Враження головного мозку



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.



органічне враження головного мозку внаслідок патології вагітності і пологів, внутрішньоутробних і ранніх постнатальних порушень, інтоксикацій, мозкових інфекцій, черепно-мозкових травм;

  • органічне враження головного мозку внаслідок патології вагітності і пологів, внутрішньоутробних і ранніх постнатальних порушень, інтоксикацій, мозкових інфекцій, черепно-мозкових травм;

  • патологія нервової системи.



специфічні риси в межах психічної норми: несформованість емоційної сфери і навичок спілкування, пасивно-залежний тип комунікацій, порушення самоконтролю і самооцінки, розгальмованість, агресивність, тривожність, порушення гендерної ідентичності, гіперсексуальність, акцентуація характеру;

  • специфічні риси в межах психічної норми: несформованість емоційної сфери і навичок спілкування, пасивно-залежний тип комунікацій, порушення самоконтролю і самооцінки, розгальмованість, агресивність, тривожність, порушення гендерної ідентичності, гіперсексуальність, акцентуація характеру;

  • - пограничні стани: психогенні розлади (неврози, реактивні депресії, розлади адаптації, гострі і посттравматичні стресові розлади, деприваційні порушення), психосоматичні захворювання, психопатії, соціальна і педагогічна занедбаність;

  • - психопатологічні стани: розумова відсталість, шизофренія, ендогенні депресії.



несприятливі особливості взаємодії особистості зі своїм найближчим оточенням,

  • несприятливі особливості взаємодії особистості зі своїм найближчим оточенням,

  • негативний вплив соціуму на розвиток особистості;

  • Культ насильства;

  • Лібералізація статевої моралі.









певні психологічні моделі поведінки, психологічні особливості, специфічні підліткові поведінкові реакції на вплив навколишнього середовища.

  • певні психологічні моделі поведінки, психологічні особливості, специфічні підліткові поведінкові реакції на вплив навколишнього середовища.

  • До них відносяться:

  • реакції емансипації;

  • реакції захоплення;

  • реакції, зумовлені сексуальним розвитком.



Прояви реакції емансипації:

  • Прояви реакції емансипації:

  • щоденна неадекватна поведінка підлітків;

  • бажання робити все по-своєму;

  • втечі із дому;

  • бродяжництво.



онанізм, включаючи взаємний;

  • онанізм, включаючи взаємний;

  • петтінг;

  • ранні сексуальні зв'язки;

  • проміскуітет;

  • транзиторний гомосексуалізм тощо.





багаторазові, тривалі порушення норм, прийнятих суспільством;

  • багаторазові, тривалі порушення норм, прийнятих суспільством;

  • різноманітні прояви соціальної дезадаптації, які викликають негативну оцінку з боку інших людей;

  • поведінка не ототожнюється з психічними захворюваннями чи патопсихологічними станами, хоча може за певних умов набувати патологічних форм (алкоголізм, наркоманія тощо);

  • результатом поведінки є заподіяння реальної шкоди самій особистості чи оточуючим



духовні проблеми, зокрема, відсутність або втрату сенсу життя, переживання внутрішньої порожнечі, блокування самореалізації духовного потенціалу тощо;

  • духовні проблеми, зокрема, відсутність або втрату сенсу життя, переживання внутрішньої порожнечі, блокування самореалізації духовного потенціалу тощо;

  • деформацію ціннісно-мотиваційної сфери, несформовані або редуковані моральні цінності (совість, відповідальність, чесність), переважання девіантних цінностей, ситуативно-егоцентричну орієнтацію, фрустрованість вищих потреб, внутрішні конфлікти, малопродуктивні механізми психологічного захисту;

  • емоційні проблеми: тривогу, депресію, переважання негативних емоцій, алекситимію (ускладнення в розумінні своїх переживань і невміння сформулювати їх у словах), емоційне огрубіння (втрата здатності визначати доцільність, доречність тих чи інших емоційних реакцій, дозувати їх), афективність тощо;



проблеми саморегуляції: неадекватність самооцінки і рівня домагань, недостатній розвиток рефлексії, самоконтролю, низький рівень адаптивних можливостей;

  • проблеми саморегуляції: неадекватність самооцінки і рівня домагань, недостатній розвиток рефлексії, самоконтролю, низький рівень адаптивних можливостей;

  • викривлення у когнітивній сфері: стереотипність, ригідність мислення, обмеженість або недостатній розвиток пізнавальної сфери, наявність забобонів;

  • негативний життєвий досвід: наявність шкідливих звичок, психічних травм, насильства, соціальної некомпетентності тощо.













Адиктивна поведінка – форма поведінки людини, яка проявляється у прагненні втекти від дійсності внаслідок свідомої зміни свого психічного стану. Об’єктами залежності при адиктивній поведінці можуть бути психоактивні речовини, їжа, ігри, секс, релігія і релігійні культи тощо.

  • Адиктивна поведінка – форма поведінки людини, яка проявляється у прагненні втекти від дійсності внаслідок свідомої зміни свого психічного стану. Об’єктами залежності при адиктивній поведінці можуть бути психоактивні речовини, їжа, ігри, секс, релігія і релігійні культи тощо.



Імпунітивні втечі (26%) спричиняються переслідуванням однолітками, пригніченим станом дитини, роллю “попелюшки” у сім’ї. Дані втечі зазвичай здійснюються одним учнем і його поведінка підпорядковується одній меті – забути, відволіктися від складної ситуації. Інші негативні вчинки дитина не здійснює. Наприклад, гроші на їжу вона заробляє своєю працею, а не крадіжками. Вік імпунітивних втеч дуже різний – від 7 до 15 років.

  • Імпунітивні втечі (26%) спричиняються переслідуванням однолітками, пригніченим станом дитини, роллю “попелюшки” у сім’ї. Дані втечі зазвичай здійснюються одним учнем і його поведінка підпорядковується одній меті – забути, відволіктися від складної ситуації. Інші негативні вчинки дитина не здійснює. Наприклад, гроші на їжу вона заробляє своєю працею, а не крадіжками. Вік імпунітивних втеч дуже різний – від 7 до 15 років.



Демонстративні втечі спостерігаються у 20% випадків і є наслідком реакції опозиції. Їх відмінність – діти тікають недалеко і у ті місця, де їх можуть знайти чи побачити, вернути додому. Під час втечі діти ведуть себе так, щоб привернути увагу оточуючих. Причина даних втеч – прагнення виконання їхніх бажань батьками, особливо тих, що допоможуть підняти власний рейтинг серед однокласників.

  • Демонстративні втечі спостерігаються у 20% випадків і є наслідком реакції опозиції. Їх відмінність – діти тікають недалеко і у ті місця, де їх можуть знайти чи побачити, вернути додому. Під час втечі діти ведуть себе так, щоб привернути увагу оточуючих. Причина даних втеч – прагнення виконання їхніх бажань батьками, особливо тих, що допоможуть підняти власний рейтинг серед однокласників.



Дромоманичні втечі зустрічаються у підлітковому віці рідко (9%). Втечі здійснюються внаслідок різкої і безпричинної зміни настрою, немотивованого потягу до зміни соціального оточення. Причину своєї втечі діти пояснити не можуть, власного вчинку соромляться.

  • Дромоманичні втечі зустрічаються у підлітковому віці рідко (9%). Втечі здійснюються внаслідок різкої і безпричинної зміни настрою, немотивованого потягу до зміни соціального оточення. Причину своєї втечі діти пояснити не можуть, власного вчинку соромляться.



Аутодеструктивна поведінка являє собою поведінку,що відхиляється від психологічної, медичної норм, загрожуючи цілісності і розвитку особистості

  • Аутодеструктивна поведінка являє собою поведінку,що відхиляється від психологічної, медичної норм, загрожуючи цілісності і розвитку особистості



Віктимна поведінка (viktim – жертва) сприяє скоєнню насильства проти неї, свідомо чи підсвідомо нехтуючи запобіжними заходами, обираючи спосіб життя – конфліктність, імпульсивність, демонстративність, нерозбірливість у знайомствах, привертаючи увагу агресивних осіб, злочинців.

  • Віктимна поведінка (viktim – жертва) сприяє скоєнню насильства проти неї, свідомо чи підсвідомо нехтуючи запобіжними заходами, обираючи спосіб життя – конфліктність, імпульсивність, демонстративність, нерозбірливість у знайомствах, привертаючи увагу агресивних осіб, злочинців.



Суїцидальна поведінка, тобто самогубство або його спроба, спрямована на виведення особистості із кризової ситуації, усвідомлення якої для неї є нестерпним і вона не бачить іншого виходу, ніж власна смерть. Людина переживає безнадійність, безпомічність і мислить за логікою: або негайне вирішення проблеми, або смерть. Слід зауважити, що бажання смерті поєднується з бажанням отримати допомогу з боку інших людей, тому суїцидант часто подає відповідні сигнали про допомогу, залишаючи повідомлення, листи, наводить лад у справах

  • Суїцидальна поведінка, тобто самогубство або його спроба, спрямована на виведення особистості із кризової ситуації, усвідомлення якої для неї є нестерпним і вона не бачить іншого виходу, ніж власна смерть. Людина переживає безнадійність, безпомічність і мислить за логікою: або негайне вирішення проблеми, або смерть. Слід зауважити, що бажання смерті поєднується з бажанням отримати допомогу з боку інших людей, тому суїцидант часто подає відповідні сигнали про допомогу, залишаючи повідомлення, листи, наводить лад у справах



Це форма поведінки, яка проявляється у прагненні втекти від дійсності внаслідок свідомої зміни свого психічного стану. Об’єктами залежності можуть бути психоактивні речовини, їжа, ігри, релігія, релігійні культи. Тобто це може бути:

  • Це форма поведінки, яка проявляється у прагненні втекти від дійсності внаслідок свідомої зміни свого психічного стану. Об’єктами залежності можуть бути психоактивні речовини, їжа, ігри, релігія, релігійні культи. Тобто це може бути:



  • Вживання наркотиків і алкоголю



Порушення харчової поведінки (переїдання, голодування, відмова від їжі

  • Порушення харчової поведінки (переїдання, голодування, відмова від їжі

  • тощо)



  • Ігрова залежність (гемблінг)



Релігійний фанатизм – сліпе наслідування ідеї релігійного культу деструктивної спрямованості

  • Релігійний фанатизм – сліпе наслідування ідеї релігійного культу деструктивної спрямованості



зовнішні прояви девіантної поведінки відомі: безвідповідальне ставлення до навчання, конфлікти з однолітками і дорослими, пропуски уроків, вживання наркотичних речовин, крадіжки, втечі з дому, бродяжництво, суїциди, здирництво, бійки, лихослів’я, порушення етичних і моральних норм спілкування тощо.

  • зовнішні прояви девіантної поведінки відомі: безвідповідальне ставлення до навчання, конфлікти з однолітками і дорослими, пропуски уроків, вживання наркотичних речовин, крадіжки, втечі з дому, бродяжництво, суїциди, здирництво, бійки, лихослів’я, порушення етичних і моральних норм спілкування тощо.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка