Внутрішкільний контроль- це вид діяльності керівників знз спільно з представниками громадських організацій із встановленням відповідної системи нвр закладу загальнодержавним вимогам (нормативам)



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.



ВНУТРІШКІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ- це вид діяльності керівників ЗНЗ спільно з представниками громадських організацій із встановленням відповідної системи НВР закладу загальнодержавним вимогам (нормативам)

  • ВНУТРІШКІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ- це вид діяльності керівників ЗНЗ спільно з представниками громадських організацій із встановленням відповідної системи НВР закладу загальнодержавним вимогам (нормативам)



збір оперативної та стратегічної інформації для створення системи внутрішньошкільної педагогічної інформації;

  • збір оперативної та стратегічної інформації для створення системи внутрішньошкільної педагогічної інформації;

  • своєчасне виявлення, виправлення й попередження збоїв, помилок і недоліків у організації та здійсненні педагогічного процесу;

  • допомозі вчителям у підвищенні педагогічної майстерності, в володінні сучасними технологіями, ефективними методами навчання і виховання;

  • Підвищення рівня НВР та її конкретних результатів;

  • Поширення ППД;

  • Упорядкуванні системи та переведенні її в новий якісний стан



За змістом (комплексний, тематичний, параметричний);

  • За змістом (комплексний, тематичний, параметричний);

  • За метою (попереджувальний, поточний, підсумковий);

  • За об’єктом (персональний, класно-узагальнюючий, комплексно-узагальнюючий);

  • За періодичністю (постійний, періодичний, одноразовий);

  • За суб’єктом (адміністративний, громадський, взаємоконтроль, самоконтроль)



Відповідно до мети, завдань, плану ВК визначити для відвідування конкретний урок чи систему уроків.

  • Відповідно до мети, завдань, плану ВК визначити для відвідування конкретний урок чи систему уроків.

  • Конкретизувати мету відвідування уроку.

  • Розробити конкретну програму спостереження уроку відповідно до визначеної мети відвідування.

  • Ознайомитися з програмою, пояснювальною запискою до неї, переглянути підручник, інструктивно-методичні матеріали.

  • Ознайомитися з результатами педагогічного консиліуму певного класу (реальні навчальні можливості учнів, індивідуальні особливості дітей, стан успішності тощо).

  • Ознайомитися за журналом з темою попереднього уроку, змістом і характером домашнього завдання.

  • Переглянути свої записи спостереження і аналізу раніше відвіданих уроків (які давалися вчителю рекомендації, індивідуальні методичні завдання).

  • Визначити характер своєї участі у перевірці ЗНУ ( питання для бесіди, тексти контрольних робіт, теми творів, тексти, анкети тощо).

  • Вирішити , кого і з якою метою при потребі взяти з собою на урок (голову ШМО, стажиста, класного керівника тощо).

  • Підготувати все необхідне для фіксації ходу уроку та його аналізу.



І. Мета: планування навчально-виховних завдань уроку та оцінювання їхньої оптимальності

  • І. Мета: планування навчально-виховних завдань уроку та оцінювання їхньої оптимальності

  • 1. Повнота, комплексність, різноманітність завдань уроку.

  • 2. Урахування особливостей учнів класу під час планування задач.

  • 3. Навчальні, виховні, розвиваючі завдання.

  • 4. Наявність диференційованих завдань.

  • 5. Правильність виділення серед системи завдань основних, найбільш суттєвих за цих умов.



II. Мета: оцінювання оптимальності змісту уроку

  • II. Мета: оцінювання оптимальності змісту уроку

  • 1. Відповідність змісту уроку вимогам програм.

  • 2. Вибір найбільш раціональної логіки розкриття матеріалу.

  • 3. Науковість, систематичність, доступність викладу матеріалу, повнота розкриття теми.

  • 4. Виховна спрямованість уроку.

  • 5. Трудова, політехнічна спрямованість уроку.

  • 6. Оцінювання змісту матеріалу з точки зору його розвиваючого впливу (розвиток пізнавальних інтересів, емоцій, раціональних прийомів мислення, загальнонавчальних навичок та вмінь, волі, наполегливості).

  • 7. Здійснення міжпредметних зв'язків.

  • 8. Уміння вчителя виділяти у змісті матеріалу основні ідеї та думки, концентрувати увагу на провідних принципах, фактах, законах.

  • 9. Помилки під час підбору змісту уроку



III. Мета: оцінювання оптимальності вибору методів, прийомів та засобів навчання

  • III. Мета: оцінювання оптимальності вибору методів, прийомів та засобів навчання

  • 1. Відповідність методів загальній спрямованості навчання, дидактичній меті, змісту матеріалу, віку учнів, специфіці предмета.

  • 2. Методи вивчення нового матеріалу.

  • 3. Методи формування вмінь та навичок.

  • 4. Методи стимулювання та мотивації.

  • 5. Методи контролю та самоконтролю.

  • 6. Оптимальність поєднання різних методів, обгрунтованість методів.

  • 7. Використання наочних посібників, дидактичних матеріалів, технічних засобів.

  • 8. Методика організації самостійних робіт.

  • 9. Використання переваг кабінетної системи.



IV. Мета: перевірка, оцінювання знань, умінь, навичок

  • IV. Мета: перевірка, оцінювання знань, умінь, навичок

  • 1. Місце контролю в системі уроку.

  • 2. Методи контролю, доцільність їхнього застосування.

  • 3. Методика перевірки домашніх завдань.

  • 4. Розвиток в учнів навичок самоаналізу та самоконтролю (взаємна перевірка, рецензування, запитання тим, хто відповідає).

  • 5. Кількість опитаних учнів.

  • 6. Виховний бік перевірки.

  • 7. Урахування індивідуальних особливостей під час перевірки.

  • 8. Способи активізації учнів під час перевірки.

  • 9. Кількість оцінок, їхня об'єктивність, аргументація.

  • 10. Зміст та характер запитань, завдань (відтворюючі, проблемні, спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв'язків та ін.).

  • 11. Оцінювання рівня якості знань, умінь, навичок (повнота, усвідомленість, міцність,' глибина, наявність системи у відповідях).



V. Мета: формування загальнонавчальні та спеціальних умінь та навичок на уроці

  • V. Мета: формування загальнонавчальні та спеціальних умінь та навичок на уроці

  • 1. Які завдання формування загальнонавчальних та спеціальних умінь та навичок учнів було визначено?

  • 2. Які види діяльності в зв'язку з цим були обрані і чому?

  • 3. Які завдання і вправи пропонувалися для формування загальнонавчальних умінь та навичок?

  • 4. Які методи роботи були обрані і чому?

  • 5. Які загальнонавчальні вміння та навички формувалися і який рівень їхньої сформованості?

  • 6. Які труднощі мали вчитель та учні під час розв'язання цих завдань?

  • 7. Як здійснюються формування навичок, планування навчальної роботи (планування відповідей, творів, доведень)?

  • 8. Як формується вміння виділяти основне в матеріалі (вчитель концентрує на ньому увагу, виділяє суттєві ознаки, записує основні думки, підкреслює їх інтонацією, аналізує логіку відповідей учнів)?



1. Актуалізація пізнавальної діяльності на різних етапах уроку.

  • 1. Актуалізація пізнавальної діяльності на різних етапах уроку.

  • 2. Прийоми активізації у разі застосування різних методів навчання.

  • 3. Використання проблемного навчання, індивідуального та диференційованого підходів із метою активізації пізнавальної діяльності.

  • 4. Види активності (зовнішня, пізнавальна).

  • 5. моменти найбільшої активності учнів, її причини.

  • 6. Результативність активізації в якісному та кількісному відношеннях.



VIІ. Мета: вивчення характеру взаємовідносин учителя й учнів

  • VIІ. Мета: вивчення характеру взаємовідносин учителя й учнів

  • 1. Організація роботи учнів на різних етапах уроку.

  • 2. Вміння вчителя володіти класом, активізувати діяльність учнів, організувати самостійну роботу.

  • 3. Індивідуальний підхід до учнів.

  • 4. Рівень педагогічних вимог до учнів, до їхніх відповідей, до розвитку мови та мислення.

  • 5. Характер постановки запитань учням.

  • 6. Реакції на помилки учнів.

  • 7. Репліки під час оцінювання учнів, аргументація оцінок.

  • 8. Характер і тон дисциплінарних зауважень.

  • 9. Загальна емоційна та інтелектуальна атмосфера на уроці.

  • 10. Дотримання норм педагогічної етики. Культура спілкування.

  • 11. Стиль і темп роботи вчителя, їх вплив на діяльність учнів (енергійність, рішучість, в'ялість, байдужість та ін.).

  • 12. Стимулювання успіхів учнів, арсенал стимулів. .

  • 13. Мовна взаємодія на уроці (культура мови, логічність, емоційність).



VIIІ. Мета: реалізація принципів навчання на уроці

  • VIIІ. Мета: реалізація принципів навчання на уроці

  • 1. Реалізація основних дидактичних принципів у змісті та методах навчання.

  • 2. Реалізація принципів навчання на різних етапах уроку. -

  • 3. Показ реалізації одного з принципів навчання на уроці:

  • • науковості;

  • • наочності;

  • • активності та самостійності;

  • • відповідності навчання реальним можливостям учнів та вчителя;

  • • усвідомленості.

  • 4. Які засоби, методи та прийоми були використані для реалізації принципу усвідомленості:

  • • чи була використана наочність;

  • • чи враховувалися вікові та індивідуальні особливості;

  • • які пізнавальні завдання розв'язувалися;

  • • чи була організована самостійна пізнавальна робота;

  • • чи перевірені розуміння домашнього завдання, ступінь осмислення нового матеріалу;

  • • які прийоми використані для перевірки усвідомлення нового (доведення, порівняння, постановка проблемних питань).

  • 5. Чи можна говорити про єдність та взаємозв’язок принципів навчання на уроці.



ІХ. Мета: організація пізнавальної діяльності на уроці

  • ІХ. Мета: організація пізнавальної діяльності на уроці

  • Організація сприйняття на уроці:

  • підготовка до сприйняття;

  • • створення умов для успішного сприйняття матеріалу;

  • • види сприйняття (безпосереднє, опосередковане).

  • • які нові уявлення були сформовані, наскільки вони правильні, повні;

  • • управління сприйняттям з боку вчителя.

  • Формування понять на уроці:

  • якими знаннями оперують всі учні класу;

  • • виділіть у структурі знань наукові факти, поняття, закони, теорії;

  • • як учитель формував нові поняття, теоретичні узагальнення, висновки (використовував аналіз, синтез, порівняння); • який рівень сформованих понять;

  • • чи були наявними всі етапи формування понять.

  • Організація запам 'ятовування:

  • встановлення зв'язку нового з раніше вивче­ним;

  • • концентрація уваги на основному;

  • • організація повторення основних правил, законів, виведених на уроці, організація закріплення.



Від правильної організації і проведення уроку залежить не лише рівень навчально-пізнавальної діяльності учня, а і його виховання, розвиток, самопочуття та стан здоров'я.

  • Від правильної організації і проведення уроку залежить не лише рівень навчально-пізнавальної діяльності учня, а і його виховання, розвиток, самопочуття та стан здоров'я.

  • Серед основних вимог до уроку розрізняють: організаційні, дидактичні, психологічні, психотерапевтичні, санітарно-гігієнічні, етичні.



1. Урок спрямований на високі кінцеві результати, на підвищення рівня якості й ефективності навчання, на всебічний розвиток особистості.

  • 1. Урок спрямований на високі кінцеві результати, на підвищення рівня якості й ефективності навчання, на всебічний розвиток особистості.

  • 2.Урок – відносно самостійна ланка у системі навчання.

  • 3. Урок будується як цілісна система взаємодії учителя і учнів на основі співробітництва.

  • 4. Урок будується на основі: програмових вимог, урахування можливостей учнів, урахуванням можливостей учителя, його творчого потенціалу.

  • 5. Кожен урок має таке дидактичне призначення: засвоєння учнями нових знань, формування умінь і навичок учнів. Контроль і оцінювання знань учнів.

  • 6. На уроці комплексно розв’язуються завдання освіти, виховання і розвитку.

  • 7. Урок має раціональну структуру.

  • 8. Зміст навчального матеріалу відповідає основним принципам (науковість, зв’язок з життям, системність, наступність тощо).

  • 9. Застосовуються різні форми проведення уроку.

  • 10. Використовуються нестандартні форми проведення уроку.

  • 11. Здійснюється диференціація й індивідуалізація навчання.

  • 12. Забезпечуються міжпредметні звя’зки.

  • 13. Урок проводиться за планом – творчим робочим документом вчителя.

  • 14. Висока результативність уроку.

  • 15. Учитель самоаналізує проведення і результати уроку.



Проблема класифікації уроків за типами по-різному знаходила своє вирішення залежно від того, що бралося за основу такої класифікації.

  • Проблема класифікації уроків за типами по-різному знаходила своє вирішення залежно від того, що бралося за основу такої класифікації.

  • Зважаючи на це, відомі класифікації на основі:

  • а) особливостей процесу навчання і його складових частин (С.Іванов):

  • б) змісту, дидактичної мети і способів проведення (І.Козанцев);

  • в) дидактичної мети (В.Онищук):

  • г) цілей уроку та місця уроку в загальній системі уроків (Б.Єсипов).





У вітчизняній педагогічній науці прийнято вважати, що найзручнішою є класифікація типів уроку, в основу якої покладено дидактичну мету і місце уроку в загальній системі уроків (Б.Єсипов, М.Махмутов, В.Онищук). Хоч названі автори пропонують різну кількість типів уроків, але займають однакову позицію щодо їхньої класифікації. Згідно з нею розглянемо такі типи уроків:

  • У вітчизняній педагогічній науці прийнято вважати, що найзручнішою є класифікація типів уроку, в основу якої покладено дидактичну мету і місце уроку в загальній системі уроків (Б.Єсипов, М.Махмутов, В.Онищук). Хоч названі автори пропонують різну кількість типів уроків, але займають однакову позицію щодо їхньої класифікації. Згідно з нею розглянемо такі типи уроків:

  • 1)урок засвоєння нових знань;

  • 2) урок формування умінь і навичок;

  • 3) урок застосування знань, умінь і навичок;

  • 4) урок узагальнення та систематизації знань;

  • 5) урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок;

  • 6) комбінований (змішаний) урок.



I. Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

  • I. Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

  • II. Визначення мети і завдань уроку.

  • Ввикористовувати на цьому етапі уро­ку таблички "Знати" і "Вміти", куди спільно з учнями записуються завдання, які необхідно засвоїти протягом уроку, і вміння, які формуються.

  • III. Вивчення нового матеріалу.

  • • Актуальна мета.

  • • Інтрига.

  • • Проблематизаиія.

  • • Фантастична ситуація.

  • • Впіймай помилку.

  • • Прес-конференція.

  • • Запитання до тексту.

  • IV. Засвоєння знань, формування вмінь і навичок.

  • На цьому етапі даються завдання на вибір:

  • • засобів навчальної діяльності;

  • • засобів фіксації нового матеріалу ;

  • • завдань і способів їх виконання.

  • V. Контроль, корекція та оцінювання, знань.

  • VI. Підсумковий етап



• чітко формулювати пізнавальні завдання, які можуть бути проблемними, спонукальними до активності, творчого мислення, пошуку нових знань і нових способів дій;

  • • чітко формулювати пізнавальні завдання, які можуть бути проблемними, спонукальними до активності, творчого мислення, пошуку нових знань і нових способів дій;

  • • зосередити увагу на діяльності слабких, невстигаючих учнів;

  • • не створювати змагань на швидкість виконання завдань;

  • • навчати учнів здійснювати самоконтроль, самоаналіз і самооцінювання.



Створення ситуації успіху ( СУ ) .

  • Створення ситуації успіху ( СУ ) .

  • Створення ситуації розриву ( СР ) .

  • Аналіз умов.

  • Постановка навчальної задачі.

  • Аналіз умов рішення задач, щоб знайти, відкрити новий спосіб дії.

  • Моделювання і перетворення моделі.

  • Контроль способу – перевірка на практиці відкритого способу.

  • Оцінка способу – як я та інші вміють користуватися відкритим способом.



Постановки навчальної задачі

  • Постановки навчальної задачі

  • Аналіз умов, рішення задачі, моделювання відкритого способу

  • Моделювання способу

  • Постановки і рішення навчальної задачі

  • Рішення конкретно-практичних задач

  • Урок контролю і оцінки способу



Мотивація (Сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорення теми. Суб’єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому власну зацікавленість та інтерес. Цей елемент уроку повинен займати не більше 5% всього часу).

  • Мотивація (Сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорення теми. Суб’єкт навчання має бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому власну зацікавленість та інтерес. Цей елемент уроку повинен займати не більше 5% всього часу).

  • Оголошення, представлення теми та очікування навчальних результатів

  • (Забезпечити розуміння учнями змісту їхньої роботи, тобто того, що вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає викладач (5% часу).

  • Надання необхідної інформації - (Дати учням достатньо інформації для того, щоб вони могли на її основі виконувати вправи, практичні завдання, але за мінімальний час це може бути міні-лекція, роздатковий матеріал, виконання домашнього завдання. (10 -15% часу).

  • Інтерактивна вправа (Центральна частина уроку – засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Займає 50- 60% часу. Виконується у такій послідовності: - інструктування - мета вправи, послідовність виконання (3хвилини); - об’єднання в групи або розподіл ролей (2 хвилини); - виконання завдання (5 - 20 хвилин); - презентація результатів (3-15 хвилин);

  • Рефлексія (Самоаналіз учня щодо роботи на уроці. Аналіз засвоєння матеріалу: наскільки учень володіє ним, чи допускає помилки, чи має змогу їх самостійно виправити? А також аналіз роботи на емоційному рівні: чи працював у нормальному режимі, з інтересом, захопленням?

  • Підбиття підсумків, оцінювання уроку (1) установлення фактів (що відбулося?) ; 2) аналіз причин (чому відб улося)



Розминка (створення сприятливого психологічного клімату на уроці).

  • Розминка (створення сприятливого психологічного клімату на уроці).

  • Обґрунтування навчання (постановка мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення теми та предмета в цілому).

  • Актуалізація (зацікавленість, спрямованість на навчання, відтворення знань, потрібних для наступних етапів уроку).

  • Усвідомлення змісту (знайомство з новою інформацією, аналіз інформації, особисте розуміння).

  • Рефлексія (критичний момент уроку).

  • учні переробляють нові знання на власні;

  • запам’ятовують матеріал, так як розуміють його;

  • активно обмінюються думками;

  • удосконалюють і поповнюють словниковий запас;

  • складається різноманітність міркувань;

  • вибір правильного варіанту.



 І. Тип і структура уроку.

  •  І. Тип і структура уроку.

  • II. Зміст та методика повторення вивченого.

  • III. Вивчення нового матеріалу.

  • IV. Методи навчання.

  • V. Засвоєння нового:

  • VI. Завдання додому:

  • VII. Характер діяльності вчителя:

  • VIII. Характер діяльності учнів:

  • IX. Результати уроку



1. Планування навчально-виховних цілей на основі програм та їхньої конкретизації за результатами консиліуму:

  • 1. Планування навчально-виховних цілей на основі програм та їхньої конкретизації за результатами консиліуму:

  • — освітні завдання уроку;

  • — виховні завдання;

  • — завдання розвитку інтелекту, волі, емоцій, інтересів;

  • — взаємозв'язок дидактичних, виховних цілей розвитку на різних етапах навчання.

  • 2. Оцінювання оптимізації змісту. Виділення основного, суттєвого. Виділення об'єкта міцного засвоєння. Повноцінність змісту уроку на різних етапах.

  • 3.Вибір та застосування різних джерел повідомлення учнями нових знань.

  • 4. Оптимальне поєднання різних методів навчання під час уроку. Обгрунтованість вибору.

  • 5. Використання різних прийомів роботи.

  • 6. Виховання інтересу до навчання. ,

  • 7. Культура праці вчителя та учнів.

  • 8. Контроль за засвоєнням знань, умінь, навичок (форми контролю, відповідність оцінювання рівня знань).

  • 9. Характер домашнього завдання, його диференційованість.

  • 10. Оцінювання самоаналізу та самоконтролю навчальної діяльності.



1. Які форми співпраці вчитель використовує на уроці

  • 1. Які форми співпраці вчитель використовує на уроці

  • 2. Які стосунки між педагогом і учнями на уроці (доброзичливі, натягнуті, напружені, врівноважені, штучні, стримані, непевні, агресивні, депресивні тощо);

  • 3. Як виконують учні доручення або вказівки вчителя (нервово, спокійно, щиро, насильно, байдуже, ввічливо, коректно);

  • 4. Як спілкуються діти між собою на уроці. Чи допомагають один одному. Чи захищають один одного.

  • 5. Хто з дітей займається випереджувальним навчанням. Що вивчив наперед. Яку мету під час цього прагне досягти.

  • 6. Що особливо сподобалось учням на уроці. Яку б вони поставили йому оцінку, якби оцінювали за 10-бальною системою.

  • 7. Чи дістали діти задоволення від уроку. А від чого вони із задоволенням відмовилися б.

  • 8. Який педагогічний такт учителя. Чи завжди педагог на уроці ввічливий, тактовний, доброзичливий. Якщо не завжди, то чому.

  • 9. Як інакше хотіли б учні побудувати урок і сто­сунки з учителем.

  • 10. Які скарги має вчитель на учнів. Що хотів би змінити у стосунках із дітьми.



 

  •  

  • Мета (щодо оволодіння вміннями).

  • Структура (співвідношення частин).

  • Інструктування (орієнтовна основа дій).

  • Постановка мети.

  • Пояснення теоретичного блоку.

  • Перевірка готовності.

  • Практична робота.

  • Організація початку і кінця.

  • Диференційований та індивідуальний підходи.

  • Самостійність.

  • Поточний контроль і самоконтроль.

  • Робоче місце.

  • Підготовка результатів.

  • Аналіз результатів.

  • Ступінь виконання роботи.

  • Підсумковий контроль (аналіз роботи).

  • Дотримання нормативних умов.

  • Узагальнення, підбиття підсумків



Розвивальна мета.

  • Розвивальна мета.

  • Методи і прийоми.

  • Проблемні, дослідницькі, творчі, діалогічні, колективні, ігрові.

  • Формування знань, умінь, навичок.

  • Поняття, змістове узагальнення, робота ЗНР, від абстрактного до конкретного, укрупнення дидактичних одиниць, підвищений темп, орієнтовна основа дій.

  • Формування способів розумових дій.

  • Доцільна НД, узагальнення, класифікація, судження, висновки, аналіз, синтез, формування самоорганізаційних механізмів особистості, творчість, пізнавальна мотивація, вольова мотивація, самонавчання, самоствердження (Я-кондепдія), саморегуляція.

  • Принцип обліку індивідуальних особливостей.

  • Індивідуальний підхід.

  • Рівнева диференціація.

  • Інші якості особистості.

  •  



 Світоглядний напрямок

  •  Світоглядний напрямок

  • Особистість учителя (приклад), оптимізм, стосунки з людьми, ставлення до речей, до довкілля.

  • Навчальна праця на уроці.

  • Робоче місце, планування, активність, самостійність, повага до істини, старанність.

  • Виховання дисципліни. Виховання учнів, дотримання порядку, відповідальність, уміння слухати, вимоги на уроці, тактов­ність, аргументованість. Вимоги, які ґрунтуються на:

  • довірі, успіхові, інтересах.

  • Особистий підхід на уроці.

  • Педагогічна любов, розуміння дітей, допомога дітей, оцінювання дітей.



1. Чи відповідає мій урок програмі?

  • 1. Чи відповідає мій урок програмі?

  • 2. Чи правильно мною були визначені і розв'язані на уроці навчальні, виховні і розвиваючі завдання?

  • 3. Чи оптимально було визначено зміст уроку, чи відповідає він завданням?

  • 4. Що було основним, найсуттєвішим на уроці? Чи зумів я акцентувати увагу учнів на його вивченні?

  • 5. Чи вдало визначена структура уроку? Чи була організована на уроці робота з формування основних умінь, навичок, інтересів учнів? Як здійснювались внутрішньопредметний і міжпредметний зв'язки?

  • 6. Які методи і засоби навчання були використані на уроці? Чи були вдалими вибір і поєднання?

  • 7. Які форми навчання (масові, групові, індивідуальні) домінували на уроці? Чи були вдалими їх вибір і поєднання?

  • 8. Чи об'єктивно і відповідно до норм оцінені мною знання учнів?

  • 9. Чи правильно здійснювався на уроці інструктаж, визначалися обсяг і складність домашнього завдання? Чи було воно диференційованим?

  • 10. Що було зайвим у моїй діяльності і в діях учнів?




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка