Вступ, Переваги, пов’язані з участю в кластері, Бенчмаркінг кластерів 2012 та рекомендації для кластерів



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.



  • Вступ,

  • Переваги, пов’язані з участю в кластері,

  • Бенчмаркінг кластерів 2012 та рекомендації для кластерів,

  • Підтримка кластерів у сучасній фінансовій перспективі,

  • Підтримка кластерів у новій фінансовій перспективі 2014-2020 – європейський, національний та регіональний рівні.



  • 1. Вступ





М. Е. Портер ,,географічне скупчення взаємно пов’язаних фірм, спеціалізованих постачальників, підрозділів, які надають послуги, фірм, які діють у споріднених секторах, і пов’язаних з ними інституцій, наприклад, університетів, установ стандартизації і галузевих асоціацій в окремих сферах, які конкурують між собою, але також і співпрацюють”

  • М. Е. Портер ,,географічне скупчення взаємно пов’язаних фірм, спеціалізованих постачальників, підрозділів, які надають послуги, фірм, які діють у споріднених секторах, і пов’язаних з ними інституцій, наприклад, університетів, установ стандартизації і галузевих асоціацій в окремих сферах, які конкурують між собою, але також і співпрацюють”

  • ПАРП - ,,специфічна форма організації виробництва, яка полягає у концентрації в близькому просторі еластичних підприємств, які ведуть комплементарну господарську діяльність. Ці суб’єкти одночасно співпрацюють та конкурують між собою, а також мають відносини з іншими інституціями, які діють у даній сфері. Підстава для виникнення кластера – коопераційні зв’язки, які виникають між суб’єктами, які генерують процеси формування специфічних знань і підвищують адаптаційні можливості”

  • Source: Porter M. E., The Competitive Advantage of Nations, Macmillan Press, Hampshire and London 1990, K. B. Matusiak (red.), Innowacje i transfer technologii. Słownik pojęć, ПАРП, 2011



Кількість кластерів у Польщі100-250;

  • Кількість кластерів у Польщі100-250;

  • найбільше кластерів виникло у період 2006-2009;

  • найчастіше ініціаторами виникнення кластера являються суб’єкти приватного сектора; щоразу більшу активність демонструє також сектор науки та приватний сектор;

  • кластери виникають у результаті низової або змішаної ініціативи;

  • кластери функціонують головне у формі асоціацій; спостерігається також тенденція зміни правової форми кластера на товариства з обмеженою відповідальністю.

  • головну групу членів кластерів становлять підприємці, серед яких більшість складають мікро- та малі підприємства;

  • переважна більшість координаторів кластерів усвідомлює необхідність наявності стратегії розвитку кластера;



*On the basis of data included in cluster cataloques, ПАРП 2011-2012

  • *On the basis of data included in cluster cataloques, ПАРП 2011-2012



  • II. Чому варто вступити до кластера??



  • зниження коштів функціонування підприємств,

  • підвищення конкурентоспроможності через доступ до нових технологій та висококваліфікованих працівників,

  • адаптація працівників до вимог роботодавців,

  • збільшення співпраці між підприємствами та дослідно-експериментальним сектором,

  • покращення маркетингового образу,

  • уможливлення виходу на нові ринки,

  • збільшення міжнародної співпраці у сфері пошуку нових контрагентів та пошуку нових підрядників,



  • III. Бенчмаркінг кластерів 2012

  • та рекомендації для кластерів





  • 1. Активність кластерів у сфері внутрішньої та зовнішньої комунікації (листівки, фолдери, реклама у ЗМІ).

  • 2. Участь членів кластерів у процесі створення знання – спільні тренінги, семінари, конференції, ознайомчі поїздки (навчання працівників).

  • 3. Дуже добрий доступ до офісів та конференційних зал для потреб кластера.

  • 4. Добрий доступ до лабораторій для членів кластера.

  • 5. Пов’язання кластерів з потенціалом, природними ресурсами, господарчими традиціями локального середовища.

  • 6. Сила та позиція координаторів в кластерах та активність координатора для анімації співробітництва в кластерах.

  • 7. Активність кластера по відношенню до зовнішнього оточення.



  • 1. Низька інноваційність підприємств в кластері.

  • 2. Мала кількість інновацій, впроваджених у кластері за останні два роки, які підпадають під правову охорону.

  • 3. Невелика кількість кластерів, які реалізують спільну ринкову активність, як напр. спільні замовлення, постачання для фірм в кластері.

  • 4. Слабка активність кластера у підготовці оферт для одержувачів ззовні.

  • 5. Небагато отриманих зовнішніх фінансових засобів на кластерні проекти.

  • 6. Слабке зростання працевлаштування у суб’єктах, діючих у кластері.

  • 7. Слабкі ефекти співпраці з сектором науки, внаслідок чого існує мало спін-оффів в кластерах.

  • 8. Слабка співпраця з іншими суб’єктами регіональних систем інновацій, у тому числі з інституціями бізнес-середовища.



  • Підвищення ринкової активності кластерів – півищення кількості ініціатив бізнес-характеру, здійснених координатором – спільні ринки збутуw, спільна оферта кластера.

  • Ідентифікація компетенцій, необхідних для розвитку кластера. Пошук компетенцій з ІБС (інституцій бізнес-середовища) та інших ресурсів регіону.

  • Повне усвідомлення та точна ідентифікація потенціалу кластера для потреб його просування між органами влади регіону та країни. Слід активно включитися у процеси виокремлення розумних спеціалізацій на національному та регіональному рівнях.

  • Прагнення до осягнення визначеної „критичної маси”.

  • *на основі дослідження “Бенчмаркінг кластерів” – видання 2012 р.



Перегляд попередніх стратегій дій з урахуванням нових ринків, нових чинників успіху (ринкових стратегічних/політичних, операційних), а також інноваційності.

  • Перегляд попередніх стратегій дій з урахуванням нових ринків, нових чинників успіху (ринкових стратегічних/політичних, операційних), а також інноваційності.

  • Чітка ідентифікація переваг функціонування в кластері для підприємців. Переваги повинні бути індивідуалізовані та алекватні до галузі і специфіки підприємства та регіону. Розробка конкретної маркетингової «оферти» кластера для підприємця.

  • Посилення та подовження стратегічного планування у кластері для потреб планування інновацій і розвитку технологій.

  • Побудова регіональної „екосистеми” підтримки інновацій, трансферу знань та співпраці в регіоні. Це стосується тісної співпраці з такими інституціями, як технологічні парки, технологічні інкубатори ітп.



Сильна роль наукових центрів природним чином сприяє трансферу знань та розвитку інновацій.

  • Сильна роль наукових центрів природним чином сприяє трансферу знань та розвитку інновацій.





  • Кластери могли звертатися по дофінансування проектів, які реалізувалися

  • на національному рівні:

  • діяльність 5.1 ОПІЕ (операційна програма «Інноваційна економіка») – 55 проектів на загальну суму - 454 млн. зл.

  • діяльність 1.4.3 ОП РСП (операційна програма «Розвиток Східної Польщі») – 17 проектів на загальну суму – 53,9 млн. зл.

  • 2) на регіональному рівні у рамках 16 РОП (регіональних операційних проектів) – 104 проектів на загальну суму 118,8 млн. зл. *

  • Всього дофінансування отримали 176 кластерні проекти на загальну суму дофінансування 626,7 млн. зл.

  • * Джерело: дані з системи SIMIK 2007-2013 (30.06.2013 р.)





  • ПАРП здійснює інформаційно-навчальну діяльність, підготовлюючи публікації, організовуючи конференції, треннінги з метою розповсюдження знань на тему кластерів та кластерної політики,

  • ПАРП веде Портал іновацій www.pi.gov.pl з закладкою, присвяченою кластерам,

  • ПАРП проводить систематичні дослідження стану розвитку кластерів у Польщі шляхом бенчмаркінгових досліджень, а також поточний моніторинг потреб кластерного середовища шляхом досліджень, які стосуються рівня використання публічних засобів для розвитку кластерів,

  • ПАРП проводить діяльність у сфері інтернаціоналізації кластерів, включаючи польські кластери до міжнародного економічного обігу шляхом організації економічних місій, поєднання партнерів з польськиї та закордонних кластерів, організації міжнародних конференцій та семінарів.









  • V. Підтримка кластерів

  • у новій фінансовій перспективі 2014-2020 –

  • національний та регіональний рівні





Головною метою майбутньої кластерної політики повинно посилення інноваційності та конкурентоспроможності польської економіки на основі інтенсифікації співпраці, взаємодії та поширення знань в рамках кластерів, а також підтримка розвитку стратегічної економічної спеціалізації (ключових національних кластерів).

  • Головною метою майбутньої кластерної політики повинно посилення інноваційності та конкурентоспроможності польської економіки на основі інтенсифікації співпраці, взаємодії та поширення знань в рамках кластерів, а також підтримка розвитку стратегічної економічної спеціалізації (ключових національних кластерів).

  • напрямки впливу:

  • широка підтримка існуючих кластерів та тих, які створюються, шляхом дофінансування (головним чином з регіонального рівня) координаторів кластерів, у тому числі кластерних ініціатив, які ними проводяться.

  • інтеграція доступної публічної підтримки довкола обраних кластерів з ключовим значенням та потенціалом для економіки (центральні підтримка) та окремих регіонів (регіональна піідтримка), які вписуються у розумну спеціалізацію.



Національні ключові кластери - це категорія кластерів зі значним значенням для економіки країни та високою міжнародною конкурентоспроможністю. Ці кластери будуть вибиратися на національному рівні, між іншим, на основі критеріїв, які стосуються: критичної маси, потенціалу розвитку та інновацій, попередньої та запланованої співпраці, а також досвіду та потенціалу координатора. Це буду поєднано з вимогою розробки інтегрованих стратегій розвитку та планів дій кластерів, які звертаються по статус ключових.

  • Національні ключові кластери - це категорія кластерів зі значним значенням для економіки країни та високою міжнародною конкурентоспроможністю. Ці кластери будуть вибиратися на національному рівні, між іншим, на основі критеріїв, які стосуються: критичної маси, потенціалу розвитку та інновацій, попередньої та запланованої співпраці, а також досвіду та потенціалу координатора. Це буду поєднано з вимогою розробки інтегрованих стратегій розвитку та планів дій кластерів, які звертаються по статус ключових.

  • Проекти, погоджені авторами НКК, і які виникають зі стратегії розвитку кластера, будуть користуватися додатковими пунктами у системі оцінки різних програм та допоміжними діями на національному та регіональному рівнях (так звана система парасоля). У залежності від інструменту проекти будуть складатися координаторами, консорціумом членів кластера або заснованими ними фірмами спеціального призначення.

  • На національному рівні передбачено спеціалізований інструмент для координаторів Національних ключових кластерів для діяльності, пов’язаної з інтернаціоналізацією, тобто розвитком співпраці та експансії міжнародного кластера.

  • У період володіння статусом НКК реалізація стратегії та плану дій даного кластера буде предметом допоміжної діяльності - інструкційної підтримки (coaching) НКК на шляху досягнення визначених собі цілей та намірів.







Пропонується, щоб підтримка реалізації основних функцій координації в рамках кластерів була доступна, як правило, на регіональному рівні.

  • Пропонується, щоб підтримка реалізації основних функцій координації в рамках кластерів була доступна, як правило, на регіональному рівні.

  • Визнаючи самостійність регіонів, пропонується, щоб окремі воєводства також виконували пріоритетизацію своєї політики розвитку шляхом визначення регіональних ключових кластерів, призначаючи одночасно їхню розумну спеціалізацію.

  • Влада органів самоврядування окремих регіонів повинні зі собою співпрацювати з метою координації підтримки для кластерів, які будуть мати характер надрегіональний.

  • Вимагається розробка механізму у сфері підтримки координаторів кластерів, який би могли використати усі регіони так, щоб виключити ризик, що у деяких воєводствах не буде жодних інструментів підтримки у цій сфері.



координатори кластерів, функціонуючий для розвитку кластера та його членів – будують та управяють спільними засобами клустера; представляють інтереси усіх членів кластера та реалізують проекти для кластера (координатором може бути виключно юридична особа). Метою цієї організаційної форми є зміцнення потенціалу цілого кластера.

  • координатори кластерів, функціонуючий для розвитку кластера та його членів – будують та управяють спільними засобами клустера; представляють інтереси усіх членів кластера та реалізують проекти для кластера (координатором може бути виключно юридична особа). Метою цієї організаційної форми є зміцнення потенціалу цілого кластера.

  • консорціум членів кластера, тобто: підприємства, навчальні та наукові центри, інституції бізнес-середовища та інші (у тому числі координатори), які можуть звертатися по співфінансування зв’язки проектів розвитку, які виникають із погодженої та прийнятої стратегії розвитку кластера (що координатор кластера повинен підтверджувати щоразу). Метою вищезазначеної організаційної форми є зміцнення потенціалу членів кластера.

  • фірми спеціального призначення – покликані членами кластера для реалізації інвестиційних завдань та проектів Д+Е, у результаті яких виникають нові активи. Метою цієї організаційної форми є зміцнення потенціалу цілого кластера.



Підвищення компетенції координаторів у сфері управління кластером.

  • Підвищення компетенції координаторів у сфері управління кластером.

  • Порівняння рівня підготовки координаторів для надання професійних послуг для членів кластера.

  • Джерело інформації для суб’єктів, які прагнуть вступити до кластера або потенційних партнерів/ кооператорів кластера.

  • Зростання якості пропонованих координаторами послуг та рівень використання засобів кластера.

  • Стандарти дозволяють вибрати фактичні кластери з чисельної популяції кластерних явищ.





  • Дякую за увагу

  • Пьотр Крийом

  • piotr_kryjom@parp.gov.pl

  • Польська агенція розвитку підприємництва




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка