є ресурсом закритого суспільства



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.



маємо відчути і врахувати історичну європейську та глобальну місію і сутність України! Але «головна цінність України - безпека і самовиживання є ресурсом закритого суспільства, якому бракує реформ – тому маємо робити реформи і змінювати цінності» (Ярослав Грицяк, історик).

  • маємо відчути і врахувати історичну європейську та глобальну місію і сутність України! Але «головна цінність України - безпека і самовиживання є ресурсом закритого суспільства, якому бракує реформ – тому маємо робити реформи і змінювати цінності» (Ярослав Грицяк, історик).

    • Як результат підготовки за участі експертів і досвіду Альянсу «оновлена Стратегії національної безпеки України «має стати частиною спільної безпеки НАТО - цього потребують процеси глобалізації світу.
  • Якщо ми живемо в глобальному світі, то стратегія буде складатися завжди з двох частин. І якщо ми будемо поза цією проблемою, це буде означати, що ми або короткозорі - нічого не бачимо, або занадто «амбіційні» - не хочемо цього бачити. Це помилкова позиція».



  • ЩО Є БЕЗПЕКА, ЇЇ СУТНІСТЬ, ТИПИ, ФОРМИ, ВИКЛИКИ СЬОГОДНІ

  • ЗОКРЕМА: ПРИРОДНІ, СУСПІЛЬНІ, ЛЮДСЬКИЙ ВИМІРИ

  • ВЗАЄМОЗВЯЗОК ГЛОБАЛЬНОЇ І НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Куди іде світ і ЯКІ ДЕТЕРМІНАНТИ СУЧАСНОГО РОЗВІТКУ? ЧИ, НАСПРАВДІ, ЗАКІНЧИЛАСЯ «ЕПОХА ВІЙН І РЕВОЛЮЦІЙ»ТА МИР І РОЗВИТОК СТАЛИ «СПІЛЬНИМИ ЗАВДАННЯМИ» СУЧАСНИХ ДЕРЖАВ? (Ден Сяо Пін)

  • ЧОМУ І ЯК ЗМІНЮЮТЬСЯ СУЧАСНА РОЛЬ ДЕРЖАВИ І МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ?

  • НАТО І НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ:СПІЛЬНІ ЗУСІЛЛЯ

  • БЕЗПЕКОВИЙ ВИБІР УКРАЇНИ: ПРО ЩО СВІДЧАТЬ СТРАТЕГІЧНІ ДОКУМЕНТИ ДЕРЖАВИ?



  • Безпека – це стан захищеності від загроз ключових цінностей (суспільний вимір).

  • Діяльність і захищеність життєво важливих інтересів людини, суспільства, держави, народів щодо виявлення, запобігання, послаблення, усунення і відвернення загрози, здатної зашкодити, позбавити матеріальних і духовних цінностей, завдати невідшкодованих збитків, заблокувати шляхи для прогресивного розвитку є сутністю національної (і державної) безпеки

  • (Ф.Д.Рузвельт в Посланні Конгресу,1937).



Різняться:

  • Різняться:

  • За масштабом – глобальна, територіальна, регіональна, національна, міжнародна.

  • За рівнями суб’єктності – особиста, суспільна, державна, колективна.

  • передбачають внутрішні – зовнішні загрози

  • За суспільними сферами – політична, економічна, соціальна, гуманітарна, екологічна, психологічна, військова, духовно-культурна, інформаційна

  • Тобто: є ціннісним і всебічним феноменом, який впливає на різноманітні сторони життя і потребує постійної і комплексної уваги.



ШЛЯХИ забезпечення стабільності і безпеки(ХVІІ-ХХст.: СТАЮТЬ ГЕГЕМОНІЯ або РІВНОВАГА(сил, інтересів…)

  • ШЛЯХИ забезпечення стабільності і безпеки(ХVІІ-ХХст.: СТАЮТЬ ГЕГЕМОНІЯ або РІВНОВАГА(сил, інтересів…)

  • Чи вчить Історія людства? Сумний літопис ескалації застосування сили свідчить:

  • - протягом п'яти тис. років відбулося 14,5 тис. війн і конфліктів, які коштували майже 200 млн. загиблих).

  • Найбільші втрати сталися у війнах і конфліктах ХХ століття:

  • - тільки за 15 років до І світової війни відбулося 36 конфліктів;

  • - між світовими війнами – ще 80;

  • за 45 років «холодної війни» - 300;

  • з 1990 до 2000 року – майже 100 військових конфліктів;

  • Революції залишаються «локомотивами» історії?:

  • у ХХ ст.- відбулися 194; у ХХІ ст.- вже 44 революційних події.



  • Сучасний світ складають т.з. «домодернові(аграрні), сучасні(індустріальні) та постмодернові держави», які спираються на різні підходи і ідеї щодо організації глобальної системи безпеки, зокрема, це:

    • підтримка демократії(зміна державного устрою)- для США;
    • дотримання норм права – для ЄС;
    • Взаємозалежність, яка притаманна для світу в цілому.
    • Характер сучасної і майбутньої міжнародної системи відносин визначають наступні процеси :
    • Суперництво за лідерство старих і нових світових держав(зокрема, завдяки зростаючої частки у світовому ВВП –
    • США і Європа можливо поступляться на користь БРІКС)
    • Політика самообмеження з боку США(пріоритет Азії)при збереженні поваги до її ролі як «необхідної держави».
    • Збільшення кількості слабких і «нездатних» відбутися країн та загострення протистояння бідного Півдня і заможних країн Півночі – У сучасному світі домінує «безвременье» (А.Ротфельд)


«За прогнозом Pricewaterhouse Coopers, уже через 10—15 років серед провідної п’ятірки економік світу тільки дві представлятимуть Захід, і три — Схід. У першій двадцятці Захід представлятимуть тільки шестеро. Решта будуть з Азії, Латинської Америки та Африки.

    • «За прогнозом Pricewaterhouse Coopers, уже через 10—15 років серед провідної п’ятірки економік світу тільки дві представлятимуть Захід, і три — Схід. У першій двадцятці Захід представлятимуть тільки шестеро. Решта будуть з Азії, Латинської Америки та Африки.
    • Сценарії: найкращий — зростання у наступні п’ять років ВВП країн світу на 50%, до 345 трлн. дол.(за рахунок китайського «економічного дива» та потужного зростання в Азії, Латинській Америці та Африці) за прогнозом швейцарського банку Credit Suisse.
    • найгірший — якщо західна фінансова «бульбашка» лусне, найшвидше оговтаються ті, хто має власне розвинене виробництво, насамперед молоді, енергійні зростаючі ринки».
    • Але сучасний світ настільки взаємозалежний, що високий рівень розвитку економіки майже автоматично означає високий рівень інтеграції з іншими економіками. І тому підйом Сходу без одночасного «обвалу» на Заході не тільки не є парадоксом, такий стан речей наразі є единою можливою формою продовження економічного підйому на глобальному рівні.


В цьому, на думку К.Грищенко «унікальність нашого часу і шанс для України, для якої розташування на зламі цивілізацій сторіччями було джерелом викликів, а нині може стати джерелом нових можливостей. Для цього потрібна стратегічна рівновага у зовнішній політиці. І тут ключове місце посідає Росія».

    • В цьому, на думку К.Грищенко «унікальність нашого часу і шанс для України, для якої розташування на зламі цивілізацій сторіччями було джерелом викликів, а нині може стати джерелом нових можливостей. Для цього потрібна стратегічна рівновага у зовнішній політиці. І тут ключове місце посідає Росія».
  • Як стверджує «ситуационный анализ ІСЕМВ (ИМЭМО РАН«СТРАТЕГИЧЕСКИЕ ЦЕННОСТИ И ПОЛИТИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА ЕВРОАТЛАНТИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ», (травень 2010 р.):

  • «Реальное сообщество безопасности, появится только в случае глубокой ценностной конвергенции, а если Россия попытается строить такое сообщество только на основе интересов – т.е. на основе учета реальных потенциалов и ресурсов – то скорее проиграет, чем выиграет».



Як вважає К.Грищенко: «Ми звикли бути на роздоріжжі. Але цілком можливо, що з часів розпаду СРСР, рішення, які ми приймаємо зараз, ще ніколи не були такими вирішальними.

    • Як вважає К.Грищенко: «Ми звикли бути на роздоріжжі. Але цілком можливо, що з часів розпаду СРСР, рішення, які ми приймаємо зараз, ще ніколи не були такими вирішальними.
    • Такий історичний момент Україна переживає сьогодні. Найголовніше: ..у природі не існує сценарію, за яким ці світові зміни не мали б прямого впливу на зовнішню політику України. Важливо усвідомити — якого саме».
  • З цим, власно пов'язана і актуальність співробітництва України з НАТО, чий «погляд став сьогодні набагато ширшим - тим часом Україна традиційно заглиблена в себе, заклопотана домашніми проблемами, котрі все ж таки бліднуть на тлі проблем глобальних.

  • Як наголошує Альянс, Україна залишається ключем до панєвропейської архітектури безпеки: сьогодні вага партнерства України з НАТО, яке було справді унікальним, не те щоб зменшилася, але увага до нього об’єктивно стала більш розпорошеною.

  • Тому для ліпшого розуміння один одного Україні потрібно «підвести

  • голову», а НАТО – «сфокусувати погляд». Почати можна з оцінки спільних загроз і викликів безпеці і згодом перейти до оцінки відповідних ресурсів для їх подолання, зокрема у світлі концепції кооперативної безпеки Альянсу.



етнічні конфлікти

  • етнічні конфлікти

  • порушення прав людини

  • політична і економічна дестабілізація

  • поширення ядерної, біологічної та хімічної зброї та засобів її доставки

  • неконтрольована міграція

  • терористичні дії, саботаж

  • організована злочинність



Міжнародний тероризм та кібертероризм

  • Міжнародний тероризм та кібертероризм

  • Поширення зброї масового знищення

  • Внутрішня нестабільність та збройні конфлікти

  • Вразливість комунікацій, транспорту, енергопостачальних мереж

  • Енергетична безпека

  • Розвиток нових технологій(інформаційних…)

  • Екологічні і ресурсні обмеження

  • Звичайні конфлікти

  • Відмінне сприйняття і розуміння безпеки(неділимість)..





ІмперативЄдність світу в його матеріальності, поступається більш сучасному: Єдність світу - в його духовності». Визначальним чинником успішного розвитку країни поступово визнаються цінності, які сповідує суспільство, за що люди готові віддати життя, в що вірять (Global value survey).

  • ІмперативЄдність світу в його матеріальності, поступається більш сучасному: Єдність світу - в його духовності». Визначальним чинником успішного розвитку країни поступово визнаються цінності, які сповідує суспільство, за що люди готові віддати життя, в що вірять (Global value survey).

  • Темпи розвитку країни у ХХІ ст. визначаються не стільки ресурсами, скільки науково – технічним потенціалом, а «їх місце і велич – не кількістю боєголовок і стратегічної сировини, а розвитком людського капіталу, освіти, творчості, інноваційності, які напряму залежать від рівня справжньої свободи. Увага до цих факторів є запорукою того, що фундамент для нового світового устрою буде здоровим и міцним». (Кондоліза Райс, УES, вересень 2012).

  • Які сучасні інституціональні засади цього устрою?





ООН – 192 держави-учасниці; НАТО — 28; Рада Європи -47;

  • ООН – 192 держави-учасниці; НАТО — 28; Рада Європи -47;

  • ЄС -27 ; ОБСЄ 56;

  • репрезентують головні тенденції розвитку в євроатлантичній та євразійській безпеці

  • є політичним термометром, що вимірює температуру міждержавних відносин на широкому просторі «від Ванкувера до Владивостока».

  • залишаються постійно діючим форумом для політичного та безпекового діалогу, в тому числі й щодо майбутнього європейської безпеки

  • є носіями широкого кола політичних зобов’язань, схваленіих державами-учасницями , які поширюються на всі три безпекові виміри — воєнно-політичний, економіко-довкільний та гуманітарний.

  • залишаються важливим інструментом у сфері раннього виявлення, попередження, розв’язання конфліктів та пост конфліктної реабілітації.

  • В 90 – ті -2000 – ні роки створюються субрегіональні міжнародні організації: СНД; ГУАМ (СДВ); ОЧЄС; ОДКБ; ШОС; БРИКС

  • Цілі, засади, принципи: Спільні? Альтернативні? Особливі?



конфронтація”, “співіснування”, “співробітництво”, “партнерство”, “союзництво”(солідарність)

  • конфронтація”, “співіснування”, “співробітництво”, “партнерство”, “союзництво”(солідарність)

  • Відносини “партнерства”:

  • характеризуються відсутністю суттєвих суперечностей та наявністю обопільної зацікавленості у взаємовигідній співпраці в різних галузях національної безпеки й оборони;

  • передбачають наявність спільної проблеми та спільного підходу щодо її вирішення;

  • зумовлюють бачення спільних способів реалізації національних інтересів та узгодженість позицій і дій з вирішення певних спільних проблем.

  • Водночас країна-партнер залишає за собою право провадити самостійну політику і мати самостійну позицію, яка може відрізнятися чи мати суттєві розбіжності з позицією її партнера.



рівень партнерських відносин;

  • рівень партнерських відносин;

  • рівень особливого партнерства(як приклад відносини з Канадою, Грузією та Північноатлантичним альянсом).

  • рівень стратегічного партнерства( передбачає спільність стратегічних інтересів: забезпечення енергоносіями, продовольством, іншими видами стратегічної сировини і природних ресурсів, безпечний доступ до життєво важливих регіонів світу, національна безпека країни. Йдеться передусім про військово-політичну, економічну, зовнішньополітичну сфери;

  • “в основі - геополітична взаємозалежність, іноді – географічна та культурна близькість двох держав, навіть пошук стратегічних партнерів зумовлений бажанням держави стати регіональним чи світовим лідером”. Іншій підхід – «збігання стратегічної мети розвитку відповідних держав і об’єктивну однорідність їхніх корінних геополітичних і геоекономічних інтересів важливіші за географічну й культурну близькість країн»



Серед стратегічних партнерів України налічується три, в порядку пріоритетності – ЄС, Росія, США.

  • Серед стратегічних партнерів України налічується три, в порядку пріоритетності – ЄС, Росія, США.

  • Відносини “союзництва”(солідарності):

  • передбачають наявність достатньо вимогливих , зокрема ціннісних зобов’язань перед іншими країнами – членами союзу щодо забезпечення спільної національної безпеки й оборони.

  • Передбачають наявність спільних керівних органів, рішення яких обов’язкові для виконання кожною країною – членом союзу.

  • складаються не тільки в результаті збігу національних інтересів у сфері безпеки й оборони, а й за наявності спільного противника або спільної військової загрози. Саме останні чинники стали інтегратором Альянсу й укладення союзницьких міждержавних відносин

  • суттєво зміцнюють стан національної безпеки країни та її обороноздатність, але водночас накладають певні обмеження і зобов'язання щодо проведення узгодженої політики в сфері безпеки й оборони.

  • встановлюються через укладення двостороннього військово-політичного договору про взаємодопомогу в галузі безпеки й оборони чи приєднанням до військово-політичних союзів.



Як свідчать документи Альянсу, саме Партнерство, поряд з членством (тобто солідарністю) в НАТО, значною мірою визначає сучасне обличчя Альянсу і в усій своїй різноманітності, займатимуть центральне місце в щоденній діяльності Альянсу. Власно і є його сутністю.

  • Як свідчать документи Альянсу, саме Партнерство, поряд з членством (тобто солідарністю) в НАТО, значною мірою визначає сучасне обличчя Альянсу і в усій своїй різноманітності, займатимуть центральне місце в щоденній діяльності Альянсу. Власно і є його сутністю.

  • Альянс доклав значних зусиль до закінчення холодної війни,коли «простягнув руку дружби» і встановив партнерські відносини з колишніми супротивниками, а також відкрив двері для Європейських країн, які поділяють принципи Договору і можуть зробити внесок в безпеку Північноатлантичного договору, а сьогодні залучає багато країн до партнерства і спільних місій. В результаті Європа стала більш демократичною, об’єднаною і мирною, ніж будь-коли раніше. 

  • Саме ці прагнення забезпечили єдність і безпеку Заходу, і надали змогу протягом 50 років зберігати мир на континенті, сприяли возз'єднанню Німеччини Європи та початку нового життя для мільйонів людей у Центральній і Східній Європі.



До 1990-х років НАТО не здійснювало жодної місії та військової операції, в жодній країні, на відміну від Варшавського договору, зокрема, в її країнах-членах; тому Альянс:

  • До 1990-х років НАТО не здійснювало жодної місії та військової операції, в жодній країні, на відміну від Варшавського договору, зокрема, в її країнах-членах; тому Альянс:

  • - не здійснював формалізованої співпраці з безпекових питань іншими

  • відповідними інституціями: ООН, ОБСЄ, ЄС тощо, як і активної співпраці з цих питань з країнами, які не є членами Організації;

  • майже не потребував спеціальної інформаційної політики та Публічної дипломатії

  • Таким чином, в 90-ті роки, йдеться про «нове НАТО», «спільноту демократій», приєднання до якого є ознакою «цивілізаційного вибору» і яке все більше трансформується у політично-військовий Альянс, з притаманними здебільше невійськовими функціями. Про це свідчать, зокрема, суттєве скорочення оборонних витрат його членів після «холодної війни» і зберігається сьогодні:,

  • Так, з 28 членів 22 країни витрачають сьогодні лише біля 1,6% замість необхідних за стандартами Організації 2%;

  • чисельність національних збройних сил країн НАТО зменшилася в декілька разів, а сумарна вдвічі (2002);

  • кількість інтегрованих командувань зменшилося з 66 до 6, ядерної зброї на 80%,

  • діють національні обмеження щодо участі в бойових діях військових контингентів більшості країн – членів діють, зокрема в Афганістані;



Нова Стратегічна Концепція НАТО (2010р. Ліссабон):

  • Нова Стратегічна Концепція НАТО (2010р. Ліссабон):

  • Альянс повинен і буде продовжувати виконувати три головні завдання, завжди згідно з міжнародним правом :

  • а) колективна безпека (оборона)- згідно з 5 статтею Вашингтонського договору захищати від будь-якої загрози агресії і нових викликів фундаментальній безпеці окремих членів, або Альянсу в цілому.

  • б) кризовий менеджмент – залучення відповідних політичних і економічних інструментів для врегулювання криз, які впливають на безпеку

  • в)кооперативна безпека – залучення до зміцнення міжнародної безпеки шляхом партнерства з відповідними країнами і іншими міжнародними організаціями, у забезпечення контролю над озброєннями, поширенням ЗМЗ і тримаючи двері до членства відкритими.



Перший раунд партнерств НАТО був спрямований на сприяння взаємно сумісності, наближення до стандартів і вступу до Альянсу

  • Перший раунд партнерств НАТО був спрямований на сприяння взаємно сумісності, наближення до стандартів і вступу до Альянсу

  • ФОРМИ ПАРТНЕРСТВА : ПЗМ, Посилений діалог з 13 країнами(після 1997 року), План дій щодо членства(ПДЧ, з 1999), План дій і Цільовий план підготовки до членства(2002 -2009)- Україна; Грузія. Сьогодні: Річна Національна програма співробітництва з НАТО.

  • І. Партнерство заради миру (ПЗМ - Україна,приєдналася першою серед СНД) і Рада євроатлантичного партнерства (РЄАП) 28 членів, 22 країни-партнера) ПЗМ і РЄАП забезпечують структуру для співпраці з партнерами НАТО в Європі і Євразії. ІІ. Рада НАТО – Росія: початок співпраці з 1991р.Основоположний акт (1997), РНР(2002) працює в форматі «29 країн» за 27 тематичними напрямками на умовах консенсусу; Про прогрес у співробітництві свідчать завершення Спільного огляду Спільних викликів безпеці 21 століття, проекти щодо боротьби з наркотиками; нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки; боротьби з піратством; боротьби з тероризмом, реагування на катастрофи, сприяння транзиту МССБ до Афганістану, навчань, ПРО, ТВД НАТО

  • ІІІ. Комісія Україна-НАТО(КУН-1997) Співпраця розпочалась у 1991., формат 28+1; (5 комітетів; 23 напрямків19 невійськових)План дій/Цільовий план 2002-2010 Річна національна програма співробітництва. Участь в основних місіях Альянсу.

  • ІV. Комісія НАТО - Грузія (2008)-З 1992р-інтеграція(2002)Річна національна програма щодо членства; військові навчання.

  • V. Ініціатива НАТО для Південно-Східної Європи(1999)(Албанія, Боснія і Герцеговина,Македонія,Хорватія,Сербія, Чорногорія): питання безпеки, прикордонного і регіонального співробітництва.



Друге покоління партнерств зосереджене на забезпеченні додатковими можливостями місій у таких місцях, як Балкани і Афганістан.

  • Друге покоління партнерств зосереджене на забезпеченні додатковими можливостями місій у таких місцях, як Балкани і Афганістан.

  • VI. Офіційні програми партнерства НАТО розпочалися в Європі, але поступово поширилися на країни Середземноморського регіону, мир та стабільність в якому є важливими для євроатлантичної безпеки.

  • VIІ. Ініціатива НАТО для Південно-Східної Європи(1999) Албанія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Хорватія, Сербія, Чорногорія

  • VIІІ. Середземноморський діалог(СД,1995): Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Мавританія, Марокко,Туніс,Алжир

  • ІХ.Стамбульська ініціатива співпраці(2004) за участі: Бахрейн,Палестина,Кувейт,Катар,ОАЄ.

  • Х. ЄС-НАТО (22 країни спільні члени); ООН і Організацією з безпеки і співробітництва в Європі(ОБСЄ).

  • ХІ. Неофіційне партнерство в рамках глобальної мережі

  • партнерства здійснюється з т.з. контактними країнами: Австралія, Нова Зеландія, Японія, Південна Корея і Китай



посилюють євроатлантичну та ширшу міжнародну безпеку і стабільність; забезпечують рамки для політичного діалогу і регіонального співробітництва у сферах безпеки та оборони; внеску до зміцнення спільних цінностей і є невід’ємними для успіху багатьох наших операцій та місій, надають змогу обмінюватися експертним досвідом; підтримувати ширші реформи; сприяти прозорості, відповідальності та цілісності в оборонному секторі; допомагають у розвитку їх власних спроможностей та підготовці зацікавлених країн до членства в НАТО, а також у наданні спільної відповіді виникаючим та триваючим транснаціональним викликам, таким як розповсюдження ЗМЗ, тероризм, морська, кібернетична та енергетична безпека. 

  • посилюють євроатлантичну та ширшу міжнародну безпеку і стабільність; забезпечують рамки для політичного діалогу і регіонального співробітництва у сферах безпеки та оборони; внеску до зміцнення спільних цінностей і є невід’ємними для успіху багатьох наших операцій та місій, надають змогу обмінюватися експертним досвідом; підтримувати ширші реформи; сприяти прозорості, відповідальності та цілісності в оборонному секторі; допомагають у розвитку їх власних спроможностей та підготовці зацікавлених країн до членства в НАТО, а також у наданні спільної відповіді виникаючим та триваючим транснаціональним викликам, таким як розповсюдження ЗМЗ, тероризм, морська, кібернетична та енергетична безпека. 



відкривають перед НАТО можливості пошуку шляхів розв’язання складних проблем, які впливають на її безпеку; зокрема, для комплексного підходу, який поєднує військові і цивільні елементи(розуміння, що безпека має військовий, політичний, економічний і соціальний виміри і де залежно від конкретних обставин НАТО гратиме провідну або допоміжну роль.

  • відкривають перед НАТО можливості пошуку шляхів розв’язання складних проблем, які впливають на її безпеку; зокрема, для комплексного підходу, який поєднує військові і цивільні елементи(розуміння, що безпека має військовий, політичний, економічний і соціальний виміри і де залежно від конкретних обставин НАТО гратиме провідну або допоміжну роль.

  • НАТО потужна і універсальна, але в жодному разі не пристосована до виконання будь-якого завдання. Інші організації, національні уряди і неурядові організації можуть очолити рух до досягнення таких життєво важливих цілей, як економічна відбудова, політичне примирення, удосконалене врядування і зміцнення громадянського суспільства.

  • Тому країни – члени НАТО домовилися розширювати наші вже існуючі рамки партнерства та створювати нові формати для зацікавлених країн та організацій; щоб чітко визначити і поглибити свої відносини з ключовими партнерами встановлювати нові зв’язки там, де потрібно, розширювати масштаб діяльності партнерств, розуміти, що з кожним партнером і партнерством треба працювати на індивідуальній основі.



Передбачається:

  • Передбачається:

      • оптимізувати інструменти партнерства НАТО з метою відкриття усіх заходів співпраці та навчань для партнерів і гармонізації програм партнерства;
      • краще взаємодіяти з партнерами у світі, що роблять значний внесок у безпеку, та звертатися до партнерів для побудови довіри, збільшення прозорості та розвитку практичного співробітництва;
      • розробляти гнучкі формати з метою обговорення викликів безпеці з партнерами та посилення існуючих форумів для політичного діалогу;
      • використовувати покращення у тренувальних механізмах НАТО (включаючи Тренувальну ініціативу НАТО зі співробітництва) та посилення можливостей індивідуальних партнерів будувати спроможності.


Ініціативи щодо оборонного потенціалу (Defence Capabilities Initiative–1999) і Празькі зобов'язання о потенціалах (Prague Capability Commitments–2002) – ще не забезпечили: достатню ефективність високоточної зброї і систем точного самонаведення; неготовність вести дії у любих погодних умовах; розвідки; адекватності розгортання командних структур; здатності подавити ПВО противника; відсутності інтероперабільности військ и ефективної інформаційної взаємодії між ними, проведення сучасних операцій с транспортною мобільністю військ (повітряні і морські перевозки) і дозаправка літаків у повітрі.

  • Ініціативи щодо оборонного потенціалу (Defence Capabilities Initiative–1999) і Празькі зобов'язання о потенціалах (Prague Capability Commitments–2002) – ще не забезпечили: достатню ефективність високоточної зброї і систем точного самонаведення; неготовність вести дії у любих погодних умовах; розвідки; адекватності розгортання командних структур; здатності подавити ПВО противника; відсутності інтероперабільности військ и ефективної інформаційної взаємодії між ними, проведення сучасних операцій с транспортною мобільністю військ (повітряні і морські перевозки) і дозаправка літаків у повітрі.

  • ПРО і «РАЗУМНА» ОБОРОНА



передбачає об'єднання не тільки союзників, але і партнерів ) зокрема, Росію, країни СНД - щоб не втратити хитку рівновагу в ядерному стримані.

  • передбачає об'єднання не тільки союзників, але і партнерів ) зокрема, Росію, країни СНД - щоб не втратити хитку рівновагу в ядерному стримані.

  • Умови: Нова інформаційна ера глобалізації («третя хвиля») змінює індустріальну («другої хвилі»: йдеться не про технічні можливості, а про формування правильної стратегії «в головах»).

  • Ініціатива Джеймса Аппатурая, заступника помічника генерального секретаря пропонує новий підхід: узгодити три базових напрямки: зміни географічної, яка не відповідає новим реаліям і не гарантує безпеку) на нішеву (специфічні сфери взаємодії у сфері безпеки)».

  • «створення загальної стабільної ресурсної бази» - удосконалення процесу «транзиту» безпеки (Афганістан).

  • «інституалізація процесу участі партнерів в прийнятті рішень».



Під час візиту Генсека НАТО А.Ф.Расмуссена до Києва 24.02.2011р. Президент України В.Янукович зазначив: “Зростання транскордонних викликів та загроз переважно невоєнного характеру – тероризм, енергетична взаємозалежність, міграція, брак ресурсів – змінює природу безпекового середовища, сьогодні для забезпечення міжнародного миру особливо актуальною є активна та цілеспрямована взаємодія. Україна вважає своїм обов’язком робити свій внесок у цю співпрацю і брати участь в удосконаленні та розвитку європейської системи колективної безпеки ”.

  • Під час візиту Генсека НАТО А.Ф.Расмуссена до Києва 24.02.2011р. Президент України В.Янукович зазначив: “Зростання транскордонних викликів та загроз переважно невоєнного характеру – тероризм, енергетична взаємозалежність, міграція, брак ресурсів – змінює природу безпекового середовища, сьогодні для забезпечення міжнародного миру особливо актуальною є активна та цілеспрямована взаємодія. Україна вважає своїм обов’язком робити свій внесок у цю співпрацю і брати участь в удосконаленні та розвитку європейської системи колективної безпеки ”.

  • Генсек НАТО А.Ф.Расмуссен: “Партнерство сторін буде спрямовано на рішення таких міжнародних проблем, як піратство, комп'ютерна безпека, поширення зброї масового знищення, а також на допомогу Україні в проведенні реформ. Україна вже досить далеко просунулась у своїй здатності працювати спільно з НАТО”.



К.Грищенко:існує низка суто операційних проектів, на прикладі яких можна реально побачити конкретну віддачу і значну користь від взаємодії нашої держави з Альянсом.

  • К.Грищенко:існує низка суто операційних проектів, на прикладі яких можна реально побачити конкретну віддачу і значну користь від взаємодії нашої держави з Альянсом.

  • Це – діючий Трастовий фонд зі знищення надлишкових боєприпасів,легких озброєнь та стрілецької зброї і протипіхотних мін; майбутній Трастовий фонд з очищення територій від залишкової радіації внаслідок діяльності воєнних програм колишнього СРСР; проект з моніторингу радіації та наявності шкідливих речовин у ґрунтових водах басейну річки Прип’яті; обмін досвідом та організація командно-штабних навчань з підтримання безпеки під час проведенні великих міжнародних спортивних заходів у контексті чемпіонату Євро–2012; регулярні консультації спецслужб для протидії кіберзлочинності та налагодження ефективної національної системи кібернетичного захисту; перепідготовка тисяч українських військовослужбовців, які звільняються з лав армії. На всі ці проекти виділяються мільйони «неукраїнських» доларів, усі вони виконуються спільно з НАТО. Це – найліпша реклама Організації та нашого міцного партнерства з нею.





Стратегія Національної безпеки України “УКРАЇНА У СВІТІ, ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ”(нова редакція затверджена Указом Президента №389/2012) та ВОЕННА ДОКТРИНА УКРАЇНИ нова редакція затверджена Указом № 390/2012 від 8 червня 2012)

  • Стратегія Національної безпеки України “УКРАЇНА У СВІТІ, ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ”(нова редакція затверджена Указом Президента №389/2012) та ВОЕННА ДОКТРИНА УКРАЇНИ нова редакція затверджена Указом № 390/2012 від 8 червня 2012)

  • «Головне завдання зовнішньої і безпекової політики - захист національних інтересів у світі, що змінюється» З Послання Президента України В.Януковича до Українського народу (3 червня 2010 року). Зокрема:

  • створення сприйнятливих зовнішніх і внутрішніх умов для реалізації національних інтересів України, ефективної системи забезпечення національної безпеки і зміцнення її органів.

  • пошук шляхів та механізмів посилення існуючих гарантій безпеки України;



Безпекове середовище та актуальні загрози національним інтересам і національній безпеці України:

  • Безпекове середовище та актуальні загрози національним інтересам і національній безпеці України:

  • Посилення дії глобальних чинників, які загрожують стратегічній стабільності у світі та негативно відбиваються на безпековому середовищі України;

  • загострення конкуренції між світовими центрами сили, криза міжнародної системи безпеки, заснованої на ялтинсько-гельсінкських принципах, розмивання системи міжнародних угод у галузі стратегічної стабільності, послаблення ролі міжнародних безпекових інститутів; невизначеність засад нової міжнародної системи безпеки;

  • інтенсифікація процесів мілітаризації світу, окремих регіонів і держав; збільшення кількості «проблемних» країн, які всупереч вимогам міжнародних режимів нерозповсюдження намагаються заволодіти зброєю масового знищення та засобами її доставки;



Наявність безпосередніх зовнішніх викликів національній безпеці України:

  • Наявність безпосередніх зовнішніх викликів національній безпеці України:

  • збереження неврегульованої конфліктної ситуації на території Придністровського регіону Республіки Молдова, що безпосередньо межує з Україною;

  • невирішеність питання щодо розмежування лінією державного кордону акваторії Чорного і Азовського морів та Керченської протоки, відсутність демаркації державного кордону України з Російською Федерацією, Республікою Білорусь та Республікою Молдова, що, ускладнює ефективну протидію транскордонним загрозам;

  • наявність неврегульованих проблемних питань, пов’язаних з тимчасовим перебуванням Чорноморського флоту РФ на території України, недосконалість договірно-правової бази у цій сфері;

  • недосконалість державної міграційної політики, що не забезпечують належний захист прав та інтересів громадян України, які працюють за кордоном;



Внутрішні виклики:

  • Внутрішні виклики:

  • зберігається неадекватність сектору безпеки і оборони України завданням захисту національних інтересів, що характеризується: невідповідністю правоохоронної системи України завданням дієвого захисту прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина;

  • триваючим погіршенням стану Збройних Сил і оборонної промисловості; недосконалістю захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру та новітнім викликам національній безпеці, пов’язаним із застосуванням інформаційних технологій в умовах глобалізації, насамперед, кіберзагрозам.

  •  



Концепція національної безпеки України ( 2003 р.): постали загрози людині, громадянину, особистості, а не визначально державі чи суспільству.

  • Концепція національної безпеки України ( 2003 р.): постали загрози людині, громадянину, особистості, а не визначально державі чи суспільству.

  • Комплексний огляд сектору безпеки (2006-2007 рр.): оцінка сучасних і перспективних загроз та викликів національній безпеці України, аналіз стану військових формувань і правоохоронних органів держави та опрацювання Стратегії трансформації сектору безпеки на період до 2015 року;

  • надання Альянсом експертної допомоги Україні у розробці проекту Стратегії національної безпеки України, затвердженої Президентом України 12 лютого 2007 року, проектів Білої книги Служби безпеки і розвідувальних органів України та інших структур безпеки;

  • реалізація Програми СРГ ВР з професійної підготовки цивільного персоналу оборонних і безпекових структур України;

  • підтримка механізму експертних консультацій з питань діяльності розвідувальних органів та цивільного демократичного контролю над сектором розвідки;

  • розвиток Мережі партнерства Україна-НАТО щодо підвищення обізнаності громадянського суспільства.

  • РНП 2011-2012 та відповідні Плани заходів



РЕФОРМУВАННЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ:

  • РЕФОРМУВАННЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ:

  • досягнуто домовленість про створення механізму консультацій експертів України і НАТО з питань кібернетичного захисту;

  • співпраця експертів України та двадцяти країн-членів Альянсу, яка сприяла виданню Білої книги „Служба безпеки та розвідувальні органи України”;

  • законодавча та інституційна реформі у цій сфері, зокрема, затвердження Президентом України „Концепції реформування Служби безпеки України”;

  • Конференція «Захист демократичних цінностей і дотримання прав людини у діяльності спецслужб» проводиться щорічно з 2008 року під патронатом Президента України Службою безпеки України спільно з Женевським центром демократичного контролю над збройними силами (DCAF), та Офісом зв’язку НАТО в Україні.

  •  



У 2010 р. Україна першою серед країн-партнерів започаткувала співробітництво з НАТО з питань кібернетичного захисту;

  • У 2010 р. Україна першою серед країн-партнерів започаткувала співробітництво з НАТО з питань кібернетичного захисту;

  •  Продовжується співпраця у сферах боротьби з відмиванням “брудних” коштів, контрабандою наркотиків і зброї, а також незаконним переміщенням людей;

  • Співпраця України з НАТО З ВИКОРИСТАННЯ досвіду Альянсу щодо надзвичайних ситуацій цивільного ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ В Польщі і Україні футбольного чемпіонату ЄВРО-2012 та її можливості щодо участі в проекті ПРО;

  • захист важливих суспільних заходів від хімічної, біологічної, радіологічної і ядерної (ХБРЯ) загроз.

  • Проект щодо утилізації 76 тис. т. боєприпасів (зокрема 3 млн од. протипіхотних мін) и 366 тис. од. легкої стрілецької зброї Вартість робіт складе 25 млн евро протягом - 3-4 років (на базі

  • виробництв з утілізації у с. Гречані Хмельницької обл. та Камінець – Подольскому).



Заступник Генерального Секретаря НАТО з питань оборонної політики та планування Хусеїн Діріоз відзначає прогрес України у реформуванні національного сектору безпеки та оборони

  • Заступник Генерального Секретаря НАТО з питань оборонної політики та планування Хусеїн Діріоз відзначає прогрес України у реформуванні національного сектору безпеки та оборони

  • (інтерв`ю газеті ”День” (травень 2011).

  • ”Україна досягла значного поступу за останні роки в реформуванні свого сектору безпеки та оборони, в тому числі в підвищенні рівня демократичного контролю над Збройними силами та сектором безпеки, розвитком спроможностей, щоб робити і внесок в міжнародні миротворчі операції. Удосконалення системи цивільного контролю над сектором безпеки та оборони, управління реформами, поліпшення партнерства між громадянським суспільством та сектором безпеки - це інші важливі сфери, на яких ми зосередимося. Це - ті області реформ, які будуть підтримуватися, перш за все: Комісією Україна - НАТО, спільними робочими групами, а також Процесом планування та підтримки сил. І це також сприятиме досягненню Україною цілей європейської інтеграції .”






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка