Вступ Вступ Засади конституційного ладу



Дата конвертації17.06.2016
Розмір445 b.



Вступ

  • Вступ

  • Засади конституційного ладу

  • Конституційна характеристика української держави

  • Демократичні основи конституційного ладу України

  • Висновки

  • Використана література



У демократичному суспільстві Конституція має особливе значення, яке ще більше зростає в перехідні періоди, коли мова йде про конкретні як у політичній, так і економічній системі суспільства.

  • У демократичному суспільстві Конституція має особливе значення, яке ще більше зростає в перехідні періоди, коли мова йде про конкретні як у політичній, так і економічній системі суспільства.

  • Найбільш істотні зміни в ній відбувалися з прийняттям Конституції України 1996 року.

  • Отже, дослідження такого поняття як засади конституційного ладу Української держави на сьогодні є досить актуальним.



Конституція України як Основний Закон держави займає центральне місце в системі законодавства оскільки вона є головним джерелом права України. Розділ І “Загальні засади” - провідний у структурі Конституції, має особливе значення як для самої Конституції, так і для всієї системи національного законодавства.

  • Конституція України як Основний Закон держави займає центральне місце в системі законодавства оскільки вона є головним джерелом права України. Розділ І “Загальні засади” - провідний у структурі Конституції, має особливе значення як для самої Конституції, так і для всієї системи національного законодавства.

  • У цьому розділі закріплюються засади конституційного ладу України.



Конституційний лад — це цілісна система соціально-правових відносин і інститутів, які підпорядковані безумовним моральним і конституційним вимогам.

  • Конституційний лад — це цілісна система соціально-правових відносин і інститутів, які підпорядковані безумовним моральним і конституційним вимогам.

  • Він має ґрунтуватися на сукупності найважливіших регуляторів, які допомагають закріпленню в суспільній практиці і в правосвідомості фізичних і юридичних осіб стабільних правових, гуманних, справедливих зв'язків між людиною, суспільством та державою.



Якщо конституційний лад - це сукупність соціальних відносин, то його засади — система конституційно закріплених принципів, що їх регламентують.

  • Якщо конституційний лад - це сукупність соціальних відносин, то його засади — система конституційно закріплених принципів, що їх регламентують.

  • Загальновизнано, що саме засади конституційного ладу є найважливішим об'єктом конституційного регулювання. Це справді так, тому що засади закріплюють:

  • 1) основні принципи, що виступають як керівні для різноманітних сторін конституційного ладу;

  • 2) базові цінності, на які суспільство орієнтується в розвитку конституційного ладу;

  • 3) конституційно-правові норми і інститути, через які ці принципи та цінності одержують своє безпосереднє обґрунтування, закріплення і які зумовлюють їх юридичне значення.



Засади конституційного ладу - це система вихідних принципів організації державної влади в конституційній державі, взаємо­відносин конституційної держави з людиною та інститутами громадянського суспільства.

  • Засади конституційного ладу - це система вихідних принципів організації державної влади в конституційній державі, взаємо­відносин конституційної держави з людиною та інститутами громадянського суспільства.

  • Ці принципи, як зазначається в літературі, визначають і закріплюють основи правового статусу суб'єктів конституційно-правових відносин.



До засад конституційного ладу за Конституцією України належать:

  • До засад конституційного ладу за Конституцією України належать:

  • народовладдя (народний суверенітет);

  • державний суверенітет і незалежність України;

  • республіканська форма правління, яка відповідає вимогам демократії та поділу влад;

  • унітарний устрій України;

  • визнання людини як найвищої соціальної цінності, утвер­дження і забезпечення її прав і свобод;

  • соціальний захист людини;

  • статус української мови як державної;

  • поділ влади;

  • гарантованість місцевого самоврядування;

  • політична, економічна та ідеологічна багатоманітність;

  • вища юридична сила Конституції України і пряма дія її норм;

  • рівність усіх суб'єктів права власності перед законом.



Практичну і правову реалізацію цілей конституційного ладу має забезпечувати вся правова система держави, всі галузі права.

  • Практичну і правову реалізацію цілей конституційного ладу має забезпечувати вся правова система держави, всі галузі права.

  • Засади конституційного ладу покликані забезпечити системне закріплення концептуальних ідей, визнаних найважливішими для суспільства і держави.

  • За своїми функціями ці норми е найголовнішими для всіх інших правових інститутів.



Якщо Конституції України належить перше місце в системі джерел права, то засади конституційного ладу є своєрідною “конституцією для Конституції”.

  • Якщо Конституції України належить перше місце в системі джерел права, то засади конституційного ладу є своєрідною “конституцією для Конституції”.

  • Саме засади конституційного ладу є основним виміром Конституції.



До засад конституційного ладу входять закріплені Конституцією України риси Української держави, які характеризують її як саме конституційну державу.

  • До засад конституційного ладу входять закріплені Конституцією України риси Української держави, які характеризують її як саме конституційну державу.

  • Так, ст. 1 Конституції України визначає Україну як суверенну і незалежну, демократичну, соціальну, правову державу.

  • Україна - суверенна і незалежна держава. Ознаками суверенітету Української держави є:

  • - верховенство державної влади на всій території України;

  • - єдність і неподільність державної влади;

  • - незалежність і самостійність державної влади.



Конституційно-правовими ознаками України як суверенної держави є:

  • Конституційно-правовими ознаками України як суверенної держави є:

  • Територіальна цілісність

  • Єдиний конституційний простір

  • Громадянство

  • Єдина грошово-кредитна система

  • Національні Збройні Сили

  • Міжнародна правосуб'єктність

  • Офіційний статус державної мови

  • Державні символи



Державний Прапор - це офіційний відмінний знак (емблема) держави, символ її суверенітету. Згідно з Конституцією України (ч. 2 ст. 20) Державний Прапор України являє собою стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

  • Державний Прапор - це офіційний відмінний знак (емблема) держави, символ її суверенітету. Згідно з Конституцією України (ч. 2 ст. 20) Державний Прапор України являє собою стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

  • Державний Герб - це відмінний знак, що є офіційною емблемою держави, яка зображується на прапорах, грошових знаках, печатках і деяких офіційних документах. Згідно з Конституцією України (ч. З ст. 20) Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України(Знак Княжої Держави Володимира Великого) та герба Війська Запорозького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України - ч. 4 ст. 20 Конституції України.



Державний Гімн - музикально-поетичний твір. Закон України «Про Державний Гімн України» було прийнято 6 березня 2003 р., а згідно зі ст. 1 цього Закону Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції:

  • Державний Гімн - музикально-поетичний твір. Закон України «Про Державний Гімн України» було прийнято 6 березня 2003 р., а згідно зі ст. 1 цього Закону Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції:

  • Ще не вмерла України і слава, і воля,

  • Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

  • Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

  • Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

  • Приспів:

  • Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

  • І покажем, що ми, браття, козацького роду.

  • Відповідно до ч. 7 ст. 20 Конституції України столицею України є місто Київ. Під столицею розуміють головне місто та адміністративно-політичний центр держави. Зазвичай в столиці розташовані вищі та центральні органи державної влади.



Україна - демократична держава. Ознаками України як демократичної держави є:

  • Україна - демократична держава. Ознаками України як демократичної держави є:

  • 1) реальна представницька демократія, що забезпечується обранням Верховної Ради України, Президента України, представницьких органів місцевого самоврядування на основі демократичних принципів виборчого права;

  • 2) організація державної влади в Україні на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову (ст. 6 Конституції України).

  • 3) конституційне закріплення та реалізація принципу ідеологічного і політичного плюралізму (ст. 15 Конституції України).

  • 4) визнання й гарантованість місцевого самоврядування (ст. 7 Конституції України).



Україна - соціальна держава. Соціальна держава - це держава, яка надає підтримку незахищеним верствам населення, намагається впливати на роз­поділ матеріальних благ відповідно до принципу соціальної справедливості, щоби забезпечити кожній людині гідне існування.

  • Україна - соціальна держава. Соціальна держава - це держава, яка надає підтримку незахищеним верствам населення, намагається впливати на роз­поділ матеріальних благ відповідно до принципу соціальної справедливості, щоби забезпечити кожній людині гідне існування.

  • Обов'язками соціальної держави згідно з Конституцією та чинним законодавством України є: забезпечення соціальної спрямованості економіки; охорона праці і встановлення гарантованого мінімуму оплати праці; охорона здоров'я людей; забезпечення підтримки сім'ї, дитинства, материнства та батьківства; розвиток системи соціальних служб, які забезпечують соціальний захист громадян; встановлення пенсій, інших видів соціальних виплат.



Україна - правова держава. У Конституції України закріплено такі ознаки правової держави.

  • Україна - правова держава. У Конституції України закріплено такі ознаки правової держави.

  • 1. Верховенство права (ч. 1 ст. 8).

  • 2. Здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу,

  • 3. Вищий пріоритет прав і свобод людини і громадянина (ч. 1 ст. 19).

  • 4. Незалежність суду (ч. 1 ст. 126).

  • 5. Законність управління (ч. 2 ст. 19).

  • 6. Правовий захист людини від порушення її прав державною владою та місцевим самоврядуванням



У науці конституційного права в основі визначень демократії лежить ідея народного суверенітету.

  • У науці конституційного права в основі визначень демократії лежить ідея народного суверенітету.

  • Для демократії недостатньо конституційного проголошення народу єдиним джерелом влади в державі, необхідні такі конституційно-правові механізми, які б забезпечували його реальну участь у її здійсненні.

  • У створенні таких механізмів важливу роль відіграє конституційне закріплення принципів демократичної держави (демократії).



Вихідним конституційним принципом демократії є принцип народного суверенітету, який означає визнання народу єдиним джерелом і верховним носієм влади в державі.

  • Вихідним конституційним принципом демократії є принцип народного суверенітету, який означає визнання народу єдиним джерелом і верховним носієм влади в державі.

  • Народ як верховний носій влади в державі реалізує владу як безпосередньо - через референдум, вибори та інші форми прямої демократії, так і через своїх представників в органах влади.



конституційними принципами демократії є принцип безпосереднього народовладдя (безпосередньої демократії) і принцип народного представництва (представницької демократії)

  • конституційними принципами демократії є принцип безпосереднього народовладдя (безпосередньої демократії) і принцип народного представництва (представницької демократії)

  • Ці принципи безпосередньо закріплено в тексті Конституції України: «Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування» (ч. 2 ст. 5); «Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії» (ст. 69).



Одним з найважливіших конституційних принципів демократії є принцип поділу державної влади.

  • Одним з найважливіших конституційних принципів демократії є принцип поділу державної влади.

  • Необхідно, щоб органи законодавчої, виконавчої і судової гілок влади могли взаємно стримувати один одного. Жодна гілка влади не може мати ні формального, ні фактичного верховенства над іншими.



Принцип поділу влади закріплено в статті 6 Конституції України.

  • Принцип поділу влади закріплено в статті 6 Конституції України.

  • Упроваджений 1996 року Конституцією України президентсько-парламентарний різновид змішаної республіканської форми державного правління характеризувався, швидше, жорстким, аніж гнучким, поділом влади зі зміщенням повноважень в системі поділу влади на користь Президента України.

  • применшенням ролі Верховної Ради України і особливо Кабінету Міністрів України.



Перехід до парламентарно-президентського різновиду змішаної форми правління відповідно до внесених до Конституції України у грудні 2004 року змін, за якого Кабінет Міністрів України формується Верховною Радою України, спирається на парламентську більшість, тісно співпрацює з нею означає перехід до гнучкого поділу державної влади.

  • Перехід до парламентарно-президентського різновиду змішаної форми правління відповідно до внесених до Конституції України у грудні 2004 року змін, за якого Кабінет Міністрів України формується Верховною Радою України, спирається на парламентську більшість, тісно співпрацює з нею означає перехід до гнучкого поділу державної влади.



Прийняття Верховною Радою України 28 червня 1996 року Конституції України стало актом закріплення (фіксації) на найвищому рівні основних політико-правових параметрів (конституційних характеристик) сучасної української держави та визначення шляхів її розвитку на ближчу та дальшу перспективу.

  • Прийняття Верховною Радою України 28 червня 1996 року Конституції України стало актом закріплення (фіксації) на найвищому рівні основних політико-правових параметрів (конституційних характеристик) сучасної української держави та визначення шляхів її розвитку на ближчу та дальшу перспективу.

  • Україну проголошено суверенною i незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (ст.1 Конституції України), державою унітарною з республіканською формою правління (ч.2 ст.2, ч.1 ст.5 Конституції України), національною державою (ч.3 Преамбули, ч.2 ст.133 Конституції України), а також державою світською (ст.35 Конституції України).

  • Усе це фактично становить сутність та зміст сучасної (офіційної) конституційно-правової доктрини України, яку в літературі визначають за змістом як ліберально-демократичну.



Головко С. Конституція України в системі європейського конституціоналізму // Право України. - 2006. - №8. – с. 15-17

  • Головко С. Конституція України в системі європейського конституціоналізму // Право України. - 2006. - №8. – с. 15-17

  • Коментар до Конституції України: Науково-популярне видання.- К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1996.- С. 44.

  • Конституційне право України / За редакцією В.Ф. Погорілка, Ю.М.Тодики. — К., 1999. — С. 21.

  • Конституційне право України / За редакцією Ю.М. Тодики і В.С.Журавського. — К., 2002. - С. 26.

  • Кравченко В.В. Конституційне право України: Навчальний посібник.- Вид.4-те, випрвл. Та доповн.- К.:Атіка,2007.-568 с.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка