«Вислови власне судження» Здійснити міні-коментар міркувань М. Гоголя



Дата конвертації30.05.2016
Розмір445 b.









«Вислови власне судження» Здійснити міні-коментар міркувань М. Гоголя

  • - «Хто після моєї смерті виросте вище духом, аніж коли був при житті моєму, той покаже, що він справді любить мене та був моїм другом, і цим тільки зведе мені пам’ятника».

  • - «Заглиблюйся в самого себе й досліджуй душу свою, бо там закони усього й усьому. Знайди лише ключ до своєї власної душі, коли ж знайдеш, тоді тим самим ключем одімкнеш душі усіх».

  • -«Кожному тепер здається, що він міг би зробити багато добра на місці і посаді іншого, а тільки не можна зробити це на своїй. Це є корінь усякого зла».

  • - «Тяжко буде покараний той, хто дістав від Бога талант і закопав його в землю, а немає людини, яка б не дістала якогонебудь таланту».

  • - «Хто женеться за радістю, той раніше за всіх зловить нудьгу. Радість не дається нам дарма, вона дається нам у нагороду, вона входить до нас в душу тільки тоді, коли душа задоволена собою, коли вона сама почуває, що зробила добре і корисне — радість у праці».



- «Визволити людину від злиднів, голоду, холоду і смерті, звичайно, є добре діло, але визволити від хвороби, смерті її душу є далеко більше».

  • - «Визволити людину від злиднів, голоду, холоду і смерті, звичайно, є добре діло, але визволити від хвороби, смерті її душу є далеко більше».

  • - «Бог дав мені багату природу. Він також заклав мені в душу од народження мого декілька гарних сторін, але кращою з них, за яку не знаю, як дякувати йому, було бажання стати кращим».

  • - «Ми всі так давно й чудно створені, що не маємо самі в собі ніякої сили, але як тільки підемо на допомогу іншим, сила раптом у нас з’являється сама собою. Так велику увагу в нашому житті має слово «інший» і любов до іншого. Егоїстів не було б зовсім, коли б вони були розважливіші й зрозуміли, що стоять тільки на нижчому ступені свого егоїзму і що тільки з того часу, як людина перестане думати про себе, з того тільки часу вона починає думати справді про себе».



М. Гоголь намагався не просто захопитися екзотикою, посмішити, розчулити публіку чи настрашити розповідями про чортів, упирів, русалок, відьом, чаклунів.

  • М. Гоголь намагався не просто захопитися екзотикою, посмішити, розчулити публіку чи настрашити розповідями про чортів, упирів, русалок, відьом, чаклунів.

  • Микола Васильович поставив перед собою значно серйознішу мету, яку далеко не всі й не одразу зрозуміли,— художньо осягнути й відкрити читачам суть української національної душі, самої людської природи, корені добра і зла.

  • Через те у «Вечорах проти...» звичне переплітається із незвичним, дійсність — зі сновидіннями й міфами. Такі невидимі глибини людського й національного духу, напевно, інакше й не розкриєш.







- «Зирк, замість кішки, баба з обличчям зморщеним, як печене яблуко, вся зігнута в дугу, ніс з підборіддям, мов щипці, якими лущать горіхи». «Іскри посипалися у неї з рота, піна

  • - «Зирк, замість кішки, баба з обличчям зморщеним, як печене яблуко, вся зігнута в дугу, ніс з підборіддям, мов щипці, якими лущать горіхи». «Іскри посипалися у неї з рота, піна

  • з’явилася на губах».

  • - «Відьма тупнула ногою: синє полум’я вихопилося з землі; середина її вся освітилася і стала неначе з кришталю вимита і все, що було під землею, стало видно, як на долоні». «Відьма, вчепившись руками в обезглавлений труп, як вовк пила з нього кров...»

  • - «Простирало злетіло... Івасю! Закричала Пидорка і кинулася до нього, та привид увесь, з ніг до голови, вкрився кров’ю і освітив усю хату червоним світлом».

  • - «...Баран (смажений) підвів голову, блудячі очі його ожили і засвітилися… чорні щетинисті вуси значуще заморгали на присутніх».





Про що свідчить дата з 6 на 7 липня щороку? Хто такий Купала?

  • У народному побуті в цей день відзначають найпоширеніше свято українців, що має назви: Купайло, Купало, Купайлиця, Іванів день. Це свято пов’язане з постійною датою,

  • його відзначають у ніч з 23 на 24 червня за старим стилем або з 6 на 7 липня за новим. Це свято приурочене до надзвичайно важливої події: літнього сонцевороту, коли день починав зменшуватися, а ніч — збільшуватися.



Відносно того, хто ж такий Купайло, існує декілька припущень. Так, автор «Синопсису» 1674 року вважав, що у давнину це було свято Купала, бога земних плодів, врожаю, добробуту та води.

  • Відносно того, хто ж такий Купайло, існує декілька припущень. Так, автор «Синопсису» 1674 року вважав, що у давнину це було свято Купала, бога земних плодів, врожаю, добробуту та води.

  • Український історик Я. Боровський вважає, що Купала — істота не чоловічої, а жіночої статі. На його думку, ця богиня Купала, могутність якої поширювалася на все, що виростало на полі язичника-хлібороба.

  • Сучасні російські дослідники В. Іванов та В. Топоров уважають, що назва Купала походить від купати і кипіти — закипати, палко бажати будь-чого».

  • Вважалося, що саме з цього дня слід купатися, тому що Іоанн Хреститель повиганяв з води злих духів. Крім того, існувало вірування, що купатися на зорі цього дня корисно для здоров’я



Яка характерна риса притаманна цьому святу?

  • Характерна риса Купала — численні звичаї та перекази, пов’язані з рослинним світом. Так, існувало повір’я, що в ніч на Купала всі рослини та тварини одержують чародійну здатність розмовляти поміж собою, а дерева можуть навіть переходити з місця на місце.

  • Головним моментом свята було збирання цілющих трав та коріння, адже існувало давнє вірування, що всі чудодійні та цілющі трави розпускаються саме в ніч на Івана Купала, коли наступає літній сонцеворот і природа досягає свого найвищого розквіту.

  • Частину трав та квітів збирають удень, частину — вночі, а деякі — тільки до сходу сонця. Тільки вночі треба було зривати чарівну квітку папороті, яка стала центром уваги в іва-нівську ніч, адже саме з цією фантастичною квіткою скрізь були пов’язані перекази про скарби. Цю легенду художньо описав М. Гоголь у повісті «Вечір проти Івана Купала»



Яким чином відбувалося свято? Що є обов’язковим його атрибутом?

  • Починалося свято з того, що вранці напередодні Купала дівчата йшли за травами й квітами для вінків. Серед трав обов’язково повинен бути полин як засіб проти русалок та відьом.





Пізніше це стало ще й засобом ворожіння: розійдуться руки юнака та дівчини над багаттям — не бути їм разом. Купання також вважалося цілительним, купались рано-вранці, тому що, за повір’ям, у цей день вранці купається сонце. Важливою складовою частиною купальської обрядовості, пов’язаної з іншою творчою стихією — водою, були дівочі вінки. Розпитуючи воду про свою майбутню долю, вінки пускали по річці слідом за деревом. Загадували, звичайно, на женихів, на життя або смерть. У який бік пливе вінок — там і жених. Якщо вінок пливе рівно, спокійно,— сімейне життя дівчини буде благополучним. Якщо ж вінок перевертається або чіпляється за

  • Пізніше це стало ще й засобом ворожіння: розійдуться руки юнака та дівчини над багаттям — не бути їм разом. Купання також вважалося цілительним, купались рано-вранці, тому що, за повір’ям, у цей день вранці купається сонце. Важливою складовою частиною купальської обрядовості, пов’язаної з іншою творчою стихією — водою, були дівочі вінки. Розпитуючи воду про свою майбутню долю, вінки пускали по річці слідом за деревом. Загадували, звичайно, на женихів, на життя або смерть. У який бік пливе вінок — там і жених. Якщо вінок пливе рівно, спокійно,— сімейне життя дівчини буде благополучним. Якщо ж вінок перевертається або чіпляється за

  • будь-що, життя буде важким. Потанув вінок —

  • прикмета погана. А якщо він все-таки випливе,

  • та ще й проти течії — прикмета добра. Коли на

  • вінках горіли свічки — спостерігали за ними.

  • Поганою прикметою було, якщо свічка згасне,

  • той раніше помре.



Обов’язковою на Купала була також спільна вечеря, саме тут, під деревами. Спеціальної їжі у це свято не було, готували яєчню та млинці, вареники з товченим конопляним насінням та цибулею. Їжа була переважно пісною, оскільки Іванів день приходився на Петрів піст, який починався в день Усіх Святих та продовжувався декілька тижнів. Розговлялися лише у Петрів

  • Обов’язковою на Купала була також спільна вечеря, саме тут, під деревами. Спеціальної їжі у це свято не було, готували яєчню та млинці, вареники з товченим конопляним насінням та цибулею. Їжа була переважно пісною, оскільки Іванів день приходився на Петрів піст, який починався в день Усіх Святих та продовжувався декілька тижнів. Розговлялися лише у Петрів

  • день



Історія написання твору

  • 1830 року з’являється в журналі

  • «Отечественные записки»

  • повість «Басаврюк» (пізніше переназвана «Вечір проти Івана Купала»). Нею М. Гоголь започаткував двотомний цикл повістей та оповідань «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». Обидві книги викликали захоплення читачів, а критики одностайно визнали молодого Гоголя першорядним майстром слова. Переважно відзначили його талант гумориста, лірика у змалюванні природи й людських почутів, його глибоку обізнаність із українською міфологією.



Тема

  • розповідь про те, як Петрусь заради свого щасливого кохання вимушений був пов’язати власну долю з «нечистою силою»



Ідея

  • засудження жорстокості, підступності; жаги до збагачення (Басаврюк)



Основна думка

  • «сатана, що прибрав людської подоби для того, щоб відкопувати скарби, а через те, що скарби не даються нечистим рукам, так от він і приманює собі молодців»; людина — творець своєї долі, необхідно вміти особисто долати ті труднощі, у яких вона опиняється, а не звертатися по допомогу до диявола



Композиція

  • Експозиція: знайомство з Хомою Григоровичем, який полюбляв розповідати різноманітні бувальщини.

  • Зав’язка: звернення наймита Петруся до Басаврюка, аби той допоміг йому в одруженні на дочці багатого козака.

  • Розвиток дії: контактування героя з нечистою силою, обезголовлення Івася, нестерпне життя Петруся з Пидорою.

  • Кульмінація: з’явлення привида; зникнення Петруся, де він стояв — купа попелу.

  • Розв’язка: служба Пидори черницею в лаврі; «господарювання Басаврюка у шинку».



Проблематика твору

  • • казка і реалії життя;

  • • соціальна нерівність — перешкода до щасливого життя;

  • • злочин і кара;

  • • духовність і нечиста сила;

  • • людина і оточуючий світ





Цитатна характеристика

  • - «...Диявол у людській подобі... Гуляє, пиячить і враз пропаде, як у воду, і слуху немає. Там, зирк — знову мов з неба упав, вештається по вулицях у селі».

  • - «...Як вода... причепиться було до красних дівчат: надарує стрічок, сережок, намиста — дівати нікуди».

  • - «Басаврюк, так звали того бісівського чоловіка».

  • - «...Кожного візьме страх, як нахмуриться він було свої щетинисті брови і кине спідлоба такий погляд, що, здається, забіг би бог знає куди».

  • - «Басаврюк навіть у Великодню Неділю не буває в церкві».

  • - «Басаврюк! У! Яка пика! Волосся — щетина, очі — як у вола!»

  • - «На пні з’явився Басаврюк, що сидів увесь синій, як мрець».







Цитатна характеристика

  • - «…Наймит, якого люди звали Петром Безрідним; може, тому, що ніхто не пам’ятав його батька й матері. Церковний староста казав, що вони на другий же рік померли від чуми; та тітка мого діда... казала, що батько його й тепер на Запоріжжі, був у полоні в турків.., переодягшися євнухом, утік»

  • - «...Бідний Петрусь тільки й мав, що сіру свитку, у якій було більше дірок, ніж у якого жида в кишені золотих».

  • - Корж за поцілунок героя Пидорці: «Якщо ти мені коли-небудь опинишся у хаті, або хоч тільки під вікнами... то пропадуть чорні вуси, та й оселедець твій, от уже його два рази можна обмотати навколо вуха».

  • - Пидорка — Івасю про Петруся: «...любила б його карі очі, цілувала б його біле личко, та не велить доля моя».

  • - «А я думав, нещасний, іти в Крим та Туреччину, навоювати золота і з добром приїхати до тебе, моя красуня».

  • - «Дияволе! — закричав Петро.— Давай його, на все готовий!»

  • - «...Кури так не дожидають тієї години, коли молодиця винесе їм зерна, як ждав Петрусь вечора... З серцем, яке мало не вискакувало з грудей, зібрався він у дорогу...»



- «Очі його запалали... розум помутився... як божевільний, ухопився він за ніж, і безневинна кров бризнула йому межи очі».

  • - «Очі його запалали... розум помутився... як божевільний, ухопився він за ніж, і безневинна кров бризнула йому межи очі».

  • - «Прокинувшись на третій день, довго оглядав він кутки своєї хати; та даремно намагався що-небудь згадати: пам’ять його була, як кишеня старого скнари, у якого копійки не видуриш. ...Дивиться, два мішки з золотом. ...Та як здобув він його, цього ніяк не міг зрозуміти»

  • - Корж — про Петруся: «Сякий-такий Петрусь, немазаний! Та хіба я не любив його? Та чи не був він у мене, як син рідний?»

  • - «Він не міг навіть згадати обличчя Івася, так обморочило кляте чортовиння!»

  • - «Почали жити Пидорка з Петрусем, мов пан з панею. Всього доволі, усе сяє... Одначе ж добрі люди хитали злегка головами, дивлячись на життя їх. «Від чорта не буде добра».



- «...Не минуло й місяця, Петруся ніхто пізнати не міг. Чому, що з ним сталося, бог знає. Сидить на одному місті, і хоч би слово з ким. Усе думає і неначе хоче щось пригадати. Коли

  • - «...Не минуло й місяця, Петруся ніхто пізнати не міг. Чому, що з ним сталося, бог знає. Сидить на одному місті, і хоч би слово з ким. Усе думає і неначе хоче щось пригадати. Коли

  • Пидорці пощастить змусити поговорити про що-небудь, неначе й забудеться, і почне розмову, і розвеселиться навіть, та ненароком гляне на мішки — «стривай, стривай,

  • забув!» — кричить, і знову задумається, і знову силкується щось згадати»

  • - «Неначе прикутий, сидить посеред хати, поставивши біля ніг мішки свої. Здичавів, заріс волоссям; став страшний, і все думає про одно, все силується згадати щось, і сердиться,

  • і злиться, що не може згадати. Часто дико підводиться з свого місця, поводить руками, втуплює в щось очі свої, неначе хоче затримати його; губи ворушаться, мов хочуть промовити якесь давно забуте слово — і нерухомо зупиняються... Лють охоплює його, як навіжений, гризе й кусає собі руки і з досади рве пасмами волосся, поки, стихнувши, не впаде, неначе в забутті; а потім знову починає пригадувати і знову лють, і знову

  • мука... Що за напасть божа?»

  • - «Уся хата повна диму, і посередині тільки, де стояв Петрусь, купа попелу, з якої де-не-де підіймалося ще пара».







Цитатна характеристика героїні

  • - «Повненькі щоки в козачки були свіжі й яскраві, як мак найніжнішої рожевої барви... що брови, мов чорні шнурочки... що ротик, на який дивлячись облизувалася тодішня молодь; що

  • волосся її, чорне, як крило ворона, м’яке, як молодий льон, падало дрібними кучерями на шитий золотом кунтуш».

  • - «Але колишньої Пидорки вже пізнати не можна було. Ані рум’янцю, ані косметики, знесилилася, зачахла, виплакала ясні очі».

  • - «Пидорка дала обітницю йти на прощу; зібрала, що залишилося після батька, і через кілька днів її справді вже не було в селі. Куди пішла вона, ніхто не міг сказати. Послужливі бабусі відправили, було, її вже туди, куди й Петро подався; та якось козак, приїхавши з Києва, розповів, що бачив у лаврі чорницю, всю висохлу, як скелет, яка безперестанку молилася,

  • і в якій земляки, за всіма прикметами, впізнали Пидорку; що ніхто не чув від неї жодного слова, а прийшла вона пішки і принесла оправу до ікони божої матері, оздоблену такими

  • яскравими самоцвітами, що всі зажмурювалися, на неї дивлячись».









Проведення тестового опитування

  • 1. Що вирішує зробити Петро задля того, аби одружитися на Пидорці?

  • а) Сльозно просити Коржа, щоб той дав згоду на весілля;

  • б) викрасти красуню в батька;

  • в) на війні здобути золота і з ним приїхати до своєї красуні;

  • г) звернутися по допомогу до отця Афанасія.

  • 2. Народне свято, під час якого домовились зустрітися Петрусь і Басаврюк:

  • а) Івана Купала; б) Різдво; в) Покрова; г) Благовіщення.

  • 3. Через що знайшли порозуміння наймит і нечестивець?

  • а) Золото; б) дороге вбрання; в) багатий маєток; г) скриню смарагдів.

  • 4. З яким завданням необхідно було впоратись Петрусю вночі біля трьох пагорків?

  • а) Порахувати зірки на небі;

  • б) запалити вогнище і приготувати для Басаврюка вечерю;

  • в) зірвати квітку папороті; г) нарвати вовчих ягід.



5. Місце, де наймит за велінням «нечистої сили» віднайшов скарб:

  • 5. Місце, де наймит за велінням «нечистої сили» віднайшов скарб:

  • а) у себе на вгороді;

  • б) під великим дубом на роздоріжжі;

  • в) неподалік від Ведмежого яру;

  • г) де впала палаюча квітка.

  • 6. Щоб вважати себе щасливим, Петрусь, догоджаючи Басаврюку, зобов’язаний був:

  • а) викрасти у Пидорки намисто;

  • б) напитися крові людської;

  • в) вбити батька коханої; г) згубити Івася.

  • 7. Обряд, який згадується у творі після отримання наймитом грошей від відьмака:

  • а) заручини; б) випікання короваю; в) сватання; г) весілля.

  • 8. Яку думку висловлювали люди, дивлячись на життя Пидорки з Петрусем?

  • а) «Не довго триватиме їх щастя»;

  • б) «Від чорта не буде добра»;

  • в) «Продався нечистому наймит, а тепер живе щасливо»;

  • г) «Лихо не робить людей багатими».



9. Пидорка виливала чоловікові переполох, щоб:

  • 9. Пидорка виливала чоловікові переполох, щоб:

  • а) виявити причину його переляку;

  • б) запобігти хворобі шлунка;

  • в) з’ясувати обставини небажання чоловіка працювати;

  • г) він не був роздратованим.

  • 10. Про що свідчить прикмета «щука хвостом лід розбила»?

  • а) Настання весни; б) прогнозування поганого врожаю;

  • в) необхідність іти рибалити; г) дощове літо.

  • 11. Пидорка звернулася до ворожки, щоб:

  • а) вилікувати Петра;

  • б) змусити свого чоловіка працювати на городі;

  • в) віднайти Івася; г) позбутися шкідливих звичок.

  • 12. Після того, як з хати раптово зник Петро, замість червінців

  • у мішках було виявлено:

  • а) маленькі цвяхи; б) черепки;

  • в) пусті пляшки з-під горілки; г) сиру землю.



13. М. Гоголь свій твір «Вечір проти...» називає...

  • 13. М. Гоголь свій твір «Вечір проти...» називає...

  • А Незвичайною подією. Б Напівлегендою.

  • В Видуманою пригодою. Г Бувальщиною.

  • 14. Хома Григорович не любив...

  • А Бідних людей. Б Будь-яких лестощів.

  • В Переповідати одне й те ж.

  • Г Тих, хто його критикував і висміював.

  • 15. Кому було адресовано незадоволення оповідача історії: «Плюйте ж на голову тому, хто це надрукував»?

  • А Учителю. Б Дяку.

  • В Торговцю. Г Лікарю.

  • 16. На початку «Вечорів...» М. Гоголь критикує...

  • А Ледарів і брехунів. Б Людей, які не відвідують церкви.

  • В Баришників і писак. Г Діяльність царського уряду.



17. Що означає фраза з твору «москаля везти»?

  • 17. Що означає фраза з твору «москаля везти»?

  • А Збагатитися. Б Брехати.

  • В Втратити все, що здобуто впродовж життя.

  • Г Дорікати комусь про щось.

  • 18. Про яких історичних осіб розповідав дід малому ще Хомі Григоровичу?

  • А І. Богуна і П. Дорошенка. Б І. Підкову і П. Сагайдачного.

  • В Б. Хмельницького й І. Мазепу. Г П. Полуботка та І. Сірка.

  • 19. Оповідач твору поважав свого діда за те, що він...

  • А Був людиною працьовитою, зі щирою душею.

  • Б Дотримувався заповідей Бога.

  • В Поважав обдарованих людей.

  • Г Не любив брехати.

  • 20. Що дарував Басаврюк дівчатам?

  • А Різноманітні стрічки. Б Різнокольорові хустки.

  • В Парфуми. Г Квіти.



21. З приводу чого отець Афанасій вирішив покарати представника «нечистої сили»? Оскільки він:

  • 21. З приводу чого отець Афанасій вирішив покарати представника «нечистої сили»? Оскільки він:

  • А Не відвідував церкви. Б Ігнорував служителів Бога.

  • В Знущався із сільських дівчат.

  • Г Агітував людей, щоб ті не ходили до храму.

  • 22. Петро Безрідний у творі...

  • А Заможний селянин. Б Ієрей церкви.

  • В Шинкар. Г Наймит козака Коржа.

  • 23. На честь якого святого на селі було збудовано церкву?

  • А Миколи. Б Пантелія.

  • В Михайла. Г Афанасія.

  • 24. Хто призупинив розправу Коржа над Петрусем?

  • А Івась. Б Басаврюк.

  • В Отець Афанасій. Г Козаки.












База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка