Визначити ключові зміни оновленої програми з природознавства в початковій школі; визначити ключові зміни оновленої програми з природознавства в початковій школі



Дата конвертації25.12.2016
Розмір445 b.



визначити ключові зміни оновленої програми з природознавства в початковій школі;

  • визначити ключові зміни оновленої програми з природознавства в початковій школі;

  • формувати професійні компетенції педагогів початкової школи щодо організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках природознавства за оновленою програмою





визначити ключові зміни, що відбулися в змісті навчальної програми з природознавства;

  • визначити ключові зміни, що відбулися в змісті навчальної програми з природознавства;

  • з'ясувати вплив ключових змін на результативну складову навчально-виховного процесу;

  • змінитися перш за все повинен вчитель





“…не всі стануть вченими за професією, не всі навіть дійдуть до вищих ступенів наукової освіти, так само, як не всі зможуть досягти в собі вищого ступеня вільного самовизначення. Але прилучитися до науки повинен кожен. Немає двояких знань – наукових і “звичайних”, а будь-яке знання, якщо воно істинне, є вже науковим знанням”. С.Гессен

  • “…не всі стануть вченими за професією, не всі навіть дійдуть до вищих ступенів наукової освіти, так само, як не всі зможуть досягти в собі вищого ступеня вільного самовизначення. Але прилучитися до науки повинен кожен. Немає двояких знань – наукових і “звичайних”, а будь-яке знання, якщо воно істинне, є вже науковим знанням”. С.Гессен



Програма навчального предмета „Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти і передбачає пропедевтику природничих предметів відповідно до вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку.

  • Програма навчального предмета „Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти і передбачає пропедевтику природничих предметів відповідно до вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку.

  • Базовим поняттям предмета є природа як цілісний системний об’єкт, який визначає добір змісту, його розподіл і способи організації навчально-пізнавальної діяльності дітей.



формування природознавчої компетентності школярів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про неживу та живу природу, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, формування ціннісного ставлення до природи та людини.

  • формування природознавчої компетентності школярів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про неживу та живу природу, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, формування ціннісного ставлення до природи та людини.



особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв'язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов'язані з реальними об'єктами природи у сфері відносин «людина – природа».

  • особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв'язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов'язані з реальними об'єктами природи у сфері відносин «людина – природа».



Кількість годин на вивчення навчального матеріалу розділу вчитель визначає самостійно, враховуючи рівень підготовленості учнів, особливості місцевості та матеріально-технічне забезпечення закладу.

  • Кількість годин на вивчення навчального матеріалу розділу вчитель визначає самостійно, враховуючи рівень підготовленості учнів, особливості місцевості та матеріально-технічне забезпечення закладу.

  • Загальна кількість годин має відповідати програмовим вимогам.



Назви проектів, практичних робіт та уроків-екскурсій учитель визначає самостійно, відповідно до змісту навчального матеріалу із урахуванням вікових особливостей або обирає із запропонованих у програмі варіантів. За рахунок розвантаження програми кількість годин на екскурсії може бути збільшена. Розширена тематика екскурсій додається до програми.

  • Назви проектів, практичних робіт та уроків-екскурсій учитель визначає самостійно, відповідно до змісту навчального матеріалу із урахуванням вікових особливостей або обирає із запропонованих у програмі варіантів. За рахунок розвантаження програми кількість годин на екскурсії може бути збільшена. Розширена тематика екскурсій додається до програми.



Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів приведено у відповідність до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти.

  • Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів приведено у відповідність до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти.



Акцент на основних завданнях проектної діяльності та формуванні ключових компетентностей.

  • Акцент на основних завданнях проектної діяльності та формуванні ключових компетентностей.



Метод проектів у сучасній початковій школі втілює ідею індивідуалізації навчального процесу та розвивального навчання.

  • Метод проектів у сучасній початковій школі втілює ідею індивідуалізації навчального процесу та розвивального навчання.

  • Саме в процесі проектної діяльності на уроках природознавства формуються міжпредметні (дослідницька, формування наукової картини світу) та ключові (вміння вчитися, інформаційно-комунікативна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, здоров’язбережувальна) компетентності.



Тематика проектів та їхні назви, запропоновані у програмі, можуть бути змінені на розсуд учителя, але повинні відповідати навчальним завданням відповідного розділу програми.

  • Тематика проектів та їхні назви, запропоновані у програмі, можуть бути змінені на розсуд учителя, але повинні відповідати навчальним завданням відповідного розділу програми.

  • Рекомендована кількість проектів у першому класі – не менше 2-х, у 2–4-х класах – не менше 4-х.



розуміє маршрут навчального проекту, запропонований учителем;

  • розуміє маршрут навчального проекту, запропонований учителем;

  • знаходить (за вказівкою вчителя) необхідну для проектної діяльності інформацію з 2-3-х джерел знань;

  • працює в групах і парах.



знаходить (за вказівкою вчителя) та використовує необхідну для проектної діяльності інформацію з 2-3-х джерел знань;

  • знаходить (за вказівкою вчителя) та використовує необхідну для проектної діяльності інформацію з 2-3-х джерел знань;

  • бере участь у складанні маршруту навчального проекту;

  • працює в групах, у парі.



знаходить (за вказівкою вчителя), порівнює та узагальнює необхідну для проектної діяльності інформацію з 2-3-х джерел знань;

  • знаходить (за вказівкою вчителя), порівнює та узагальнює необхідну для проектної діяльності інформацію з 2-3-х джерел знань;

  • бере участь у складанні маршруту навчального проекту;

  • працює в групах, у парі.



знаходить декілька джерел інформації, порівнює, узагальнює та аналізує її;

  • знаходить декілька джерел інформації, порівнює, узагальнює та аналізує її;

  • орієнтується у відповідних для свого віку словниках і довідниках;

  • працює з інформацією у різних формах (текст, малюнок, таблиця, діаграма, схема);

  • пропонує власний маршрут навчального проекту;

  • працює в групах, у парі;

  • створює презентацію за результатами проекту.





  • Природознавство в 1 класі: ключові зміни оновленої програми



Зміст навчального матеріалу та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів приведено у відповідність до вікових особливостей.

  • Зміст навчального матеріалу та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів приведено у відповідність до вікових особливостей.

  • Внесено зміни до змісту навчального матеріалу в розділі «Вступ» відповідно до вікових особливостей молодших школярів.





Конкретизовано термін „рукотворні тіла” („штучні”). Така класифікація є точнішою.

  • Конкретизовано термін „рукотворні тіла” („штучні”). Така класифікація є точнішою.

  • Вилучено: Уявлення про пісок і глину як гірські породи, їх значення для людини.

  • Практична робота „Ознайомлення з властивостями піску, глини, граніту” замінена на „Ознайомлення з властивістю піску та глини пропускати воду”.



Тему „Ґрунт. Склад ґрунту. Значення ґрунту для живої природи і господарської діяльності людини” замінено на тему „Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи”.

  • Тему „Ґрунт. Склад ґрунту. Значення ґрунту для живої природи і господарської діяльності людини” замінено на тему „Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи”.



Зміст навчального матеріалу розділу „Рідний край” інтегровано в розділ „Жива природа”. Вивільнений час відводиться на екскурсії.

  • Зміст навчального матеріалу розділу „Рідний край” інтегровано в розділ „Жива природа”. Вивільнений час відводиться на екскурсії.

  • Кількість екскурсій та їхню тематику вчитель визначає самостійно відповідно до змісту навчального матеріалу.



Зміст навчального матеріалу теми “Карта України” приведено у відповідність до вікових особливостей молодших школярів та вимог Державного стандарту початкової загальної освіти.

  • Зміст навчального матеріалу теми “Карта України” приведено у відповідність до вікових особливостей молодших школярів та вимог Державного стандарту початкової загальної освіти.



  • Природознавство в 2 класі: ключові зміни оновленої програми



Змінено назву першого розділу „Вплив Сонця на природу і погоду на Землі”. Нова назва розділу: „Спостереження за порами року”. Узгоджено зміст розділу із його назвою.

  • Змінено назву першого розділу „Вплив Сонця на природу і погоду на Землі”. Нова назва розділу: „Спостереження за порами року”. Узгоджено зміст розділу із його назвою.

  • У календарно-тематичному плануванні тематика цього розділу має бути рознесена за порами року.



Зміст навчального матеріалу в розділах упорядковано та приведено у відповідність до вікових особливостей молодших школярів.

  • Зміст навчального матеріалу в розділах упорядковано та приведено у відповідність до вікових особливостей молодших школярів.

  • Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів приведено у відповідність до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти.



Вилучено тему „Гномон”, „Узагальнення систематичних спостережень за Сонцем”.

  • Вилучено тему „Гномон”, „Узагальнення систематичних спостережень за Сонцем”.



Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів під час вивчення теми “Їстівні та отруйні гриби. Правила збирання грибів” змінено: „наводить приклади їстівних грибів та подібних до них отруйних; взаємозв’язків у природі восени; розуміє, чому дітям не можна збирати гриби”.

  • Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів під час вивчення теми “Їстівні та отруйні гриби. Правила збирання грибів” змінено: „наводить приклади їстівних грибів та подібних до них отруйних; взаємозв’язків у природі восени; розуміє, чому дітям не можна збирати гриби”.



  • Природознавство в 3 класі: ключові зміни оновленої програми



Розділ „Вода”: вилучені теми „Вплив Сонця на природу”, „Світовий океан, його частини”;

  • Розділ „Вода”: вилучені теми „Вплив Сонця на природу”, „Світовий океан, його частини”;

  • Розділ „Повітря”: вилучені теми „Нагрівання та охолодження повітря над сушею та водною поверхнею”, „Вплив вітру на природу Землі”;

  • Розділ „Гірські породи. Ґрунти” : назву розділу замінено на “Корисні копалини. Ґрунти”;

  • Розділ „Живі організми та середовища їх існування”: вилучені теми „Походження свійських тварин від диких”, „Гриби їстівні та отруйні”.



У розділ „Вода”: додана тема „Як людина використовує властивості води?”, пропонується навчальний проект „Добра справа для природи”;

  • У розділ „Вода”: додана тема „Як людина використовує властивості води?”, пропонується навчальний проект „Добра справа для природи”;

  • У розділ „Повітря”: додана тема „Як людина використовує властивості повітря?”; пропонуються навчальні проекти „Звідки береться пил?”; „Ми гноми – економи (як зберегти тепло і світло у нашому домі”; „Який дар природи для людства найцінніший?” (повітря, вода, тварини, рослини, ґрунт, корисні копалини).



Розділ „Сонце – джерело енергії на Землі” замінено на „Енергія в нашому житті”. Зміст навчального матеріалу розділу скориговано відповідно до вікових особливостей дітей.

  • Розділ „Сонце – джерело енергії на Землі” замінено на „Енергія в нашому житті”. Зміст навчального матеріалу розділу скориговано відповідно до вікових особливостей дітей.

  • Тема „Паливні корисні копалини” додана у розділ „Енергія в нашому житті”.

  • Зміст навчального матеріалу скоректовано відповідно до вимог Державного стандарту та віковим особливостям учнів.



Назва розділу „Гірські породи. Ґрунти” змінена на „Корисні копалини. Ґрунти” (акцент – на корисні копалини як різновид гірських порід).

  • Назва розділу „Гірські породи. Ґрунти” змінена на „Корисні копалини. Ґрунти” (акцент – на корисні копалини як різновид гірських порід).

  • З теми „Повітря” вилучено терміни „теплопровідність” і „пружність повітря”.



Тему „Роль живих організмів в утворенні ґрунту з гірських порід” замінено на тему „Хто живе в ґрунті? Роль живих організмів в утворенні ґрунту”.

  • Тему „Роль живих організмів в утворенні ґрунту з гірських порід” замінено на тему „Хто живе в ґрунті? Роль живих організмів в утворенні ґрунту”.

  • У розділі „Людина та її організм” вивчається нервова система людини.



Тему «Тіла і речовини» інтегровано у зміст програми.

  • Тему «Тіла і речовини» інтегровано у зміст програми.

  • Розвантажено зміст програми, вивільнений час вчитель може використовувати на практичні завдання, дослідження, проекти.



Кількість екскурсій збільшено за рахунок розвантаження змісту навчального матеріалу. Тематику учитель визначає самостійно, відповідно до змісту навчального матеріалу із врахуванням вікових особливостей або обирає із запропонованих у програмі варіантів.

  • Кількість екскурсій збільшено за рахунок розвантаження змісту навчального матеріалу. Тематику учитель визначає самостійно, відповідно до змісту навчального матеріалу із врахуванням вікових особливостей або обирає із запропонованих у програмі варіантів.



  • Природознавство в 4 класі: ключові зміни оновленої програми



Спрощено розділ „Всесвіт і Сонячна система”. Державні вимоги та зміст розділу уточнені, відповідають Державному стандарту початкової загальної освіти.

  • Спрощено розділ „Всесвіт і Сонячна система”. Державні вимоги та зміст розділу уточнені, відповідають Державному стандарту початкової загальної освіти.

  • Тему «Тіла і речовини» інтегровано в зміст програми.



Зменшено обсяг інформації при вивченні розділу «Природа материків і океанів».

  • Зменшено обсяг інформації при вивченні розділу «Природа материків і океанів».

  • Вилучено тему „Розселення людей на Землі. Чисельність населення Землі, її зміна”. Обсяг інформації про материки та океани, кількість годин на їхнє вивчення вчитель визначає самостійно.



Вилучено детальний план вивчення материків, запропоновано використання електронного ресурсу (за вибором учителя).

  • Вилучено детальний план вивчення материків, запропоновано використання електронного ресурсу (за вибором учителя).



Назви навчальних проектів, практичних робіт та уроків-екскурсій учитель визначає самостійно, відповідно до змісту навчального матеріалу із урахуванням вікових особливостей або обирає із запропонованих.

  • Назви навчальних проектів, практичних робіт та уроків-екскурсій учитель визначає самостійно, відповідно до змісту навчального матеріалу із урахуванням вікових особливостей або обирає із запропонованих.



Обсяг та зміст навчального матеріалу в розділі „Природа України” наближено до вікових особливостей молодших школярів.

  • Обсяг та зміст навчального матеріалу в розділі „Природа України” наближено до вікових особливостей молодших школярів.

  • Вилучено детальний алгоритм вивчення природних зон. Кількість годин на вивчення теми вчитель може збільшити за рахунок розвантаження програми.



В умовах постійного збільшення обсягів навчального матеріалу дитині дедалі складніше зібрати їх у цілісну картину.

  • В умовах постійного збільшення обсягів навчального матеріалу дитині дедалі складніше зібрати їх у цілісну картину.

  • Тож на зміну урокам, на яких традиційно здебільшого переважає вивчення теоретичного матеріалу, мають прийти компетентнісно орієнтовані, що сприяють цілісному сприйняттю навчального матеріалу, формуванню системного мислення, позитивного емоційного ставлення до пізнання.



У зв´язку з внесеними змінами в навчальні програми, наголошуємо, що календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.

  • У зв´язку з внесеними змінами в навчальні програми, наголошуємо, що календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.



Автономія вчителя має бути забезпечена вільним вибором форм організації навчально-виховного процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти.

  • Автономія вчителя має бути забезпечена вільним вибором форм організації навчально-виховного процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти.

  • Отже, вчитель має право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.



Одним із ефективніших шляхів їх конструювання з урахуванням окреслених завдань є встановлення міжпредметних зв’язків – окремі короткочасні моменти включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших навчальних предметів, що мають допоміжне значення для вивчення теми й сприяють глибшому сприйманню та осмисленню певного поняття.

  • Одним із ефективніших шляхів їх конструювання з урахуванням окреслених завдань є встановлення міжпредметних зв’язків – окремі короткочасні моменти включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших навчальних предметів, що мають допоміжне значення для вивчення теми й сприяють глибшому сприйманню та осмисленню певного поняття.



Якщо вчитель передбачає встановлення міжпредметних зв’язків із залученням додаткового матеріалу, а саме репродукцій, аудіо-, відеозаписів музичних творів, то бажано добирати їх з огляду на зміст навчальних програм з образотворчого і музичного мистецтва для певного класу.

  • Якщо вчитель передбачає встановлення міжпредметних зв’язків із залученням додаткового матеріалу, а саме репродукцій, аудіо-, відеозаписів музичних творів, то бажано добирати їх з огляду на зміст навчальних програм з образотворчого і музичного мистецтва для певного класу.



Формуванню в учнів цілісної картини світу сприятимуть інтегровані уроки (коли у межах одного уроку вивчається матеріал різних навчальних предметів), а також бінарні інтегровані уроки (коли у межах двох уроків поспіль опрацьовується матеріал двох і більше навчальних предметів). Основою ефективності таких уроків є чітке визначення мети і відповідне їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища з використанням засобів різних навчальних предметів.

  • Формуванню в учнів цілісної картини світу сприятимуть інтегровані уроки (коли у межах одного уроку вивчається матеріал різних навчальних предметів), а також бінарні інтегровані уроки (коли у межах двох уроків поспіль опрацьовується матеріал двох і більше навчальних предметів). Основою ефективності таких уроків є чітке визначення мети і відповідне їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища з використанням засобів різних навчальних предметів.



Особливість планування і проведення інтегрованих і бінарних інтегрованих уроків у початковій школі полягає у тому, що вони можуть проводитись як одним учителем, який викладає предмети, які інтегруються, так і двома вчителями у випадках, коли другий предмет, що інтегрується, викладає фахівець (учитель, який викладає відповідний предмет в основній школі).

  • Особливість планування і проведення інтегрованих і бінарних інтегрованих уроків у початковій школі полягає у тому, що вони можуть проводитись як одним учителем, який викладає предмети, які інтегруються, так і двома вчителями у випадках, коли другий предмет, що інтегрується, викладає фахівець (учитель, який викладає відповідний предмет в основній школі).



Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

  • Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

  • Додаток до наказу МОН України від 19.08.2016 № 1009



мотиваційна;

  • мотиваційна;

  • діагностувальна;

  • коригувальна;

  • прогностична;

  • навчально-перевірювальна;

  • розвивальна;

  • виховна.



Структурними компонентами контролю навчальних досягнень учнів є перевірка та оцінювання результатів навчальної діяльності.

  • Структурними компонентами контролю навчальних досягнень учнів є перевірка та оцінювання результатів навчальної діяльності.



за формою організації навчально-пізнавальної діяльності учнів може бути: індивідуальною, груповою, фронтальною;

  • за формою організації навчально-пізнавальної діяльності учнів може бути: індивідуальною, груповою, фронтальною;

  • за способомусною (бесіда, розповідь учня), письмовою (самостійні і контрольні роботи, перекази, диктанти, у тому числі окремі тестові, компетентнісні завдання тощо), а також практичною (дослід, практична робота, навчальний проект, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо).



Оцінювання – процес встановлення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних навчальних програм.

  • Оцінювання – процес встановлення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних навчальних програм.

  • Його результатом є педагогічна оцінка, яка відображається в оцінювальних судженнях і висновках учителя/учительки вербально, або в балах.



Об'єктами поточної перевірки з природознавства є складники предметної природознавчої компетентності:

  • Об'єктами поточної перевірки з природознавства є складники предметної природознавчої компетентності:

  • знання (у формі фактів, понять) про предмети і явища природи, їх взаємозв'язки і залежності між ними;

  • уміння виконувати різні види навчально-пізнавальних дій щодо об'єктів природи та інформації про них;

  • уміння застосовувати спеціальні методи пізнання об'єктів природи (дослід, практичну роботу, спостереження);

  • уміння виконувати практичні дії з об'єктами природи;

  • уміння оцінювати об'єкти природи, а також власну поведінку та інших людей серед природи;

  • уміння застосовувати набуті знання й навички у своєму повсякденному житті;

  • уміння творчого застосування набутих природничих знань і способів діяльності в змінених ситуаціях

  • досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу і природи, до різноманітних видів діяльності, зокрема природоохоронної.

  • Поточна перевірка здійснюється у процесі усного або письмового опитування, бесід, спостережень, практичних робіт, дослідів, проектів, тестових і творчих завдань, дидактичних ігор тощо.



знаходить декілька джерел інформації, порівнює, узагальнює та аналізує її;

  • знаходить декілька джерел інформації, порівнює, узагальнює та аналізує її;

  • орієнтується у відповідних для свого віку словниках і довідниках;

  • працює з інформацією у різних формах (текст, малюнок, таблиця, діаграма, схема);

  • пропонує власний маршрут навчального проекту;

  • працює в групах, у парі;

  • створює презентацію за результатами проекту.



Учень/учениця достатньо повно відтворює навчальний матеріал і застосовує його у стандартних ситуаціях;

  • Учень/учениця достатньо повно відтворює навчальний матеріал і застосовує його у стандартних ситуаціях;

  • володіє способами діяльності за певним алгоритмом;

  • відповідає на питання логічно, але з окремими неточностями;

  • знаходить значення зазначених термінів у довідковій літературі;

  • знаходить і систематизує інформацію за двома і більше заданими джерелами.

  • Практичні роботи, дослідження та спостереження виконує за інструкцією з незначною допомогою вчителя і правильно робить часткові висновки про результати і способи виконання робіт;

  • оцінює конкретні приклади поведінки у природі, власну діяльність



  • Об'єктами підсумкової перевірки з природознавства є:

  • знання (у формі фактів, понять) про предмети і явища природи, їх взаємозв'язки і залежності між ними;

  • уміння виконувати різні види навчально-пізнавальних дій щодо об'єктів природи та інформації про них;

  • уміння оцінювати об'єкти природи, а також власну поведінку та інших людей серед природи;

  • уміння застосовувати набуті знання й навички у своєму повсякденному житті;

  • уміння творчого застосування набутих природничих знань і способів діяльності в змінених ситуаціях

  • досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу і природи, до різноманітних видів діяльності, зокрема природоохоронної.



Підсумкова перевірка здійснюється письмово у формі тематичної контрольної роботи в кінці вивчення теми (2-4 кл.). Протягом навчального року передбачається 6 тематичних контрольних робіт (по 3 роботи у кожному семестрі).

  • Підсумкова перевірка здійснюється письмово у формі тематичної контрольної роботи в кінці вивчення теми (2-4 кл.). Протягом навчального року передбачається 6 тематичних контрольних робіт (по 3 роботи у кожному семестрі).

  • Тематична контрольна робота може бути: комбінованою, що включає завдання з кожного об’єкта, що підлягає підсумковій перевірці; тестовою, що складається із тестових завдань закритого і відкритого типів.

  • Залежно від теми, контингенту класу вчитель може обирати або комбіновану або тестову контрольну роботу. Загальна кількість перевірок за семестр від вибору кількості комбінованих робіт не змінюється. При цьому протягом навчального року комбінованих робіт має бути не більше 3.



Для підсумкової перевірки можуть готуватись контрольні роботи з іншими підходами до структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим дотриманням вимог до навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з навчального предмета.

  • Для підсумкової перевірки можуть готуватись контрольні роботи з іншими підходами до структурування і комбінування завдань, але з обов’язковим дотриманням вимог до навчальних досягнень учнів, зазначених у чинній програмі з навчального предмета.



визначити ключові зміни, що відбулися в змісті навчальної програми з природознавства;

  • визначити ключові зміни, що відбулися в змісті навчальної програми з природознавства;

  • з'ясувати вплив ключових змін на результативну складову навчально-виховного процесу;

  • змінитися перш за все повинен вчитель




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка