Вступ. Вступ. Лексикографія



Дата конвертації28.05.2016
Розмір445 b.



Вступ.

  • Вступ.

  • Лексикографія.

  • Поняття словника, його функції та призначення.

  • Історія створення словників.

  • Укладання словників як спосіб збереження і систематизації мови.

  • Типи та види словників.

  • Роль словників у житті людини.

  • Висновок.



Перед сучасною лексикографією кожної мови стоїть важливе завдання – зібрати якомога більше даних про слова відповідної мови безвідносно до їх походження, епохи і призначення. Це дасть змогу зробити серйозний крок до створення тезаурусів національних мов, про що мріють лексикографи світу.

  • Перед сучасною лексикографією кожної мови стоїть важливе завдання – зібрати якомога більше даних про слова відповідної мови безвідносно до їх походження, епохи і призначення. Це дасть змогу зробити серйозний крок до створення тезаурусів національних мов, про що мріють лексикографи світу.

  • Сучасна лексикографічна наука переживає період бурхливого розвитку. Помічається тенденція до все більшої диференціації термінологічних і лінгвістичних словників. У зв’язку з цим важко дати хоча б побіжний опис усіх існуючих словників, проте зробимо хоча б перший крок для того, щоб дізнатися про основні їх види, навчитися ними користуватися та зрозуміти важливість та значущість словників у житті людини.



У мовознавстві існує спеціальний розділ, що займається теорією і практикою укладання словників – лексикографія (від грец. lexis – слово і grafo – пишу). Лексикографія має багатовікову історію, великий досвід створення різноманітних словників і знаменні досягнення. Як одна з важливих у сучасній лінгвістиці, вона набуває дедалі більшого розвитку. Сприяють цьому невпинно зростаючі міжнародні контакти, потреба у вивченні малодосліджених і поглибленому аналізі всіх мов народів і націй для задоволення наукових і загальнокультурних запитів суспільства. Застосування математичних методів в укладанні деяких типів словників збагатило теорію і практику цієї лінгвістичної науки.

  • У мовознавстві існує спеціальний розділ, що займається теорією і практикою укладання словників – лексикографія (від грец. lexis – слово і grafo – пишу). Лексикографія має багатовікову історію, великий досвід створення різноманітних словників і знаменні досягнення. Як одна з важливих у сучасній лінгвістиці, вона набуває дедалі більшого розвитку. Сприяють цьому невпинно зростаючі міжнародні контакти, потреба у вивченні малодосліджених і поглибленому аналізі всіх мов народів і націй для задоволення наукових і загальнокультурних запитів суспільства. Застосування математичних методів в укладанні деяких типів словників збагатило теорію і практику цієї лінгвістичної науки.



Характерною ознакою сучасної лексикографії є взаємозв’язок філології і культури у широкому сенсі цього слова. Адже значна частина культури будь-якого народу реалізується саме через його мову, а мова закріплена передусім у словнику.

  • Характерною ознакою сучасної лексикографії є взаємозв’язок філології і культури у широкому сенсі цього слова. Адже значна частина культури будь-якого народу реалізується саме через його мову, а мова закріплена передусім у словнику.



Словни́к — упорядкований в алфавітному чи тематичному порядку список заголовних слів, лексикографічно опрацьованих. Таке довідкове видання містить впорядкований перелік мовних одиниць (слів, словосполучень тощо) з короткими їх характеристиками або характеристиками позначених ним понять або з перекладом на іншу мову. Словник є одним із засобів накопичення результатів пізнавальної діяльності людства, показником культури народу.

  • Словни́к — упорядкований в алфавітному чи тематичному порядку список заголовних слів, лексикографічно опрацьованих. Таке довідкове видання містить впорядкований перелік мовних одиниць (слів, словосполучень тощо) з короткими їх характеристиками або характеристиками позначених ним понять або з перекладом на іншу мову. Словник є одним із засобів накопичення результатів пізнавальної діяльності людства, показником культури народу.

  • Словники виконують інформативну та нормативну функції: вони універсальні інформаційні джерела для розуміння того чи іншого явища та найточніша консультація щодо мовних норм.



Далекими попередниками словників вважають так звані глоси, тобто пояснення значення окремих слів без відриву від тексту, на полях і в текстах давніх рукописних книг. Традицію пояснювати незрозумілі та малозрозумілі слова за допомогою глос давньоруські книжники успадкували від візантійських та старослов'янських.

  • Далекими попередниками словників вважають так звані глоси, тобто пояснення значення окремих слів без відриву від тексту, на полях і в текстах давніх рукописних книг. Традицію пояснювати незрозумілі та малозрозумілі слова за допомогою глос давньоруські книжники успадкували від візантійських та старослов'янських.

  • Збірники глос – глосарії – були першими і найдавнішими словниковими працями. Найстаріший глосарій кількістю в 174 слова знайдено в Кормчій книзі (1282). До другої половини XVI ст. глосарії – основний вид лексикографічної праці. У Пересопницькому Євангелії (1556-1561) налічується близько 200 глос. Глоси були матеріалом для перших давньоукраїнських словників.



Перша пам'ятка давньоруського книжкового мистецтва, яка містила лексикографічне опрацювання слів і словники, що стали значним явищем української культури, – “Изборник Святослава” (1073). Понад 400 статей цієї рукописної книги присвячені тлумаченню малозрозумілих слів Святого Письма, літератури, фактів історії, відомостей про коштовне каміння.

  • Перша пам'ятка давньоруського книжкового мистецтва, яка містила лексикографічне опрацювання слів і словники, що стали значним явищем української культури, – “Изборник Святослава” (1073). Понад 400 статей цієї рукописної книги присвячені тлумаченню малозрозумілих слів Святого Письма, літератури, фактів історії, відомостей про коштовне каміння.





  • Праця лаврського друкаря, поета і філолога Памви Беринди. У словнику 6982 слова. Складається із двох частин. У першій подано 4980 загальних "словенських" слів, у другій – "Ймень тлькованіє" (2002 слова) – власні імена, назви місцевостей, слова з грецької міфології, назви наук, предметів церковного вжитку, мір, звірів, птахів та ін., взяті з єврейської, латинської, грецької та інших мов. Словник цей мав великий вплив, і його було на друковано майже по всіх слов'янських землях.

  • Сьогодні його перевидано і він доступний усім: Лексикон словенороський П.Беринди Лексикон словенороський П.Беринди / Підгот. тексту і вступна ст. В.В.Німчука. – К., 1961.



Відомий лінгвіст А. А. Москаленко стверджує, що історія лексичної системи мови – це в основному історія поповнення її новими словами.

  • Відомий лінгвіст А. А. Москаленко стверджує, що історія лексичної системи мови – це в основному історія поповнення її новими словами.



Праця над укладанням словників вимагає глибоких знань і великих зусиль. Про це образно сказав український просвітитель початку XVI ст. Феофан Прокопович:"Якщо кого-небудь очікує вирок судді, то не слід тримати його на каторзі, доводити до знемоги його руки добуванням руди, хай він укладає словники. Ця праця містить у собі всі види покарань".

  • Праця над укладанням словників вимагає глибоких знань і великих зусиль. Про це образно сказав український просвітитель початку XVI ст. Феофан Прокопович:"Якщо кого-небудь очікує вирок судді, то не слід тримати його на каторзі, доводити до знемоги його руки добуванням руди, хай він укладає словники. Ця праця містить у собі всі види покарань".



Укладання словників – процес не тільки складний, але й тривалий. Останнє зумовлює деяке відставання лексикографічної фіксації постійного оновлення і безперервних змін словникового складу мови. У літературі та пресі з’являються нові слова, або такі значення відомих слів, яких у жодному з існуючих словників знайти не можна.

  • Укладання словників – процес не тільки складний, але й тривалий. Останнє зумовлює деяке відставання лексикографічної фіксації постійного оновлення і безперервних змін словникового складу мови. У літературі та пресі з’являються нові слова, або такі значення відомих слів, яких у жодному з існуючих словників знайти не можна.



“Укладання словників, підкреслював В. В. Виноградов, неможливе без роботи із установлення і кодифікації орфографічних, орфоепічних, граматичних, лексичних, стилістичних норм відповідних літературних мов… Укладання словника будь-якої мови повинно спиратися не тільки на зразкове знання цієї мови у всіх її жанрово-стильових різновидностях та інколи… ії діалектів, а й глибоке наукове розуміння структури цієї мови і законів її розвитку”.

  • “Укладання словників, підкреслював В. В. Виноградов, неможливе без роботи із установлення і кодифікації орфографічних, орфоепічних, граматичних, лексичних, стилістичних норм відповідних літературних мов… Укладання словника будь-якої мови повинно спиратися не тільки на зразкове знання цієї мови у всіх її жанрово-стильових різновидностях та інколи… ії діалектів, а й глибоке наукове розуміння структури цієї мови і законів її розвитку”.



Л. М. Коцюк виділяє основні етапи створення словників:

  • Л. М. Коцюк виділяє основні етапи створення словників:

  • проект словника;

  • формування авторського колективу;

  • створення картотеки;

  • систематизація лексичного матеріалу;

  • розробка авторської концепції структури словникової статті;

  • безпосередня лексикографічна інтерпретація відібраних лексичних одиниць;

  • підготовка словника до видання.



Вивчаючи досвід створення і видання словників, С. І. Головащук зазначає, що практична лексикографія у своїй багатосторонній діяльності спирається на теоретичні висновки й узагальнення багатьох лінгвістичних дисциплін – не тільки лексикології та семасіології як найголовнішої своєї бази, а й граматики, фонетики, стилістики, а також історичної граматики, діалектології тощо.

  • Вивчаючи досвід створення і видання словників, С. І. Головащук зазначає, що практична лексикографія у своїй багатосторонній діяльності спирається на теоретичні висновки й узагальнення багатьох лінгвістичних дисциплін – не тільки лексикології та семасіології як найголовнішої своєї бази, а й граматики, фонетики, стилістики, а також історичної граматики, діалектології тощо.



Основними критеріями у процесі створення словника є великий обсяг, раціональний, продуманий спосіб подачі словникового матеріалу, швидкий та зручний пошук потрібного слова. Створення кожного словника, незалежно від його типу і призначення, розпочинається ретельним відбором реєстрових слів (лексичних одиниць), які або витлумачуються, або перекладаються.

  • Основними критеріями у процесі створення словника є великий обсяг, раціональний, продуманий спосіб подачі словникового матеріалу, швидкий та зручний пошук потрібного слова. Створення кожного словника, незалежно від його типу і призначення, розпочинається ретельним відбором реєстрових слів (лексичних одиниць), які або витлумачуються, або перекладаються.



Питання складу реєстру будь-якого словника – одне з найскладніших питань лексикографії. Яким має бути словник і для кого він призначений – це ті визначальні моменти, що обумовлюють реєстр слів, які добираються до філологічного словника із лексичної скарбниці конкретної мови. Творці словників зобов’язані завжди пам’ятати, що об’єктивність відбору лексичних одиниць для словника та наукова розробка словникових статей великою мірою залежить від фундаментальності картотеки, від спроможності картотечних фондів відбивати не тільки стан, а й тенденції розвитку літературної мови на відповідному етапі її функціонування.

  • Питання складу реєстру будь-якого словника – одне з найскладніших питань лексикографії. Яким має бути словник і для кого він призначений – це ті визначальні моменти, що обумовлюють реєстр слів, які добираються до філологічного словника із лексичної скарбниці конкретної мови. Творці словників зобов’язані завжди пам’ятати, що об’єктивність відбору лексичних одиниць для словника та наукова розробка словникових статей великою мірою залежить від фундаментальності картотеки, від спроможності картотечних фондів відбивати не тільки стан, а й тенденції розвитку літературної мови на відповідному етапі її функціонування.



“Тільки добре продумана картотека, - писав С. І. Ожегов, - яка враховує всіх безумовно значних за своїм громадським впливом авторів, може стати міцною базою для відбору слів у різні типи словників. Справді, така картотека, що відбиває характер руху словникового складу, може слугувати надійним критерієм для визначення вживаності або ізольованості слів, спільності або одиничності значення”.

  • “Тільки добре продумана картотека, - писав С. І. Ожегов, - яка враховує всіх безумовно значних за своїм громадським впливом авторів, може стати міцною базою для відбору слів у різні типи словників. Справді, така картотека, що відбиває характер руху словникового складу, може слугувати надійним критерієм для визначення вживаності або ізольованості слів, спільності або одиничності значення”.



“Щодо повноти словників, – говорив М. Рильський, – то слід зазначити, що повний словник будь-якої мови – це ідеал, до якого можна лише прагнути та якого ніколи не можна досягти, бо кожен день і кожна година приносять людям нові поняття і нові для тих понять слова”.

  • “Щодо повноти словників, – говорив М. Рильський, – то слід зазначити, що повний словник будь-якої мови – це ідеал, до якого можна лише прагнути та якого ніколи не можна досягти, бо кожен день і кожна година приносять людям нові поняття і нові для тих понять слова”.



У зв’язку з поширенням електронних словників у наш час Л. Полюга стверджує, що комп’ютери значною мірою прискорюють працю лексикографа, але у справі укладання словників, яка надзвичайно важлива для практики пізнання своєї та іноземної мов, без людини не обійтися. Лише вона може вдосконалювати й наповнювати словник.

  • У зв’язку з поширенням електронних словників у наш час Л. Полюга стверджує, що комп’ютери значною мірою прискорюють працю лексикографа, але у справі укладання словників, яка надзвичайно важлива для практики пізнання своєї та іноземної мов, без людини не обійтися. Лише вона може вдосконалювати й наповнювати словник.



Створення словника – це праця, для якої потрібен талант, натхнення, а також глибокі спеціальні знання. Кожен успішно виконаний у науковому відношенні словник становить собою не лише відображення окремого етапу або періоду в розвитку мови, а й своєрідне відображення соціально-економічного, культурно-освітнього й науково-технічного рівня суспільства загалом. Словники виходять за межі власне мовознавчого або іншого вузькофахового призначення. Їх заслужено називають супутниками цивілізації.

  • Створення словника – це праця, для якої потрібен талант, натхнення, а також глибокі спеціальні знання. Кожен успішно виконаний у науковому відношенні словник становить собою не лише відображення окремого етапу або періоду в розвитку мови, а й своєрідне відображення соціально-економічного, культурно-освітнього й науково-технічного рівня суспільства загалом. Словники виходять за межі власне мовознавчого або іншого вузькофахового призначення. Їх заслужено називають супутниками цивілізації.



- Етимологічній

  • - Етимологічній

  • - Історичний



Усі словники залежно від змісту матеріалу і способу його опрацювання поділяють два типи: енциклопедичні і філологічні. Суттєва відмінність між ними саме в характері матеріалу, який описують у словниковій статті: об'єктом опису в енциклопедичному словнику є поняття, у філологічному – слово.

  • Усі словники залежно від змісту матеріалу і способу його опрацювання поділяють два типи: енциклопедичні і філологічні. Суттєва відмінність між ними саме в характері матеріалу, який описують у словниковій статті: об'єктом опису в енциклопедичному словнику є поняття, у філологічному – слово.

  • Енциклопедичні словники за характером матеріалу поділяють на загальні та спеціальні (або галузеві, тематичні).

  • До сучасних загальних енциклопедичних словників належать:

  • - Українська Радянська Енциклопедія: У 12т. – 2-ге вид. – К., 1977 – 1984.

  • - Український Радянський Енциклопедичний Словник: У 3 т. – К., 1986 – 1987.

  • - УСЕ Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. чл.-кор. НАНУ М. Попович. - К., 1999.

  • Спеціальні енциклопедичні словники подають системні знання з окремих галузевих ділянок. Це, для прикладу, такі словники:

  • - Енциклопедія історії України: У 4т. – К., 1969 – 1972.

  • - Шевченківський словник: У 2 т. - K., 1983 – 1985.

  • - Українська географічна енциклопедія: У З т. - К., 1989 – 1997.



Коли Анатоль Франс зазначав, що словник – це цілий світ в алфавітному порядку, він мав на увазі, очевидно, саме енциклопедичні словники. Вони в концентрованому вигляді описують предмети, явища, події з найрізноманітніших галузей (економічної, історичної, фізичної, біологічної, хімічної та ін.), розповідають про видатних діячів історії, науки, культури, а, отже, пояснюють і загальні, і власні назви, окрім цього, для повноти опису подають схеми, таблиці, карти, діаграми, малюнки, репродукції, фото тощо.

  • Коли Анатоль Франс зазначав, що словник – це цілий світ в алфавітному порядку, він мав на увазі, очевидно, саме енциклопедичні словники. Вони в концентрованому вигляді описують предмети, явища, події з найрізноманітніших галузей (економічної, історичної, фізичної, біологічної, хімічної та ін.), розповідають про видатних діячів історії, науки, культури, а, отже, пояснюють і загальні, і власні назви, окрім цього, для повноти опису подають схеми, таблиці, карти, діаграми, малюнки, репродукції, фото тощо.

  • Слово “енциклопедія” (з грец. – коло загальноосвітніх знань) первинно означало сім вільних мистецтв: граматику, риторику, логіку, геометрію, арифметику, музику та астрономію. Праці енциклопедичного характеру створювали ще до нашої ери у Давній Греції і Давньому Римі, Китаї, а також у країнах арабської писемності. У X ст. н. е. перша енциклопедія, складена за алфавітним принципом, з'явилась у Візантії. У 1751 – 1780 роках передові мислителі Франції – Дені Дідро, Жан д'Аламбер, Вольтер, Шарль Монтеск'є, Жан-Жак Руссо та ін. – підготували 35-томне видання "Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел".



Першою українською енциклопедією стала "Українська Загальна Енциклопедія" у трьох томах, видана у 1930 – 1935 роках у Львові за редакцією Івана Раковського. Вона мала підзаголовок – "Книга знання". У 1930-х роках в УРСР планувалося видання 20-томної енциклопедії, але через репресії проти української культури та її діячів цього не відбулося.

  • Першою українською енциклопедією стала "Українська Загальна Енциклопедія" у трьох томах, видана у 1930 – 1935 роках у Львові за редакцією Івана Раковського. Вона мала підзаголовок – "Книга знання". У 1930-х роках в УРСР планувалося видання 20-томної енциклопедії, але через репресії проти української культури та її діячів цього не відбулося.

  • Наступні науково вагомі українські енциклопедичні праці з'явилися за межами України. Завдяки об'єднанню найкращих наукових сил української діаспори підготовлено та здійснено видання 10-томної "Енциклопедії українознавства" (1952 – 1985) за редакцією професора Володимира Кубійовича. У наш час її перевидано зусиллями НТШ у Львові (1993 – 2000).

  • У далекій Аргентині протягом 1957 – 1967 років була створена та видана так звана Українська Мала Енциклопедія. Восьмитомну працю підготував один автор – професор Євген Онацький. Це видання стало значним інформаційним явищем, адже поширювало у світі правдиві знання про Україну.



Численні сучасні економічні енциклопедичні словники відображають важливі зміни в економічній системі України за останнє десятиліття і відповідають великій потребі у сучасній систематизованій конкретній економічній інформації. Фахові словники допомагають здобути глибокі економічні знання, знайомлять з новими реаліями економічного буття держави, з надбанням світової економічної науки та практики.

  • Численні сучасні економічні енциклопедичні словники відображають важливі зміни в економічній системі України за останнє десятиліття і відповідають великій потребі у сучасній систематизованій конкретній економічній інформації. Фахові словники допомагають здобути глибокі економічні знання, знайомлять з новими реаліями економічного буття держави, з надбанням світової економічної науки та практики.



Словник містить характеристику термінів і понять, що стосуються банківських операцій, у тому числі – економічного інструментарію, що використовується в діяльності Національного банку України і комерційних банків. Розглянуто сучасні положення науково-теоретичного і практичного характеру, які розкривають зміст грошових, фінансових та кредитних категорій і банківських операцій. Рік видання зумовив часті поклики у розкритті понять до реалій колишнього СРСР. Словник містить додаток у вигляді довідників: інформацію про тогочасні українські банки та вимоги до оформлення банківських документів.

  • Словник містить характеристику термінів і понять, що стосуються банківських операцій, у тому числі – економічного інструментарію, що використовується в діяльності Національного банку України і комерційних банків. Розглянуто сучасні положення науково-теоретичного і практичного характеру, які розкривають зміст грошових, фінансових та кредитних категорій і банківських операцій. Рік видання зумовив часті поклики у розкритті понять до реалій колишнього СРСР. Словник містить додаток у вигляді довідників: інформацію про тогочасні українські банки та вимоги до оформлення банківських документів.

  • Зразок словникової статті:

  • “Імідж – формування і підтримання сталого позитивного враження про товар, послуги, підприємство, яке виготовляє або реалізує товар. Створення сприятливого образу товару, послуги, підприємства – це запорука надійного становища на ринку”.



Перша в Україні за всю її історію оригінальна 3-томна енциклопедична праця, яка охоплює відомості з майже 50 економічних дисциплін, а також репрезентує науковий доробок окремих зарубіжних учених.

  • Перша в Україні за всю її історію оригінальна 3-томна енциклопедична праця, яка охоплює відомості з майже 50 економічних дисциплін, а також репрезентує науковий доробок окремих зарубіжних учених.

  • Зразки словникових статей:

  • “Вакансія (лат. vacans – порожній) – наявність незайнятого робочого місця, посади, на яку може бути прийнятий новий працівник. У розвинутих країнах світу налічується до 750 тис. В. і мільйони безробітних. Наявність В. зумовлена швидкими змінами в межах технологічного способу виробництва, зокрема, інтенсивним характером ринків праці й робочої сили та іншими факторами”.



Тлумачний словник — словник, який пояснює, тлумачить значення слів, показує сферу їх використання, подає граматичні, акцентуаційні, правописні, стилістичні характеристики слів, фіксує стійкі словосполучення термінологічного і фразеологічного характеру з розкриттям їхніх значень. Тлумачний словник визначає лексичні норми літературної мови на певному етапі її розвитку. Розміщення слів у тлумачному словнику алфавітне. Кожне значення слова проілюстровано реченнями-цитатами з художньої, наукової літератури, публіцистики, фольклору. При реєстрових словах подано інформацію про їхні граматичні характеристики, стилістичне забарвлення.

  • Тлумачний словник — словник, який пояснює, тлумачить значення слів, показує сферу їх використання, подає граматичні, акцентуаційні, правописні, стилістичні характеристики слів, фіксує стійкі словосполучення термінологічного і фразеологічного характеру з розкриттям їхніх значень. Тлумачний словник визначає лексичні норми літературної мови на певному етапі її розвитку. Розміщення слів у тлумачному словнику алфавітне. Кожне значення слова проілюстровано реченнями-цитатами з художньої, наукової літератури, публіцистики, фольклору. При реєстрових словах подано інформацію про їхні граматичні характеристики, стилістичне забарвлення.

  • Тлумаченню може піддаватись або все лексичне багатство загальнонародної мови, або лише частина її словникового складу. Словники, що ставили собі за мету (щоправда, практично нездійсненну) включити до свого складу всю лексику мови, одержали назву тезаурусів (від гр. thesaurus – скарбниця, сховище).



Найбільший тлумачний словник в українській лексикографії. Він містить близько 135 тисяч слів. Створив його колектив науковців Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні Академії наук України на основі матеріалу з літературних, фольклорно-етнографічних та інших джерел у широких хронологічних рамках – з кінця XVIII і до кінця XX століття. Словник подає загальновживану лексику і фразеологію не тільки активного, а й пасивного фонду (діалектизми, архаїзми, розмовну лексику та ін.). Уживання слів і фразеологізмів проілюстровано цитатами з творів художньої літератури, преси, наукових видань. Словник має тлумачно-нормативний характер. Науковці висловлюють думку про те, що цей словник, безперечно, є досягненням лексикографії радянського періоду, проте сьогодні не цілком відповідає потребам часу.

  • Найбільший тлумачний словник в українській лексикографії. Він містить близько 135 тисяч слів. Створив його колектив науковців Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні Академії наук України на основі матеріалу з літературних, фольклорно-етнографічних та інших джерел у широких хронологічних рамках – з кінця XVIII і до кінця XX століття. Словник подає загальновживану лексику і фразеологію не тільки активного, а й пасивного фонду (діалектизми, архаїзми, розмовну лексику та ін.). Уживання слів і фразеологізмів проілюстровано цитатами з творів художньої літератури, преси, наукових видань. Словник має тлумачно-нормативний характер. Науковці висловлюють думку про те, що цей словник, безперечно, є досягненням лексикографії радянського періоду, проте сьогодні не цілком відповідає потребам часу.



Словники іншомовних слів є різновидом тлумачних, у них пояснюється значення слів, запозичених з інших мов. У словникових статтях вказується, з якої мови прийшло слово, який мало вигляд у ній. Якщо значень декілька, наведено усі.

  • Словники іншомовних слів є різновидом тлумачних, у них пояснюється значення слів, запозичених з інших мов. У словникових статтях вказується, з якої мови прийшло слово, який мало вигляд у ній. Якщо значень декілька, наведено усі.

  • Приклади словників іншомовних слів:

  • - Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. – К., 1974.

  • - Сліпушко О. М. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові / Наук. ред. Л.І.Андрієвський. – К., 1992.

  • - Сучасний словник-мінімум іншомовних слів. – К., 1999.

  • - Словник іншомовних слів / Уклад.: С.М.Морозов, Л.М. Шкарапута. -К, 2000.

  • - Словник іншомовних слів / Уклад.: Л.О.Пустовіт, О.І.Скопенко, Г.М.Сюта, Г.В.Цимбалюк. – К., 2000.



Термінологічні словники містять терміни певної галузі науки, техніки, мистецтва. Вони бувають загальними та вузькоспеціальними, крім того, можуть бути тлумачними і перекладними (або водночас і перекладними, і тлумачними).

  • Термінологічні словники містять терміни певної галузі науки, техніки, мистецтва. Вони бувають загальними та вузькоспеціальними, крім того, можуть бути тлумачними і перекладними (або водночас і перекладними, і тлумачними).

  • Приклади термінологічних словників:

  • - Рогачова Г.П. Російсько-український словник економічних термінів. – К., 1992.

  • - Російсько-український словник наукової термінології. Суспільні науки / Й.Ф.Андерш, С.А.Воробйова, M.B.Кравченко та ін. – К., 1994.

  • Існує велика кількість тлумачних термінологічних словників економічного спрямування, наприклад:

  • - Ринкова термінологія ділової людини: Словник-довідник / В.М.Лінніков, В.В.Борковський, В.В.Рокоча та ін. – К., 1992.

  • - Словник ділової людини / Уклад.: P.Тринько, O.P.Тринько. – Львів, 1992.



Орфографічні словники подають перелік слів, а також словоформи у їх нормативному написанні. Залежно від частини мови слово має певний граматичний коментар, додаткові граматичні форми змінюваних слів тощо.

  • Орфографічні словники подають перелік слів, а також словоформи у їх нормативному написанні. Залежно від частини мови слово має певний граматичний коментар, додаткові граматичні форми змінюваних слів тощо.

  • Відомі сучасні орфографічні словники:

  • - Орфографічний словник української мови / Уклад.: С.І.Головащук, М.М.Пещак, В.М.Русанівський, О.О.Тараненко. – К., 1994.

  • - Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики / Уклад.: В. Бусел та ін. – К. – Ірпінь, 2003.

  • - Карачук В. Орфографічний словник наукових і технічних термінів/ Наук. ред. Л.І.Андрієвський. – К., 1999.



Орфоепічні словники є довідниками з правильної літературної вимови і нормативного наголосу. У словниках цього типу слова або їх частини, вимова яких не збігається з написанням, подаються в транскрипції.

  • Орфоепічні словники є довідниками з правильної літературної вимови і нормативного наголосу. У словниках цього типу слова або їх частини, вимова яких не збігається з написанням, подаються в транскрипції.

  • Приклади орфоепічних словників:

  • - Українська літературна вимова та наголос: словник-довідник / За ред М. А. Жовтобрюха. – К., 1973.

  • - Орфоепічний словник / Уклад. М. І. Погрібний. – К., 1984.

  • - Орфоепічний словник української мови: В 2 т. / Уклад.: М.М.Пещак та ін. – Т І. – К., 2001.



Акцентологічні словники – це словники, у яких подано нормативне наголошування слів.

  • Акцентологічні словники – це словники, у яких подано нормативне наголошування слів.

  • Найновіші словники наголосів такі:

  • - Головащук С.І. Складні випадки наголошення: Словник-довідник. – К., 1995.

  • - Головащук С.І. Словник наголосів української мови. – К., 2003.



У багатомовних (перекладних) словниках дається не пояснення (тлумачення) значень слів, а переклад, тобто підбирається слово-відповідник іншої мови. Найчастіше це двомовні словники. Їх створюють для цілей перекладу й активно використовують при вивченні іноземної мови. Значно рідше за двомовні створюються словники, які охоплюють три і більше мов. Крім того, створено чимало диференційних словників, в яких наводяться лише ті слова, які не збігаються за значенням.

  • У багатомовних (перекладних) словниках дається не пояснення (тлумачення) значень слів, а переклад, тобто підбирається слово-відповідник іншої мови. Найчастіше це двомовні словники. Їх створюють для цілей перекладу й активно використовують при вивченні іноземної мови. Значно рідше за двомовні створюються словники, які охоплюють три і більше мов. Крім того, створено чимало диференційних словників, в яких наводяться лише ті слова, які не збігаються за значенням.

  • Сьогодні в Україні є багато перекладних словників з різних мов світу: англійської, французької, німецької, болгарської, польської, чеської, іспанської, італійської, турецької, китайської та ін..



Словники скорочень подають складноскорочені слова та абревіатури, розшифровують їх, вказують на граматичні ознаки роду та числа, подають відмінкові закінчення при змінних формах.

  • Словники скорочень подають складноскорочені слова та абревіатури, розшифровують їх, вказують на граматичні ознаки роду та числа, подають відмінкові закінчення при змінних формах.

  • Приклад такого словника:

  • - Словник скорочень в українській мові / За ред. Л. С. Паламарчука. – К., 1988.

  • Активна поява великої кількості нових абревіатур, їх поширеність у пресі ускладнювала сприйняття тексту, правильне розуміння. Тому з'явився ще один словник, у якому вміщено найновіші абревіатури та скорочення і їх розшифрування:

  • - Зінкевич-Томанек Б., Григор 'єв О., Прихода Я. Короткий практичний словник абревіатур та скорочень української мови. – Краків, 1997.



Етимологічний словник подає інформацію про походження слова, його первісне значення, найдавнішу форму, зазначає, чи слово споконвіку належало мові-основі, чи воно запозичене, яким шляхом відбувалося запозичення, містить наукові припущення щодо того, як слово утворилося і яка ознака покладена в основу назви. Успішне етимологізування слів залежить від ступеня вивчення тієї чи іншої мови, тієї чи іншої групи генетично споріднених мов.

  • Етимологічний словник подає інформацію про походження слова, його первісне значення, найдавнішу форму, зазначає, чи слово споконвіку належало мові-основі, чи воно запозичене, яким шляхом відбувалося запозичення, містить наукові припущення щодо того, як слово утворилося і яка ознака покладена в основу назви. Успішне етимологізування слів залежить від ступеня вивчення тієї чи іншої мови, тієї чи іншої групи генетично споріднених мов.

  • Великим здобутком української лексикографії є створення Етимологічного словника української мови, укладеного в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні. У словнику знаходять етимологічне висвітлення зафіксовані в XIX і XX ст. слова української літературної мови й українських діалектів, як здавна успадковані, так і запозичені з інших мов. Він охоплює матеріали пам'яток української мови.



Історичний словник – це один із різновидів тлумачного словника, в якому подають слова певної історичної епохи, зафіксовані в тогочасних писемних пам'ятках, з'ясовують їх значення, наводять ілюстрації.

  • Історичний словник – це один із різновидів тлумачного словника, в якому подають слова певної історичної епохи, зафіксовані в тогочасних писемних пам'ятках, з'ясовують їх значення, наводять ілюстрації.

  • Приклади історичних словників:

  • - Словник староукраїнської мови XIV-XV ст.: У 2 т. / Ред. кол.: Л.Л.Гумецька (гол.) та ін. – К., 1977 – 1978.

  • - Словник української мови XVI – першої половини XVII ст.: У 28 вип. / HAH України, Ін-т українознавства ім. І.Крипякевича; Ред-кол.: Д.Гринчишин (від. ред.), У.Єдлінська, Я.Закревська, Р.Керста та ін. – Bun. 1-1L – Львів, 1994 – 2004.



  • Діалектні словники з'ясовують значення та особливості вимови і вживання слів певного діалекту чи групи діалектів.

  • Вони бувають двох типів: одні з них відбивають лексичну специфіку окремої говірки, діалекту чи наріччя, інші – становлять зібрання діалектної лексики різних наріч, відмінної від літературної. В українській лексикографії створювались в основному словники окремих діалектів чи наріч.

  • Приклади таких словників:

  • - Словник полтавських говорів / Уклад. B. C. Ващенко. – Вип. І. – X. – 1960.

  • - Словник поліських говорів / Уклад. П. С. Лисенко. – К., 1974.

  • - Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок: У 2 ч. – К., 1984.

  • - Брилинський Д. Словник подільських говірок. – Хмельницький, 1991.



Фразеологічні словники містять фразеологічні одиниці мови, пояснюють їхнє значення, особливості вживання, походження, можливі варіанти у живому мовленні. Фразеологічні словники бувають одномовні тлумачного характеру (тлумачать значення стійкого вислову) і перекладні (подають фразеологічні одиниці певної мови і фраземи-відповідники з іншої мови).

  • Фразеологічні словники містять фразеологічні одиниці мови, пояснюють їхнє значення, особливості вживання, походження, можливі варіанти у живому мовленні. Фразеологічні словники бувають одномовні тлумачного характеру (тлумачать значення стійкого вислову) і перекладні (подають фразеологічні одиниці певної мови і фраземи-відповідники з іншої мови).

  • Приклади фразеологічних словників:

  • - Прислів'я та приказки: У З т. / Упор. М. М. Пазяк. – К., 1989 – 1991.

  • - Фразеологічний словник української мови: У 2 т. / Уклад.: В. Білоноженко та ін. – К., 1998.

  • - Фразеологія перекладів М. Лукаша: Словник-довідник / Упор.: О. Скопенко, Т. Цимбалюк. -К.,2000.

  • - Головащук С.І. Російсько-український словник сталих словосполучень. – K., 2001.



Ономастичні словники є цікавим джерелом інформації про власні імена і прізвища, назви населених пунктів, гір, річок, озер тощо. Іноді вони мають науково-популярний характер.

  • Ономастичні словники є цікавим джерелом інформації про власні імена і прізвища, назви населених пунктів, гір, річок, озер тощо. Іноді вони мають науково-популярний характер.

  • Приклади ономастичних словників:

  • - Редько Ю.К. Довідник українських прізвищ. – К., 1968.

  • - Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей: Словник-довідник. - 2-ге вид., випр. і доповн. – К., 1996.

  • - Янко М.Т. Топонімічний словник-довідник Української PCP: У 3 т. – К., 1973.

  • - Горпинич В.О. Словник географічних назв України (топоніми та відтопонімні прикметники). – К., 2001.

  • - Коваль А.П. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. – К., 2001.



Словники синонімів являють собою зібрання синонімічних гнізд з стрижневими словами, що ставляться у заголовок словникової статті.

  • Словники синонімів являють собою зібрання синонімічних гнізд з стрижневими словами, що ставляться у заголовок словникової статті.

  • Приклади синонімічних словників:

  • - Деркач П.М. Короткий словник синонімів української мови. – Львів, 1993.

  • - Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. – К., 1993.

  • - Словник синонімів української мови: У 2 т. / A.A. Бурячок, Г.М. Гнатюк, С.І.Головащук. – К., 1999 – 2000.



Словники омонімів реєструють і пояснюють значення слів, однакових за звучанням, але різних за значенням.

  • Словники омонімів реєструють і пояснюють значення слів, однакових за звучанням, але різних за значенням.

  • Приклади словників омонімів:

  • - Демська О.М., Кульчицький І.М. Словник омонімів української мови. – Львів, 1996.

  • - Кочерган М. Словник російсько-українських міжмовних омонімів ("фальшиві друзі перекладача "). – К., 1997.



Словник антонімів подає групи слів, що мають протилежне значення. У 1971 р. Було здійснено першу спробу укласти словник антонімів.

  • Словник антонімів подає групи слів, що мають протилежне значення. У 1971 р. Було здійснено першу спробу укласти словник антонімів.

  • Полюга Л.М. Словник антонімів. – 2-ге вид., допоен, і випр. – К., 1999.



Словник паронімів розкриває значення слів, близьких за звучанням, але різних за значенням:

  • Словник паронімів розкриває значення слів, близьких за звучанням, але різних за значенням:

  • Гринчишин Д. Г., Сербенська О. А. Словник паронімів української мови. – К., 1986.



Словники мови письменників містять слова і звороти, які використав той чи інший письменник у своїй творчій спадщині. Це словник тлумачного типу, бо в ньому розкрито всі значення слів, з якими вони функціонують у мові письменника. Також подано частоту використання словоформ і типові ілюстрації з творів.

  • Словники мови письменників містять слова і звороти, які використав той чи інший письменник у своїй творчій спадщині. Це словник тлумачного типу, бо в ньому розкрито всі значення слів, з якими вони функціонують у мові письменника. Також подано частоту використання словоформ і типові ілюстрації з творів.

  • Приклади словників мови письменників:

  • - Словник мови Шевченка: У 2 т. / За ред. B.C. Ващенка. – К., 1964. Реєстр словника охоплює всі українські слова з основних текстів та різних редакцій і варіантів поезій Шевченка, а також з листів, писаних укр. мовою. Усього в словнику 10 116 слів.

  • - Словник мови творів Квітки-Основ’яненка: У 3 т. – К., 1978 – 1979.



Морфемний словник подає структуру слова, словотвірні гнізда і словотвірні ряди.

  • Морфемний словник подає структуру слова, словотвірні гнізда і словотвірні ряди.

  • Прикладами таких словників можуть бути:

  • - Яценко І. Т. Морфемний аналіз: Словник-довідник: У 2 т. / За ред. Н. Ф. Клименко. – Т. 1 – 2. – К., 1980 – 1981.

  • - Полюга Л. М. Морфемний словник української мови. – К., 1983.

  • - Сікорська З. С. Українсько-російський словотворчий словник. – К., 1985.



Частотні словники засвідчують частоту вживання слів у певний час. Існує понад 600 опублікованих і комп'ютерних частотних словників для 40 мов світу.

  • Частотні словники засвідчують частоту вживання слів у певний час. Існує понад 600 опублікованих і комп'ютерних частотних словників для 40 мов світу.

  • У частотному словнику подається перелік слів певної мови з вказівкою на те, скільки разів певне слово було вжите у текстах відповідної довжини, здатної об’єктивно показати частотність появи слова у мовленні. Принцип розміщення слів – не алфавітний, а в порядку зменшення частотності. Словник починається з найбільш уживаних слів і закінчується найменш уживаними. На основі частотних словників укладаються посібники для прискореного навчання перекладу технічної і наукової літератури. В історії світової лексикографії перший частотний словник німецької мови був створений у 1898 р..

  • В українській лексикографії відомий:

  • - Частотний словник сучасної української художньої прози: У 2 т. / Гол. ред. B. C. Перебийніс. – К., 1981.



Інверсійний словник групує слова з однаковими морфологічними частинами слова, наприклад, з одним і тим самим суфіксом, як-от: сівба, косьба, молотьба, боротьба, лічба та ін. Слова в такому словнику розташовані в алфавітному порядку не з початку слів, а з кінця. Це означає, що в певному місці відповідно до алфавітного принципу, який діє у зворотньому напрямку, концентруватимуться слова типу баба, пава, нога, вода, коза за ознакою кінцевого а і наступних букв алфавіту: б, в, г, д і далі.

  • Інверсійний словник групує слова з однаковими морфологічними частинами слова, наприклад, з одним і тим самим суфіксом, як-от: сівба, косьба, молотьба, боротьба, лічба та ін. Слова в такому словнику розташовані в алфавітному порядку не з початку слів, а з кінця. Це означає, що в певному місці відповідно до алфавітного принципу, який діє у зворотньому напрямку, концентруватимуться слова типу баба, пава, нога, вода, коза за ознакою кінцевого а і наступних букв алфавіту: б, в, г, д і далі.

  • Він є корисним для вивчення словотвору і фонетики. Його дані вказують на поширеність тих чи інших морфологічних частин, їх продуктивність у певних групах слів. Він може бути використаний як словник рим. Його застосовують для розшифровки стародавніх текстів.

  • Інверсійний словник української мови / За ред. С. П. Бевзенка. – К., 1989.



Словники-довідники з культури мови допомагають закріпити лексичні, морфологічні та інші норми української літературної мови, адже подають проблемні випадки слововживання. Деякі з них мають форму посібника, оскільки вміщують широкі коментарі, наукові і науково-популярні статті.

  • Словники-довідники з культури мови допомагають закріпити лексичні, морфологічні та інші норми української літературної мови, адже подають проблемні випадки слововживання. Деякі з них мають форму посібника, оскільки вміщують широкі коментарі, наукові і науково-популярні статті.

  • Приклади словників-довідників:

  • - Словник-довідник труднощів української мови / За ред. С.Я. Єрмоленко. – К., 1992.

  • - Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити: Посібник / За заг. ред. О. Сербенської. – Львів, 1994.

  • - Головащук С.І. Українське літературне слововживання: Словник-довідник. – К., 1995.

  • - Гринчишин Д., Капелюшний А., Сербенська О., Терлак З. Словник-довідник з культури української мови. – Львів, 1996.

  • - Лесюк М. Словник русизмів у сучасній українській мові (неунормована лексика). – Івано-Франківськ, 1993.

  • - Сербенська О., Білоус М. Екологія українського слова: Практичний словничок-довідник. – Львів, 2003.



Останнім часом усе більшого використання набувають електронні словники, які дають змогу зберігати в пам’яті значний обсяг матеріалу, швидко знаходити потрібну інформацію і подавати її на екрані в зручному для користувача вигляді.

  • Останнім часом усе більшого використання набувають електронні словники, які дають змогу зберігати в пам’яті значний обсяг матеріалу, швидко знаходити потрібну інформацію і подавати її на екрані в зручному для користувача вигляді.



М. Левицький відзначає, що наявність енциклопедій та словників на електронних носіях вважається одним із показників інтелектуального рівня нації.

  • М. Левицький відзначає, що наявність енциклопедій та словників на електронних носіях вважається одним із показників інтелектуального рівня нації.

  • Програмою “Словники України”, затвердженої Президентом України ще 7 серпня 1999 р., окрім традиційних, себто виданих на папері, передбачається і створення їх електронних відповідників для інформаційних комп’ютерних систем.



Словники відіграють велику роль у сучасній культурі, у них відбиваються знання, накопичені суспільством протягом століть. Вони служать цілям опису і нормалізації мови, сприяють підвищенню правильності і виразності мови його носіїв.

  • Словники відіграють велику роль у сучасній культурі, у них відбиваються знання, накопичені суспільством протягом століть. Вони служать цілям опису і нормалізації мови, сприяють підвищенню правильності і виразності мови його носіїв.

  • Особливо важливе місце посідають словники у житті сучасної людини. Чим далі рухається людство у різних сферах, тим більше з’являються нових термінів. Особливо важливе місце посідають словники у тих професіях, де є багато іншомовних запозичень. Для прикладу: медицина, юриспруденція, точні науки. Без знання термінології просто неможливо діяти, розуміти хід бесіди тощо.

  • Для професій, де слово є основним знаряддям праці (філологія, журналістика, письменницька та літературна діяльність, радіо і телебачення), правильне використовування слів та словосполучень, зворотів є вкрай необхідним завданням, оскільки представники цих професій є носіями стандартів мовної культури.



Отже, словники – скарбниця народу, у них зберігаються знання і досвід багатьох поколінь. Їм належить важлива роль у розвитку національної духовної культури як цінного джерела інформації і засобу підвищення комунікативної культури носіїв мови. Використовуючи різноманітні словники, людина може не тільки орієнтуватися в наукових та технічних спеціалізованих термінах, але за допомогою словників слів-синонімів збагачувати свою мову, робити її більш досконалою та цікавою для сприймання.

  • Отже, словники – скарбниця народу, у них зберігаються знання і досвід багатьох поколінь. Їм належить важлива роль у розвитку національної духовної культури як цінного джерела інформації і засобу підвищення комунікативної культури носіїв мови. Використовуючи різноманітні словники, людина може не тільки орієнтуватися в наукових та технічних спеціалізованих термінах, але за допомогою словників слів-синонімів збагачувати свою мову, робити її більш досконалою та цікавою для сприймання.

  • Широкий розмах словникарської праці в Україні протягом років незалежності засвідчує, що українська лексикографія активно і плідно розвивається, вдосконалюються методологічні засади лексикографічної роботи, розширюється коло лексикографічно опрацьованих галузей знань. Поява нового словника будь-якого виду – це значна подія у справі книговидання, тому, незважаючи на велику кількість словників, подальше укладання словників різного формату є перспективним напрямком роботи.



1. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова: короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К. : Либідь, 2001 - С. 161-166.

  • 1. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова: короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. — К. : Либідь, 2001 - С. 161-166.

  • 2. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування. – Львів, 2005. – Розділ 1, § 3.

  • 3. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. - К. : "Академія", 2000. – С. 214 - 224.

  • 4. Лендау Сидні І. Словники: мистецтво та ремесло лексикографії / Пер. з англ. Ольга Кочерга. — К. : К.І.С., 2012. — с. 480.

  • 5. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. — С. 163-175.

  • 6. Бабкин А. М. Новый академический словарь русского языка. Проспект. – М., 1971. – с. 13.

  • 7. Букреева Т. В., Лукаш Е. Н. Принципы построения электронного учебного словаря французского языка // Иностр. яз. в шк. – М., 1990. - №3. – с. 23.

  • 8. Виноградов В. В. Про перспективи розвитку радянської лексикографії // Лексикограф. Бюл. – Вип. ІІ, 1952. – С. 3 – 8.

  • 9. Головащук С. І. Перекладні словники і принципи їх укладання. – Наук. думка. – К., 1976. – С. 3.

  • 10. Коцюк Л. М. Лінгвістичні та лексикографічні прийоми створення термінологічних автоматичних словників // Наук. зап. Нац. ун-ту “Острозька акад.” Сер. “Філол.” Вип. 6. – 2006. – С. 126 – 127.

  • 11. Левицький М. Українські електронні словники – це вже реальність // Наше сл. – 2003. - № 13.

  • 12. Москаленко А. А. Про зміни в лексичній системі української мови за роки семирічки. Лексикологія та лексикографія: Міжвід. зб. ІІ. – К.: Наук. Думка, 1966.

  • 13. Ожегов С. И. О трех типах толковых словарей современного русского языка // Вопр. языкознания. – 1952. - №2. – с. 95.

  • 14. Полюга Л. Український лексикограф як особистість // Дивослово. – 2004. - №6

  • 15. Рильський М. Т. Ясна зброя. Статті. – К. : Наук. Думка, 1971. – с. 78.

  • 16. Матеріал із Вікіпедії – вільної енциклопедії, www.uk.wikipedia.org




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка