Як писати про війну?



Дата конвертації30.05.2016
Розмір445 b.


Military Slang vs Hate Speech

  • Vinnytsia

  • 19.01.2016


Як писати про війну?

  • Два терміни: військовий (армійський) жаргон (сленг) і мова ворожнечі

  • Зовнішня схожість співіснує з глибинною відмінністю

  • Що робити ЗМІ?

  • Як відрізнити одне від іншого



Теорії і практики

  • Соціолінгвістика та дослідження мовленнєвих регістрів і соціолектів

  • Дискурс-аналіз

  • Дослідження ЗМІ (підтримка панівної ідеології, рекламний дискурс тощо)

  • Дослідження ЗМІ та їх відносин з суспільством (соціальні карти, маргіналізація окремих груп, “свої”)



Історія питання 1

  • Соціолінгвістика - наука, яка вивчає проблеми, пов’язані із суспільними функціями мови (мова і мовлення)

  • Регістр мовлення - це вияв (різновид) дискурсу (тексту), що сформувався під впливом ситуативного контексту в спілкуванні соціалізованих особистостей; це реалізація дискурсу (тексту) в конкретній конситуації спілкування, в основі котрої лежать імпліковані в комунікативній компетенції мовців правила (конвенції, звички) спілкування (Ф.Бацевич)

  • Науковий регістр (лінгвістів, фізиків, журналістів), превед, жаргони, сленги, арго, таємні мови

  • професійна термінологія

  • Журналісти використовують у матеріалах термінологію з відповідної галузі знань чи сфери життя



Історія питання 2

  • Військовий регістр (military slang, армейский жаргон, сленг; військовий (армійський) жаргон (сленг) – вид мовлення, який охоплює всі сфери життя військового і використовується для:

  • відносини між людьми, в тому числі між військовослужбовцями різними за званнями і рангами, і відносини між військовослужбовцями різних країн

  • служба і заняття (фізична підготовка, теоретична підготовка)

  • вільний час і час поза службою

  • люди і навколишній світ (в тому числі відносини зі ЗМІ)

  • Досліджувалось: існує словник американського мілітарі сленгу, є дослідження російських вчених щодо англійського військового жаргону, жаргону афганців, українські соціолінгвістики в курсі, що таке явище мало б існувати

  • Військова журналістика



Військослужбовець у мирний час цінує порядок

  • Частина

  • Родина

  • Друзі

  • Знайомі

  • ЗМІ

  • Влада

  • Суспільство

  • НУО (в т.ч. антивоєнні і ліві рухи)

  • Військовослужбовці інших країн у міжнародних місіях

  • Цивільне населення



Дискурс-аналіз у дослідженнях медіа 1

  • Лексичний вибір слів для створення полів і карт для читачів (справжній заголовок: Борг у 10 фунтів зруйнував кар’єру полісмена)

  • Ярлики, евфемізми

  • Ідеологічні структури, боротьба за символи

  • Підтримка або заперечення панівної ідеології

  • Дослідження на прикладі політичних текстів, текстів пов’язаних з діяльністю правоохоронних органів, реклами

  • Мейнстрім медіа підтримують панівну ідеології, самі є владою; у мирний час можуть піарити антивоєнні рухи, у випадку війни чи операцій за участі зс їхніх країн залежить від позиції видання щодо уряду, але загалом погоджуються з важливістю місії військових



Дискурс-аналіз у дослідженнях медіа 2

  • Створення і підтримка ідентичностей, в тому числі групових

  • Маргіналізація певних груп

  • “Свої” і “чужі”

  • “Нормальні” і “інші”

  • Дослідження на основі спортивних новин (фанати команд, гравці свої і легіонери)



Мова ворожнечі та права (консервативна, глобалістська, західна) загроза

  • Дослідження у галузі дискурс-аналізу дуже часто проводяться дослідниками, що сповідують ліві погляди і беруть участь у антивоєнних рухах (Хомський). Загрозою може бути капітал, який розв’язує війни за ресурси використовуючи націоналістичні дискурси правої ідеології, де чітко визначенні «свої» і «чужі», які зручно демонструвати на прикладі спортивних новин та бійок різних ультрас різних команд. Антидискримінаційний дискурс, демонстрація як за допомогою навіть позитивної дискримінації (як афроамериканець він швидше бігає, на відміну від своїх колег, які краще влучають) можна показати у тексті «чужого», «іншого», «інакшого». Нацисти, Гітлер, Друга світова війна, антивоєнний дискурс. Вказувати на етнічне походження = зірка Давида, мова ворожнечі

  • Щире здивування як можна пишатися своєю країною чи громадянами – це ж не твоя особиста заслуга



Проблема зі словами полягає у тому що Ви не знаєте, у кого на вустах вони побували (Денніс Портер, дослідник дискурс-аналізу)

  • Проблема зі словами полягає у тому що Ви не знаєте, у кого на вустах вони побували (Денніс Портер, дослідник дискурс-аналізу)

  • Війна і війська з’явилися задовго до початку проведення офіційних спортивних змагань

  • Лексика спортивних чи поліцейських новин часто використовує запозичення з військового сленгу чи жаргону (стратегія, тактика, оборона, супротивник, захисник, війна із злочинністю, зловмисник)



“Свої”, “Інакші” і мова ворожнечі

  • У мирний час вказівка на етнічність чи надміру емоційні коментарі у ЗМІ можуть спричинитися до конфліктів із важкими наслідками (спалення ромських таборів, напади на спортсменів легіонерів після поразки улюбленої команди, осквернення могил, скандали щодо українських прибиральниць після Євробачення і ляльок Гітлера у британських ЗМІ)

  • Дослідження і вживання заходів проти мови ворожнечі з метою запобігання конфліктів корисне, просто необхідно робити поправку на те, хто розробляє методологію і з якою метою.

  • Якщо фанат шукає драйву, то у війну військовий його має надлишок



Антивоєнні рухи під час війни

  • Маргіналізація

  • Використання ворогом з метою пропаганди

  • Десантники з тортиком і Маша Гайдар

  • ЗМІ відтворюють ідеологію, а війна буває тоді, коли суспільства не можуть не воювати

  • Якщо ЗМІ хоче бути об’єктивним невже потрібно брехати цільовій аудиторії?



АЛЕ

  • Чи можна використовувати методи для дослідження мови ворожнечі у аналізі матеріалів, що відображають картину світу військового хоч у мирний, хоч у воєнний час?

  • У спортивних новинах противник-ворог – це метафора. “Убивав би за таку гру” – те ж мало б бути метафорою.

  • У військових – це людина, яка готова за певних обставин позбавити тебе життя. І військовослужбовець для того, щоб зберегти порядок і спокій і ворог не позбавив життя його чи когось із його родини



Військовослужбовець чи правоохоронець і суспільство

  • Питання виконання злочинного наказу

  • Юридична виправданість дій

  • Знати що можна, а що не можна

  • Відносини із цивільним населенням

  • Теоретична підготовка

  • Не: “ну ми могли просто побити, але не катували”, а “застосовували дозволені законодавством методи фізичного впливу”



Відносини із ЗМІ

  • Мова перенасичена жаргонізмами, які часто запозичені з офіційно-ділового стилю, дуже багато юридичних понять, термінології

  • Мова схожа на мову офіційних прес-релізів, відповідно і особливо з точки зору лівих оглядачів вона і мусить бути схожа на пропаганду

  • Звідси - критика



Світові мейнстрім ЗМІ

  • Журналісти обмежені у секундах і знаках, відповідно мова повідомлень намагається бути економною

  • Для економії використовують термінологію, але щоб тексти були зрозумілими намагаються використовувати не більше 30% термінів на текст

  • Об’єктивність важлива. Якщо це медіа сунітської країни (наприклад, “Аль-Джазіра”), а “Аль-Каїда в Іраку” (передпопередня реінкарнація ІДІЛ) підірвала шиїтів, то це не означає, що ці дії не засудять і не назвуть терористичним актом, у якому загинули невинні. Те, що військова операція США була легалізована після її проведення, не означає, що можна підривати цивільне населення. Хоча на про нелегальність дій США теж згадають.

  • Репортаж з усією його емоційністю продовжує залишатися вищим пілотажем для провідних мейнстрім медіа



Що робити медіа?

  • Орієнтуватися у юридичних питаннях принаймні не гірше за військовослужбовців (читайте закони, читайте підручники з міжнародного права, читайте конвенції і протоколи міжнародних організацій)

  • Не соромтеся консультуватися з героями репортажів. У Лойка для роману було близько 20 консультантів

  • Якщо ви ставите перед собою завдання висвітлити щось об’єктивно, то не забувайте називати речі своїми іменами. АТО не відміняє статусу міжнародного військового конфлікту – лише деталізує. І економить знаки.

  • Поважайте свою аудиторію. Якщо український військовослужбовець вчинив злочин – пишіть про це. Але спочатку з’ясуйте чи був факт злочину.

  • Визначтесь хто для вас аудиторія. Якщо це християни-пацифісти, то їм, мабуть, не настільки цікава інформація про кількість знищених супротивників, як можливість служити не беручи до рук зброї чи способи допомоги військовослужбовцям. Пацифістам те ж потрібно усвідомити, що якщо вони не хочуть брати до рук зброю, то щоб не виникло такої необхідності треба посприяти тим, хто її вже в руках тримає.



Як називати ворога?

  • У ворогів теж є юридичні статуси

  • Військовослужбовець РФ – окупант

  • Місцеві, що співпрацюють з окупантами, - різних видів колаборанти

  • Стосується не лише ворогів – якщо у Маріуполі проукраїнський тато взяв до рук легальну зареєстровану мисливську зброю і став поряд з українськими військовими на момент атаки російських військ, а після відвернення загрози поклав її назад у домашній сейф, просто тому, що не хоче щоб його дітей убили окупанти, або тато з того боку чиї діти у заручниках у окупантів і або бери зброю і ставай на блок-пост, або їх уб’ють, але після відвернення загрози добровільно здався – такі тати називаються “вимушеними ополченцями”. Чи є український термін варто уточнити

  • Колишній військовослужбовець не з України чи з РФ на зарплаті – найманець. Війсьвослужбовці РФ, які звільнились у відпустку, якщо їх не визнають полоненими теж найманці.

  • Якщо вчиняли терористичні акти (діяльність пов’язана із застосуванням насилля з політичною метою) - терористи



Важливо!

  • Не писати зайвого! Якось один хороший дядько поставив по периметру ДАП камери спостереження, а журналісти і волонтери похвалились де… Скільки зусиль і грошей на смарку?

  • Для цього потрібно знати на пам’ять ЗВДТ і ЗВСК і бути готовими, що на ці питання відповідь не дадуть, або якщо дадуть, то може бути дезінформація, але навіть якщо так, то, можливо, і варто прикинутися шлангом 

  • ПЕРЕД ТИМ ЯК ПОВТОРИТИ ЗА ПРАВОЗАХИСНИКОМ ЧИ ЮРИСТОМ, ЩО ПОТРІБНО ПРИЙНЯТИ ЯКИЙСЬ ЗАКОН, ПЕРЕВІРТЕ НА RADA.GOV.UA МОЖЕ ВІН УЖЕ Є. Є.З. не знав, що в Україні з 1992 року діє закон про альтернативну невійськову службу. В.Я. не знає, що є така вос - юрист. І.Р. вважає, що військової журналістики не існує. Перевіряйте самі! Завжди! Інакше ви, а не він, поширите недостовірну інформацію.



Питання?

  • SYRINSKA.OLENA@GMAIL.COM

  • Олена




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка