Їх тут триста, як скло, товариства лягло



Дата конвертації16.06.2016
Розмір445 b.


Автор:Ніконенко Ванда Романівна


Їх тут триста , як скло, товариства лягло...

  • Пам’яті юнаків – героїв , замордованих

  • більшовицькими катами

  • під Крутами ,

  • присвячую



“Не забуваймо про меч , учімося міцно тримати його в руках” С. Петлюра

  • Чи потрібні нашій країні герої?



Історична довідка

  • - грудень 1917р.-війна Радянської Росії проти УНР.

  • - 12 грудня 1917р.- Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові проголосив Україну радянською республікою і вже в половині грудня надходила військова допомога більшовицьким силам в Україні.

  • З кінця грудня 1917 року радянську владу вже було встановлено у Харківській , Катеринославській та Полтавській губерніях . На черзі був Київ.

  • січень 1918 р. –ІV Універсал Ц.Р.і проголошення незалежності України.

  • 22 січня 1918 р. країна опинилася у фактичному стані війни з більшовицькою Росією. “Маніфестом до українського народу” В.Ленін дав зрозуміти , що Радянська Росія не змириться з існуванням незалежної України.



Формування українських загонів

  • Загін Вільного Козацтва армії УНР, Помічний козацький курінь

  • Військова влада виділила бранцям гвинтівки і як командира призначили старшину ( сотника)Омельченка, який на той час був зарахований студентом Українського народного університету.

  • Сформована поспіхом перша сотня куреня – 116 погано обмундированих , необстріляних і практично ненавчених юнаків

  • Командиром бою на станції Крути був призначений сотник А . Гончаренко



Звернення “ До українського студенства”

  • «Прийшов грізний час для нашої Батьківщини. Як чорна гайворонь, обсіла нашу Україну російсько-»большевицька" грабіжницька орда, котра майже щодня робила у нас нові захвати,і Україна, одрізана звідусіль, може врешті опинитись в дуже скрутному стані. В цей час Українська фракція центру Університету св. Володимира кличе студентів-українців усіх вищих шкіл негайно прийти на підмогу своєму краєві і народові, одностайно ставши під прапор борців за волю України проти напасників, які хочуть придушити все, що здобуто нами довгою, тяжкою героїчною працею. Треба за всяку ціну спинити той похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічного занепаду. Хай кожен студент-українець пам'ятає, що в цей час злочинно бути байдужим… Сміливо ж, дорогі товариші, довбаймо нашу скелю і йдімо віддати, може, останню послугу тій великій будові, яку ми ж самі будували — Українській державі! Записуйтесь до «Куреня Січових Стрільців», який формується з студентів Університету св. Володимира та Українського Народного Університету, звідки, мабуть, ми будемо розподілені серед декотрих українських військових частин, для піднесення культурно-національної свідомості та відваги…"



КРУТИ – символ національної честі

  • 29 січня 1918 року поблизу

  • залізничної станції Крути (за 18 км.

  • від м. Ніжина Чернігівської області)

  • на лінії Москва – Бахмач – Київ відбувся нерівний бій сотні Юнацької школи ім. Б.Хмельницького, „Помічного куреня студентів – січових стрільців” та чоти гайдамаків ( всього 600 чол.) з 4-х тисячним загоном більшовицької армії під командуванням колишнього царського жандармського полковника М.Муравйова.

  • Це був той самий Муравйов, який 29 січня видав „Наказ по арміях №14”, де цинічно заявив: „Цю владу ми несемо з далекої Півночі на вістрях своїх багнетів і там, де її встановлюємо, всемірно підтримуємо її силою цих багнетів...”



Схема битви під Крутами 16 (29) січня 1918 р.



ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ.



КРУТИ! КРУТИ! Мужність і посвята, вірність , що міцніша понад смерть....

  • Двадцять сім із нх потрапило в полон. Спочатку вояки “революційної армії”- колишні царські гвардійці , матроси...-над ними по-звірячому познущалися , а наступного дня розстріляли , заборонивши селянам їх ховати.

  • Перед розстрілом юнаки заспівали “Ще не вмерла Україна”.

  • Сімох поранених , переплутавши зі своїми , більшовики відправили до Харкова лікуватися. Так вони вціліли і потім розповілипро все.



     



“Солодко і гарно вмерти за Отчизну” латинський поет

  • На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент 

  • Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями.



ПАМ’ЯТІ ТРИДЦЯТИ

  • На Аскольдовій Могилі

  • Поховали їх –

  • Тридцять мучнів – українців,

  • Славних, молодих…

  • На Аскольдовій Могилі -

  • український цвіт!--

  • По кривавій по дорозі нам іти

  • у світ.

  • На кого посміла знятись

      • зрадника рука? --


„Для нас могила ця лишиться навіки полум’ям віри, вона дала нам незабутнє минуле. Це буде друга могила над Дніпром”.

  • Сотник Андрій Омельченко

  • Володимир Шульгин

  • Лука Дмитренко

  • Микола Лизогуб

  • Олександр Попович

  • Андріїв

  • Божко-Божинський

  • Ізидор Курик



ЦЕ – ВОНИ……



Вони лежать навіки молоді...

  • КРУТЯНЦІ

  •  Вони лежать навіки молоді,

  • Ставні й веселі, з усміхом щасливим,

  •  Готові чути поклик, як тоді,

  •  Коли на бій ішли з бадьорим співом.

  • Сумні батьки й жалобні матері,

  •  Минувши повз Аскольдову могилу,

  • Мовчазно зрять, як страдницькій порі

  •     Журба вербу вколисує похилу. Лихі вітри, гойдайте верховіть

  •     Живого свідка бойових крутянців!

  •   Та не турбуйте кореня, не гніть

  •   Святих дерев, що знали новобранців.

  •  Безвусі, юні, вічно молоді,

  • Ви клали голови за рідний Київ,

  • Скріпивши крок державницькій ході,

  •      Вписавши подвиг у свободи вияв.

  •                 ( Яр      Славутич )



Дерев’яний хрест крутян

  • В радянські часи полеглі в Крутах кваліфікувалися як зрадники чи просто замовчувалися.

  • Студентські могили з Аскольдової гори забрали і спочатку розбили на тому місці парк. Пізніше, після Другої Світової Війни тут поховали радянських воїнів, полеглих при визволенні Києва.

  • З часу подій вперше про увічнення пам'яті студентів згадали в 1990-х рр., коли Народний Рух України встановив тут дерев'яний хрест.



Учні нашої школи ВАС пам’ятають.



Ви житимете віки! Вашим героїзмом пишається незалежна Україна!

  • Ви за свободу гинули без скарги

  • Серед пожеж і руїн

  • ВІЧНА ВАМ ПАМ’ЯТЬ ,ВІЧНА ВАМ СЛАВА

  • І доземний поклін

  • Ви не просили у ворога пощади,

  • Не пригинали колін.

  • ВІЧНА ВАМ ПАМ’ЯТЬ ,ВІЧНА ВАМ СЛАВА

  • І доземний поклін

  • Ваші могили, знані і незнані,-

  • Волі народної дзвін.

  • ВІЧНА ВАМ ПАМ’ЯТЬ ,ВІЧНА ВАМ СЛАВА

  • І доземний поклін



Список літератури:

  • Божко О. Крути в документальних свідченнях / О.Божко // Київська старовина. – 1996.- № 2 / 3.

  • Бойко О.Д. Історія України: навч. посіб. - 3-є вид., вип., доп. / О.Д. Бойко - К.:Академвидав, 2007. – 688 с.

  • Герої Крут. Лицарський подвиг юних українців 29 січня 1918 року / упор. І.Ільєнко.- Дрогобич // Відродження - 1995.-348с.

  • Горак В. Драма біля станції Крути (київської обл. - 1918р.): [сучас. точка зору на політ. події] / В.Горак // День. - 2006. - 5трав. - С.8.

  • Дещинський Л. З історії створення збройних сил Української Народної Республіки (березень 1917 — квітень 1918 рр.) / Л. Дещинський, В. Голубко // Розбудова держави. — 1996. - № 6

  • Дорошенко Д. Історія України / Д. Дорошенко - К.: Освіта, 1993. – 238 с.

  • Зарицкий В. Крутянська подія. – 2 – е вид.- К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2001. - 80с.

  • Історія України. - К.: Вид.дім „Альтернатива”, 2002. - 224с.

  • Лавріненко Ю.А. Розстріляне відродження: Антологія 1917-1933: Поезія - проза - драма – есей / підгот. тексту, фахове редагування і передмова проф. Наєнка М.К. [Електронний ресурс] // К.: Вид. центр "Просвіта”. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/

  • Остафійчук В.Ф. Історія України: сучасне бачення / В.Ф. Остфійчук - К.: Знання – Прес, 2007. – 424 с.

  • Панченко В. Владимир и Юрий: две ипостаси трагедии: [ о боев. событиях 1918 г. у ст. Круты Киев. Губернии] / В.Панченко // День - 2004. – 24 янв. - С. 7 .

  • Петровський В.В. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі / В.В. Петровський, Радченко Л.О., Семененко В.І.- Х.:ВД „Школа”, 2007. - 592с.

  • Політична історія України. XX століття: у 6 т. Т.2. Революція в Україні (1917-1920) / І.Ф.Курас [та ін].- К.: Генеза, 2003. - С.168.

  • Радченко Л.О. Історія України /Л.О. Радченко, В.І. Семененко; під ред. М.І. Бондаренка. - К.: Радіоаматор, 2004. – 520 с.

  • Солдатенко В. Ф. Українська революція: Історичний нарис / В.Ф. Солдатенко - К.: Либідь, 1999. — 976 с.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка