Якщо звернутися до історії кіно, до нашої спадщини, до тих славетних імен, котрі в цьому



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.



Кіно є важливою складовою культури і має вирішальне значення в підтримці її розмвїтості.Це не лише славетна спадщина, а й живе відображення життя країни,її народу. славетна спадщина, а й живе відображення життя країни, її народу. Кінематограф став невід'ємною основою людського культурного самовираження і одним з найпривабливіших видів художньої творчості.

  • Кіно є важливою складовою культури і має вирішальне значення в підтримці її розмвїтості.Це не лише славетна спадщина, а й живе відображення життя країни,її народу. славетна спадщина, а й живе відображення життя країни, її народу. Кінематограф став невід'ємною основою людського культурного самовираження і одним з найпривабливіших видів художньої творчості.

  • Історія українського кіно зародилась у ХХ ст. вже наприкінці 20-х років. Однією з перших книг, де було висвітлено сторінки історії вітчизняного кінематографа, стала книга Я. Савченка «Народження українського радянського кіно» (1930 р.).

  • Якщо звернутися до історії кіно, до нашої спадщини, до тих славетних імен, котрі в цьому

  • Якщо звернутися до історії кіно, до нашої спадщини, до тих славетних імен, котрі в цьому жанрі залиши незабутній слід, ми впевнено можемо сказати, що в Україні кіно існує уже понад сто років. Перша українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні - рік-у-рік з першим публічним кіносеансом у Парижі - Федецький влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі.



Піонери українського кінематографу початку XX століття віддавали перевагу екранізації популярних українських вистав „Наталка Полтавка" (за участю відомої актриси Марії Заньковецької), „Москаль-чарівник", „Наймичка". З дореволюційним кіно в Україні пов'язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.

  • Піонери українського кінематографу початку XX століття віддавали перевагу екранізації популярних українських вистав „Наталка Полтавка" (за участю відомої актриси Марії Заньковецької), „Москаль-чарівник", „Наймичка". З дореволюційним кіно в Україні пов'язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.

  • Особливу роль у становленні українського кіномистецтва відіграли фільми Олександра Довженка „Звенигора", „Арсенал",,Земля". Його творчість піднесла вітчизняний кінематограф до світового рівня. У 1958 році на Всесвітній виставці в Брюсселі (Бельгія) в результаті опитування, проведеного Бельгійською синематекою серед 117 видатних критиків і кінознавців із 26 країн світу, фільм „Земля" було названо у числі 12 найкращих картин усіх часів і народів.

  • Кіно незалежної України стає об’єктом дослідження І.Зубавіної. Треба сказати, що автор поставив собі завдання не з легких: матеріал, можна сказати, ще пульсує, «не відстоявшись» у численних дослідженнях. Та автор гідно долає ці труднощі, виділяючи найбільш помітні і виразні тенденції, що проявляються у кінопродукції, створеній на вітчизняних студіях. І. Зубавіна спостерігає, як подих часу змінює естетику національного кіно, як болісно інколи відбуваються ці зміни, одначе в їхній закономірності й необхідності автор не сумнівається.





  • до кіно прийшов своєрідний майстер…



Кіноповість – специфічний літературний твір, якому притаманні всі якості повісті і в той самий час у ньому наявні драматургічні елементи, він створюється, щоб бути втіленим на екрані.

  • Кіноповість – специфічний літературний твір, якому притаманні всі якості повісті і в той самий час у ньому наявні драматургічні елементи, він створюється, щоб бути втіленим на екрані.



  • 1927р. – “Ягідка кохання”

  • 1926р. – “Вася-реформатор”

  • 1927р. – “Сумка дипкур’єра”

  • Пригодницький фільм. Перша творча удача



Сюжет фільму охоплює дві тисячі років буття і розповідає про багато етапів історії України: від скіфів і варягів до більшовиків та білогвардійців. Ці етапи, викладені у 12-ти епізодах, об'єднані однією постаттю діда, що є уособленням патріархального селянства з його вірою у минулі цінності та байдужого до революційних змін. Онуки діда — Павло і Тиміш — традиційно в дусі аґітпропу протиставлені один одному. Молодший — контрреволюціонер, націоналіст, у конфлікті з владою і законом, мігрує до Праги і отримує диверсійне завдання. Старший, Тиміш, приєднується до більшовиків, зрозумівши глибинну суть легенди про гайдамацький скарб — все багатство земля. Сам дід не впорається з завданням, що його доручає молодший онук — підірвати більшовицький потяг. Його підбирають молоді пасажири і він погоджується їхати з ними у непевне світле майбутнє.

  • Сюжет фільму охоплює дві тисячі років буття і розповідає про багато етапів історії України: від скіфів і варягів до більшовиків та білогвардійців. Ці етапи, викладені у 12-ти епізодах, об'єднані однією постаттю діда, що є уособленням патріархального селянства з його вірою у минулі цінності та байдужого до революційних змін. Онуки діда — Павло і Тиміш — традиційно в дусі аґітпропу протиставлені один одному. Молодший — контрреволюціонер, націоналіст, у конфлікті з владою і законом, мігрує до Праги і отримує диверсійне завдання. Старший, Тиміш, приєднується до більшовиків, зрозумівши глибинну суть легенди про гайдамацький скарб — все багатство земля. Сам дід не впорається з завданням, що його доручає молодший онук — підірвати більшовицький потяг. Його підбирають молоді пасажири і він погоджується їхати з ними у непевне світле майбутнє.



Фільм О. Довженка «Земля» є одним з найбільш відомих радянських фільмів. Цей гімн праці на землі, хліборобству та людині, яка працює на землі, є частиною космічного ритму буття. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя. Середовище і люди — єдине і нероздільне, а їхній спосіб життя є споконвічним, світогляд непохитним. Символіка Довженка була тісно пов’язана зі світоглядом українського народу, з образністю народної поезії. Саме в цьому відмінність фільмів Довженка від фільмів російських авангардистів (формалістів) 20-х років.

  • Фільм О. Довженка «Земля» є одним з найбільш відомих радянських фільмів. Цей гімн праці на землі, хліборобству та людині, яка працює на землі, є частиною космічного ритму буття. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя. Середовище і люди — єдине і нероздільне, а їхній спосіб життя є споконвічним, світогляд непохитним. Символіка Довженка була тісно пов’язана зі світоглядом українського народу, з образністю народної поезії. Саме в цьому відмінність фільмів Довженка від фільмів російських авангардистів (формалістів) 20-х років.



Зображення класової боротьби в Україні.

  • Зображення класової боротьби в Україні.

  • “…завдання було… сугубо політичним, партійним”







Розповідає про героя громадянської війни, “українського Чапаєва”

  • Розповідає про героя громадянської війни, “українського Чапаєва”

  • Героїко-біографічний фільм, але без інтимних подробиць і якихось людських слабкостей героя.

  • Удостоєний Сталінської премії першого ступеня

  • Ця картина про самого вождя.



Задум виник, коли довідався про здачу німцям Києва.

  • Задум виник, коли довідався про здачу німцям Києва.

  • Повний обсяг твору з”явився декілька років тому.

  • Не потрапило багато сюжетів, які мали антирадянський та антисталінський характер.

  • Вперше вводить у образах ворогів інтелектуальних, розважливих, хитрих, які знають, що саме є слабким місцем в українців, і мудро використовують цю мічену карту



Жорсткість оцінок українського режисера і письменника того, чому він був свідком. Війна, за Довженком, — багатошарова, багаторівнева, зовнішня та внутрішня. Здавалося б, за останні роки про ту війну стільки вже сказано раніше забороненого і крамольного. Сказано тепер, коли й сказати можна, і за це нічого не буде. А мужність — вона не лише в бою, не лише в окопах. Мати власну думку, вірити своїм очам, називати речі своїми іменами і не мовчати — також мужність.

  • Жорсткість оцінок українського режисера і письменника того, чому він був свідком. Війна, за Довженком, — багатошарова, багаторівнева, зовнішня та внутрішня. Здавалося б, за останні роки про ту війну стільки вже сказано раніше забороненого і крамольного. Сказано тепер, коли й сказати можна, і за це нічого не буде. А мужність — вона не лише в бою, не лише в окопах. Мати власну думку, вірити своїм очам, називати речі своїми іменами і не мовчати — також мужність.





Зачарована Десна — автобіографічний твір, спогади Олександра Довженка про дитинство, перші кроки пізнання життя, про «перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих...», про діда і прадіда Тараса, прабабу, матір і батька, коваля діда Захарка, дядька Самійла — неперевершеного косаря. Спогади ці час од часу переростають у авторські роздуми — про «тяжкі кайдани неписьменності і несвободи», інші лиха й страждання трудових людей України і разом з тим — багатство їхніх душ, моральне здоров'я, внутрішню культуру думок і почуттів, їхній смак, їхню вроджену готовність до «найвищого і тонкого», про війнуч спалене фашистами село, про ставлення до минулого: відомий авторський монолог, який починається словами: «Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої' пив колись воду...» і в якому висловлено знамениту формулу: «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє».

  • Зачарована Десна — автобіографічний твір, спогади Олександра Довженка про дитинство, перші кроки пізнання життя, про «перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих...», про діда і прадіда Тараса, прабабу, матір і батька, коваля діда Захарка, дядька Самійла — неперевершеного косаря. Спогади ці час од часу переростають у авторські роздуми — про «тяжкі кайдани неписьменності і несвободи», інші лиха й страждання трудових людей України і разом з тим — багатство їхніх душ, моральне здоров'я, внутрішню культуру думок і почуттів, їхній смак, їхню вроджену готовність до «найвищого і тонкого», про війнуч спалене фашистами село, про ставлення до минулого: відомий авторський монолог, який починається словами: «Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої' пив колись воду...» і в якому висловлено знамениту формулу: «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє».

  • Письменник прекрасно знав духовний світ селянина, народний побут, звичаї, його психологію. Можна сказати, що «Зачарована Десна» — своєрідна енциклопедія сільського життя України кінця XIX і початку XX століть.










База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка