Видатний англійський драматург, критик і громадський діяч. Видатний англійський драматург, критик і громадський діяч



Дата конвертації26.12.2016
Розмір445 b.



Видатний англійський драматург, критик і громадський діяч.

  • Видатний англійський драматург, критик і громадський діяч.

  • Натхнений новаторством Г. Ібсена, створив власну, цілком оригінальну театральну естетику – інтелектуальний проблемний реалістичний театр. Одним із улюблених засобів впливу Шоу на свідомість читачів та глядачів був парадокс. Письменник мав на меті змусити людину по-новому неупереджено поглянути на традиційні цінності, звільнити її від влади застарілих стереотипів. Саме з цих причин Шоу віддавав перевагу “відкритим”, незавершеним фіналам, які не усували проблем, що розглядались у п’єсах, а ставили нові. Корені такого оригінального світогляду письменника слід шукати в його дитинстві та юності.



Джордж Бернард Шоу народився у 1856 році у Дубліні, столиці Ірландії. Батько Шоу був комерсантом-невдахою. Мати, обдарована жінка, мала непоганий голос, але відчувала себе нещасливою за таким чоловіком. Родина жила бідно, батьки часто сварилися і не приділяли належної уваги своїм дітям. Майбутній драматург відчував себе покинутим і самотнім. Школи, де він навчався, були поганими, і хлопчик здебільшого добував знання самотужки. Він багато читав, захоплювався музикою. Поступово мати знайшла вихід із сімейної драми – вона почала вивчати музику, переїхала до Лондона викладати співи.

  • Джордж Бернард Шоу народився у 1856 році у Дубліні, столиці Ірландії. Батько Шоу був комерсантом-невдахою. Мати, обдарована жінка, мала непоганий голос, але відчувала себе нещасливою за таким чоловіком. Родина жила бідно, батьки часто сварилися і не приділяли належної уваги своїм дітям. Майбутній драматург відчував себе покинутим і самотнім. Школи, де він навчався, були поганими, і хлопчик здебільшого добував знання самотужки. Він багато читав, захоплювався музикою. Поступово мати знайшла вихід із сімейної драми – вона почала вивчати музику, переїхала до Лондона викладати співи.



15-річний Бернард Шоу залишився із хворим батьком і змушений був дбати про шматок хліба. Покинувши школу, він почав працювати клерком, потім касиром у земельній конторі. Ті перші роки самостійного життя виховали незалежність його духу, вміння витримувати удари долі. Ще одна риса світогляду Шоу бере початок у дитинстві – релігійне вільнодумство. Він виховувався у родині, байдужій до релігії. Його мати ніколи не забувала демонструвати свій атеїзм, атеїстами були й інші родичі.

  • 15-річний Бернард Шоу залишився із хворим батьком і змушений був дбати про шматок хліба. Покинувши школу, він почав працювати клерком, потім касиром у земельній конторі. Ті перші роки самостійного життя виховали незалежність його духу, вміння витримувати удари долі. Ще одна риса світогляду Шоу бере початок у дитинстві – релігійне вільнодумство. Він виховувався у родині, байдужій до релігії. Його мати ніколи не забувала демонструвати свій атеїзм, атеїстами були й інші родичі.

  • Нові можливості для розвитку незалежного духу постали перед Шоу з 1876 року, після переїзду до Лондона.



У Лондоні він продовжив самоосвіту, його душа і розум відкриваються всім інтелектуальним та естетичним впливам “кінця століття”. Його друг і меценат У. Арчер згадує, як уперше побачив Шоу в бібліотеці Британського музею. Перед ним лежали “Капітал” К. Маркса і партитура опери “Золота Рейна” Р. Вагнера. Він по черзі читав обидва твори. Цей епізод дуже типовий для Шоу, який завжди збагачувався найрізноманітнішими здобутками у науці, філософії, мистецтві. Приваблювала його політична та громадська діяльність. Ще у Дубліні Шоу зіткнувся з несправедливостями сучасного світу. Свої надії він покладав на модний тоді соціалізм, але не революційний, а реформаторський.

  • У Лондоні він продовжив самоосвіту, його душа і розум відкриваються всім інтелектуальним та естетичним впливам “кінця століття”. Його друг і меценат У. Арчер згадує, як уперше побачив Шоу в бібліотеці Британського музею. Перед ним лежали “Капітал” К. Маркса і партитура опери “Золота Рейна” Р. Вагнера. Він по черзі читав обидва твори. Цей епізод дуже типовий для Шоу, який завжди збагачувався найрізноманітнішими здобутками у науці, філософії, мистецтві. Приваблювала його політична та громадська діяльність. Ще у Дубліні Шоу зіткнувся з несправедливостями сучасного світу. Свої надії він покладав на модний тоді соціалізм, але не революційний, а реформаторський.

  • У 1884 році Шоу став членом Фабіанського товариства, метою якого було сприяння нереволюційному перетворенню капіталістичного суспільства на соціалістичне. Шоу виявив непересічні здібності мітингового оратора і пропагандиста, вміння поглянути на звичайне під нетрадиційним парадоксальним кутом зору – якість, без якої його інтелектуального театру просто не існувало б.



Бернард Шоу ввійшов у літературу зрілою людиною. Його першими творами були газетні статті, критичні праці з питань музики, які він підписував псевдонімом Corno di Bassetto, а також театральні резенції, що виходили під ініціалами G. B. S. В літературі він дебютував п’ятьма романами, які не принесли йому успіху. Значною подією в історії театрального мистецтва всієї Європи було видання критичного нарису “Квінтесенція ібсенізму”. “Порушник спокою”, “соціаліст” і “марксист” Шоу включився в боротьбу за “нову драму”.

  • Бернард Шоу ввійшов у літературу зрілою людиною. Його першими творами були газетні статті, критичні праці з питань музики, які він підписував псевдонімом Corno di Bassetto, а також театральні резенції, що виходили під ініціалами G. B. S. В літературі він дебютував п’ятьма романами, які не принесли йому успіху. Значною подією в історії театрального мистецтва всієї Європи було видання критичного нарису “Квінтесенція ібсенізму”. “Порушник спокою”, “соціаліст” і “марксист” Шоу включився в боротьбу за “нову драму”.



Центральна тема нарису – суть театральної революції Г.Ібсена. Шоу свідомо намагався привернути увагу до постаті норвезького митця, аби сприяти радикальному оновленню англійського театру, де переважали водевілі, дешеві мелодрами чи розважальні “добре зроблені” п’єси В. Сарду або Е. Скріба.

  • Центральна тема нарису – суть театральної революції Г.Ібсена. Шоу свідомо намагався привернути увагу до постаті норвезького митця, аби сприяти радикальному оновленню англійського театру, де переважали водевілі, дешеві мелодрами чи розважальні “добре зроблені” п’єси В. Сарду або Е. Скріба.

  • Шоу вірив, що настав час для нової проблемної драматургії, основоположником якої був автор “Лялькового дому” і “Будівничого Сольнеса”. “Квінтесеція ібсенізму” – це не науковий трактат, який відтворено розглядає внесок Ібсена в розвиток світової драматургії, а виклад власного кредо Шоу-драматурга. Після цього він ще неодноразово повертався до теорії драми протягом усього свого тривалого життя.



Людей та персонажів своїх п’єс Шоу поділяв на філістерів, тобто рабів загальновизнаних цінностей, і бунтівників, які відмовляються прийняти на віру те, що бездумно повторює більшість.

  • Людей та персонажів своїх п’єс Шоу поділяв на філістерів, тобто рабів загальновизнаних цінностей, і бунтівників, які відмовляються прийняти на віру те, що бездумно повторює більшість.

  • Він запропонував й іншу класифікацію людей та персонажів : ідеалісти – ті, які живуть неперевіреними, фальшивими ідеалами, і “реалісти”, які скептично споглядають на навколишній світ, скоряються критичному розумові, добре розуміють хвороби і вади світу, але ці знання не вбивають їхнього прагнення до кращого облаштування світу.

  • Завдання драматурга, на думку Шоу, полягає у тому, щоб викривати філістерську та “ідеалістичну” мораль, критикувати й знищувати фальшиві цінності. Він не тільки захоплювався норвезьким драматургом, а й критикував його за те, що той навіть не вдавався до спроби створити позитивного персонажа, який міг би протистояти світові брехні.



Театр для Шоу – засіб виховання свідомості людей не розтлумаченням готових істин, а постановкою проблем. П’єса повинна мати “відкритий” фінал, спонукати читача до відповіді на поставленні запитання. Саме такий фінал має “Ляльковий дім” Г.Ібсена. Сучасна драма обов’язково повинна бути з дискусією, а не будуватись на емоційній ситуації. Під “дискусією” Шоу розумів ідейний конфлікт, наявність у п’єсі носіїв протилежних, але однаково добре обґрунтованих поглядів. Взірцем такої “дискусії” є фінал “Лялькового дому” Ібсена, коли Нора каже Хельмеру: “Ми повинні сісти і обговорити усе, що трапилося з нами”. П’єса мусить бути ”фабрикою думки”, ”пробудженням сумління”, сутичкою ідей, а не сценами життя чи картинами переживань.

  • Театр для Шоу – засіб виховання свідомості людей не розтлумаченням готових істин, а постановкою проблем. П’єса повинна мати “відкритий” фінал, спонукати читача до відповіді на поставленні запитання. Саме такий фінал має “Ляльковий дім” Г.Ібсена. Сучасна драма обов’язково повинна бути з дискусією, а не будуватись на емоційній ситуації. Під “дискусією” Шоу розумів ідейний конфлікт, наявність у п’єсі носіїв протилежних, але однаково добре обґрунтованих поглядів. Взірцем такої “дискусії” є фінал “Лялькового дому” Ібсена, коли Нора каже Хельмеру: “Ми повинні сісти і обговорити усе, що трапилося з нами”. П’єса мусить бути ”фабрикою думки”, ”пробудженням сумління”, сутичкою ідей, а не сценами життя чи картинами переживань.



Шоу надавав перевагу створенню не типів, а образів, підпорядкованих сутичці ідей.

  • Шоу надавав перевагу створенню не типів, а образів, підпорядкованих сутичці ідей.

  • Саме у цьому конфлікті протилежних думок і слід шукати джерело драматичного. Шоу фактично відмовився від традиційної структури п’єси: зав’язка – розвиток дії – розв’язка. Він запропонував інший варіант: зав’язка – розвиток дії - дискусія, тобто весь перебіг подій повинен готувати фінальну розмову-суперечку, упродовж якої головна проблема п’єси не розв’язується, а, навпаки, ще більше загострюється.



Надзвичайно велика роль у п’єсах Шоу відводиться парадоксу, як основному засобові постановки проблеми. Парадокси Шоу не тільки словесні. Парадокс в основі ситуації, навколо якої розгортається дія п’єси. Шоу говорив, що його парадокси відбивають дійсність, що парадоксальні не його п’єси, а саме життя, а він лише розкриває людям на це очі.

  • Надзвичайно велика роль у п’єсах Шоу відводиться парадоксу, як основному засобові постановки проблеми. Парадокси Шоу не тільки словесні. Парадокс в основі ситуації, навколо якої розгортається дія п’єси. Шоу говорив, що його парадокси відбивають дійсність, що парадоксальні не його п’єси, а саме життя, а він лише розкриває людям на це очі.



Ще один засіб загострення проблеми , який Шоу теж проголосив відкриттям Ібсена, - повне змішування комедії і трагедії. Сучасна п’єса може бути тільки трагікомедією, причому, як комедія, так і трагедія виконують зовсім інші завдання. Трагедія “більш не залякує”, не намагається підкорити емоції глядача жахливими чи катастрофічними подіями заради досягнення очищення. Комедія більше не повчає, розважаючи, не виправляє звичаї, сміючись, а обидві вони мають іншу мету – поставити глядача перед проблемою.

  • Ще один засіб загострення проблеми , який Шоу теж проголосив відкриттям Ібсена, - повне змішування комедії і трагедії. Сучасна п’єса може бути тільки трагікомедією, причому, як комедія, так і трагедія виконують зовсім інші завдання. Трагедія “більш не залякує”, не намагається підкорити емоції глядача жахливими чи катастрофічними подіями заради досягнення очищення. Комедія більше не повчає, розважаючи, не виправляє звичаї, сміючись, а обидві вони мають іншу мету – поставити глядача перед проблемою.



Персонажі у п’єсах англійського драматурга цілком залежні від авторської волі. Їхні характери повністю визначені ідейним завданням. Шоу супроводить вчинки і репліки героїв коментарями та ремарками, а також широко використовує систему передмов і післямов, за допомогою яких владно вривається у дію, скеровує її та надає їй сенсу.

  • Персонажі у п’єсах англійського драматурга цілком залежні від авторської волі. Їхні характери повністю визначені ідейним завданням. Шоу супроводить вчинки і репліки героїв коментарями та ремарками, а також широко використовує систему передмов і післямов, за допомогою яких владно вривається у дію, скеровує її та надає їй сенсу.



Шоу-новатор усунув бар’єри між театром і політикою, між театром і публіцистикою. Його сатиричні п’єси – грізна зброя у боротьбі за власні ідеали. Вони також є дуже оригінальними, звичайно ж, парадоксальним засобом пропаганди і агітації.

  • Шоу-новатор усунув бар’єри між театром і політикою, між театром і публіцистикою. Його сатиричні п’єси – грізна зброя у боротьбі за власні ідеали. Вони також є дуже оригінальними, звичайно ж, парадоксальним засобом пропаганди і агітації.



Творчість Шоу – розгорнута і всеосяжна панорама інтелектуального й політичного життя Західної Європи та світу у першій половині ХХ ст. З 1900р. і до 30-х років він був найвпливовішим драматургом Великобританії. Унаслідок його діяльності англійський театр , як і за часів Шекспіра, став одним із вирішальних чинників розвитку світового театрального мистецтва. Шоу був патріот своєї землі.

  • Творчість Шоу – розгорнута і всеосяжна панорама інтелектуального й політичного життя Західної Європи та світу у першій половині ХХ ст. З 1900р. і до 30-х років він був найвпливовішим драматургом Великобританії. Унаслідок його діяльності англійський театр , як і за часів Шекспіра, став одним із вирішальних чинників розвитку світового театрального мистецтва. Шоу був патріот своєї землі.

  • У 1950 році Джордж Бернард Шоу помер.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка