Види навчальної діяльності учнів на уроці Заняття



Дата конвертації11.06.2016
Розмір445 b.


Види навчальної діяльності учнів на уроці

  • Заняття

  • Дата проведення


Під формою організації пізнавальної діяльності (ФОПД) треба розуміти характер спілкування, що формується цілеспрямовано у процесі взаємодії вчителя та учнів.

  • Під формою організації пізнавальної діяльності (ФОПД) треба розуміти характер спілкування, що формується цілеспрямовано у процесі взаємодії вчителя та учнів.





Групова форма організації пізнавальної діяльності

  • Це організація таких навчальних занять, при яких єдина пізнавальна задача ставиться перед конкретною групою школярів.

  • Величина групи будь-яка, в залежності від змісту і характеру роботи, коливається від 2 до 6 чоловік, але не більше, так як в багаточисленних групах неможливо забезпечити роботу всіх її членів.

  • Складові групової діяльності учнів.

  • Попередня підготовка учнів до виконання групового завдання, постановка навчальних задач, короткий інструктаж учителя.

  • Обговорення і складання виконання навчального завдання в групі, визначення способів його вирішення, розподіл обов’язків.

  • Робота по виконанню навчального завдання.

  • Спостереження вчителя і корекція роботи групи та окремих учнів.

  • Взаємоперевірка і контроль за виконанням завдання в групі.

  • Повідомлення учнів про одержані результати, загальна дискусія в класі під керівництвом учителя, доповнення і виправлення, додаткова інформація вчителя і формулювання кінцевих висновків.

  • Індивідуальна оцінка роботи групи , класу в цілому.



Способи створення груп

  • 1. Групи створюються на основі вже існуючого розміщення учнів у класі. Наприклад, групу створюють з 4 учнів, що сидять за сусідніми партами або в одному ряду.

  • 2. Склад учнівських груп визначає вчитель. Цей спосіб ефективний для оперативного вирішення завдань учителя за умови його авторитету серед учнів.

  • 3. Учні самостійно розподіляються на групи по 4 – 6 осіб ще до початку заняття або тоді, коли воно розпочалось. Це найбільш природний самоорганізуючий спосіб за умови наявності достатнього часу.

  • 4. Клас або вчитель спочатку за визначеними критеріями обирає лідерів майбутніх груп, які потім ведуть набір до своїх груп інших учнів класу. Наприклад, кожен з лідерів називає прізвище учня якого він запрошує до своєї групи. Групи заповнюються поступово й рівномірно.

  • 5. Учитель призначає учнів, які будуть здійснювати набір членів до своїх груп. Потім у вже створених групах обирають других груповодів. Цей спосіб допомагає розвитку комунікативних навичок учнів, дає їм шанс активно взаємодіяти.

  • 6. Учитель або учні визначають перелік головних питань (проблем) за темою, що вивчається. Кожен учень обирає для себе проблему і входить до відповідної групи. Групи можна поділити на підгрупи. У вже створених групах обирають лідерів.

  • 7. Самоорганізація групової роботи. Учням пропонується самим визначити проблеми для групових занять і види діяльності своїх груп.

  • 8. Поетапне створення груп. Спочатку 3 – 5 учнів, які досягли певних успіхів у вивченні теми або проблеми, об’єднуються в групу та самостійно працюють під час проведення уроків окремо від інших учнів класу. З іншими учнями вчитель проводить навчальні заняття відповідно до плану. Група учнів під час навчання розширюється, ділиться на підгрупи за певними критеріями.



Організація навчального простору

  • При застосуванні групової форми роботи організації навчання особливої уваги потребує організація навчального простору.

  • Необхідно шукати оптимальні варіанти розміщення навчальних місць залежно від кількості груп та числа учнів у кожній групі, тому що співрозмовники повинні бути повернуті “обличчям до обличчя”.





Індивідуальне самонавчання.

  • Індивідуальне самонавчання.

  • Під час індивідуального самонавчання учні виконують ту або іншу самостійну роботу (робота з підручником, приладами, розв’язання задач, дослідницька робота) і складають письмове повідомлення про її результати.

  • Парне взаємонавчання.

  • Учні у стабільних парах (сусіди за однією

  • партою) або в парах змінного складу (учні протягом уроку обмінюються місцями на зразок конвеєру) пояснюють одне одному якесь питання, захищають свою тему, оцінюють результати роботи товариша.



Групова робота за спільною темою.

  • Групова робота за спільною темою.

  • Навчання відбувається усередині групи. Учні, об’єднані в групи, взаємодіють усередині них: пояснюють новий матеріал, обговорюють його, оцінюють свою діяльність, готують виступ.

  • Взаємонавчання груп.

  • Групи, які займаються вирішенням різних проблем або видами навчальної діяльності – теоретики та експериментатори, тимчасово об’єднуються для того, щоб обмінятися досвідом, інформацією, проблемами.

  • Учень замість вчителя.

  • Один або двоє учнів навчають увесь клас, ведуть урок, проводять лекцію або інше заняття.



Підготовка учнями виступів.

  • Підготовка учнями виступів.

  • Відпрацьовуються такі види діяльності, як техніка виступу, методика ведення дискусії. Формулювання питань та відповідей на них, аргументація думок, резензування, оцінювання, аналіз.

  • Самоорганізуючий себе колектив

  • Чим більша кількість певних видів навчальної діяльності, якими оволоділи учні, тим більше можливостей у самоорганізації навчання їм надається. Наприклад, спонтанне або спеціально організоване формулювання замислу уроку або їх серії може призвести до створення координаційної групи учнів, яка потім уточнить тематику і технологію заняття, підготує та проведе його.



Переваги групової форми навчання:



Недоліки групової форми навчання:

  • складність у формуванні груп (необхідно враховувати рівень підготовленості кожного учня, психологічний клімат у колективі;

  • труднощі в організації навчальної роботи в групах.



Індивідуальна форма

  • має місце в тому випадку, коли зміст навчального матеріалу цілком доступний для самостійного вивчення школярів.

  • Пізнавальна задача в цьому випадку не виступає перед класом як загальна і вирішується індивідуальними зусиллями кожного учня самостійно без посереднього його спілкування з іншими учнями.

  • Педагогічна цінність цієї форми організації пізнавальної діяльності заключається в тому, що вона може враховувати особливості кожного учня відповідно до його підготовки і можливостей.

  • Успіх її визначається правильним підбором диференційованих завдань і систематичним контролем учителя за їх виконанням.

  • Її мінуси в тому, що вона потребує великих затрат часу і зусиль учителя. Не сприяє розвитку колективізму в навчанні.



Переваги індивідуальної форми навчання:

  • забезпечує оптимальний розвиток як найсильнішого, так і найслабшого;

  • забезпечує всебічну й правильну оцінку навчальних можливостей кожного учня;

  • продуманий підбір методичних прийомів і дидактичних засобів сприяє найбільш глибокому і міцному засвоєнню знань;

  • забезпечує оптимальний для кожного учня рівень цілеспрямованого розвитку особистості;

  • забезпечує плідну роботу на всіх етапах уроку, ефективну діяльність на всіх рівнях (репродуктивному, конструктивному, творчому);

  • диференційовані завдання є одним зі шляхів реалізації індивідуалізованого навчання.



Складності індивідуальної форми навчання:

  • вимагає систематичного й цілеспрямованого вивчення можливостей кожного учня;

  • є необхідність у створенні в предметному кабінеті системи дидактичних засобів індивідуальної роботи з учнями.



Фронтальна форма пізнавальної діяльності

  • Характерні риси:

  • - учитель веде роботу і безпосередньо спілкується з усіма учнями класу – розповідає, пояснює, показує, заохочує учнів до обговорення проблеми, забезпечуючи одночасне керівництво всіма учнями. Все, що необхідно знати і вміти кожному учню, показується вчителем одночасно для всіх;

  • - у ході здійснення цієї форми відбувається безпосередній ідейно-емоційний вплив учителя на колектив учнів, який повинен пробуджувати в них відповідні думки, почуття, переживання. Кожен учень сприймає інформацію, яку передає вчитель, прагне її засвоїти;

  • - загальна мета роботи досягається за рахунок індивідуальних зусиль кожного учня;

  • - для того, щоб ця форма була більш ефективною, учитель повинен заздалегідь проектувати, а потім відтворювати на уроці навчальні ситуації, які відповідатимуть наміченим аспектам триєдиної мети уроку. На початку забезпечити контакт з класом, привернути увагу учнів і їх інтерес до сприйняття знань;

  • - педагогічна ефективність залежить від уміння вчителя тримати в полі зору всіх учнів класу, забезпечувати активну роботу кожного з них , підтримувати увагу і робочу дисципліну;



- педагогічна ефективність залежить від уміння вчителя тримати в полі зору всіх учнів класу, забезпечувати активну роботу кожного з них , підтримувати увагу і робочу дисципліну;

  • - педагогічна ефективність залежить від уміння вчителя тримати в полі зору всіх учнів класу, забезпечувати активну роботу кожного з них , підтримувати увагу і робочу дисципліну;

  • - якщо ця форма здійснюється на активній основі, то, беручи участь у загальній роботі, учень відчуває ритм сумісного пошуку, розділяє успіх загальних досягнень, проявляє відповідно творчу активність;

  • - якщо ця форма грунтується на елементарній подачі навчальної інформації, то тоді починають проявлятися її негативні сторони. Суттєвим недоліком цієї форми роботи пізнавальної діяльності є те, що при її використанні різко обмежується можливість здійснення суспільно-корисної діяльності учнів у процесі їх навчання, тому що учитель навчає всіх;

  • - для фронтальної роботи обов’язковим є загальна оцінка її результатів, так як вона у певній мірі сприяє становленню колективних інтересів.



Переваги фронтальної форми навчання:

  • навчальні завдання вирішуються на всіх рівнях (репродуктивному, конструктивному і творчому);

  • отримані результати роботи обговорюються всім класом;

  • розвиваються вміння уважно слухати свого товариша, порівнювати його думки зі своїми, захищати свою точку зору та аргументовано її викладати.



Недоліки фронтальної форми організації уроку:

  • складність матеріалу потребує загальнокласних пояснень учителя;

  • використання даної форми більш доцільне при вивченні нового матеріалу і при його закріпленні;

  • є складність в організації активної та плідної роботи всіх учнів класу.



Колективна форма пізнавальної діяльності учнів

  • Це така форма (за визначенням В.К. Дяченка), при якій колектив навчає кожного свого члена, і в той же час кожний член колективу бере активну участь у навчанні всіх інших його членів. Якщо всі члени колективу навчають кожного, то така навчальна робота є колективною.

  • Характерні риси:

  • наявність у всіх учасників загальної мети;

  • між учасниками має місце розподіл праці, функцій і обов’язків;

  • робота будується на співробітництві і взаємодопомозі;

  • учасники роботи залучаються до обліку і контролю за її виконанням;

  • робота кожного учасника процесу набуває суспільної значимості;

  • ця форма пізнавальної діяльності грунтується на рівності об’єктивних умов для кожного;

  • діяльність кожного учасника занять є суспільно корисною. Наявне співпадання, повна єдність колективних і особистих інтересів: чим більше і краще я навчаю інших, тим більше і краще я знаю сам.



“Як можна більше запитувати, запитане – засвоювати, тому що засвоїв, навчати інших – ці три правила дають можливість учневі перемагати вчителя”

  • “Як можна більше запитувати, запитане – засвоювати, тому що засвоїв, навчати інших – ці три правила дають можливість учневі перемагати вчителя”

  • Я.А.Каменський



  • М.Н.Скаткін у своїй книзі “Проблеми сучасної діалектики” писав про те, що колективна форма роботи організації пізнавальної діяльності учнів – це “...спілкування учнів у процесі навчання в динамічних парах і парах змінного складу”.



Робота в парах

  • Спільне завдання ділиться між членами мікрогрупи. Кожний запитує кожного. Кожний відповідає кожному. Виникає ситуація колективної взаємодії всіх членів групи. Найбільше розповсюдження в школі набула мікрогрупа із чотирьох чоловік, в яку об’єднуються учні сусідніх парт. У кожний момент половина учнів говорить, а останні цілеспрямовано слухають, потім ролі змінюються. Це школа навчання кожного кожним.



А.С.Границька у своїй книзі “Навчити думати і діяти”, де вона обгрунтувала цілу адаптивну систему навчання (АСН), засновану на використанні колективної форми пізнавальної діяльності, дає таку схему роботи в різних парах:

  • А.С.Границька у своїй книзі “Навчити думати і діяти”, де вона обгрунтувала цілу адаптивну систему навчання (АСН), засновану на використанні колективної форми пізнавальної діяльності, дає таку схему роботи в різних парах:

  • Статична пара (для роботи

  • об’єднуються учні, які сидять за

  • однією партою) 1 2

  • Динамічна пара (для роботи

  • об’єднуються учні, які сидять за 3

  • сусідніми партами)



1 2

  • 1 2

  • Варіаційна пара

  • (У групі з чотирьох учнів

  • кожний працює то з одним, 3

  • то з іншим, при цьому

  • відбувається обмін матеріала-

  • ми, варіанти яких будуть

  • опрацьовані кожним членом

  • мікрогрупи)




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка