Вода, електроліти і рН крові в організмі знаходяться у постійній взаємодії. Вода, електроліти і рН крові в організмі знаходяться у постійній взаємодії



Дата конвертації16.06.2016
Розмір445 b.


Вікові особливості водного і мінерального обмінів та кислотно-основного стану організму у дітей. Порушення водно-мінерального обміну та клінічні прояви. Догляд за хворими з розладами водно-сольового стану.


Вода, електроліти і рН крові в організмі знаходяться у постійній взаємодії.

  • Вода, електроліти і рН крові в організмі знаходяться у постійній взаємодії.



  • Значення води особливо велике для дитячого організму. Велика кількість води у тканинах – необхідна і постійна умова, що забезпечує можливість швидкого росту дитини. Всі основні життєві процеси, особливо ферментативні, і нормальна терморегуляція можливі тільки при достатній кількості води. Втрати води з калом – 3-10 % від поглинутої рідини, з сечею – 40-50 % і більше, через шкіру і легені – 50-75 %.



Внутрішньошкірна проба Мак-Клюра-Олдріча

  • Внутрішньошкірно вводять 0,2 мл 0,85 % розчину натрію хлориду в ділянку внутрішньої поверхні передпліччя: утворений міхур розсмоктується тим швидше, чим молодша дитина: у грудної дитини – за 30 хв, у дітей від 1 року до 5 років – за 35 хв, у школярів – за 50 хв.



Водні простори

  • 1. Екстрацелюлярний (позаклітинна рідина), що розділяється на внутрішньосудинний і інтерстиціальний.

  • 2. Інтрацелюлярний (внутрішньоклітинна вода).

  • 3. Трансцелюлярний простір.



Розподіл рідини в організмі (70 %):

  • Плазма – 5 %

  • Тканинна рідина – 15 %

  • Внутрішньоклітинна рідина – 50 %



Загальний вміст води у новонароджених коливається в межах 75-80 %. У недоношених (1500-2500) – 81-85 %.

  • Загальний вміст води у новонароджених коливається в межах 75-80 %. У недоношених (1500-2500) – 81-85 %.

  • Жирова тканина - бідна водою (22 %).

  • Плазма крові і міжклітинна рідина є розчинами Na, Cl, HCO3, Ca, Mg, P, білка

  • Позаклітина рідина забезпечує нормальний об’єм циркулюючої крові.



  • В клітинному просторі визначаючим катіоном є К, аніонна група представлена фосфатами, сульфатами, білками, органічними кислотами, бікарбонатами.

  • Na не проникає через клітинну мембрану завдяки механізму калій-натрієвого насосу, направленого на витіснення натрію з клітини.

  • При зменшенні внутрішньоклітинного негативного заряду клітина стає доступною для Cl, що веде до підвищення осмотичного тиску в клітині.



Об'єм крові, що циркулює в організмі, в мл/кг:

  • У новонароджених – 98,3 ± 8,7 мл;

  • У грудному віці – 83,0 ± 10;

  • Від 1 до 5 років – 80,0;

  • У чоловіків – 77,7

  • У жінок – 66,1.



Позаклітинна рідина забезпечує :

  • Будівельний матеріал;

  • Поживні речовини;

  • Температуру;

  • Осмотичний тиск;

  • рН;

  • Концентрацію органічних та неорганічних сполук;



Витрати позаклітинної рідини

  • Грудна дитина

  • Поступлення – 700 мл

  • Позаклітинна

  • рідина – 1400 мл

  • витрати – 700 мл



  • Ниркова екскреція води і солей обмежена низькою гломерулярною фільтрацією, що складає у новонароджених 1/3- ¼ ниркової фільтрації дорослого.

  • Осмолярна концентрація сечі у новонароджених у першу добу становить 308 мосм/л, на другу – 297 мосм/л, на третю – 209 мосм/л.

  • Потреба у воді на 100 ккал основного обміну відповідає 1500 мл/м2. В розрахунках на 1 кг маси – 120-150 мл.



  • Катіони позаклітинної рідини:

  • Na+, K+, Ca²+, Mg²+

  • Аніони позаклітинної рідини:

  • Cl -, HCO3-, ортофосфат, сульфат.



  • Потреба в натрії – 3,5-5 ммоль/добу або 1ммоль/кг.

  • Рівень натрію в сироватці крові: 135 – 150 ммоль/л; в середньому 142 ммоль/л;

  • Під впливом введення гіпертонічного розчину NaCl виникає осмотична гіпертонія, збільшується об’єм плазми, з’являються набряки.



Значення натрію:

  • створення осмотичного тиску в рідинах і збереження на нормативному рівні обємів рідини;

  • переміщення води проходить пасивно вслід за переміщенням іонів Na;

  • визначає тонус артеріол;



  • Виділяється: головним чином з сечею:

  • в меншій мірі з калом;

  • виділення з потом залежить від інтенсивності потовиділення;

  • бере участь в хімічній регуляції кислотно – лужної рівноваги;

  • необхідний для передачі збудженння по нервових волокнах;

  • визначає стан нервово – мязової збудливості;

  • сенсибілізує симпатичний відділ нервової системи;

  • потенціює дію адреналіну.



  • Потреба у Ca у доношених – 70-75 мг/кг/добу. У недоношених 200-225 мг/кг/добу.

  • Са 2+ в плазмі крові є у 3 фракціях:

  • вільні іони Са 2+;

  • Са 2+ зв'язаний з білками;

  • неіонізований Са.



  • Значення Са:

  • впливає на нервово – м'язову збудливість;

  • бере участь у процесах росту;

  • бере участь в мінералізації кісток;

  • бере участь в згортанні крові;

  • знижує проникність капілярів;

  • Виведення з організму:

  • з калом 70 %;

  • з сечею 10 %

  • Джерела Са: молоко, сир, зелені листостебельні овочі, молюски, устриці, консервований лосось.



  • Потреба в магнії становить 11,5-14 мг/кг.

  • Магній – 7-12 ммоль/л. В позаклітинній рідині – 1,2-2,5 ммоль/л. Внутрішньоклітинна концентрація становить – 10-15 ммоль/л.

  • Значення Мg ² +:

  • визначає нервово – м'язову збудливість;

  • приймає участь в обміні фосфорних макроергічних структур;



  • входить в склад різних ферментів обміну нуклеотидів;

  • входить всклад кісткової тканини (в т.ч. зубів);

  • основний катіон м'яких тканин;

  • антагоніст Са

  • Джерело: боби, злаки, горіхи, м'ясо , молоко.



  • Фосфор – 40 мг/кг, у недоношених 100-150 мг/кг.

  • Залізо – 10 мг/кг, у недоношених дефіцит проявляється анемією з мікроцитозом і поліхромазією еритроцитів. Запаси у новонароджених складають 200-300 мг, 80 % - залізо гемоглобіну, 8-10 % - міоглобіну, 1 % - тканинні цитохроми.



  • Потреба цинку – 3 мг/добу.

  • Мідь – 2,5 мг/добу.

  • Кобальт знаходиться у вітаміні В12.

  • Марганець необхідних для синтезу хрящової тканини, затримка росту.

  • Йод – відображає кількість гормонів щитовидної залози.

  • Натрій зосереджений в позаклітинній рідині і плазмі (98 %), 2 % - внутрішньоклітинно. При рівні 135 ммоль/л – гіпонатрійемія, вище 150 ммоль/л - гіпернатріемія.



  • Хлор – основний аніон позаклітинної рідини. В організмі 30 ммоль/кг. В сироватці крові – 96-110 ммоль/л. У недоношених – 99-124 ммоль/л.

  • Значення хлору:

  • Нейтралізація позитивно заряджених іонів;

  • Підтримання осмотичного тиску в біологічних рідинах.



  • Калій в плазмі крові - 4,3-4,5 ммоль/л. В еритроцитах – 100 ммоль/л, в інтерстиціальній рідині – 150 ммоль/л.

  • Значення калію:

  • Один із найважливіших іонів в організмі;

  • Основний соматично активний компонент інтрацелюлярної рідини;

  • Бере участь у функції багатьох внутрішньоклітинних ферментів;

  • Електрофізіологічні і енергетичні процеси всередині клітини і поза нею;



  • Стимулює утворення ацитилхоліну;

  • Забезпечує нормальний тонус мязів;

  • Бере участь у синтезі білка і глікогену;

  • Необхідний для діяльності м'язів.

  • Синтез 1 грама білка потребує:

  • ½ мекв (20 мг) К+ + 3 г води;

  • Відкладання 1 г глікогену потребує:

  • 1/3 мекв (13 мг) К +.



  • Значення НСО3 -:

  • - регуляція реакцій в біологічних рідинах;

  • - основна частина бікарбонатного буфера;

  • Концентрація НСО3-:

  • у доношеної дитини (через 24 год) – 16,1 – 24,9 ммоль/л

  • у недоношеної дитини – 10,9 – 29,1 ммоль/л



Семіотика

  • Гіпонатрійемія (менше 135 ммоль/л).

  • Причини: хронічні захворювання, багаторазова блювота і діарея, кишкова непрохідність, утворення третього простору, велике потовиділення, безконтрольне застосування сечогінних препаратів, порушення мінералокортикоїдної функції наднирників (зменшується реабсорбція натрію)



  • Клініка: відповідає гіпотонічній (соледефіцитній) дегідратації: поступовий розвиток, стійка блювота, переважає над рідким стулом, втрата маси тіла невелика, тахікардія, гіпотонія, гіпорефлексія, мармуровість, знижений тургор, запавше тім'ячко.

  • Немає вираженої сухості слизових оболонок і шкіра волога, холодна, залишаються пальцеві вдавлення акроціаноз,

  • Дитина п'є неохоче АТ знижений, м'язова гіпотонія, парез кишок.



Гіпернатрійемія

  • Концентрація більше 145 ммоль/л.

  • Причини: зменшення об'єму води в організмі, втрата її при захворюваннях.

  • Клініка: відповідає гіпертонічний дегідратації: виникає швидко, пронос переважає над блювотою, різко виражена сухість шкіри та слизових, афонія, олігурія, гіпертермія, тахікардія, задишка, судоми, різка спрага.



Гіпохлоремія

  • Причини: блювота, (пілоростеноз, непрохідність тонкої кишки)

  • Довготривале дуоденальне відсмоктування

  • Клініка: алкалоз, гіпонатрійемія.



Гіперхлоремія

  • Причини: такі ж як і при гіпернатріемії, зменшення об'єму води, застосування сечогінних, порушення функції наднирників.

  • Клініка: набряковий синдром, метаболічний ацидоз.



Гіпокалійемія

  • Причини: шлунково-кишкові втрати (блювота, пронос), ниркові (хвороба Кушінга, синдром Конна, запальні захворювання), дія сечогінних, гострі хронічні захворювання нирок, значне кислотне навантаження, алкоз.

  • Інші причини: стадія поліурії при ЦД, метаболічний ацидоз



  • Клініка:

  • м'язова слабість;

  • поліурія;

  • метеоризм.



Гіперкалійемія

  • Причини: дихальна, ниркова недостатність, адрено-генітальний синдром, хвороба Аддісона, введення калію.

  • Клініка: парестезії, парези, зміни на ЕКГ.

  • Концентрація калію 8-12 ммоль/л – зупинка скерця.



Гіпомагнійемія

  • Причини: профузні проноси, поліурія.

  • Клініка: ністагм, позитивний симптом Бабінського, розвиток атетозу, пораження мірокарду з тахікардією і порушенням ритму.



Гіпермагнійемія

  • Причини: хвороба Аддісона, ниркова недостатність, діабетична кома.

  • Клініка: м'язова слабість, гіпотонія, гіпорефлексія.

  • ЕКГ: подовження інтервалу, PQ, розширення комплексу QRS, високий зубець Т.



Гіпокальційемія

  • Причини: недостатнє поступлення з їжею, порушення всмоктування, гіпофункція паращитовидних залоз, недостаток ергокальційферолу, масивна гемотрансфузія крові.

  • Клініка: підвищення нервово-м'язової збудливості, тетанічні судоми, кишкова коліка, диплопія, стридор, диспноє.

  • На ЕКГ: подовження інтервалів QT, SТ.



Гіперкальційемія

  • Причини: передозування ергокальцій феролу, підвищенна функція паращитовидних залоз, ієлома, саркоідоз, хронічний гломерулонефрит, переломи кісток, метастази пухлин у кістках.

  • Клініка: порушуються функції легень, нирок, печінки, травного каналу та постійніссть гомеостазу.



Метаболічний ацидоз

  • Виникає в результаті накопичення іонів водню або втрати вуглекислоти.

  • Клініка: глибоке токсичне дихання, втрата свідомості, що з'являються при рН- 7,0-7,2, порушення збудливості дихального центру, розвиток брадіпное, зниження об'єму дихання, зупинка серця.



Метаболічний алкалоз

  • Причини: гострий панкреатит, блювота, цироз печінки, масивна крововтрата, значна гіповолемія, масивне переливання крові при здоровій печінці.

  • Клініка: метаболічний алкалоз компенсується розвитком дихального ацидозу, це веде до гіпервентиляції легень.



Утворення метаболічної води:

  • 1 г глюкози  0,6 мл води окислення (4 кал)

  • 1 г білка  0,41 мл води окислення (4 кал)

  • 1 г жиру  1,07 мл води окислення (9 кал)

  • Чим молодша дитина – тим більша потреба у воді на 1 кг маси;

  • Чим старша дитина – тим більша загальна потреба у воді



Шляхи виведення води з організму:

  • З сечею;

  • Через дихальні шляхи (перспірація)

  • Випаровуванням з поверхні шкіри;

  • З потом;

  • З калом



Дихальний ацидоз

  • Причини: масивна пневмонія, ателектаз легень, бронхіальна астма, обструктивний бронхіт, пневмоторакс, плеврит.

  • Клініка: рН менше 7,35 компенсується шляхом розвитку метаболічного алкалозу.



Дихальний алкалоз

  • Причини: надлишкова штучна вентиляція легень.

  • Клініка: компенсується розвитком метаболічного ацидозу.

  • Корекція: нормалізація зовнішнього дихання.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка