Вступ до біології клітини мета вивчення



Дата конвертації27.12.2016
Розмір445 b.


ВСТУП ДО БІОЛОГІЇ КЛІТИНИ


Мета вивчення:

  • сформувати знання про предмет і завдання біології клітини та її значення для медицини та фармації; про основи структурно-функціональної організації живої матерії; ознайомитися з основними методами біології, зокрема з біології рослинної та тваринної клітини.J



Предмет вивчення біології:

  • всі прояви життя: будова і функції живих істот на різних рівнях організації та їх природних угрупувань, поширення, походження і розвиток, їхні взаємозв’язки між собою та з неживою природою.



Завдання біології

  • дослідження та вивчення всіх біологічних закономірностей, розкритті сутності життя з метою пізнання, управління ними та використання для потреб людства, а також дбайливого, раціонального використання ресурсів оточуючого світу



Цитологія - (грец. kytos – ячейка, клітина і logos – наука) – наука про будову, життєдіяльність клітин будь-яких організмів (одно- або багатоклітинні, про- або еукаріотичні клітини).

  • Цитологія - (грец. kytos – ячейка, клітина і logos – наука) – наука про будову, життєдіяльність клітин будь-яких організмів (одно- або багатоклітинні, про- або еукаріотичні клітини).





ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КЛІТИН

  • Мікроскопія

  • цитоспектрофотометрія

  • Радіоавтографія

  • цейтраферна мікрокінозйомка

  • Мікрургія

  • культивування клітин і тканин

  • гісто- й імунохімічні методи

  • біохімічні методи

  • кристалографія й рентгенівська дифракція

  • статистичний метод

  • методи генетики

  • молекулярної біології



Властивості живого

  • 1. Особливості хімічного складу. Живі істоти складаються з тих же хімічних елементів, що і неживі, але в їх клітинах переважають молекули речовин, характерних тільки для живого (нуклеїнові кислоти, білки, ліпіди).

  • 2. Дискретність і цілісність. Будь–яка біологічна система (клітина, організм, вид і т. п.) складається з окремих частин, тобто дискретна. Взаємодія цих частин утворює цілісну систему (наприклад: клітина містить органели, до складу організму входять окремі органи, зв'язані структурно і функціонально в єдине ціле).



3. Структурна організація. Живі системи здатні до самовпорядкування з хаотичного руху молекул, утворюючи певні структури. Для живого характерна впорядкованість у просторі та часі.

  • 3. Структурна організація. Живі системи здатні до самовпорядкування з хаотичного руху молекул, утворюючи певні структури. Для живого характерна впорядкованість у просторі та часі.

  • 4. Обмін речовин і енергії. Живі клітини та організми – відкриті системи, що здійснюють постійний обмін речовинами і енергією в середині себе та з навколишнім середовищем.

  • 5. Здатність до самовідтворення і самооновлення. Час існування будь-якої біологічної системи обмежений. Для підтримки життя у часі відбувається самовідтворення, що пов'язано з синтезом нових молекул і структур.



6. Спадковість. Молекула ДНК як носій спадкової інформації здатна зберігати і передавати її наступним поколінням завдяки реплікації (самоподвоєнню), яка здійснюється за матричним принципом, забезпечуючи безперервність життєвих процесів у ряді поколінь.

  • 6. Спадковість. Молекула ДНК як носій спадкової інформації здатна зберігати і передавати її наступним поколінням завдяки реплікації (самоподвоєнню), яка здійснюється за матричним принципом, забезпечуючи безперервність життєвих процесів у ряді поколінь.

  • 7. Мінливість. При передачі спадкової інформації іноді під дією зовнішніх або внутрішніх чинників виникають різні відхилення, що приводять до зміни ознак і властивостей у нащадків. Якщо ці зміни сприяють підвищенню життєздатності, вони можуть закріпитися відбором.



8. Ріст і розвиток. Клітини або організми успадковують певну генетичну інформацію про можливість розвитку тих або інших ознак. Реалізація інформації відбувається під час індивідуального розвитку – онтогенезу. В онтогенезі здійснюється ріст організму, пов'язаний з репродукцією молекул, клітин і інших біологічних структур. Ріст – це збільшення розмірів і (або) маси клітини або організму. Ріст обумовлює розвиток, тобто поступове ускладнення організації організму.

  • 8. Ріст і розвиток. Клітини або організми успадковують певну генетичну інформацію про можливість розвитку тих або інших ознак. Реалізація інформації відбувається під час індивідуального розвитку – онтогенезу. В онтогенезі здійснюється ріст організму, пов'язаний з репродукцією молекул, клітин і інших біологічних структур. Ріст – це збільшення розмірів і (або) маси клітини або організму. Ріст обумовлює розвиток, тобто поступове ускладнення організації організму.



9. Подразливість і збудливість. Подразливість – здатність клітини або організму сприймати дію чинників зовнішнього і внутрішнього середовища (сигнали). Збудливість – це здатність живих систем відповідати на зміни біологічних, фізичних і хімічних чинників навколишнього середовища зміною стану або діяльності.

  • 9. Подразливість і збудливість. Подразливість – здатність клітини або організму сприймати дію чинників зовнішнього і внутрішнього середовища (сигнали). Збудливість – це здатність живих систем відповідати на зміни біологічних, фізичних і хімічних чинників навколишнього середовища зміною стану або діяльності.

  • 10. Рух. Це здатність клітин або організмів переміщатися в навколишньому просторі. Всі рухи в живих системах енергозалежні. Рух клітин і внутрішньоклітинних молекул забезпечує всі метаболічні і фізіологічні процеси.



ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ЖИТТЯ

  • 1) біблейська теорія, або креаціонізм

  • 2) теорія самозародження життя

  • 3) теорія стаціонарного стану

  • 4) космогенна теорія, або гіпотеза панспермії

  • 5) теорія біопоеза



РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИВОЇ МАТЕРІЇ

  • 1. Елементарний рівень. В різних кількостях і комбінаціях протони, нейтрони, електрони утворюють атоми різних елементів.

  • 2. Атомарний рівень. Атоми об'єднуються між собою в різній кількості та комбінаціях і утворюють молекули.



3. Молекулярно – генетичний рівень. На цьому рівні вивчають фізико-хімічні процеси, що відбуваються в організмі. Спостерігається одноманітність дискретних одиниць, що входять до складу полімерів: чотири азотисті (нітратні) основи входять до складу нуклеїнових кислот; двадцять амінокислот утворюють молекули білка. Елементарна одиниця – ген – ділянка молекули ДНК, що містить генетичну інформацію про синтез білка або іншу функцію.

  • 3. Молекулярно – генетичний рівень. На цьому рівні вивчають фізико-хімічні процеси, що відбуваються в організмі. Спостерігається одноманітність дискретних одиниць, що входять до складу полімерів: чотири азотисті (нітратні) основи входять до складу нуклеїнових кислот; двадцять амінокислот утворюють молекули білка. Елементарна одиниця – ген – ділянка молекули ДНК, що містить генетичну інформацію про синтез білка або іншу функцію.



4. Клітинний рівень. Елементарною структурно-функціональною одиницею всіх живих організмів є клітина. На клітинному рівні вивчають будову і функції клітин і клітинних компонентів. В клітині здійснюється реалізація спадкової інформації, обмін речовин і енергії, тобто пластичний і енергетичний рівень та ін.

  • 4. Клітинний рівень. Елементарною структурно-функціональною одиницею всіх живих організмів є клітина. На клітинному рівні вивчають будову і функції клітин і клітинних компонентів. В клітині здійснюється реалізація спадкової інформації, обмін речовин і енергії, тобто пластичний і енергетичний рівень та ін.

  • 5. Тканинний рівень. Сукупність клітин з однаковим типом організації і функцій складає тканину. Сотні різних видів клітин входять до складу тіл різноманітних багатоклітинних організмів. Різноманітні клітини тварин утворюють 4 типа тканин: нервову, сполучну, епітеліальну та м'язову.



6. Органний рівень. Органи – це високодиференційовані частини тіла, розташовані в певних місцях і виконують спеціальні функції. Вони утворюються в процесі розвитку з клітин різних тканин.

  • 6. Органний рівень. Органи – це високодиференційовані частини тіла, розташовані в певних місцях і виконують спеціальні функції. Вони утворюються в процесі розвитку з клітин різних тканин.

  • 7. Системи органів - це групи різних органів, які колективно функціонують для виконання загальної для організму функції. У людини є такі системи органів: травна, дихальна, серцево-судинна, нервова, секреторна, видільна, репродуктивна, ендокринна, м'язова, скелетна і система покривних тканин.



8. Організмовий рівень. На цьому рівні вивчають процеси, що відбуваються в організмі, починаючи з моменту його зародження і до припинення життя.

  • 8. Організмовий рівень. На цьому рівні вивчають процеси, що відбуваються в організмі, починаючи з моменту його зародження і до припинення життя.

  • 9. Популяційно–видовий рівень. Популяція – сукупність особин одного виду, що населяють певну територію, здатних схрещуватися між собою і давати плідне потомство, частково або повністю ізольованих від інших популяцій того ж виду. До складу виду може входити декілька популяцій. Популяція є елементарною одиницею еволюції. В цій системі здійснюються елементарні еволюційні процеси, зміна частот генів, природний відбір, мутаційний процес та ін.



10. Біоценотичний і біосферний рівень. Елементарна структура цього рівня – біогеоценоз. Біогеоценоз – це система стійких угруповань рослин, тварин і мікроорганізмів, що історично склалися і знаходяться в постійній взаємодії з компонентами атмосфери, гідросфери і літосфери і між собою (наприклад: ліс, ставок, поле).

  • 10. Біоценотичний і біосферний рівень. Елементарна структура цього рівня – біогеоценоз. Біогеоценоз – це система стійких угруповань рослин, тварин і мікроорганізмів, що історично склалися і знаходяться в постійній взаємодії з компонентами атмосфери, гідросфери і літосфери і між собою (наприклад: ліс, ставок, поле).



ФОРМИ ЖИТТЯ




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка