Використання обмежується лише випадками імунодефіцитів у хворих, тобто наявністю стійкої імунної недостатності



Дата конвертації29.12.2016
Розмір445 b.



Це такі лікарські препарати, синтетичного або природного походження, які можуть змінювати силу, характер чи спрямованість імунної відповіді, впливаючи на клітинні або гуморальні фактори імунної системи.

  • Це такі лікарські препарати, синтетичного або природного походження, які можуть змінювати силу, характер чи спрямованість імунної відповіді, впливаючи на клітинні або гуморальні фактори імунної системи.

  • Імунотропний ефект препарату залежить від початкового стану імунної системи, індивідуальних конституційних особливостей пацієнта, схеми призначення засобу



використання обмежується лише випадками імунодефіцитів у хворих, тобто наявністю стійкої імунної недостатності;

  • використання обмежується лише випадками імунодефіцитів у хворих, тобто наявністю стійкої імунної недостатності;

  • неприпустимо застосовувати препарати без клініко-лабораторного підтвердження дисфункції роботи імунної системи, оцінки форми розладів;

  • при виборі препарату і схеми лікування бажано брати до уваги не лише вік і стать хворого, але й індивідуальні конституційні особливості;

  • як правило імунотропні препарати призначаються у комплексі із загальноприйнятою етіотропною чи патогенетичною терапією, тоді як при імунопрофілактиці вони часто застосовуються самостійно;



для прогнозування сумарного ефекту необхідно враховувати можливий імунотропний вплив інших медикаментів, що призначаються одночасно;

  • для прогнозування сумарного ефекту необхідно враховувати можливий імунотропний вплив інших медикаментів, що призначаються одночасно;

  • застосування комбінованої імунотерапії доцільне тільки при неможливості досягнення бажаного ефекту за допомогою одного медикаменту, при цьому призначені препарати повинні бути представниками різних груп(глюкокортикостероїд і цитостатик, ентеросорбент і бактерійні продукти).



ІМУНОСТИМУЛЯТОРИ

  • ІМУНОСТИМУЛЯТОРИ

  • А. Специфічні I.Активні: 1) вакцини (живі, вбиті, рекомбінантні) 2) анатоксини.

  • II. Пасивні: 1) сироватки 2) імуноглобуліни 3) моноклонові антитіла.

  • Б. Неспецифічні I. З переважним впливом на клітинну ланку: препарати селезінки, тимоміметики, левамізол. II. З переважним впливом на гуморальну ланку: препарати кісткового мозку, мікробного та грибкового походження. III. З переважним впливом на синтез інтерферону: нуклеїнові кислоти, НПЗЗ. IV. З комплексним впливом на імунну систему: ізопринозин, рекомбінантні лімфокіни.

  • ІМУНОДЕПРЕСАНТИ

  • А. “Великі” імунодепресанти: 1) цитостатики ( антиметаболіти -антагоністи пурину і фолієвої кислоти; алкілюючі засоби; антибіотики; алкалоїди)



2) Антилімфоцитарна сироватка і глобулін; 3) моноклонові антитіла;4) високоселективні цитостатики – циклоспорин А, такролімус, гусперимус.

  • 2) Антилімфоцитарна сироватка і глобулін; 3) моноклонові антитіла;4) високоселективні цитостатики – циклоспорин А, такролімус, гусперимус.

  • II.Глюкокртикостероїди.

  • III. “Малі” імунодепресанти: 1) похідні 4- амінохінолінів – делагіл, плаквеніл;

  • 2) Пеніциламін і препарати золота; 3) гепарини та інгібітори ферментів; 4) колхіцин; НПЗЗ у великих дозах.



ІМУНОМОДУЛЯТОРИ

  • – лікарські препарати, що відновлюють у терапевтичних дозах функцію імунної системи (ефективний імунний захист)



мікробні,

  • мікробні,

  • тимічні,

  • Кістково-мозкові,

  • цитокіни,

  • інтерферони та індуктори

  • нуклеінові кислоти

  • хімічно чисті



Перший препарат - вакцина БЦЖ,

  • Перший препарат - вакцина БЦЖ,

  • Перше поколыння - пірогенал и продигіозан - полісахариди бактеріального походження - пірогенність - використовуються рідко.

  • Друге поколение - лізати (Бронхо-мунал, ІPC-19, Імудон, Бронхо-Ваксом) і рибосоми (Рибомуніл) бактерій, збудників респіраторних інфекцій Klebsiella pneumoniae, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Haemophilus influezae та ін. – подвійне призначення - специфічне (вакцинуюче) и неспецифичне (імуностимулююче).

  • третє поколінняЛікопід, - складається з природнього дисахариду – глюкозамінілмурамілу та приєднаного до нього синтетичного дипептиду – L-аланіл-D-ізоглутаміну.



Головною мішенню для імуномодуляторів мікробного походження є фагоцитарні клітини.

  • Головною мішенню для імуномодуляторів мікробного походження є фагоцитарні клітини.

  • Посилюються функціональні властивості фагоцитів (фагоцитоз та внутрішньоклітинний кіллінг захоплених МО),

  • зростає продукція прозапальних цитокінів, необхідних для ініциювання гуморального і клітинного імунітету.

  • збільшується продукція антитіл,

  • Активується утворення антигенспецифічних Т-хелперів и Т-кілерів.



синтетичний аналог мембранних

  • синтетичний аналог мембранних

  • фракцій практично всіх бактерій

  • ІРС19 –

  • суміш лізатів 19 штамів бактерій.

  • Склад оновлюється регулярно впродовж 3-5 років

  • Підвищує рівень секреторного імуноглобуліну А, фагоцитоз, посилює вироблення лізоциму, інтерферону. Дозволений у дітей з 3-міс.

  • У гострій стадії захворювання використовується - 5 разів на день до зникнення симптомів. Потім можна перейти на підтримуюючу дозу.



Бронхо-мунал

  • Одна капсула містить 7мг ліофілізованого лізату бактерій, що часто викликають інфекції дихальних шляхів.

  • Покази: інфекції дихальних шляхів (1 капс. 10 або 30 діб підряд), профілактика рецидивуючих інфекцій – хронічний бронхіт, тонзиліт, фарингіт, ларингіт, риніт, синусит, отит (1 капс. в день на протязі 10 днів місяця – 3 місяці, щоб зберігались 20-денні інтервали між курсами лікування)



Імудон

  • Імудон

  • містить 13 штамів бактерій.

  • До складу цього препарату входить лактобактерії, Enterococcus fekalis, Enterococcus sangvinis, золотисті стафілококи, Klebsiella pneumonie, коринебактерії дифтерії, Candida albikans.

  • підвищує рівень імуноглобуліну А, фагоцитоз а також підсилює вироблення лізоциму. Лікування по 6 табл. в день і з метою профілактики.



  • На час вироблення секреторних антитіл витрачається від 10 до 20 днів. Тому від початку застосування топічного бактерііального лізату максимальне зростання фракції секреторних антитіл, комплементу, лізоциму наступає на 10 добу і буде продовжуватися ще на протязі 3 місяців.



Перше покоління - Тактивін - комплекс пептидів, екстрагованих з тимусу великої рогатої худоби. Комплекс тимічних пептидів - Тималін, Тимактид та ін.,

  • Перше покоління - Тактивін - комплекс пептидів, екстрагованих з тимусу великої рогатої худоби. Комплекс тимічних пептидів - Тималін, Тимактид та ін.,

  • екстракти тимусу – Тимостимулін и Вілозен.    Клінічна ефективність висока, проте в них є один недолік: - нерозділена суміш біологічно активних пептидів, що достатньо важко піддаються стандартизації.

  •   2. Препарати II и III поколінь – синтетичні аналоги природніх гормонів тимусу або їх фрагментів, що володіють біологічною активністю. На основі одного з фрагментів, активного центра тимопоетину, був створений синтетичний гексапептид – Імунофан, тимоген.



створений в ЦНДІ епідеміології МОЗ РФ, синтетичне похідне тимопоетину

  • створений в ЦНДІ епідеміології МОЗ РФ, синтетичне похідне тимопоетину

  • (аргініл — α-аспартил — лізил — валіл — тирозил — аргінін), що володіють тимічною активністю.

  • стимулює вироблення ІЛ-2, регулює синтез ФНП, сприяє відновленню продукції тимуліну.

  • імуномодулююча дія (пряма та опосредкована) практично на всі імунокомпетентні клітини



Головною мішенню для ІМ тимічного походження є Т-лімфоцити

  • Головною мішенню для ІМ тимічного походження є Т-лімфоцити

  • При вихідному пониженому рівні – підвищують кількість Т-клітин та їх фукнціональну активність.

  • Фармакологічна дія синтетичного тимусного дипептиду Тимогену – підвищення рівня циклічних нуклеотидів за аналогією ефекту тимусного гормону тимопоетину, що призводить до стимуляції диференціювання та проліферації попередників клітин у зрілі лімфоцити, підвищує рівень імуноглобулину в слюні і в носовій порожнині.



Родоначальник - МІЄЛОПІД - комплекс біорегуляторних пептидних медіаторів – мієлопептидів (МП).

  • Родоначальник - МІЄЛОПІД - комплекс біорегуляторних пептидних медіаторів – мієлопептидів (МП).

  • Різні МП впливають на різні ланцюги імунної системи:

  • одні підвищують функціональну активність Т-хелперів;

  • інші пригнічують проліферацію злоякісних клітин і суттєво знижують здатність пухлинних клітин продукувати токсичні субстанції;

  • треті стимулюють фагоцитарну активність лейкоцитів.

  • Наприклад, препарат “Сераміл”, що володіє антибактеріальною дією, препарат “Бівален” – протипухлинним ефектом.



Фармакологічна дія Мієлопіду

  • Фармакологічна дія Мієлопіду

  • В організмі мішенню цього препарату вважаються В-лімфоцити.

  • При порушенні імуно- або гемопоезу введення Мієлопіду веде до посилення загальної мітотичної активності клітин кісткового мозку і скеровуванню їх диференціації в бік зрілих В-лімфоцитів

  • Підвищує синтез антитіл і функціональну активність макрофагів



ендогенні імунорегуляторні молекули - основа для створення ІМ препаратів

  • ендогенні імунорегуляторні молекули - основа для створення ІМ препаратів

  • Природніх - ЛЕЙКІНФЕРОН і СУПЕРЛІМФ

  • рекомбінантних імуномодулюючих препаратів– БЕТА-ЛЕЙКІН, РОНКОЛЕЙКІН і ЛЕЙКОМАКС (молграмостим).



Для цитокінових препаратів природнього походження, що містять достатньо великий набір цитокінів запалення і першої фази імунної відповіді, є характерною багатогранна дія на організм людини. Ці препарати діють на клітини, які беруть участь у запаленні, процесах регенерації та імунної відповіді

  • Для цитокінових препаратів природнього походження, що містять достатньо великий набір цитокінів запалення і першої фази імунної відповіді, є характерною багатогранна дія на організм людини. Ці препарати діють на клітини, які беруть участь у запаленні, процесах регенерації та імунної відповіді



Покази до застосування:

  • Покази до застосування:

  • гострий мієлобластний лейкоз

  • нейтропенія індукована хіміотерапією

  • трансплантація кісткового мозку

  • мобілізація клітин попередниць гемопоезу з периферичної крові

  • Важка хронічна нейтропенія



Викликає швидке, дозозалежне збільшення числа нейтрофілів у циркулюючій крові за рахунок:

  • Викликає швидке, дозозалежне збільшення числа нейтрофілів у циркулюючій крові за рахунок:

  • Вкорочення часу дозрівання нейтрофілів

  • Збільшення числа поділів клітин-попередниць гранулопоезу

  • Прискорення виходу нейтрофілів у периферичну кров

  • Посилює функції зрілих нейтрофілів:

  • хемотаксис і фагоцитоз

  • Проникнення у тканини



  • Низькомолекулярні

  • Високомолекулярні



Низькомолекулярні - ряд відомих лікарських засобів, які додатково володіють імунотропною активністю. Родоначальник - левамізол (Декаріс) фенілімідотіазол, протиглистний засіб – імуностимулюючі властивості.

  • Низькомолекулярні - ряд відомих лікарських засобів, які додатково володіють імунотропною активністю. Родоначальник - левамізол (Декаріс) фенілімідотіазол, протиглистний засіб – імуностимулюючі властивості.

  • Галавіт – похідне фталгідразиду – наявність не тільки імуномодулюючих, але й виражених протизапальних властивостей.

  • 3 синтетичних олігопептидів: Гепон, Глутоксим і Алоферон



діє на моноцитарно-макрофагальний ланцюг імунітету:

  • діє на моноцитарно-макрофагальний ланцюг імунітету:

  • Підвищує рівень імуноглобулінів класу G

  • Регулює проліферативну активність NК-клітин;

  • Стимулює синтез альфа- і гама-інтерферону;

  • Регулює проліферативну функцію Т-лімфоцитів;

  • Підвищує неспецифічний захист організму.

  • Регулює синтез цитокінів макрофагами (ІЛ-1, ІЛ-6, ФНП-альфа та ін.) та лімфоцитами (ІЛ-2);

  • Стимулює бактерицидну  активність  нейтрофілів крові, посилює фагоцитоз;

  • Регулює репарацію тканин, зменьшує утворення рубців при загоюванні;



Засіб місцевої дії - Гепон

  • Засіб місцевої дії - Гепон

  • підвищує функціональну активність фібробластів і епітеліоцитів, стійкість до інфікування і підвищує здатність епітеліальних покривів до регенерації

  • легко всмоктується через епітелій, ефективно впливаючи на місцевий захист проти бактерій, вірусів та грибів.

  • Гальмує реплікацію вірусу у інфікованих клітинах.

  • Ефективний і при гострих запальних процесах – запобігає переходу у хронічні

  • Примочки або інстиляції 0,04% розчином Гепону. Відразу після курсу терапії зникають ознаки запалення, спори і міцелій гриба зі слизової майже у всіх спостерігаємих пацієнтів зі збереженням ефекту і через місяць після лікування.



спрямований хімічний синтез - “ПОЛІОКСИДОНІЙ” - похідне поліегіленпіперазину з ММ біля 100 kD.

  • спрямований хімічний синтез - “ПОЛІОКСИДОНІЙ” - похідне поліегіленпіперазину з ММ біля 100 kD.

  • Спектр дії на організм:

  • імуномодулююча,

  • детоксикуюча,

  • антиоксидантна

  • мембрано-протекторна



Підвищення здатності нейтрофілів захоплювати і вбивати захоплений Staphylococcus aureus (як здорових донорів, так і хворих на хронічну гранулематозну хворобу);

  • Підвищення здатності нейтрофілів захоплювати і вбивати захоплений Staphylococcus aureus (як здорових донорів, так і хворих на хронічну гранулематозну хворобу);

  • Ефект на продукцію прозапальних цитокінів– зниженням підвищених та підвищенням знижених рівнів ІЛ-1, ІЛ-6, ФНП;

  • підсилення цитотоксичної активності NK-клітин, особливо при її вихідному пониженому рівні;

  • активація резидентних макрофагів РЕС, що призводить до швидкої елімінації із організму чужорідних часточок;

  • підвищення природньої резистентності організму до бактеріальних і вірусних інфекцій;

  • підсилення антитілоутворення до Т-залежних і Т-незалежних антигенів як тваринного, так і мікробного походження



головна фармакологічна властивість - противірусний ефект

  • головна фармакологічна властивість - противірусний ефект

  • проте інтерферони як складова частина загальної цитокінової сітки організму є іммунорегуляторними молекулами, які діють на всі клітини імунної системи





Інтерферон-а Інтерферон-γ Стимуляція

  • Вироблення прозапальних цитокінів ІЛ-1, ФНП та ін.

  • Експресії антигенів HLA I класу

  • Функцій МФ



при хронічній вірусній інфекції спостерігається глибоке пригнічення синтезу ІФН-α і γ

  • при хронічній вірусній інфекції спостерігається глибоке пригнічення синтезу ІФН-α і γ

  • у хворих з аутоімунними захворюваннями часто пригнічена продукція ІФН-α, а у онкологічних хворих — ІФН-γ



ІФН-α -в лікуванні хронічних лейкозів, мієломної хвороби, меланоми, раку нирки і сечового міхура та деяких інших онкологічних захворювань.

  • ІФН-α -в лікуванні хронічних лейкозів, мієломної хвороби, меланоми, раку нирки і сечового міхура та деяких інших онкологічних захворювань.

  • При хронічному мієлолейкозі і волосатоклітинному лейкозі —перша лінія терапії.

  • ІФН-α - базисна терапія хворих вірусними гепатитами В, С і D





лихоманка, головні болі, головокружіння, міалгії, артралгії, вегетативні розлади (зміни АТ, ЧСС і ін.), депресія, розлади апетиту, рідше — диспепсичні явища. Ці симптоми непостійні і частина з них може бути усунена призначенням НПЗЗ.

  • лихоманка, головні болі, головокружіння, міалгії, артралгії, вегетативні розлади (зміни АТ, ЧСС і ін.), депресія, розлади апетиту, рідше — диспепсичні явища. Ці симптоми непостійні і частина з них може бути усунена призначенням НПЗЗ.

  • Пригнічення кровотворення (тромбоцитопенія, нейтропенія), шкірні реакції (свербіж, висипання різноманітного характеру), алопеція. При тривалому застосуванні ІФН, особливо у високих дозах, можливі порушення імунного статусу, фурункульоз, інші гнійничкові і вірусні ураження шкіри. Рідше виникають такі ускладнення, як аутоімунний тиреоїдит, гостра ниркова недостатність, вітіліго та ін.







продигіозан, полудан, арбідол,

  • продигіозан, полудан, арбідол,

  • глімурид





ефект зберігається на протязі 3-х діб,

  • ефект зберігається на протязі 3-х діб,

  • індукує високі титри гамма-ІФН в органах и тканинах (слизова тонкого кишечника, селезінка, печінка, легені),

  • Активізує стволові клітини кісткового мозку, стимулюючи утворення гранулоцитів, проходить через ГЕБ.

  • активує Т-лімфоцити та NK-клітини, нормалізує баланс між субпопуляціями Т-хелперів і Т-супресорів.

  • Ефективний у відношенні вірусів кліщового енцефаліту, грипу, гепатиту, герпесу, цитомегаловирусу, ВІЛ, вирусу папиломи і ін.

  • Володіє прямою противірусною дією, пригнічуючи репродукцію вірусу на ранніх термінах (1-5 доба), знижуючи інфекційність вірусного потомства - утворення дефектних вірусних часточок. Підвищує неспецифічну резистентність організму по відношенню до вірусних і бактеріальних інфекцій.



Інтерфероновмісні препарати, але не інтерфероногени, як системні засоби здійснюють лікувальний, в тому числі імуномодулюючий ефект при вірусній, наприклад, герпетичній етіології запальних процесів урогенітальної сфери.

  • Інтерфероновмісні препарати, але не інтерфероногени, як системні засоби здійснюють лікувальний, в тому числі імуномодулюючий ефект при вірусній, наприклад, герпетичній етіології запальних процесів урогенітальної сфери.



1. Фаза гіпореактивності (після повторного введення препарату)-тривала і глибока фаза гіпореактивності клітин-продуцентів ІФН.

  • 1. Фаза гіпореактивності (після повторного введення препарату)-тривала і глибока фаза гіпореактивності клітин-продуцентів ІФН.

  • (для зменшення тривалості фази гіпореактивності - тимічні гормони)

  • 2. Відсутність відповіді на той чи інший індуктор (при першому введенні)— часта ситуація при лікуванні хворих з ІФН-дефіцитним синдромом

  • (чергування прийому двох різних індукторів ІФН або індуктора і екзогенного ІФН).











   вторинні імунодефіцити

  •    вторинні імунодефіцити

  • (часті рецидивуючі, інф-запальні захворювання всіх локалізацій і будь-якої етіології, що важко піддаються лікуванню).

  • Основа хронічного інф-запального процесу – зміни в імунній системі, які є однією з причин персистенції цього процесу.



ІМ призначають у комплексній терапії одночасно з антибіотиками, протигрибковими, протипротозойними або противірусними засобами.

  • ІМ призначають у комплексній терапії одночасно з антибіотиками, протигрибковими, протипротозойними або противірусними засобами.

  • Доцільно як можна раніше, з першого дня застосування хіміотерапевтичного етіотропного засобу, призначати ІМ.

  • ІМ, що діють на фагоцитарну ланку імунітету, можна призначати хворим на грунті клінічної картини.



При проведенні імунореабілітаційних заходів, зокрема при неповному видужанні після перенесеного гострого інфекційного захворювання, імуномодулятори можна застосовувати у вигляді монотерапії.

  • При проведенні імунореабілітаційних заходів, зокрема при неповному видужанні після перенесеного гострого інфекційного захворювання, імуномодулятори можна застосовувати у вигляді монотерапії.

  • Зниження будь-якого параметру імунітету, виявлене при імунодіагностичному дослідженні у практично здорової людини, не обов’язково є підгрунтям для призначення йому імуномодулюючої терапії.



Вираженою імунодепресивною активністю відрізняються цитостатичні речовини - протипухлинні засоби (циклофосфан, хлорбутин, тіофосфамід, проспідин); до них також належать антиметаболіти (6-меркаптопурин, 5-фторурацил) і деякі антибіотики (актиноміцин). Препарати цих груп застосовуються в даний час як імунодепресанти.

  • Вираженою імунодепресивною активністю відрізняються цитостатичні речовини - протипухлинні засоби (циклофосфан, хлорбутин, тіофосфамід, проспідин); до них також належать антиметаболіти (6-меркаптопурин, 5-фторурацил) і деякі антибіотики (актиноміцин). Препарати цих груп застосовуються в даний час як імунодепресанти.

  • Спеціальним імунодепресивним препаратом є азатіоприм, який за будовою і дією є близьким до цитостатичного препарату 6-меркаптопурину.



Імунодепресивні препарати є ефективними для подолання тканинної несумісності і лікування аутоімунних захворювань.

  • Імунодепресивні препарати є ефективними для подолання тканинної несумісності і лікування аутоімунних захворювань.

  • Проте існуючі в даний час препарати не володіють достатньою вибірковістю дії, їх застосування супроводжується вираженими побічними ефектами:

  • Пригнічення кровотворення (лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, панцитопенія)

  • активація вторинної інфекції, розвиток септицемії, а при тривалому застосуванні - розвиток злоякісних новоутворів.

  • Можливе пригнічення продукції інтерферону.

  • Імунодепресанти повинні застосовуватися за суворими показами!



ВИСНОВОК

  • Отже, досягнення імунології та інших суміжних спеціальностей, розроблення нових імунотропних препаратів дозволяють лікареві надавати реальну й довготривалу допомогу пацієнтам із імунодефіцитними станами та хронічними бактеріально-вірусними інфекціями




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка