

  • екологічне просвітництво батьків



Як і інші якості людини, здібності розвиваються завдяки природній основі, умовам життя і виховання, власній активності. Вони можуть виявлятися у різних сферах діяльності: інтелектуальній, художній (мистецькій, образотворчій, літературній, театральній), технічній, спортивній, соціальній, трудовій, комунікативній.

  • Як і інші якості людини, здібності розвиваються завдяки природній основі, умовам життя і виховання, власній активності. Вони можуть виявлятися у різних сферах діяльності: інтелектуальній, художній (мистецькій, образотворчій, літературній, театральній), технічній, спортивній, соціальній, трудовій, комунікативній.

  • Усі вияви обдарованості є значущими і потрібними для повноти життя як особистості, так і суспільства. У початковій школі розвиток здібностей дітей, їх творче ставлення до виконання різних завдань визначено як передумову всебічного розвитку і виховання, творчого самовираження дитячої особистості




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка