Відділ освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету Дошкільний навчальний заклад “Сонечко”



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


  • Відділ освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету

  • Дошкільний навчальний заклад “Сонечко”


Активізація пізнавальної діяльності дошкільників в процесі ознайомлення з навколишнім

  • З досвіду роботи

  • Черниш Наталії Владиславівни

  • вихователя - методиста

  • дошкільного навчального закладу

  • “СОНЕЧКО”





Вихователю необхідно забезпечити:

  • наочну демонстрацію повідомлюваних природничих знань;

  • активну пошуково - перетворюючу

  • діяльність дітей;

  • поетапне ускладнення знань;

  • варіативність повідомлення другорядних ознак і характеристик на основі демонстрації повідомлення другорядних ознак.



Основні завдання в роботі з дітьми

  • розуміння самоцінності природи (природа може існувати без людини, а людина без природного середовища — не може);

  • усвідомлення дитиною себе як частини природи;

  • виховання розуміння того, що в природі все

  • взаємопов'язано;

  • формування емоційно-позитивного ставлення до навколишнього світу;

  • розуміння неповторної краси природи в усі пори року;

  • виховання у дітей активної життєвої позиції, любові та бережливого ставлення до природи і всього живого в ній;

  • усвідомлення того, що стан здоров'я людини залежить від якості навколишнього середовища;

  • збагачення духовного світу дитини;

  • знання і виконання правил поведінки в природі.



Форми роботи з дітьми:

  • милування природою;

  • відображення вражень в зображувальній діяльності;

  • розгляд ілюстрацій, творів живопису;

  • слухання музичних творів;

  • читання творів художньої літератури;

  • індивідуальні та групові бесіди;

  • догляд за мешканцями куточка природи;

  • праця на городі, на квітнику, в саду;

  • складання дітьми казок, загадок, віршів та оповідань;



Форми роботи з дітьми:

  • виконання вправ психогімнастики;

  • розв’язання словесно – логічних та розвиваючих завдань;

  • дослідницька та експериментально-пошукова діяльність дітей;

  • уроки доброти та мислення в природі;

  • екологічні екскурсії – експедиції;

  • екологічні виставки та експозиції;

  • екологічні спостереження;

  • “Книга добрих справ”;



Форми роботи з дітьми:

  • обговорення та програвання ситуацій;

  • колекціювання;

  • інсценування творів;

  • використання малих фольклорних жанрів про природу;

  • сюжетно-рольові, дидактичні, рухливі, народні обрядові ігри природничої тематики тощо





Потрібно навчити дітей:

  • бачити і визначати найпростіші зв’язки між явищами природи;

  • помічати красу навколишнього;

  • розвивати допитливість, вміння спостерігати;

  • виховувати бережне ставлення та любов до живого й неживого .



Спостереження за рослинами:

  • назва (цікаві відомості, пов'язані з назвою);

  • класифікація (дерево, кущ, трав'яниста рослина);

  • зовнішній вигляд, частини, призначення;

  • умови, необхідні для росту та розвитку;

  • навколишнє середовище;

  • рослина як місце існування тварин;

  • рослина як їжа тварин;

  • способи розповсюдження насіння, розмноження;

  • значення в житті людини;

  • як людина допомагає рослинам;

  • правила поведінки в природі.



Спостереження за тваринами:

  • назва (цікаві відомості, пов'язані з назвою);

  • зовнішній вигляд, особливості;

  • класифікація (комахи, птахи, риби, ссавці);

  • спосіб пересування, пристосуван­ня кінцівок до способу пересування;

  • спосіб добування їжі, пристосування до способу добування їжі;

  • харчування;

  • навколишнє оточення, пристосування до нього;

  • розмноження;

  • взаємозв'язки, що існують у природі;

  • значення у житті людини;

  • роль людини в житті тварин;

  • правила поведінки у природі.



В дитячому садку найефективнішими для усвідомлення дітьми знань про природу є методи, що забезпечують єдність чуттєвого сприйняття, словесних міркувань і практичної діяльності самих малят. Це впорядкована система спостережень за об’єктами та явищами природи, перевірка набутих знань у практичній діяльності, підведення дітей до самостійних висновків після простих дослідів, поповнення уявлень розповідями вихователя, читанням художньої літератури з використанням наочності.



Ця система не універсальна, але за умови творчого підходу сприяє здійсненню таких завдань:

  • виховання дошкільників, враховуючи місцеві умови;

  • формування уявлення про причини найпоширеніших явищ неживої і живої природи;

  • уточнення та розширення знань про значення природи в житті людини і необхідність праці, спрямованої на використання й відновлення природних багатств.



Важливо, щоб дитина сприймала об’єкти природи як суб’єкти. Тому при доборі інформації потрібно дотримуватись таких умов:

  • дошкільнят потрібно спочатку знайомити із зовні привабливими рослинами і тваринами;

  • формувати уявлення про конкретну рослину або тварину, а не про певний вид чи клас;

  • підвищенню пізнавального інтересу сприяє проведення паралелі в інформаціях про живі істоти з людиною: йдеться про влаштування гнізда, догляд за дитинчатами, розмноження квітів, їх ріст, дихання тощо.



Засоби активізації пізнавальної діяльності

  • пізнання причин і наслідків спостережуваних явищ у природі, що також має велике значення для розумового розвитку дитини - піднімає рівень їхнього мислення від конкретно-образного до логічного, формує елементарні абстрактні судження ;

  • словесні логічні завдання, особливо природоохоронного характеру;

  • використання попереджувальних та заборонних знаків;

  • використання прислів’їі та приказок;

  • пошуково-дослідницька діяльність та залучення дітей до простих дослідів.



Цінність словесно-логічних завдань

  • взаємодія вихователя і дітей у процесі їх розв’язаня виступає як момент зацікавленого спілкування педагога з вихованцями;

  • проблемне запитання викликає у дошкільників активне пізнавальне ставлення, внутрішнє зацікавлення;

  • розкриття причинових зв’язків сприяє формуванню доказовості, критичності мислення;

  • моральні ситуації, що лежать в основі логічних завдань, збуджують гуманні почуття;

  • розв’язуючи завдання, діти закріплюють знання про правила природокористування.



Ефективність використання приказок та прислів’їв:

  • розкривають зв’язок і причинову залежність між ними;

  • дають чітке словесне позначення спостережуваних об’єктів і явищ природи;

  • спонукають порівнювати, співставляти, самостійно встановлювати зв’язки, узагальнювати, доходити висновку;

  • стимулюють моральні і естетичні переживання;

  • збагачують лексику дитини;

  • відповідають художнім вимогам до фольклорних творів;

  • легко входять у процес спілкування дорослих з дітьми дошкільного віку.



Тематичні групи приказок про природу:

  • Про красу і користь природного оточення.

  • Про пори року і характерні особливості сезонних явищ.

  • Про місяці кожної пори року, їхні особливості

  • Народні прикмети.





Структурні компоненти пошуково-дослідницької діяльності:

  • спостереження;

  • поетапне фіксування результатів;

  • зіставлення результатів дослідного і контрольного матеріалу за допомогою різноманітних методів і прийомів;

  • висновки.



Беручи за основу структуру досліду і враховуючи чуттєво-предметну сутність пошуково-дослідної діяльності, слід виділити такі елементи:

  • вихователь та його діяльність у галузі екологічного виховання;

  • задум і планування діяльності, визначення його мети, засобів, змісту складників до початку і після закінчення дослідження;

  • практична робота вихователя і дітей;

  • інтерпретація результатів цієї діяльності в інші види з дещо зміненим змістом, завданнями й умовами.



Етапи пошуково-дослідницької діяльності:

  • визначення мети, куди входить формулювання вихідного припущення мовою раніше набутих знань і життєвого досвіду;

  • змістовне планування роботи з предметом дослідження, тобто перехід від гіпотези до певної схеми організації дослідної роботи;

  • власне пошуково-дослідна діяльність, тобто збирання емпіричних даних, складовою частиною чого є активність кожної дитини і вихователя;

  • аналіз зібраних даних;

  • розповсюдження результатів діяльності на ширше коло явищ і об'єктів.



Структура досліду:

  • підготовка до пошукової діяльності в природі , яка має бути спрямована на виявлення знань дітей про певні об'єкти та природні явища і створення атмосфери зацікавленості;

  • початок досліду, який розпочинається із висування припущень;

  • перебіг досліду та подальший обмін думками;

  • заключний, на якому відбувається обговорення результатів досліду. Отже робляться певні висновки, тобто початкові припущення підтверджуються або спростовуються.



Організація пізнавальної діяльності

  • Забезпечення:

  • наочної демонстрації повідомлюваних природничих знань;

  • активної пошуково-перетворюючої діяльність дітей;

  • поетапного ускладнення знань;

  • варіативності повідомлення другорядних ознак і характеристик на основі демонстрації суттєвої ознаки об’єкта чи явища.



Основні методи:

  • експеримент;

  • спостереження;

  • праця;

  • поетапна фіксація результатів;

  • дидактичні ігри;

  • технічні засоби навчання.



Педагогічні прийоми:

  • показ;

  • пояснення;

  • порівняння;

  • зіставлення;

  • створення проблемних і пошукових ситуацій;

  • активізація знань і досвіду дітей.



Засоби:

  • об’єкти живої природи;

  • об’єкти неживої природи;

  • обладнання за змістом роботи.



Організаційні форми:

  • заняття;

  • екскурсії;

  • прогулянки;

  • цільові прогулянки.



Четвертий - п’ятий рік життя:

  • І. Об’єкти неживої природи:

  • вода, сніг, лід, пісок, глина

  • ІІ. Явища неживої природи:

  • дме вітер, іде дощ, падає сніг, град

  • ІІІ. Об’єкти живої природи:

  • рослини городу, квітника, поля, лісу, лугу, кімнатні рослини;

  • тварини кутка природи, свійські, дикі.



Шостий рік життя:

  • І. Об’єкти неживої природи:

  • сніг, лід, крупа

  • ІІ. Явища неживої природи:

  • грім, блискавка, веселка, снігопад, хуртовина, льодохід, туман, іній, град

  • ІІІ. Об’єкти живої природи:

  • рослини городу, квітника, саду, поля, лугу, лісу, парку, болота, водойми, кімнатні рослини;

  • тварини свійські, дикі, кутка природи.



Формування малих груп:

  • використання спонтанних дитячих об'єднань;

  • об'єднання дітей у малі групи за їхнім бажанням, подібністю або життєвими ситуаціями;

  • розподіл на підгрупи за засобами або наочним матеріалом, запропонованими дорослими;

  • об'єднання дітей у малі групи шляхом утворення пар, трійок, четвірок, шісток.



Умови об’єднання в малі групи за бажанням:

  • зібратися так, щоб були дівчатка і хлопчики (або тільки дівчатка, тільки хлопчики);

  • щоб усі були однакового (різного) зросту;

  • з однаковим або різним кольором очей, волосся, бантиків, шкарпеток, суконь, черевичків тощо;

  • щоб в усіх було щось шовкове, вовняне, м'яке, легке тощо;

  • ті, у кого є що-небудь одного кольору, розміру, назви, форми, щоб діти були чим-небудь схожі;

  • розподілитися на групи: за кількістю стільців за кожним столом; на 2—4 рівні частини;

  • за кількістю наочного матеріалу, розкладеного на столах для кожної групи.



Зібратися в групу:

  • зі своїми друзями;

  • з тим, із ким живеш поруч;

  • з ким спиш поруч у дитячому садку;

  • з ким сидиш за обіднім столом;

  • з ким понад усе любиш гратися (ліпити, малювати тощо).



Розподіл на підгрупи за засобами або наочним матеріалом, запропонованими дорослими:

  • Розподіл на підгрупи за словом, спрямуванням, дією

  • Вихователь пропонує дітям розрахуватися на 1—4 (залежно від кількості груп) і зібратися в групи за порядковими номерами.

  • Назвати дні тижня, частини доби, місяці, пори року і розподілитися на мікро групи.

  • Називати за ланцюжком 3—4 кольо­ри (повторюючи тільки їх, наприклад червоний, синій, зелений) і зібратися в групу тим, хто називав однаковий колір.

  • Називати за ланцюжком 3-4 види тварин, рослин, транспорту тощо й об'єднатися в групу.

  • Пригадати за ланцюжком 3-4 різних дії, повторюючи їх у тому ж порядку.



Розподіл на підгрупи за засобами або наочним матеріалом, запропонованими дорослими:

  • Розподіл на підгрупи за розрізаним матеріалом

  • Вихователь пропонує дітям узяти по одній частині загального малюнка і зібратися в групу, складаючи ціле зображення.



Матеріал:

  • розрізані на частини листівки;

  • невеличкі сюжетні картинки;

  • предмети, вирізані по контуру і розрізані на частини;

  • великі плакати або картини;

  • шматочки тканини різної (або однакової) форми і різного (або однакового) малюнка;

  • стрічки, шнурки, тасьма;

  • геометричні фігури, розрізані на частини:

  • - різні за назвою, але однакові за кольором і розміром;

  • однакові за назвою, але різного кольору і розміру;

  • однакові за назвою, кольором і розміром, але розрізані на різну кількість частин;

  • однакові за назвою, розміром, але різного кольору.



Розподіл на підгрупи за засобами або наочним матеріалом, запропонованими дорослими:

  • Розподіл на підгрупи за окремими предметами, об'єднаними однією назвою (ознакою)

  • Вихователь пропонує дітям узяти по одному предмету і знайти, в кого предмет, що підходить йому.



Матеріал:

  • Окремі дрібні предмети, що можна об'єднати за назвою або якоюсь озна­кою в одну групу. Кількість предметів відповідає кількості дітей у групі і вони можуть бути розподілені на 3-4 групи за ознаками (залежно від кількості малих груп).

  • Геометричні фігури однакового розміру і кольору, але різні за назвою (6 червоних кругів, 6 червоних квадратів, 6 червоних трикутників).

  • Однакові за кольором і назвою, але різного розміру (6 великих червоних трикутників, 6 малих червоних трикут­ників, 6 середніх червоних трикутників).

  • Однакові за назвою, але різного розміру і кольору (6 великих синіх квадратів, 6 середніх червоних квадратів, 6 малих зелених квадратів).

  • Дрібні іграшки або картинки тварин, птахів, риб, комах тощо.

  • Муляжі або силуетні зображенню овочів, фруктів, дерев тощо.

  • Предмети побуту: одяг, взуття, по­суд, тканина.

  • Транспорт.



Об'єднання дітей у малі групи шляхом утворення пар, трійок, четвірок, шісток:

  • Вихователь пропонує дітям індивідуальне завдання і після його виконання дитина знаходить собі товариша, із яким може обмінятися своїм результатом і об’єднатися.

  • Потім кожна пара знаходить собі ще пару або дві, і в такий спосіб створюється мала група, що спроможна продовжувати подальшу роботу.

  • (Наприклад: кожна дитина складає розповідь за своєю картинкою і розповідає її кому-небудь із групи).



Завдання:

  • скласти розповіді про свою улюблену іграшку, книгу, кішку, собачку тощо;

  • намалювати малюнок на визначену тему (або без неї);

  • зробити аплікацію або виріб;

  • скласти пропозицію (слово) і знайти, із чим його можна об’єднати.



Форми роботи з батьками:

  • День відкритих дверей (перегляд занять, свят, вечорів, пройнятих екологічною тематикою);

  • Спільні походи до лісу, на луг;

  • Туристичні свята;

  • Конкурси на кращі роботи про природу;

  • Виставка робіт, виконаних батьками спільно з дітьми;

  • Консультації, бесіди за круглим столом;

  • Батьківські конференції, диспути тощо.



Правила поведінки на природі:

  • після нас краще (чистіше), ніж до нас;

  • смітили не ми — приберемо ми;

  • добрим людям завжди легше та радісніше жити;

  • якщо втомився, допоможи товаришу, і тобі буде легше.



Туристська пам'ятка з охорони природи

  • На природі не слід нічого рвати або ламати просто так.

  • Для багаття збирають тільки сухостій.

  • Суворо дотримуватися правил протипожежної безпеки і, залишаючи бівуак, перевіряти, чи не залишилося тліючих головешок, решток розбитих пляшок.

  • Потрібно дуже дбайливо ставитися до всіх живих істот: ссавців, птахів, риб, земноводних, плазунів, комах, хробаків, молюсків.

  • Під час збирання плодів та ягід не можна пошкоджувати дикоростучі дерева та кущі, ягідні чагарники, не треба зривати недозрілі плоди.

  • У поході туристи повинні запобігати забрудненню озер, річок, джерел, криниць.

  • Не робити написів на об'єктах та пам'ятниках природи.

  • Не збирати в букети лісові та лугові квіти.





Виконання посильної суспільно-корисної природознавчої роботи під час походу:

  • Виявити місця проростання рідкісних для даної місцевості дерев, кущів, трав'янистих рослин.

  • Відвідати старовинні парки з цікавим видовим складом рослинності.

  • Виявити старі дерева.

  • Уживати відповідних заходів на випадок загрози цінним, старим або рідкісним рослинам.

  • Обстежити в лісах місця, заселені рудими лісовими мурашками, обгородити їх.

  • Збирати влітку і восени насіння дикоростучих рослин для підгодівлі диких птахів узимку.



Програма туристичного свята:

  • Виконання різноманітних завдань по дорозі на галявину, де проводитиметься свято.

  • Туристський сніданок.

  • Туристська смуга перешкод.

  • Змагання і конкурси природознавчого напряму.

  • Художньо-театралізовані ігри, співи, хороводи.

  • Підведення підсумків свята.



Поради дорослим:

  • частіше бувати з дітьми на природі, давати їм можливість безпосередньо спілкуватися з усім живим;

  • не забувати, що дорослий є взірцем для малюків в усьому;

  • разом з дітьми робити добрі справи (посадити деревце, виготовити шпаківню, полікувати зламану гілочку тощо), радіти красі незайманої природи;

  • надавати малюкові самостійність, не примушувати зазубрювати правила поведінки, а робити так, щоб дитина сама усвідомила, як слід чинити в тому чи іншому випадку;

  • пам’ятати, що лише добрий, чуйний дорослий може виховати гуманну особистість;

  • не пускати розвиток дитини на самоплив - сама по собі вона не виросте доброю і вихованою.



Фотоматеріал

  • Наш садочок дорогий …



Ми працюємо залюбки…

  • Ми працюємо залюбки…



Тепер наші квіти ще кращими стануть

  • Тепер наші квіти ще кращими стануть



Квіти поливаємо, до ним примовляємо…



Нам цікаво про все знати …



Цікаво за рибками спостерігати



Наш веселий друг Хома …




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка