Відрізняє Альянс від інших міжнародних організацій



Дата конвертації27.05.2016
Розмір445 b.



відрізняє Альянс від інших міжнародних організацій (від ОВД до сучасних)

  • відрізняє Альянс від інших міжнародних організацій (від ОВД до сучасних)

  • розуміння цієї політики має сприяти подоланню сучасних стереотипів щодо НАТО.

  • базується на задекларованих в Північноатлантичному договорі ціннісних основах, зобов'язаннях і засадах

  • є надбанням процесу багаторічного формування і розвитку Atlantic acquis (наробленого здобутку) політики спільного прийняття рішень на демократичних засадах.

  • є передумовою успішності діяльності Альянсу, його основних інститутів, спрямованою на результат і комплексний підхід.

  • враховує поєднання(і виклики розуміння і реагування) європейської і американської (та канадської) складових –основи трансатлантичного звязку





НАТО – це організація, яку створили, в якій домінують, фінансують і нав'язують рішення США - світовий агресор і поліцейський

  • НАТО – це організація, яку створили, в якій домінують, фінансують і нав'язують рішення США - світовий агресор і поліцейський

  • Європейські країни мають обмежений вплив на створення, діяльність і рішення НАТО

  • НАТО – це лише військова організація агресивного характеру, яка керує військами держав-членів і вимагає значних оборонних витрат

  • Членство в НАТО, пов'язано з частковою втратою суверенітету і про демократію в Альянсі не йдеться

  • НАТО прагне до розширення, аби посилити свою присутність, отримати інші ринки, ресурси та залучити до своїх операцій нове “гарматне м’ясо”



1917 -14 пунктів Вудро Вільсона: мир на засадах демократії, самовизначення, колективної безпеки - вирішувати спори та проблеми мирним шляхом

  • 1917 -14 пунктів Вудро Вільсона: мир на засадах демократії, самовизначення, колективної безпеки - вирішувати спори та проблеми мирним шляхом

  • 1928 - пакт Бріана-Келлога - відмова від війни як інструмента національної політиці-вирішувати конфлікти мирними засобами (49 країн)

  • 1940 - ідею створення оборонного союзу на західних цінностях запропонував Трюгве Лі(Норвегія)

  • 1947 р. Дюнкерський договір Великобританії та Франції щодо потенційної загрози від Німеччиниа від СРСР? участь інших країн?

  • 1947- Ернст Бевін (Великобританія)ініцюював створення об'єднання у Західній Європі

  • 17.03.1948 р. як «демонстрація здатності на що готові заради себе» Брюссельський договір про співпрацю та колективну оборону підписали: Великобританія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург



Переговори представників цієї Оборонної Організації Західного Союзу та США і Канади.(липень 1948 – лютий 1949 рр.)

  • Переговори представників цієї Оборонної Організації Західного Союзу та США і Канади.(липень 1948 – лютий 1949 рр.)

  • 18 березня 1949 р. опублікований проект, а 4 квітня 1949 р.) підписаний Північноатлантичний Договір.

  • Формулювання ст.5 стало проміжним і врахувало досвід Договору в Ріо- де Жанейро та Брюссельського договору.

  • Формування структур і механізмів прийняття рішень Альянсу відбувалося на тлі напругі між Сходом і Заходом (Берлінська блокада)

  • 1949 - створені цивільні і військові структури:Головний політичний комітет, Воєнний комітет з виконавчим органом 3-х(в США), Верховне командування(у Франції) Створені Комітет воєнного фінансування і економіки, Комітет оборони, який прийняв першу Стратегічну концепцію; 1950 – Рада заступників в Лондоні-майбутній ПАР(щорічні засідання).1951-створення Тимчасових комітетів Ради щодо оборонного навантаженні (Комітети трьох), 1952 ПАР(Посли)Генсек до 1966 (Париж- Брюссель) Комітет 3-х- про невійськове співробітництво(1956)

  • «Майбутні цілі Альянсу» (доклад Армеля (СтрІмання, Оборона. Розрядка(1967)





складений в дусі Хартії і відповідності до Статуту ООН(51 статті) – легітимність організації

  • складений в дусі Хартії і відповідності до Статуту ООН(51 статті) – легітимність організації

  • містить зобов'язання:

  • а) країн-членів стосовно одна до одної

  • б) стосовно до Організації

  • Вирішувати всі міжнародні спори (як можливі учасники) мирними засобами (Ст. 1)

  • Сприяти розвитку мирних і дружніх міжнародних відносин, усувати економічні протиріччя і сприяти такому співробітництву (Ст.2)

  • Розвивати оборонні можливості як індивідуальні, так і колективні(Ст.3)

  • Проводити консультації в разі загрози територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці одній з сторін (Ст.4)

  • Напад на одну або декількох з країн-членів є нападом на них в цілому. Кожна з них окаже їм допомогу, шляхом здійснення такої дії, яку визнає необхідною, в тому числі, використання військової сили з метою відновлення безпеки. (Ст.5)

  • Створення єдиного керівного органу – Північноатлантичної ради (ПАР)

  • Сторони за спільної згоди можуть запросити любу іншу європейську країну за певних умов приєднатися до Договору(ст.10)

  • Можливість перегляду та виходу з Договору (ст.12,13)









  • Штаб-квартира НАТО (1951-1955 рр. - Париж; з 1951- Брюссель) нараховує 3150 співробітників: 1400 члени делегацій; 1350 – Міжнародний секретаріат; 350 - Міжнародний військовий штаб.

  • Постійні Представники країн-членів

  • Міжнародний секретаріат: реорганізований у 2003 (після Празького саміту), включає 6 відділів, які очолюють помічники Генсека:політики та безпеки; оперативний;воєнної політики та планування; громадської дипломатії; інвестицій в оборону; адміністративного менеджменту та Службу безпеки.

  • Комітети, комісії , ради створені відповідно рішень ПАР НАТО з іншими державами



Особливості:

  • Особливості:

  • НАТО не має власних збройних сил та баз. Більшість сил, що надані в розпорядження Альянсу, залишаються під національним командуванням

  • Винятком з цього є:

  • а) інтегровані елементи військових штабів;

  • б) структури ППО;

  • в) деякі складові системи зв'язку;

  • г) військово-морські сили постійного базування



Загальне керівництво військовою структурою здійснює

  • Загальне керівництво військовою структурою здійснює

  • Військовий комітет – вищий військовий орган Альянсу.



1. Причини: а) зміна ситуації в світі, б) необхідність збереження оборонних можливостей

  • 1. Причини: а) зміна ситуації в світі, б) необхідність збереження оборонних можливостей

  • 2. Нові загрози і фактори нестабільності (безпека в глобальному контексті)

  • 3. Посилення обороноспроможності, адаптація і модернізація військових структур.

  • (Лондонська декларація 16-ти – липень 1990 р.)



Скорочення збройних сил країн-членів НАТО

  • Скорочення збройних сил країн-членів НАТО

  • Реорганізація командної структури (65-20-8-4?)

  • Співпраця НАТО та ЄС в галузі безпеки

  • Партнерство заради безпеки (РЄАП: 26+20, ПЗМ, Середземноморський діалог: 26+7)

  • Особливе партнерство з Росією та Україною

  • Зміщення акцентів діяльності з військових на політичні

  • Допомога країнам потенційним членам в підготовці до вступу до організації (політика відкритих дверей)

  • Розширення цивільного виміру діяльності:

    • у сфері планування та реагування на надзвичайні ситуації
    • наукова програма «Безпека через науку»
    • цільові та трастові фонди ПЗМ




Мета НАТО – захищати свободу та безпеку всіх членів Альянсу

  • Мета НАТО – захищати свободу та безпеку всіх членів Альянсу

  • Підхід до безпеки у ХХІ ст.

  • Альянс прагне зберегти мир і зміцнити безпеку та стабільність євроатлантичного регіону. Для цього необхідно:

  • а) діяти як організація, що забезпечує стабільність у євроатлантичній зоні;

  • б) слугувати форумом для проведення консультацій у галузі безпеки;

  • в) забезпечувати стримування і оборону проти будь-якої агресії, спрямованої проти будь-якого члена НАТО;

  • г) робити внесок в ефективне запобігання конфліктам і брати активну участь у врегулюванні кризових ситуацій

  • д) розвивати партнерство, співпрацю і діалог з іншими країнами євроатлантичної зони



НОВА СТРАТЕГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ НАТО, ЛІСАБОН -2010

  • НОВА СТРАТЕГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ НАТО, ЛІСАБОН -2010

  • Альянс має та буде ефективно, при неухильному дотриманні міжнародного права, продовжувати виконувати три головні завдання:

  • а) колективна безпека (оборона)- згідно з 5 статтею Вашингтонського договору захищати від будь-якої загрози агресії і нових викликів фундаментальній безпеці окремих членів, або Альянсу в цілому.

  • б) кризовий менеджмент – залучення відповідних політичних і

  • економічних інструментів для врегулювання криз, які впливають на безпеку і що безпосередньо торкається нашої теми:

  • в)кооперативна безпека – залучення до зміцнення міжнародної безпеки шляхом партнерства з відповідними країнами і іншими міжнародними організаціями, у забезпечення контролю над озброєннями, поширенням ЗМЗ і тримаючи двері до членства відкритими.



Політичні цілі

  • Політичні цілі

  • Військова стратегія/доктрина

  • Геополітичний простір

  • Членство

  • Стосунки з іншими структурами в галузі безпеки

  • Стосунки з державами, які не входять до складу НАТО

  • Внутрішні принципи

  • „Висновки з нових реалій”

  • Військові інфраструктури



  • На досягнення цієї мети були спрямовані три ключові ініціативи, проголошені на Празькому саміті у листопаді 2002 р.:

  • створення Сил реагування НАТО (СРН);

  • реформа військово-командної структури;

  • вдосконалення своєї спроможності виконувати нові місії



Від усвідомлення загрози – до структур з чітко визначеними можливостями

  • Від усвідомлення загрози – до структур з чітко визначеними можливостями

  • Від політики утримання від воєнних дій – до політики стабільності

  • Від захисту території Альянсу – до переорієнтації сил на досягнення стабільності та захист прав людини

  • Від масштабних структур – до легких/мобільних сил

  • Від „атлантицизму” – до глобальних турбот

  • Від акценту на збройні сили – до комплексному підходу, орієнтованого на результат



  • ВСІ РІШЕННЯ НАТО, НЕЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ТА МАШТАБУ ПРИЙМАЮТЬСЯ СПІЛЬНО І ВИКЛЮЧНО НА ОСНОВІ КОНСЕНСУСУ І ЗАГАЛЬНІЙ ЗГОДИ, -КОЛЕКТИВНОЇ ВОЛІ СУВЕРЕННИХ ДЕРЖАВ,- ЦІЙ ПРИНЦИП ДІЄ НА УСІХ РІВНЯХ ОРГАНІЗАЦІЇ.

  • ОСНОВНІ ІНСТИТУТИ ПОЛІТИКИ І ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ НАТО: ПІВНІЧНОАТЛАНТИЧНА РАДА(ПАР), КОМІТЕТ ОБОРОННОГО ПЛАНУВАННЯ(до 2010), ГРУПА ЯДЕРНОГО ПЛАНУВАННЯ–МАЮТЬ ОДНАКОВИЙ СТАТУС І КОЖЕН ВІДІГРАЄ ВАЖЛИВУ РОЛЬ.

  • ПРИНЦИП КОНСЕНСУСА ПЕРЕДБАЧАЄ ВИСОКУ ІНФОРМОВАНІСТЬ ВСІХ УРЯДІВ КРАЇН –ЧЛЕНІВ ЩОДО ПІДГРУНТЯ ПОЗИЦІЇ КОЖНОГО І ПРОВЕДЕННЯ З ЦІЄЮ МЕТОЮ:

  • ПРОВОДЯТЬСЯ СИСТЕМАТИЧНІ ПОЛІТИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ (ЯК І З ІНШИХ ПИТАНЬ), ЯКІ ВІДБУВАЮТЬСЯ БЕЗПЕРЕРВНО І ТОМУ У НАЙКОРОТШІ СТРОКИ , ДОТИ ПОКИ, РІШЕННЯ НЕ ПРИЙНЯТЕ І ПОСТІЙНО ВДОСКОНАЛЮЮТЬСЯ З УРАХУВАННЯМ НОВИХ ОБСТАВИН ЯК НА ТЕРИТОРІЇ ТАК І ЗА ЇЇ МЕЖАМИ.



ФОРУМИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙ:1.ПАР(ЄДИНИЙ ВИЗНАЧЕНИЙ В ДОГОВОРІ І СТВОРЮЄПІДПОРЯДКОВАНІ ОРГАНИ) МАЄ 3 РІВНІ – а)ЗАСІДАННЯ ПОСТОЯННИХ ПРЕДСТАВНИКІВ КРАЇН-ЧЛЕНІВ (ЩОТИЖДЕНЬ ТА ЗАНЕОБХІДНІСТЮ, б) МІНІСТРІВ ЗС І ОБОРОНИ - 2 РАЗА НА РІК( ІВГ), в)САМІТИ З 1957- ЧЕРЕЗ 2 РОКИ, (ВИДІГРАЄ ЧИЛЬНУ РОЛЬ І ГОЛОВУЄ ГЕНСЕК) ГОТУЄ ПАР: Політичний комітет на вищому і інших рівнях, (ПКВУ РОШИРЕНІ), ГРУПА З ПИТАНЬ КООРДІНАЦІЇ ПОЛІТИКИ, РЕГІОНАЛЬНІ ЕКСПЕРТНІ ГРУПИ, КОНСУЛЬТАТІВНА ГРУПА З ПИТАНЬ ПОЛІТИКИ В АТЛАНТИЧНОМУ РЕГІОНІ, СПЕЦІАЛЬНІ РОБОЧИ ГРУПИ З ПОЛІТИЧНИХ ПИТАНЬ, ІНШІ.

  • ФОРУМИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙ:1.ПАР(ЄДИНИЙ ВИЗНАЧЕНИЙ В ДОГОВОРІ І СТВОРЮЄПІДПОРЯДКОВАНІ ОРГАНИ) МАЄ 3 РІВНІ – а)ЗАСІДАННЯ ПОСТОЯННИХ ПРЕДСТАВНИКІВ КРАЇН-ЧЛЕНІВ (ЩОТИЖДЕНЬ ТА ЗАНЕОБХІДНІСТЮ, б) МІНІСТРІВ ЗС І ОБОРОНИ - 2 РАЗА НА РІК( ІВГ), в)САМІТИ З 1957- ЧЕРЕЗ 2 РОКИ, (ВИДІГРАЄ ЧИЛЬНУ РОЛЬ І ГОЛОВУЄ ГЕНСЕК) ГОТУЄ ПАР: Політичний комітет на вищому і інших рівнях, (ПКВУ РОШИРЕНІ), ГРУПА З ПИТАНЬ КООРДІНАЦІЇ ПОЛІТИКИ, РЕГІОНАЛЬНІ ЕКСПЕРТНІ ГРУПИ, КОНСУЛЬТАТІВНА ГРУПА З ПИТАНЬ ПОЛІТИКИ В АТЛАНТИЧНОМУ РЕГІОНІ, СПЕЦІАЛЬНІ РОБОЧИ ГРУПИ З ПОЛІТИЧНИХ ПИТАНЬ, ІНШІ.

  • ПІДГОТОВКА,КОНСУЛЬТАЦІЇ, УЗГОДЖЕННЯ:

  • Якщо вирішують ресурсні питання-готує Головна рада по ресурсах,комітет по цивільному та військовому бюджетах..

  • 2.Комітет оборонного планування – засідання представників що тиждень(міністрів -2 раза на рік, готує Воєнний комітет, Комітет з аналізу питань оборони.

  • 3.Група ядерного планування (ГЯП)– готує Штабна група і Група високого рівня-головний дорадчий орган.

  • ПРИ ПРОВЕДЕННІ КОНСУЛЬТАЦІЙ СПИРАЮТЬСЯ НА МІЖНАРОДНИЙ СЕКРЕТАРІАТ І МІЖНАРОДНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ШТАБ



ФОРМАТ ПІДГОТОВКИ : ОБМІН ДУМКАМИ, ДІСКУСІЇ, ПОВІДОМЛЕННЯ УРЯДІВ, ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУЧАСНІ І МАЙБУТНІ ДІЇ,

  • ФОРМАТ ПІДГОТОВКИ : ОБМІН ДУМКАМИ, ДІСКУСІЇ, ПОВІДОМЛЕННЯ УРЯДІВ, ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУЧАСНІ І МАЙБУТНІ ДІЇ,

  • РЕГУЛЯРНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ВІДБУВАЮТЬСЯ ТАКОЖ З КРАЇНАМИ ПАРТНЕРАМИ УК РАМКАХ РАДИ ЄВРОАТЛАНТИЧНОГО ПАРТНЕРСТВА(РЕАП), РРН,КУН, СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКУ ГРУПУ,ПЗМ СПІВПРАЦІ НА ТІ Ж САМІХ ПРИНЦИПАХ

  • ПРОЦЕДУРА УМОВЧАННЯ (ЗА ЗАМОВЧАННЯМ) ТРИВАЛІСТЬ ЯКОЇ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ РАДОЮ І Є ПОРУШЕНОЮ, ЯКЩО КРАЇНА-ЧЛЕН ПИСЬМОВО ПОВІДОМЛЯЄ Генсека ПРО ВІДСУТНІСТЬ КОНСЕНСУСУ. ТОБТО, ЯКЩО НІХТО НЕ ВИСЛОВЛЮЄ НЕЗГОДИ.

  • ЦЕ НАЙБІЛЬШ ЛІБЕРАЛЬНА ПРОЦЕДУРА -ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ - ГОЛОСУВАНЬ НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ, ЩО І ВІДРІЗНЯЄ ВІД ПРИНЦИПУ ОДНОСТАЙНОСТІ (ОДНОГОЛОСНОСТІ), КОЛИ ВСІ «ЗА». У ЦІЙ РІЗНИЦІ МІЖ «НЕ ЗАПЕРЕЧУВАТИ» ТА «ПІДТРИМУВАТИ» –ОДИН З СЕКРЕТТІВ ВИТРИВАЛОСТІ І ДІЄВОСТІ ЦІЄЇ СИСТЕМИ.

  • Усі ЧЛЕНИ є повноправні учасники процесу політичного співробітництва в межах Альянсу і однаково виконувати умови Договору.

  • Розбіжності мають бути усунути спільно, щоб виконувати їх у повному обсязі.



ВОДНОЧАС ПРОЦЕС РОЗВИТКУ СИТУЦІЇ І УМОВ ДАЄ ЗМОГУ ПРОЯВЛЯТИ ГНУЧКІСТЬ І ВРАХУВАТИ ВІДМІННОСТІ:

  • ВОДНОЧАС ПРОЦЕС РОЗВИТКУ СИТУЦІЇ І УМОВ ДАЄ ЗМОГУ ПРОЯВЛЯТИ ГНУЧКІСТЬ І ВРАХУВАТИ ВІДМІННОСТІ:

  • ІСЛАНДІЯ яка не має збройних сил може надсилати цівільного представника, якщо бажає.

  • Франція(19667- 2009),Іспанія(1986-1997)..були повноправними учасниками політичних структур після виходу з військових та обговорення Стратегічних концепцій НАТО.

  • Геграфічні, часові, військові, політичні , правові обмеження і відмінності:

  • США, Канада (часові); Норвегія. Данія(правові щодо розміщення ядерної

  • зброї і військ в мирний час); Туреччина(2008-релегійно-політичний),

  • Регіональні обмеження щодо залучення збройних сил окремих держав.

  • ЗВОРОТНЯ СТОРОНА Є РІЗИК ДЛЯ КРАЇНИ. ЯКА НЕЗГОДНА З ДОМІНУЮЧУЮ ПОЗИЦІЄЮ(ГРЕЦІЯ В 1999)

  • Є МОЖЛИВІСТЬ ПРИЙНЯТИ РІШЕННЯ В ІНШОМУ КЕРІВНОМУ ОРГАНІ НАТО(- КОМІТЕТІ ОБОРОННОГО ПЛАНУВАННЯ .У2003 ОПЕРАЦІЯ США(ТУРЕЧЧИНИ) ПРОТИ ІРАКУ -НЕЗГОДНІ ПОЧАТИ ПІДГОТОВКУ ДО УЧАСТІ ДО ВИСНОВКІВ ІНСПЕКТОРІВ БУЛИ ФРАНЦІЯ(НЕ БУЛА ЧЛЕНОМ), БЕЛЬГІЯ, НІМЕЧЧИНА (ПРИХОВАНО НЕГАТИВНЕ СТАВЛЕННЯ).

  • БЛОКУВАННЯ ТУРЕЧЧИНОЮ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ СТОСУНКІВ НАТО-ЄС У 2002-2003,

  • ДОПУСКУ ДО ТАЄМНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НАТО КИПРА І МАЛЬТИ.

  • ТОБТО, КОНСЕНСУС СТВОРЮЄ ПРИБЛИЗНО РІВНІМОЖЛИВОСТІ ВПЛИВУ ОДИН НА ОДНОГО І МАКСИМАЛЬНО РЕАЛІЗУЄ ПРИНЦИП СУВЕРЕННОЇ РІВНОСТІ.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка