Якомога менше викликів до школи батьків



Дата конвертації15.06.2016
Розмір445 b.



«Якомога менше викликів до школи батьків

  • «Якомога менше викликів до школи батьків

  • для моральних нотацій дітям, для лякання дітей батьківською «сильною рукою», для попередження про небезпеку, «якщо й далі так буде продовжуватись», - і якомога більше такого спілкування дітей з батьками, що приносить радість матерям і батькам. Усе, що в дитини в голові, душі, у зошиті, щоденнику, - усе це ми повинні розглядати з погляду взаємин дітей і батьків, і зовсім неприпустимо, щоб дитина приносила матері та батьку одні засмучення - це виродливе виховання».



Три основні соціальні ролі

  • Три основні соціальні ролі

  • “Я -…”

  • “Я -…”

  • “Я -…”



Принцип пріоритетності

  • Принцип пріоритетності

  • підкреслює величезне значення сім’ї у фізичному й духовному становленні особистості й суспільства. Родинне виховання є природною і постійно діючою ланкою виховання.

  • У сім’ї закладається основа особистості: її світогляд, національна самобутність, моральність та інші важливі якості і властивості.

  • Тому без докорінного поліпшення родинного виховання не можна домогтися значних змін у суспільному вихованні підростаючих поколінь.



Принцип громадянськості

  • Принцип громадянськості

  • ґрунтується на усвідомленні педагогами і батьками місця кожної сім’ї у суспільно-державній системі. Родина є основою держави.

  • Родина, рід, родовід, народ — поняття, що розкривають природний шлях розвитку кожної дитини, формування її національної свідомості й громадянської зрілості.



3. Принцип демократизму

  • 3. Принцип демократизму

  • означає встановлення партнерських взаємин між школою і сім’єю у вихованні дітей. Сьогодні батьки можуть брати участь у вирішенні тих питань, до яких традиційно їх не допускали, — вибору предметів для навчання, вибору профілю школи, виробленню внутрішкільних статутів, розробці системи заходів по забезпеченню дисципліни, праці, відпочинку, харчування, медичного обслуговування школярів, системи заохочень і покарань тощо.



4. Принцип гуманізації

  • 4. Принцип гуманізації

  • Він спрямовує педагога, на:

  • дії і заходи, які зміцнюють і підвищують авторитет батьків. Єдиновірною нормою взаємин педагогів і батьків є взаємна повага. Обмін досвідом, порада та спільне обговорення, єдине рішення задовольняють обидві сторони, розвивають у них почуття власної відповідальності, громадянського обов’язку;

  • прояв довіри до виховних можливостей родини, підвищення рівня її педагогічної культури і активності у вихованні;

  • педагогічний такт, неприпустимість грубого втручання в життя сім’ї;

  • життєстверджуючий, оптимістичний настрій у вирішенні проблем виховання, опору на позитивні якості дитини, сильні сторони родинного виховання, орієнтацію на успішний розвиток особистості.



5. Принцип ретроспективності

  • 5. Принцип ретроспективності

  • (лат. retro — назад, spactare — дивитись)

  • орієнтує на осмислення і використання історичного досвіду виховання в українській родині. Цей досвід повинен використовуватись, насамперед, для виховання поваги і відданості своїм батькам, сім’ї, родині; для шанування культу предків, традицій і звичаїв народу; розуміння і відчуття духовної єдності поколінь; формування національної гідності і честі, основ вселюдської і народної моралі, готовності до праці в умовах ринкових відносин, повноцінного естетичного, фізичного та інтелектуального розвитку.



6. Принцип педагогізації

  • 6. Принцип педагогізації

  • передбачає, що одним із головних завдань школи залишається організація і здійснення педагогічного всеобучу.



Завдання :

  • Завдання :

  • зобразити герб одного принципу гуманістичної педагогіки та презентуючи його групі акцентувати увагу на тому, чому дотримання його важливе в роботі з батьками



І правило

  • І правило

  • В основі роботи педагога з родиною повинні бути дії та заходи, спрямовані на зміцнення та підвищення авторитету батьків.

  • Повчальний, авторитарний, категоричний тон неприпустимий у роботі педагога, тому що це може бути джерелом образ, роздратування, незручностей. Потреба батьків порадитись після категоричних «повинні», «зобов'язані» зникає.

  • Єдина правильна норма взаємин педагогів і батьків - взаємна повага.



  • ІІ правило

  • Довіра до виховних можливостей батьків.

  • Підвищення рівня їхньої педагогічної культури й активності у вихованні.

  • Психологічно батьки готові підтримати всі вимоги, справи та починання закладу. Навіть ті батьки, які не мають педагогічної підготовки та вищої освіти, із глибоким розумінням і відповідальністю ставляться до виховання дітей.



ІІІ правило

  • ІІІ правило

  • Педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя родини.

  • Педагог − особа офіційна. Але за родом своєї діяльності він мусить торкатись інтимних сторін життя родини, нерідко він стає вільним чи мимовільним свідком відносин, приховуваних від чужих. Хороший педагог у родині не чужий. Якою би не була родина, якими би вихователями не були батьки, педагог повинен бути завжди тактовним, доброзичливим. Усі знання про родину він повинен залучати на утвердження добра, допомоги батькам у вихованні.



  • ІV правило

  • Життєстверджуюче налаштування у рішенні проблем виховання.

  • Опора на позитивні якості дитини, на сильні сторони сімейного виховання.

  • Орієнтація на успішний розвиток особистості.



  • Бесіда з ініціативи педагога

  • Бесіда з ініціативи батьків



Бесіда з ініціативи педагога

  • Бесіда з ініціативи педагога

  • Постановка психологічної мети

  • “Чого я хочу від батьків?”



Бесіда з ініціативи педагога

  • Бесіда з ініціативи педагога

  • 2. Організація початку діалогу.

  • Церемонія вітання



Бесіда з ініціативи педагога

  • Бесіда з ініціативи педагога

  • 3. Установлення згоди на контакт



Бесіда з ініціативи педагога

  • Бесіда з ініціативи педагога

  • 4. Створення обстановки діалогу

  • умови зустрічі

  • жести , пози

  • коректне і конкретне повідомлення мети

  • попереднє формулювання запитань



Бесіда з ініціативи педагога

  • Бесіда з ініціативи педагога

  • 5. Проведення діалогу

  • позитивний початок розмови

  • перехід до фактів у формі поради

  • постійне підкреслення спільної мети

  • надання рекомендацій тільки на прохання



Бесіда з ініціативи педагога

  • Бесіда з ініціативи педагога

  • 5. Завершення діалогу

  • підбиття підсумку на основі прийому “рефлексивного слухання-резюмування”: “Якщо тепер підсумувати сказане Вами, то…”

  • визначення шляхів подальшого співробітництва

  • узгодження мети, місця та часу майбутньої зустрічі



Завдання :

  • Завдання :

  • об'єднатися у пари за допомогою погляду

  • запропонувати партнеру ситуацію розмови педагога з батьками

  • програти її

  • помінятись ролями



Бесіда з ініціативи батьків

  • Бесіда з ініціативи батьків

  • Установлення згоди на контакт

  • учасники діалогу обговорюють час його протікання



Бесіда з ініціативи батьків

  • Бесіда з ініціативи батьків

  • 2. Активне слухання

  • дайте “випустити пар”

  • спостерігайте за бесідою як би з боку (Що криється за агресією? Що хвилює?)

  • Стежте за своєю позою

  • Виражайте співчуття, розуміння переживань



Бесіда з ініціативи батьків

  • Бесіда з ініціативи батьків

  • 3. Дати відповіді на запитання

  • Це сприяє:

  • Переходу бесіди на діловий рівень спілкування

  • З'ясуванню всіх інших “болючих точок”



Бесіда з ініціативи батьків

  • Бесіда з ініціативи батьків

  • 4. Закінчити бесіду

  • Закінчити бесіду треба з ініціативи педагога



Завдання :

  • Завдання :

  • об'єднатися у 3 групи

  • обговорити ситуацію

  • визначити дії педагога стосовно ситуації

  • зачитати запропонований варіант

  • обговорити



Мета : інформування батьків

  • Мета : інформування батьків

  • педагог - інформатор

  • навчати й інформувати – різні задачі, які припускають застосування різних методів



Початок розмови

  • Початок розмови

  • Головна вимога − початок розмови має бути стислим, ефективним і чітким за змістом.



Початок розмови

  • Початок розмови

  • Добре обміркуйте та запишіть на аркуш паперу перші 2-3 пропозиції вашої промови. Вони повинні пролунати максимально спокійно й чітко навіть на тлі вашого цілком зрозумілого хвилювання.



Початок розмови

  • Початок розмови

  • Якщо це ваша перша зустріч − правильно представтесь. Стисло, але підкресливши ті сторони вашого статусу й ролі у відношенні дітей, що складуть основу вашого авторитету та значущість в очах батьків.



Початок розмови

  • Початок розмови

  • Ніколи не починайте з вибачень, навіть у тому випадку, якщо початок зустрічі затягся, виникли накладки та якісь непорозуміння. Можна просто констатувати, що зустріч почалась трохи не так, як планувалось.



Початок розмови

  • Початок розмови

  • Чому не слід перепрошувати? Вибачення негайно поставлять вас у позицію «знизу» і зменшать суб'єктивну значущість вашої інформації в очах слухачів.



Початок розмови

  • Початок розмови

  • Важливо почати розмову в тиші. Знайдіть спосіб звернути на себе увагу. Бажано це зробити так, щоб вибраний вами спосіб не нагадував урок.



Початок розмови

  • Початок розмови

  • Почніть розмову з викладу самої логіки зустрічі, її основних етапів:

  • «Спочатку ми з Вами...»,

  • «Потім ми розглянемо...»,

  • «Наприкінці розмови ми з Вами маємо...».



Початок розмови

  • Початок розмови

  • Позначте місце запитань і реплік батьків у ході зустрічей. Наприклад, ви можете сказати, що запитання ставити краще відразу, у ході викладу інформації. Або навпаки, попросіть батьків спочатку повністю вислухати вас, а потім ставити запитання.



Початок розмови

  • Початок розмови

  • Можете сказати, що на всі запитання, що будуть виникати в ході вашого монологу, ви відповісте потім, а поки будете фіксувати їх для себе на дошці чи аркуші паперу.



Виклад інформації.

  • Виклад інформації.

  • Якщо клас невеликий або слухачів небагато, краще сидіти в загальному колі чи збоку від власного столу.

  • Ні в якому разі не за столом! Це таке підступне місце - учительський стіл!

  • Він блискавично оживляє в самому педагогові та його слухачах (а всі вони колишні учні) цілком конкретні асоціації та поведінкові стереотипи.



Виклад інформації.

  • Виклад інформації.

  • Якщо клас великий, доведеться стояти. Знову-таки - поруч зі столом, час від часу трохи переміщуючись. Простір біля дошки дозволяє керувати увагою слухачів.



Виклад інформації.

  • Виклад інформації.

  • Якщо ви кажете дуже важливі речі, висуньтесь трішечки вперед, до самих парт чи рядів стільців.

  • Підбиваючи підсумки, давайте слухачам трохи обміркувати й осмислити, відійдіть до дошки.



Виклад інформації.

  • Виклад інформації.

  • Співвіднесіть голос із розмірами приміщення.

  • Використовуйте навички риторики, які ви застосовуєте на заняттях:

  • повторення останніх слів;

  • модулювання акцентів за допомогою голосу.



Виклад інформації.

  • Виклад інформації.

  • Стежте за паузами: вони повинні бути!

  • Пам‘ятайте, що ви маєте справу не з гіперактивними людьми, яких страшно на дві секунди відпустити у вільне спілкування, а з дорослими людьми. Вони вміють думати.

  • А думати найкраще в паузах.



Виклад інформації.

  • Виклад інформації.

  • Стежте за невербальною інформацією, яку ви вільно чи мимоволі транслюєте за допомогою своїх жестів, пози та міміки.

  • При хвилюванні важко керувати мімікою, і все-таки вона повинна відповідати змісту переданої інформації та змінюватись у такт із нею.

  • Пози та жести бажано застосовувати переважно відкриті, доброзичливі: рухи рук при жестикуляції - від себе, а не на себе.



Підбиття підсумків.

  • Підбиття підсумків.

  • Не забудьте наприкінці розмови повернутись до її початку та підвести підсумки!

  • Чітко визначте тему та дотримуйтесь її. Не дозволяйте собі в ході розмови відволікатись на деталі та іти від неї.



  • І останнє.

  • Батьки повинні переконатись, що такі зустрічі мають сенс - вони проходять оперативно й закінчуються визначеним результатом, тому інформація повинна подаватись дозовано, послідовно й чітко.





  • Педагогічний лекторій.

  • Передбачає надання батькам систематизованих знань з теорії виховання, привернення їх уваги до актуальних проблем виховання з допомогою лекцій, бесід.



  • Позакласний педагогічний всеобуч.

  • Спрямований на ознайомлення батьків з проблемами виховання дітей різних вікових груп, починаючи роботу з першого класу.



  • Університет педагогічних знань.

  • Передбачає більш серйозну підготовку з теорії виховання. Заняття відбуваються у формі лекцій та семінарів. Батьки беруть участь в обговоренні проблем.



  • Підсумкова річна науково-практична конференція батьків з проблем виховання.

  • Учасники визначають найактуальнішу проблему сімейного виховання, протягом року вивчають її. У виступах батьки підбивають підсумки теоретичних і практичних досліджень, діляться особистим досвідом.



  • День відчинених дверей.

  • Головна мета — показати роботу закладу, привернути увагу батьків до проблем виховання. Вимагає серйозної підготовки: оформлення, організації програми свята (концерту, зустрічей у класах, відвідання виставок, спортивних змагань тощо).



  • Батьківські збори.

  • Традиційна форма роботи.

  • Один з варіантів — формування проблемної тематики



Відвідування батьків вдома.

  • Відвідування батьків вдома.

  • Сприяє налагодженню контактів із сім'єю, з'ясуванню її загальної та педагогічної культури, умов життя учня, консультуванню щодо єдиних вимог до дитини, обговоренню відхилень в її поведінці, вжиттю необхідних заходів щодо їх запобігання, залученню батьків до участі в роботі закладу тощо. Відвідувати батьків учнів можна, маючи запрошення від них або домовившись заздалегідь.



Листування.

  • Листування.

  • Передбачає періодичне надсилання батькам листів про успіхи дітей, старанність, уважність та відповідальність за доручення. Можна повідомити про певні його труднощі, попросити про зустріч. Варто висловити щиру подяку за хороше виховання дитини. Лист передають батькам через їх дитину, попередньо ознайомивши її із змістом. Найчастіше листування використовують, коли педагог не може зустрітися з батьками вдома або запросити їх до закладу.



  • Консультації.

  • Передбачають надання конкретних рекомендацій, порад з актуальних для батьків питань.



  • Запрошення батьків до закладу.

  • Найчастіше це роблять для конфіденційної розмови про проблеми дитини (погана поведінка, неуспішність тощо). Під час бесіди важливо дотримуватися педагогічного такту, створити атмосферу довіри.



  • Тематичні вечори запитань і відповідей.

  • Сприяють глибокому пізнанню методики сімейного виховання. На них запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів, психологів, соціальних працівників, фахівців, які опікуються проблемами виховання молоді.



  • Ознайомлення батьків з психолого-педагогічною літературою.

  • Передбачає відбір і надання рекомендацій щодо психолого-педагогічної, науково-популярної літератури для батьків відповідно до проблем, які є в групи дітей, чи в окремої дитини.



Для забезпечення форм і змісту співпраці школи і батьків використовують усні журнали; педагогічний десант (виступи педагогів на підприємствах). Ефективними є спільні тематичні заходи «дерево родоводу» — зустрічі поколінь; «у сімейному колі» (індивідуальні консультації, зустрічі з лікарями, психологами, юристами); «родинний міст» — зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання; «народна світлиця» — звернення до народних традицій у сімейному вихованні; «день добрих справ» — спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей; «дискусійний клуб» — обговорення проблемних питань виховання; «аукціон ідей сімейного виховання», «батьківський ринг», «дні довіри», «сімейні дні» тощо.

  • Для забезпечення форм і змісту співпраці школи і батьків використовують усні журнали; педагогічний десант (виступи педагогів на підприємствах). Ефективними є спільні тематичні заходи «дерево родоводу» — зустрічі поколінь; «у сімейному колі» (індивідуальні консультації, зустрічі з лікарями, психологами, юристами); «родинний міст» — зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання; «народна світлиця» — звернення до народних традицій у сімейному вихованні; «день добрих справ» — спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей; «дискусійний клуб» — обговорення проблемних питань виховання; «аукціон ідей сімейного виховання», «батьківський ринг», «дні довіри», «сімейні дні» тощо.



  • І традиційні, і нетрадиційні методи, форми взаємодії педагога з батьками ставлять одну загальну мету −

  • зробити щасливою підростаючу особистість, яка входить у сучасне культурне життя.



  • Що з отриманої інформації

  • вважаєте корисним та хотіли б застосувати у своїй педагогічній діяльності?



Одного разу йшов чоловік по березі моря. Він помітив, що за ніч на берег викинуло велику кількість морських зірок. З радістю, насолоджуючись ранковим сонцем, чоловік пройшов не одну милю по піску.

  • Одного разу йшов чоловік по березі моря. Він помітив, що за ніч на берег викинуло велику кількість морських зірок. З радістю, насолоджуючись ранковим сонцем, чоловік пройшов не одну милю по піску.

  • Далі він побачив, як хтось танцює на пляжі. Здивувавшись, він підійшов ближче. Коли він наблизився, то побачив, що фігурка не танцює, а старанно повторює якусь дію. Підійшовши ще ближче, чоловік побачив, що це дитина. Маленька дівчинка старанно збирала на березі морські зірочки і кидала їх у море. Від здивування чоловік зупинився і запитав:

  • - «Навіщо ти кидаєш їх у море?»

  • - «Якщо я залишу їх на березі, то сонце висушить їх, вони помруть. Я кидаю їх у море, бо хочу, щоб вони жили».

  • Чоловік замислився, згадав скільки миль він пройшов, і сказав: «Так, дійсно, цих зірок я бачив на березі мільйони. Але що ти можеш змінити?»

  • Дівчинка замислилась на хвилинку над словами чоловіка, а потім повільно нагнулась, підняла ще одну зірку і кинула в море.

  • Після чого повернулась до чоловіка і промовила:

  • - «Можливо ви праві, але саме цій зірці я змінила життя».






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка