Втрата українським народом власної державності; Втрата українським народом власної державності



Дата конвертації24.12.2016
Розмір445 b.





Втрата українським народом власної державності;

  • Втрата українським народом власної державності;

  • Багатовікове іноземне поневолення;

  • Роздробленість і відокремленість окремих земель;

  • Денаціоналізація освіченої еліти;

  • Низький рівень національної самосвідомості мас.



  • посилення польських позицій у Галичині, зневіра українців у справедливості австрійського цісаря;  

  •   зневіра у власних силах, пошук надійної опори в суспільно-політичному житті. Такою опорою вбачалася Росія;

  •   поширення серед значної частини галицьких селян у 60-80-х рр. наївної віри в російського царя, який буцімто вижене євреїв, покарає поляків, відбере землю в панів і роздасть селянам;

  • консервативний характер українського суспільства в Галичині;

  • допомога російських військ Австрії у придушенні угорської революції 1848–1849 рр. Як писав один із дослідників: «У тій армії було стільки своїх, зрозумілих населенню людей, а то просто українських братів. Галичани бачили, яка могутня то була сила, перед якою один їх національний ворог (мадяри) без бою склали зброю. Другий національний ворог (поляки) пробували бунтуватися у Варшаві 1830 р., але грізна російська сила... Тільки здавила спротив»;

  •   поширення ідей панславізму (теорія про особливу роль слов’ян та необхідність їх об’єднання в єдиній державі);

  •   падіння авторитету імперської влади після поразок у війнах 1859 і 1866 рр.;

  •   загострення відносин Австро-Угорщини з Росією.







Я. Головацький

  • Я. Головацький

  • І. Гушалевич

  • Б. Дідицький

  • А. Петрушевич

  • С. Шехович













не визнавали існування українського народу, стверджували, що є лише єдиний “панруський народ від Карпат до Камчатки”;

  • не визнавали існування українського народу, стверджували, що є лише єдиний “панруський народ від Карпат до Камчатки”;

  • Вірили у провідну роль Росії серед слов’янських народів;

  • Були переконані, що їм для своїх писань треба використовувати не українську мову, а “язичіє” – суміш російської, тарослов’янської і польської мов;

  • Заперечували використання української мови як літературної, бо це, мовляв, лише говірка неписьменних селян;

  • “Обласне наріччя галицької черні” не годиться для написання історичних праць, призначених для освічених людей;

  • Українськогонароду й української мови взагалі не існує, а є тільки єдиний російський народ і єдина російська мова;

  • Виступали за приєднання західноукраїнських земель до Росії;














База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка