Вступ. Загальна характеристика спадщини Г. Сковороди. Вступ. Загальна характеристика спадщини Г. Сковороди



Дата конвертації30.05.2016
Розмір445 b.



Вступ. Загальна характеристика спадщини Г. Сковороди.

  • Вступ. Загальна характеристика спадщини Г. Сковороди.

  • Філософські твори Г. Сковороди. Щастя в розумінні філософа.

  • Афоризми Г. Сковороди.

  • З'ясування значення слова «сад» у назві збірки «Сад божественних пісень» .

  • «Всякому місту – звичай і права» – зразок духовної лірики.

  • Розгляд будови поезії.

  • Викриття галереї людських пристрастей-пороків у творі.

  • Силабічні та силабо-тонічні ритмічні особливості вірша.

  • Популярність пісні-вірша в народі.

  • Поезія «De Libertate» («Про свободу»).

  • Подвійне звучання мотиву вольності у вірші.

  • Домашнє завдання.



близько 20 філософських трактатів;

  • близько 20 філософських трактатів;

  • поетична збірка «Сад божественних пісень» (30 творів);

  • вірші, що не ввійшли до збірки;

  • збірка «Байки Харківські» (30 байок);

  • притчі «Вдячний Ердій», «Убогий жайворонок»;

  • прозові й поетичні переклади з античної літератури;

  • листи.

  • Писав латиною, давньогрецькою та книжною українською мовою.



трактати;

  • трактати;

  • діалоги;

  • вступні лекції до курсу етики.



найголосніша думка;

  • найголосніша думка;

  • найбільша пристрасть;

  • найпалкіше бажання пізнати самого себе, віднайти в собі людину, зрозуміти, у чому полягає щастя.









Це життя в красі та гармонії.

  • Це життя в красі та гармонії.

  • У «сродній» праці, яка приносить радість.

  • У соціальній і національній волі.

  • У спорідненості душ і доброчесності, у любові до природи.

  • У здоровій душі, «щастя до маєтків не прив'язане».

  • У самовдосконаленні людини, розпізнанні своїх природних нахилів.

  • У безкорисливій дружбі.







«Любов виникає з любові. Коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю».

  • «Любов виникає з любові. Коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю».

  • «Пізнаєш істину – увійде тоді у кров твою сонце».

  • «Немає нічого небезпечнішого, ніж підступний ворог, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга… Жоден диявол ніколи не приносить більше шкоди, ніж такі удавані друзі».



«З усіх утрат утрата часу найтяжча…»

  • «З усіх утрат утрата часу найтяжча…»

  • «Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя».

  • «Як хто посіє в юності, так пожне в старості».

  • «Більше думай, тоді вирішуй».

  • «Довго сам учись, коли хочеш навчати інших».





Філософсько-сатирична поезія, яка випливає із біблійного «зерна» (уміщене перед твором як епіграф): «Блажен чоловік, що в премудрості помре і що в розумі своїм повчається святині».

  • Філософсько-сатирична поезія, яка випливає із біблійного «зерна» (уміщене перед твором як епіграф): «Блажен чоловік, що в премудрості помре і що в розумі своїм повчається святині».

  • Кожна строфа складається з шести рядків.

  • У чотирьох перших Сковорода відтворює певні риси, явища дійсності, а в двох наступних, що звучать як рефрен, протиставляє їм свої роздуми.

  • У трьох строфах рефрен виконує роль інтриги: «Я ж у полоні нав'язливих дум, // Лише одне непокоїть мій ум».

  • У передостанній строфі повідомлено, яка ж думка непокоїть ліричного героя: «Як з ясним розумом вмерти мені».

  • Отже, ліричний герой, як і автор, турбується, щоб не зійти з обраного шляху, не спокуситися матеріальними вигодами буття, а залишитися вірним високим морально-духовним принципам.



У трьох строфах (2-4) автор подає картини людської суєтності, «універсальний образ часу» (Володимир Погребенник).

  • У трьох строфах (2-4) автор подає картини людської суєтності, «універсальний образ часу» (Володимир Погребенник).

  • Тут Сковорода побачив і викрив галерею людських пристрастей-пороків:

  • Петро панські «для чинів тре кутки»;

  • Федір-купець «обдурити прудкий»;

  • дехто постійно ганяється за прибутком («Той безперервно стягає поля»);

  • до галереї «марнотної метушні» (Василь Пахаренко) потрапив і юрист, котрий ладить «на смак свій права», і схоластична система освіти, яка виснажувала школярів («з диспуту учню тріщить голова»).

  • Остання строфа виконує роль узагальнення. Ліричний герой свідомий, що смерть – всевладна, проте ця всевладність смерті не страшна людині, у якої «совість як чистий кришталь».



Кожний рядок має однакову кількість складів з іншими, римування паралельне.

  • Кожний рядок має однакову кількість складів з іншими, римування паралельне.

  • Це силабічний 10–складник із цезурою після шостого складу.

  • Більша упорядкованість наголосів у середині рядків та суворо витримана чоловіча рима наближають його до чотиристопного дактилю, що є одним із розмірів силабо-тонічної системи, яка уже складалася в українській поезії.

  • Наявна тут і характерна для народного віршування неточна рима: косо-волосов.

  • Пісня-вірш «Всякому місту – звичай і права» була популярною в народі.

  • Іі співали повсюдно в Україні.

  • Згодом народні співці, лірники та кобзарі внесли у сковородинівський текст певні зміни, тому він мав кілька варіантів.

  • Один із варіантів Іван Котляревський запропонував у п'єсі «Наталка Полтавка».



Ця поезія не увійшла до збірки «Сад божественних пісень».

  • Ця поезія не увійшла до збірки «Сад божественних пісень».

  • У вірші розкрито мотив вольності, який має подвійне звучання: з одного боку, ліричний герой намагається не втратити власної свободи – «О, якби в дурні мені не пошитись, // Щоб без свободи не міг я лишитись»; а з іншого – висловлює своє ставлення до гетьмана Богдана Хмельницького, називаючи його батьком вольності: «Слава навіки буде з тобою, // Вольності отче, Богдане-герою!».

  • Отже, особистісне й загальнонаціональне у творі поєднано гармонійно.

  • Невелика поезія – 8 рядків – привертає увагу філософським плином думки.

  • Сковорода заявляє, що порівняння свободи із золотом недолуге, адже «зрівнявши все злото, // Проти свободи воно лише болото».



  • Вивчити напам'ять вірші «Всякому місту звичай і права», «De Libertate» .

  • Вміти аналізувати обидві поезії: розкривати картини людської суєтності у вірші «Всякому місту звичай і права», силабічні та силабо-тонічні особливості твору;

  • вміти пояснити подвійне звучання мотиву вольності у

  • поезії «De Libertate».



О.М. Авраменко, Л.М. Скрипник. Книжка для вчителя. Українська література, 9 кл./Київ: «Грамота», 2010. – С. 74-84.

  • О.М. Авраменко, Л.М. Скрипник. Книжка для вчителя. Українська література, 9 кл./Київ: «Грамота», 2010. – С. 74-84.

  • О. Авраменко. Українська література. Хрестоматія для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання / Київ: «Грамота», 2009. – С. 29-30.

  • О.М. Авраменко, Л.Т. Коваленко. Українська мова та література. Довідник 1700 завдань у тестовій формі. Частина І. / Київ:«Грамота», 2012. – С. 283-287.

  • Гафінова Л.В. «Філософія серця» у творчості Г.С. Сковороди // Рідна школа: Шкільна рада при УККУ і Централя Опікунів: Cooper Station, New York, N.Y., грудень, 2003, № 12. – С. 9-12.

  • Гафінова Л.В. Християнські морально-етичні ідеали Г. Сковороди. // Рідна школа: Шкільна рада при УККУ і Централя Опікунів: Cooper Station, New York, N.Y., травень, 2005, № 5. – С. 17-19.

  • Дутко С. Григорій Сковорода. Філософська та байкарська спадщина. Урок у 9-му класі // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. – №7. – С. 27-29.

  • Сковорода Г. Байки Харківські. – К.: Прапор, 1990.

  • Сковорода Г. Сад божественних пісень: Вибрані твори. – К., 1968.

  • Сучасний словник літературознавчих термінів / Автор-уклад. М.Ф. Гетьманець. – Х.: Веста, 2003. – 160 с.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка