Виконав: Любоємський Сергій Степанович вчитель історії і правознавства



Дата конвертації17.06.2016
Розмір445 b.


Лисянський відділ освіти "Архітектурний стиль церков Київської Русі" (Давньоруський храм. Стиль і символіка)


План

  • Вступ

  • Будова храмів

  • Перші кам’яні храми Русі

  • Зміни кінця XI ст.

  • Література



Вступ

  • Храми часів Київської Русі є одними з найвизначніших пам'яток світової культури.

  • Вони стали символом поєднання двох архітектурних шкіл – візантійської та руської. Більшість храмів Русі збудовані вітчизняними майстрами на основі візантійської системи храмобудування. Зовнішнє і внутрішнє оздоблення церков відбувалося з використанням руських місцевих мистецьких традицій.



Будова храмів

  • Церкви Київської Русі будувалися за хрестово-купольною системою. В основі фундаменту храму лежали нефи.

  • Нефна конструкція церкви виходить з ідеї храму як корабля, орієнтованого на схід напівкруглою передньою частиною (абсидою). Куполи храму, увінчані хрестами, символізували вітрила “божого корабля”.



Нефи

  • Неф – витягнуте в довжину внутрішнє приміщення, або частина приміщення, периметр якого утворено рядом колон та стовпів.

  • Давньоруські храми мали в більшості 1 або 3 нефи (на малюнку).



Хрест



Купол

  • Головним структурним елементом культової споруди був його центральний купол, що розташовувався на восьмикутному або циліндричному барабані над вівтарем у центральній чи східній частині храму.

  • Зсередини у куполі малювався образ Христа-Пантократора, тобто Вседержителя.



Перші кам’яні храми Русі

  • Перші руські християнські храми були дерев’яними, а тому не збереглися.

  • З прийняттям у 980 році християнства у Київській державі розгортається будівництво кам’яних церков. Через відсутність власних майстрів залучаються греки. Тому перші руські храми мали яскраво виражені ознаки візантійського типу храму. Ці ознаки поєднувалися з місцевими архітектурними традиціями дерев’яного храмового будівництва.



Десятинна церква

  • Перша кам’яна церква Русі. Збудована в часи Володимира Великого на Старокиївській горі у Х ст. грецькими майстрами. Класичний хрестово-купольний храм візантійського типу з трьома нефами. Місцеві традиції прослідковуються слабко.



Софія Київська

  • Найбільший храм Київської Русі. Збудований за князя Ярослава Мудрого у середині ХІ ст. руськими зодчими з широким використанням вітчизняних мистецьких традицій. Грандіозна споруда хрестово-купольної будови, яка мала 5 нефів і 13 куполів. З трьох боків оточений відкритими галереями. Куполи храму утворюють своєрідний шатер, що піднімається знизу вгору до велетенського центрального куполу.



Зміни кінця ХІ ст.

  • З кінця ХІ ст. починається відхід від грандіозних форм у побудові церков. Основним типом стає кубічний шести-, а згодом чотирьохстовпний однокупольний храм.

  • Формуються регіональні архітектурні школи.



Київська школа

  • Церква Успіння Богородиці на Подолі (ХІІ ст.).

  • Класична шестистовпна кубічна споруда.



Чернігівська школа

  • П’ятницька церква в Чернігові (кінець ХІІ ст.).

  • Тут окрім візантійського, який ще домінує, прослідковується також романський вплив із Західної Європи.



Література

  • Губарев В. К. Історія України: Довідник школяра і студента. – Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2004. – 624 с.

  • Історія світової та української культури: Підр. для вищих закл. освіти / В. А. Греченко, І. В. Чорний, В. А. Кушнерук, В. А. Режко. – К.: Літера ЛТД, 2006. – 480 с.

  • Свідерський Ю. Ю., Ладиченко Т. В., Романишин Н. Ю. Історія України: Підруч. для 7 кл. – К.: Грамота, 2007. – 272 с.: іл.

  • Смолій В. А., Степанков В. С. Історія України: Підруч. для 7 кл. – К.: Генеза, 2007. – 224 с.: іл.

  • Українська культура: лекції за редакцією Дмитра Антоновича / Упоряд. С. В. Ульяновська. – К.: Либідь, 1993. – 592 с.; іл.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка