Все це негативне впливає на соціально-демографічну ситуацію в Україні



Дата конвертації17.06.2016
Розмір445 b.



Щорічно у всьому світі витрати на охорону здоров’я складають 4,1 трлн. дол. США, з яких 750 млрд витрачається на глобальному ринку фармацевтичних препаратів. При цьому від 10 до 25 % витрат на державні закупівлі зникає у зв’язку з корупцією в галузі

  • Щорічно у всьому світі витрати на охорону здоров’я складають 4,1 трлн. дол. США, з яких 750 млрд витрачається на глобальному ринку фармацевтичних препаратів. При цьому від 10 до 25 % витрат на державні закупівлі зникає у зв’язку з корупцією в галузі



З точки зору фахівців світового банку, сума хабарів, які одержують щорічно посадові особи в Україні, адекватна приблизно двом розмірам річного торгового обігу нашої держави. Явище корупції в сучасній Україні розглядається як організоване системне явище (Мельник М.І. Хабарництво: загальна характеристика, проблеми кваліфікації, удосконалення законодавства. — К., 2000)



  • За висновками Рахункової палати України, згідно з матеріалами «Про результати перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству охорони здоров’я України на забезпечення медичних заходів Державної програми «Онкологія», МОЗ України більше ніж за 2 роки виконання зазначеної програми не розроблено дієвого механізму її реалізації, внаслідок чого не забезпечено надання хворим на онкопатологію якісної та вчасної, гарантованої державою безоплатної медичної допомоги. Так, жодного із 9 розділів Державної програми «Онкологія» не було виконано в повному обсязі, а виконання окремих розділів, завершити які передбачалося у 2003 р., розпочалося лише на початку 2004 р. З одного боку, хворі на онкопатологію були забезпечені лікарськими засобами менше ніж на 1/3 від потреби і були змушені купувати значну частину необхідних лікарських засобів за власні кошти.



Все це негативне впливає на соціально-демографічну ситуацію в Україні

  • Із Рішення РНБО “Про стан соціально-демографічної ситуації, охорони здоров’я і ринку праці в Україні”

  • Проявом демографічної кризи стало погіршення майже всіх демографічних показників. У наслідок зростання депопуляції, що триває з 1991 року, чисельність населення України скоротилася більш як на 6 млн осіб.



За прогнозами Всесвітнього банку, в зв’язку з демографічною кризою Україні загрожує обвал економіки. За їх прогнозами, в Україні найгірші демографічні показники серед країн колишнього Радянського Союзу та Східної Європи. Очікується, що до 2025 р. українців стане менше на 12 млн. І якщо не будуть проведені реформи, то в Україні 20% ВВП буде витрачено на пенсії, 10% – на систему охорони здоров’я, стільки ж на навчання та перекваліфікацію кадрів та 4% ВВП – на догляд за особами похилого віку, що становитиме майже половину всього ВВП. Такого навантаження не витримає економіка жодної країни світу. З точки зору експертів Всесвітнього банку, поліпшити ситуацію в Україні можна лише за рахунок збільшення витрат на соціальну допомогу, охорону здоров’я, освіту та пенсійне забезпечення, оскільки сьогодні кожному п’ятому українцю – за 60 років

  • За прогнозами Всесвітнього банку, в зв’язку з демографічною кризою Україні загрожує обвал економіки. За їх прогнозами, в Україні найгірші демографічні показники серед країн колишнього Радянського Союзу та Східної Європи. Очікується, що до 2025 р. українців стане менше на 12 млн. І якщо не будуть проведені реформи, то в Україні 20% ВВП буде витрачено на пенсії, 10% – на систему охорони здоров’я, стільки ж на навчання та перекваліфікацію кадрів та 4% ВВП – на догляд за особами похилого віку, що становитиме майже половину всього ВВП. Такого навантаження не витримає економіка жодної країни світу. З точки зору експертів Всесвітнього банку, поліпшити ситуацію в Україні можна лише за рахунок збільшення витрат на соціальну допомогу, охорону здоров’я, освіту та пенсійне забезпечення, оскільки сьогодні кожному п’ятому українцю – за 60 років



В рішенні РНБО серед іншого доручено КМУ:

  • Сприяти створенню умов для дальшого розвитку малого і середнього підприємництва та вдосконалення законодавства з метою зменшення надмірного державного втручання у сферу підприємництва;

  • Сприяти розвитку закладів охорони здоров’я різних форм власності;

  • Удосконалення відповідної соціальної інфраструктури;

  • Внесення змін до ЗУ “Про лікарські засоби” щодо вдосконалення державного управління фармацевтичною галуззю та уточнення повноважень посадових осіб органів державного контролю за якістю лікарських засобів.



Дослідники із США М. Портер та О. Тайсберг звертають увагу на те, що у більшості галузей незмінними супутниками конкуренції є підвищення ефективності та поліпшення якості, а у охороні здоров’я цей принцип не спрацьовує і, більше того, зростання витрат не тягне за собою поліпшення якості (Переосмысление системы здравоохранения. Как создать конкуренцию, основанную на ценности и ориентированную на результат. – К.: Издательство Алексея Капусты (подразделение агентства «Стандарт»), 2007)



Система державного регулювання фармринку не відповідає світовим стандартам…

  • Система державного регулювання фармринку не відповідає світовим стандартам…

  • Умови бізнесу погіршуються…

  • Стратегія розвитку фармгалузі незрозуміла…



З А К О Н У К Р А Ї Н И Про засади запобігання та протидії корупції



Суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є:

  • особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування: а) Президент України, Голова Верховної Ради України та його заступники, Прем'єр-міністр України та інші члени КМУ, Голова СБУ, Генеральний прокурор України, Голова НБУ, Голова Рахункової палати, Уповноважений ВРУ з прав людини, Голова ВР АРК, Голова Ради міністрів АРК; б) народні депутати України, депутати ВР АРК, депутати місцевих рад; в) державні службовці; г) посадові особи місцевого самоврядування; ґ) військові посадові особи ЗСУ та інших утворених відповідно до законів військових формувань; д) судді Конституційного Суду України, професійні судді, народні засідателі і присяжні; е) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; є) посадові особи і працівники органів прокуратури, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби; ж) посадові та службові особи інших органів державної влади.



особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування: а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, але одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету; б) члени окружних/територіальних та дільничних виборчих комісій; в) керівники громадських організацій, які частково фінансуються з державного чи місцевого бюджету; г) помічники-консультанти народних депутатів України та інших виборних осіб, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету; ґ) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, експерти, оцінювачі, арбітражні керуючі, незалежні посередники чи члени трудового арбітражу під час розгляду колективних трудових спорів, третейські судді, а також у встановлених законом випадках інші особи); д) посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому, адміністративному або судовому органі іноземної держави, а також інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства); е) посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені);

  • особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування: а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, але одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету; б) члени окружних/територіальних та дільничних виборчих комісій; в) керівники громадських організацій, які частково фінансуються з державного чи місцевого бюджету; г) помічники-консультанти народних депутатів України та інших виборних осіб, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету; ґ) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, експерти, оцінювачі, арбітражні керуючі, незалежні посередники чи члени трудового арбітражу під час розгляду колективних трудових спорів, третейські судді, а також у встановлених законом випадках інші особи); д) посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому, адміністративному або судовому органі іноземної держави, а також інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства); е) посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені);



особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків в юридичних особах, а також фізичні особи - підприємці;

  • особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків в юридичних особах, а також фізичні особи - підприємці;

  • посадові особи юридичних осіб, фізичні особи - у разі одержання від них особами, зазначеними в пунктах 1-2 частини першої цієї статті, або за участю цих осіб іншими особами неправомірної вигоди;

  • юридичні особи - у визначених законом випадках.



1. особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування; 2. особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування; 3. особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків в юридичних особах, а також фізичні особи - підприємці;

  • 1) використовувати своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі: а) неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти); б) неправомірно сприяти призначенню на посаду особи, яка не має переваг перед іншими кандидатами на цю посаду; в) неправомірно втручатися в діяльність інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб; г) неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків; 2) займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не передбачено законом; 3) входити, у тому числі через інших осіб, до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено законом; 4) відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої передбачено законом, надавати недостовірну чи не в повному обсязі інформацію (Обмеження, передбачені пунктами 2-3 частини першої цієї статті, не поширюються на депутатів ВР АРК, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі, а також на осіб зазначених у п.2).



  • Фізичним та юридичним особам забороняється здійснювати фінансування органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, у тому числі надавати їм матеріальну та/або нематеріальну допомогу, безоплатно виконувати роботи, надавати послуги, передавати кошти та інше майно, крім випадків, передбачених законами та чинними міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.



1. особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування; 2. особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування;

  • забороняється приймати подарунки у зв'язку з виконанням ними функцій держави або органів місцевого самоврядування;

  • можуть приймати особисті подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, за умови, що вартість одного подарунка не перевищує розміру однієї податкової соціальної пільги;

  • передають органу державної влади, організації або іншій юридичній особі, де вони працюють, подарунки, одержані під час проведення офіційних заходів, у триденний строк в порядку, встановленому КМУ.



а) Президент України, Голова ВРУ та його заступники, Прем'єр-міністр України та інші члени КМУ, Голова СБУ, Генеральний прокурор України, Голова НБУ, Голова Рахункової палати, Уповноважений ВРУ з прав людини, Голова ВР АРК, Голова Ради міністрів АРК; в) державні службовці; г) посадові особи місцевого самоврядування; ґ) військові посадові особи ЗСУ та інших утворених відповідно до законів військових формувань; д) судді КСУ, професійні судді; е) особи рядового і начальницького складу ОВС, податкової міліції, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; є) посадові особи і працівники органів прокуратури, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби; ж) посадові та службові особи інших органів державної влади;

  • не можуть мати в безпосередньому підпорядкуванні або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам і зобов'язана повідомити керівництво органу, на посаду в якому вона претендує, про працюючих у цьому органі близьких їй осіб, а також забороняється брати участь у роботі колегіальних органів під час розгляду питань щодо призначення на посаду близьких їм осіб та в будь-який інший спосіб впливати на прийняття такого рішення.



  • За вчинення корупційних правопорушень особи притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової або дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

  • Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.



Обмеження щодо юридичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення

  • Органи державної влади або органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права, юридичні особи, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, не можуть надавати юридичним особам, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, кошти і майно протягом п'яти років з дня набрання рішенням суду законної сили.

  • Юридичним особам, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, протягом п'яти років з дня набрання рішенням суду законної сили забороняється провадити діяльність від імені держави чи будь-яку іншу діяльність з надання державних послуг на договірних засадах.



  • Особа, щодо якої винесено постанову про притягнення як обвинуваченої у вчиненні злочину у сфері службової діяльності або складено протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, пов'язаного з порушеннями обмежень, передбачених п. 1-3 ч.1 ст. 4 (використовувати своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб; займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не передбачено законом; входити, у тому числі через інших осіб, до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку), ст. 5 цього Закону (обмеження щодо одержання подарунків), в тому числі в юридичних особах приватного права, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, до розгляду справи судом, якщо інше не передбачено Конституцією України.



Об'єднання громадян та їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання, виявлення та протидії корупційним правопорушенням можуть (крім випадків, коли це віднесено законом до виключної компетенції спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції):

  • 1) брати участь у діяльності щодо виявлення фактів вчинення корупційних правопорушень та встановлення осіб, які їх вчинили, у межах повноважень, визначених законом; 2) повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних правопорушень спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, іншим органам, керівництву та колективу підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення, а також громадськості; 3) запитувати та одержувати в установленому порядку від органів державної влади та органів місцевого самоврядування інформацію про діяльність щодо запобігання та протидії корупції; 4) проводити, замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, подавати за результатами експертизи пропозиції до відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування; 5) брати участь у відкритих парламентських слуханнях з питань запобігання та протидії корупції; 6) вносити пропозиції суб'єктам права законодавчої ініціативи щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що виникають у сфері запобігання та протидії корупції; 7) проводити, замовляти проведення досліджень, у тому числі наукових, соціологічних тощо, з питань запобігання та протидії корупції; 8) проводити заходи щодо інформування населення з питань запобігання та протидії корупції; 9) здійснювати громадський контроль за дотриманням законів, спрямованих на запобігання та протидію корупції, з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать чинному законодавству.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка