Волинська обласна рада



Сторінка3/9
Дата конвертації18.10.2016
Розмір446 b.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Повторюються, узагальнюються та розширюються знання про речення та його структуру; розвиваються вміння встановлювати зв'язки слів у реченнях, визначати засоби зв'язків (закінчення, прийменни­ки, тільки закінчення). У цьому класі вивчають однорідні члени речення, головні і другорядні, пов'язані між собою за допомогою інтонації (без спо­лучників) та сполучників й, та, а (без повторення); практично засвою­ються пунктуаційні правила, пов'язані з однорідними членами речення. Важливим є складання речень з однорідними членами, поширення їх за­лежними словами; використання речень з однорідними членами в побудові текстів. Продовжується практика побудови складних речень за зразком, схемою, малюнками, створеними ситуаціями.



Формування поняття про речення



Аспекти вивчення

  • Перший аспект – функціональний:

  • За метою висловлювання: розповідні, спонукальні, питальні.

  • Другий аспект – емоційний: окличні, неокличні.



Основні ознаки речення

  • Найістотніші ознаки речення: 1) виражає закінчену думку; 2) для ньо­го характерна змістова та інтонаційна завершеність; 3) слова пов'язані в ньому граматично і за смислом; 4) головні члени становлять основу ре­чення. Лінгвістичний опис класифікації речень у підручниках зорієнтова­ний на формування в учнів поняття про речення як функціональну одини­цю мовлення: речення, в яких про щось розповідається, повідомляється, -розповідні; речення, в яких про щось запитується, - питальні; речення, в яких висловлюється спонукання (прохання, запрошення, порада, наказ, за­клик), - спонукальні. Другокласники дізнаються, що в кінці розповідних та спонукальних речень переважно ставиться крапка. Але якщо в такому реченні виражено сильне почуття, то замість крапки ставимо знак оклику. Термін «окличне» з'являється в підручнику 3 класу, коли в учнів вже сфо­рмувалось чітке уявлення про три типи речень за метою висловлювання. На фоні питальних і спонукальних речень другокласники засвоюють прак­тично кличну форму іменників, що виступає у ролі звертань і форми нака­зового способу дієслів у спонукальних реченнях, засвоюють також інтона­цію звертання. Це звертання до вчителя та своїх рідних (батьків, дідусів, бабусь, старших сестер та братів). Таку роботу треба проводити в присутності родичів (на батьківських зборах, родинних святах, зустрічах, ранках). Не може бути – папа, мама, дєдушка, бабушка і т.п. Треба переводити це на український мовний ґрунт: мамо, матусю, мамочко, ненько, нене; тату, татусю, батечку; бабусенько, бабусе, бабцю. Звертаючись до дитини, - Іване, Іванку; Миколо, Миколко; Петре, Петрику; Оксано, Оксанко; Галино, Галинко та інші.



Методика вивчення речень за метою висловлювання

  • Речення виражає закінчену думку



Головні члени речення (підмет, присудок), другорядні члени речення

  • Члени речення

  • Відповідають на питання



Зв’язок слів у реченні



Письмове встановлення граматичного зв'язку між членами речення

  • Письмове встановлення граматичного зв'язку між членами речення

  • Пожовкле листя злітає на землю.

  • що?

  • Листя (що робить?) злітає;

  • Листя (яке?) пожовкле;

  • Злітає (куди?) на землю.



Однорідні члени речення



Однорідні члени речення:

  • відповідають на одне і те ж питання;

  • виступають одним членом речення;

  • не залежать одне від одного;

  • характеризуються перелічувальною інтонацією.



Розділові знаки при однорідних членах речення







Період навчання грамоти.

  • Період навчання грамоти.

  • Вчаться розрізняти предмет і його назву.

  • Розвивається уміння класифікувати слова за певною смисловою ознакою (назви овочів, фруктів, транспорту тощо).



2 клас.

  • 2 клас.

  • Питання хто? що?

  • Є назвою предмета.

  • Зміна іменників за зразком один – багато.



3 клас.

  • 3 клас.

  • Мета – поглиблення знань про смислове значення іменників (питання, значення, роль і зв’язок з іншими словами у реченні за допомогою закінчень та прийменників).

  • Частина мови.

  • Назви істот та неістот.

  • Власні і загальні іменники.

  • Іменники, що називають опредмечені ознаки та дії (зелень, синь, читання, плавання)

  • Вживання іменників у прямому і переносному значенні.

  • Іменники – антоніми. Іменники – синоніми.

  • Рід іменників.

  • Зміна іменників за числами.



4 клас

  • 4 клас

  • Поглиблення знань про лексичне значення іменників (абстрактне значення іменників), багатозначність, пряме і переносне значення, іменники – антоніми, іменники – синоніми.

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка