Як грошово-лічильна одиниця гривня виникла ще за часів



Дата конвертації09.06.2016
Розмір445 b.



Як грошово-лічильна одиниця гривня виникла ще за часів Київської Русі, орієнтовно в XI столітті. Сама ж назва «гривня» походить від назви прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто — на «загривку»), і звали гривна. Частіше за все це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Коштовні гривни створювалися цілком із золота.

  • Як грошово-лічильна одиниця гривня виникла ще за часів Київської Русі, орієнтовно в XI столітті. Сама ж назва «гривня» походить від назви прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто — на «загривку»), і звали гривна. Частіше за все це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Коштовні гривни створювалися цілком із золота.



Слово «гривна» у значенні певної кількості монет вперше зустрічається в «Повісті минулих літ».

  • Слово «гривна» у значенні певної кількості монет вперше зустрічається в «Повісті минулих літ».

  • Літопис оповідає: князь Олег, прийшовши з Півночі, став владарювати у Києві і «встановив варягам давати від Новгорода гривен триста на рік, заради миру». Тобто вже у VIII-ІХ ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби.

  • В XI столітті слово «гривна» набуло іншого значення — вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. З часом на Русі з'являються гривна срібна (вагова — між 160 та 205 грамами залежно від типу) та гривна кун (лічильна). Цікаво, що спочатку їхня собівартість була однакова, але далі, внаслідок нестабільної ваги монет, одна гривна стала дорівнювати кільком кунам. В XII столітті Гривна срібна (близько 204 г) по цінності вже дорівнювала 4 гривням кун (1 гривня кун = близько 51 г).



Гривна кун відповідала певній кількості платіжних одиниць (монет).

  • Гривна кун відповідала певній кількості платіжних одиниць (монет).

  • В XI ст. Г.кун =20 ногатам=25 кунам=50 різанам;

  • В ХІІ ст. Г.кун=20 ногатам=50 кунам

  • (куна протягом століття зменшилась вдвічі).



В ті часи існувало декілька видів гривен. З XI ст. у Київській Русі в обігу були так звані «київські» гривни, які мали шестикутну форму і важили 150 г срібла — ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували й «новгородські гривни», спочатку відомі лише у північно-західних землях, а від середини XIII ст. — уже на всій території Давньоруської держави. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240 г. Перехідною від «київської» до «новгородської» була «чернігівська» гривна, за формою дуже близька до «київської», а за вагою — до «новгородської». Але найцікавіша форма у «волзької» гривни: майстри створювали її у вигляді маленького човна. Серед звичайних монет XIV ст. археологи часто знаходять також і «татарські гривни», що ними Південна Русь сплачувала данину Орді.

  • В ті часи існувало декілька видів гривен. З XI ст. у Київській Русі в обігу були так звані «київські» гривни, які мали шестикутну форму і важили 150 г срібла — ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували й «новгородські гривни», спочатку відомі лише у північно-західних землях, а від середини XIII ст. — уже на всій території Давньоруської держави. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240 г. Перехідною від «київської» до «новгородської» була «чернігівська» гривна, за формою дуже близька до «київської», а за вагою — до «новгородської». Але найцікавіша форма у «волзької» гривни: майстри створювали її у вигляді маленького човна. Серед звичайних монет XIV ст. археологи часто знаходять також і «татарські гривни», що ними Південна Русь сплачувала данину Орді.



Першою і найвідомішою монетою Київської Русі був златник, пізніше зявився срібляник, з`явилися вони невдовзі після хрещення Володимиром Русі. Сьогодні знайдено тільки 11 златників. Відоме місцезнаходження 10 з 11 златників: у Ермітажі — 7, у Державному історичному музеї — 1, в Державному музеї історії України — 1, в Одеському історичному музеї  — 1.

  • Першою і найвідомішою монетою Київської Русі був златник, пізніше зявився срібляник, з`явилися вони невдовзі після хрещення Володимиром Русі. Сьогодні знайдено тільки 11 златників. Відоме місцезнаходження 10 з 11 златників: у Ермітажі — 7, у Державному історичному музеї — 1, в Державному музеї історії України — 1, в Одеському історичному музеї  — 1.

  •  





Певні зміни у житті гривни виникли у XIII ст., коли для новгородських злитків срібла, поруч із назвою «гривна» почала вживатися назва «рубль». Усі монетні гривни, окрім новгородських, проіснували до середини — другої половини ХІІІ ст. Новгородські, найбільш життєздатні, — до кінця XV ст., і поступово були витіснені монетами чужоземних княжих дворів. Вже у XV ст. злитки взагалі виходять з обігу, а рубль залишається як грошово-лічильна одиниця. Саме рубль (українська назва — «карбованець») стає символом російської, а потім і радянської монетної системи. Гривна ж продовжувала існувати до XVIII століття лише як вагова монета — «гривенка». Вона, до речі, ділилася на 48 «злотників», а вони, в свою чергу, — на 25 «почок».

  • Певні зміни у житті гривни виникли у XIII ст., коли для новгородських злитків срібла, поруч із назвою «гривна» почала вживатися назва «рубль». Усі монетні гривни, окрім новгородських, проіснували до середини — другої половини ХІІІ ст. Новгородські, найбільш життєздатні, — до кінця XV ст., і поступово були витіснені монетами чужоземних княжих дворів. Вже у XV ст. злитки взагалі виходять з обігу, а рубль залишається як грошово-лічильна одиниця. Саме рубль (українська назва — «карбованець») стає символом російської, а потім і радянської монетної системи. Гривна ж продовжувала існувати до XVIII століття лише як вагова монета — «гривенка». Вона, до речі, ділилася на 48 «злотників», а вони, в свою чергу, — на 25 «почок».



Проголосивши своїм Третім універсалом утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видруковано перший грошовий знак Української Народної Республіки — купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був визначний український художник-графік Георгій Іванович Нарбут.

  • Проголосивши своїм Третім універсалом утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видруковано перший грошовий знак Української Народної Республіки — купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був визначний український художник-графік Георгій Іванович Нарбут.









1000 гривень задумувалися для УНР (1 грн = 0,5 карбованця = 0,022 грама золота), але остаточно були намальовані вже для гетьманської держави Павла Скоропадського. Знову герб Подолу у вигляді арбалету. 1918 рік

  • 1000 гривень задумувалися для УНР (1 грн = 0,5 карбованця = 0,022 грама золота), але остаточно були намальовані вже для гетьманської держави Павла Скоропадського. Знову герб Подолу у вигляді арбалету. 1918 рік



Скоропадський замість гривень знову повернув карбованці. Це 1000 карбованців, які друкувалися протягом двох років - з 1918-го (гетьманським урядом) до 1920-го (Директорією). Останні такі купюри Директорія УНР друкувала вже на еміграції - у Варшаві

  • Скоропадський замість гривень знову повернув карбованці. Це 1000 карбованців, які друкувалися протягом двох років - з 1918-го (гетьманським урядом) до 1920-го (Директорією). Останні такі купюри Директорія УНР друкувала вже на еміграції - у Варшаві



Унікальна купюра - 50 карбованців Української соціалістичної радянської республіки 1919 року. Слова "Народный комиссар финансов" написані російською, а підпис есера-боротьбиста Миколи Литвиненка зроблено українською. Незважаючи на спротив Леніна, купюра, схоже, була випущена і перебувала в обігу ще у 1920 році

  • Унікальна купюра - 50 карбованців Української соціалістичної радянської республіки 1919 року. Слова "Народный комиссар финансов" написані російською, а підпис есера-боротьбиста Миколи Литвиненка зроблено українською. Незважаючи на спротив Леніна, купюра, схоже, була випущена і перебувала в обігу ще у 1920 році



З легкої руки Гетьманату і УРСР слово "карбованець" почало застосовуватися і до загальнорадянського рубля. Ось три рублі 1925 року, підписані мовами

  • З легкої руки Гетьманату і УРСР слово "карбованець" почало застосовуватися і до загальнорадянського рубля. Ось три рублі 1925 року, підписані мовами

  • республік, які заснували

  • в 1922-му СРСР –

  • українська(вгорі ліворуч),

  • білоруська, грузинська,

  • вірменська і азербайджанська



Перехідна "валюта" незалежної України - купоно-карбованець - повторював колір радянських купюр. Запроваджений 1992 року, він мав прийняти на себе удар інфляції

  • Перехідна "валюта" незалежної України - купоно-карбованець - повторював колір радянських купюр. Запроваджений 1992 року, він мав прийняти на себе удар інфляції



Історична назва "гривня" повернулася в Україну у вересні 1996 року - року здійснення грошової реформи та введення в обіг національної грошової одиниці.

  • Історична назва "гривня" повернулася в Україну у вересні 1996 року - року здійснення грошової реформи та введення в обіг національної грошової одиниці.

  • 25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми "Про грошову реформу в Україні".

  • Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в нашій державі проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із їх вільним використанням у гривнях.



Українські гривні - не тільки грошові знаки. На них, у них - наша історія і наш загнаний колись у підпілля, але збережений патріотизм.

  • Українські гривні - не тільки грошові знаки. На них, у них - наша історія і наш загнаний колись у підпілля, але збережений патріотизм.



Перші монети були викарбовані у 1992 році, але в обіг вони надійшли тільки у 1996 році. Монети були виготовлені на Луганському набойному заводі, та на Монетному дворі Італії.

  • Перші монети були викарбовані у 1992 році, але в обіг вони надійшли тільки у 1996 році. Монети були виготовлені на Луганському набойному заводі, та на Монетному дворі Італії.

  • З колекційною метою виробляються памятні та ювілейні монети номіналом 2, 5, 10, 20, 50, 100, 125, 200, 250, 500 гривень.








База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка