Вступ до курсу «Культурологія»



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.


Вступ до курсу «Культурологія»

  • 1. Культурологія як наука і навчальна дисципліна.

  • 2. Еволюція поглядів на культуру.

  • 3. Сутність культури, її структура.

  • 4. Функції культури.


Бичко А. К., Бичко Б.І. Бондар Н.О. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій / Навч. посібник. – К. 1993.

    • Бичко А. К., Бичко Б.І. Бондар Н.О. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій / Навч. посібник. – К. 1993.
    • Бокань В. Культурологія: Навч. посібник /За ред. В.М. Пічі. – Л. 2003.
    • Грищенко В.А. Історія світової та української культури. – К. 2003.
    • Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник /За ред М. Заковича.– К., 2003.


ЛІТЕРАТУРА

    • Історія української культури / За ред. І. Крип’якевича.–К.1994.
    • Подольська Є.А., Лихвар В.А., Іванова К.А. Культурологія: Навч. посібник.–К. 2003.
    • Попович М. Нарис історії культури України. – К. 1998.
    • Шевнюк О.Л. Культурологія: Навч. посібник. – К.2003.
    • Культурологія: теорія та історія культури.: / Навчальний посібник за ред. І.І. Тюрменко. - К., 2005.


Культурологія як наука

  • Термін "культурологія" запропонував

  • у 1909 р. німецький філософ і фізик

  • В. Освальд. Вчений використав термін "культурологія" для опису специфічних явищ, якими є культура як феномен суто людської діяльності.



  • У 1939 р. американський філософ

  • Леслі Уайт (1900-1975) незалежно від

  • В. Освальда повернувся до тлумачення терміну "культурологія", вводячи його в контекст антропологічних досліджень про культуру.



  • Культурологія

  • це наука, що формується на стику соціального і гуманітарного знання про людину й суспільство, вивчає культуру як цілісність, як специфічну функцію і модель людського буття.



Історичний - намагається не стільки пояснити, скільки виявити та описати факти, події і досягнення культури, виділяючи в ній найвидатніші пам'ятки, імена творців.



Антропологічнийвиявляє артефакти, досліджує вірування, звичаї, побут. Головна функція - адаптація та відтворення життєвого укладу людей.

  • Антропологічний – виявляє артефакти, досліджує вірування, звичаї, побут. Головна функція - адаптація та відтворення життєвого укладу людей.



Напрямки дослідження в культурології

  • Філософський - досліджує сутність культури, її відмінності від природи, співвідношення з цивілізацією й іншими явищами. Предметом вивчення є структура, функції та роль культури в житті людини і суспільства.



Соціологічний - досліджує функціонування культури або в цілому, або наявні в ній субкультури. Його цікавлять зміни, що відбуваються в культурі, реакція на ці зміни тих чи інших верств суспільства.

  • Соціологічний - досліджує функціонування культури або в цілому, або наявні в ній субкультури. Його цікавлять зміни, що відбуваються в культурі, реакція на ці зміни тих чи інших верств суспільства.



  • Діахронний - потребує викладу явищ, фактів, подій світової і вітчизняної культури в хронологічній послідовності.

  • Порівняльний метод застосовується в культурологічних дослідженнях двох або декількох національних культур. Він встановлює рівень своєрідності або спорідненості культур.



Археологічний - на підставі аналізу матеріальних предметів, добутих під час розкопок, дає вченому можливість зробити висновки про загальний стан культури.

  • Археологічний - на підставі аналізу матеріальних предметів, добутих під час розкопок, дає вченому можливість зробити висновки про загальний стан культури.

  • Біографічний метод переважно застосовується у літературознавстві як тлумачення літератури через відображення біографії й особистості письменника.



Предметом культурології як навчальної дисципліни є історичний та соціальний досвід людини, закріплений в традиціях, нормах, звичаях, законах.

  • Предметом культурології як навчальної дисципліни є історичний та соціальний досвід людини, закріплений в традиціях, нормах, звичаях, законах.



Еволюція поглядів на культуру

  • Слово "культура" походить від латинських слів обробляти, вирощувати, а пізніше - вклонятися, вшановувати

  • (культ богів, предків).

  • До середини І ст. до н.е. ці слова пов'язувалися саме із землеробською працею.



  • У середні віки поняття «культура» асоціюється з міським укладом життя.

  • В епоху відродження- з досконалістю та активізацією інтелектуального та творчого потенціалу людини.



  • Під культурою, на противагу „натурі" (природі), розуміють все, що створила людина.



Визначення культури

  • Культура - це матеріальний і духовний прогрес як індивідів, так і різноманітних соціально-національних спільнот.



Структура культури

  • Матеріальна культура охоплює всю сферу виробничої діяльності людства та її результати: як знаряддя праці, житло, предмети повсякденного побуту, одяг, будівельні споруди, засоби зв'язку, пам'ятники і монументи.



Духовна культура стосується області свідомості, пізнання, моралі, виховання, освіти, науки, мистецтва, літератури та інших сторін духовної діяльності людини

  • Духовна культура стосується області свідомості, пізнання, моралі, виховання, освіти, науки, мистецтва, літератури та інших сторін духовної діяльності людини



Структура культури

  • Побутова культура - обряди, звичаї, норми.

  • Технічна культура - наука, техніка, технології.

  • Художня культура - література, архітектура, скульптура, малярство.



Типологія культури відповідно до її носіїв

  • Світова культура - це синтез кращих досягнень усіх національних культур різних народів, що населяють нашу планету.



Національна культура уособлює надбання культур різних соціальних верств і прошарків населення кожного суспільства.

  • Національна культура уособлює надбання культур різних соціальних верств і прошарків населення кожного суспільства.



Упродовж розвитку людства виокремились

  • Упродовж розвитку людства виокремились

  • певні культурні епохи:

  • Антична,

  • Середньовічна,

  • культура епохи Відродження,

  • Нового часу,

  • Новітня.



Первісні системи духовної культури.



Окремі форми культур

  • політична,

  • соціальна,

  • правова,

  • економічна,

  • екологічна,

  • фізична,

  • моральна .



Функції культури

  • Інформаційна

  • Пізнавальна

  • Семіотична

  • Комунікативна

  • Інтегративна

  • Регулятивна, або нормативна

  • Аксіологічна, або ціннісна

  • Виховна

  • Світоглядна



Етапи розвитку культури

  • Первісна культура

  • Культура Стародавнього Сходу

  • Культура Ст. Греції та Риму

  • Культура Середньовіччя

  • Культура Відродження

  • Культура Нового часу

  • Сучасна західна культура





Настінні зображення в Каповій печері. Росія























































ВИСНОВОК

  • Культуру потрібно культивувати, бо вона для кожного народу є джерелом стійкості і добра, фактором національної гідності, служить підґрунтям для духовного розвитку наступних поколінь. Прогрес суспільства поєднується і супроводжується також культурним прогресом.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка