За 9 місяців 2013 року, починаючи з квітня, коли на фб "Перспектива" були впроваджено операції репо з овдп, укладено 418 біржових договори репо на суму 21,37 млрд грн.



Дата конвертації11.06.2016
Розмір445 b.



За 9 місяців 2013 року, починаючи з квітня, коли на ФБ “Перспектива” були впроваджено операції РЕПО з ОВДП, укладено 418 біржових договори РЕПО на суму 21,37 млрд грн. (7,6% річного обсягу торгів ОВДП на Біржі). Протягом червня-вересня, коли було впроваджено неттингові розрахунки з використанням додаткового забезпечення в цінних паперах, за цією технологією укладено 3 843 договори на суму 12,71 млрд грн.

  • За 9 місяців 2013 року, починаючи з квітня, коли на ФБ “Перспектива” були впроваджено операції РЕПО з ОВДП, укладено 418 біржових договори РЕПО на суму 21,37 млрд грн. (7,6% річного обсягу торгів ОВДП на Біржі). Протягом червня-вересня, коли було впроваджено неттингові розрахунки з використанням додаткового забезпечення в цінних паперах, за цією технологією укладено 3 843 договори на суму 12,71 млрд грн.



З весни 2014 року частка операцій РЕПО в загальному обсязі торгів ОВДП на ФБ “Перспектива” значно зросла та у деякі місяці перевищувала 40%. Починаючи з 14.10.2013 розрахунки за ОВДП були стандартизовані та почали проводитися винятково через ПАТ «Розрахунковий центр». Втім, можливість використання брокерами додаткового забезпечення в цінних паперах наразі відсутня.

  • З весни 2014 року частка операцій РЕПО в загальному обсязі торгів ОВДП на ФБ “Перспектива” значно зросла та у деякі місяці перевищувала 40%. Починаючи з 14.10.2013 розрахунки за ОВДП були стандартизовані та почали проводитися винятково через ПАТ «Розрахунковий центр». Втім, можливість використання брокерами додаткового забезпечення в цінних паперах наразі відсутня.



Активність ринку РЕПО спостерігається і за даними НБУ щодо кількості виконаних договорів з ОВДП на вторинному ринку. При цьому більшість договорів РЕПО укладається саме на біржах.

  • Активність ринку РЕПО спостерігається і за даними НБУ щодо кількості виконаних договорів з ОВДП на вторинному ринку. При цьому більшість договорів РЕПО укладається саме на біржах.



До 2013 року операції РЕПО на біржовому ринку проводилися майже виключно щодо акцій та насамперед на ПАТ “Українська біржа” Втім, після суттєвого скорочення ліквідності цього сегменту біржових торгів, компенсувати спад обсягів торгів на біржовому ринку РЕПО вдалося лише завдяки впровадженню РЕПО щодо ОВДП на ПАТ “ФБ “Перспектива”. При загальному обсязі операцій РЕПО на біржовому ринку за 2013 рік у розмірі 24,9 млрд грн обсяг торгів на ринку РЕПО з ОВДП сягнув 21,2 млрд грн, тобто 85%.

  • До 2013 року операції РЕПО на біржовому ринку проводилися майже виключно щодо акцій та насамперед на ПАТ “Українська біржа” Втім, після суттєвого скорочення ліквідності цього сегменту біржових торгів, компенсувати спад обсягів торгів на біржовому ринку РЕПО вдалося лише завдяки впровадженню РЕПО щодо ОВДП на ПАТ “ФБ “Перспектива”. При загальному обсязі операцій РЕПО на біржовому ринку за 2013 рік у розмірі 24,9 млрд грн обсяг торгів на ринку РЕПО з ОВДП сягнув 21,2 млрд грн, тобто 85%.

  • У січні-серпні 2014 року обсяг операцій РЕПО з ОВДП вже сягнув 50 млрд грн.



Численні міжнародні рекомендації підкреслюють, що відповідна правова основа – найбільш важливий фактор привабливості будь-якого фінансового ринку та його інфраструктури.

  • Численні міжнародні рекомендації підкреслюють, що відповідна правова основа – найбільш важливий фактор привабливості будь-якого фінансового ринку та його інфраструктури.

  • Огляди та краща практика регулювання операцій РЕПО містяться у наступних міжнародних рекомендаціях:

  • Операції позичання цінних паперів: розвиток ринку та результати (Securities Lending Transactions: Market Development and Implications. CPSS-IOSCO, July 1999).

  • Підвищення стійкості механізмів клірингу і розрахунків за угодами РЕПО (Strenthening repo clearing and settlement arrangements. CPSS, September 2010).

  • Наслідки діяльності на ринках РЕПО для центральних банків (Implications of repo markets for central banks. BIS, March 1999).

  • Рекомендації для систем розрахунків за цінними паперами (Recommendations for securities settlements systems. CPSS-IOSCO, November 2001).

  • Трансграничні розрахунки за цінними паперами (Cross-Border Securities Settlements. BIS, March 1995).

  • Ключові принципи для системно значущих платіжних систем. (Core principles for systematically important payment systems. CPSS, January 2001).

  • Фактори торгових репозитаріїв для позабіржових деривативів (Considerations for traid repositories in OTC derivatives. CPSS-IOSCO, May 2010).



Принципи для інфраструктур фінансового ринка (Principles for financial market infrastructures. CPSS-IOSCO, April 2012).

  • Принципи для інфраструктур фінансового ринка (Principles for financial market infrastructures. CPSS-IOSCO, April 2012).

  • Принципи раціонального регулювання ризиків ліквідності та нагляду (Principles for Sound Liquidity Risk Management and Supervision. Basel Committee on Banking Supervision, Consultative Document, December 2008).

  • Підвищення стійкості банківського сектора. (Strengthening the resilience of the banking sector. Basel Committee on Banking Supervision, Consultative Document, December 2009).

  • Рекомендації по процедурі звірки операцій РЕПО в якості фактору зниження ризику. ERC recommendation on Repo matching as a driver for risk reduction. ISMA, July 2011.

  • Краща практика гарантування виконання зобов’язань за операціями РЕПО (Repo Margining Best Practices. ISMA July 2012) тощо.



За відсутності міжнародних конвенцій важливу роль у регулюванні договорів РЕПО відіграють спеціалізовані саморегулівні організації, а також інші неурядові організації, що розробляють типові договори РЕПО, посібники з їх застосування тощо. Зокрема, варто назвати:

  • За відсутності міжнародних конвенцій важливу роль у регулюванні договорів РЕПО відіграють спеціалізовані саморегулівні організації, а також інші неурядові організації, що розробляють типові договори РЕПО, посібники з їх застосування тощо. Зокрема, варто назвати:

  • Міжнародну організацію ринку цінних паперів (ISMA) і Асоціацію ринку облігацій (TBMA), спільним результатом діяльності яких стала поява Глобального рамкового договору РЕПО – Global master repurchase agreement (GMRA, версія 2000 р.) з Посібником з його застосування;

  • Асоціацію міжнародних ринків капіталу (ICMA) і Асоціацію індустрії цінних паперів і фінансових ринків (SIFMA), які в 2011 р. прийняли власний Глобальний рамковий договір РЕПО;

  • Міжнародна і Європейська рада РЕПО, що прийняли в 2003 р. Посібник із практики торгівлі РЕПО та й цілий ряд інших документів;

  • Асоціацію фінансових ринків, що прийняла в 2000 р. Міжнародний кодекс поведінки та практики на фінансових ринках;

  • Банк міжнародних розрахунків (БМР), що в 2010 р. видав публікацію, присвячену розрахункам і клірингу за договорами РЕПО (Strengthening repo clearing and settlement arrangements).

  • Перелічені документи мають не тільки загальні принципи, що становлять їхню основу, але також відрізняються високим ступенем однаковості. Тому, незважаючи на формальну відсутність міжнародних договорів (конвенцій), можна говорити про значний ступінь уніфікації договорів РЕПО на міжнародному рівні.



Широке узагальнення наведених документів дозволяє встановити вимоги до правочинів РЕПО, які повинні укладатися в якості окремого договору, який передбачає щонайменше:

  • Широке узагальнення наведених документів дозволяє встановити вимоги до правочинів РЕПО, які повинні укладатися в якості окремого договору, який передбачає щонайменше:

  • абсолютизація переходу права власності на цінні папери до покупця;

  • щоденну переоцінку вартості договору (предмету забезпечення);

  • маржу або можливість переоцінки цінних паперів;

  • події, що відносяться до дефолту (несплатоспроможності) контрагента, права та обов'язки сторін у таких випадках;

  • повний залік у випадку дефолту контрагента;

  • право сторін на заміну цінних паперів та поведінку відносно купонів і процентних платежів за цінними паперами: зокрема, продавець має право на всі процентні виплати за цінними паперами, так якби він не укладав договір РЕПО (але якщо емітент цінного папера не здійснив виплати за цінним папером, продавець не вправі вимагати платіж від покупця).

  • Слід зазначити, що в Україні наразі, незважаючи на намагання окремих об'єднань професійних учасників фондового ринку, немає звички до використання узагальнених рекомендацій, типових договорів або приєднання до генеральних угод, що регламентують особливості проведення операцій РЕПО. Найбільш поширеними варіантами є відповідність суттєвих умов договорів вимогам законодавства та нормативно-правових актів регуляторів фінансових ринків та, значною мірою, правилам фондових бірж, які зареєстровані НЦПФР в установленому порядку. Зокрема, міжнародні принципи були впроваджені в Правила ПАТ “Фондова біржа “Перспектива” (див. нижче).



В Україні до останнього часу нормативне регулювання ринку РЕПО залишається досить суперечливим (існують значні відмінності у врегулюванні здійснення, обліку та звітності за операціями РЕПО щодо державних та недержавних ЦП, для банків/не банків, за участі/без участі НБУ, на біржовому/позабіржовому ринках, а також бухгалтерського та податкового обліку таких операцій для різних категорій інвесторів).

  • В Україні до останнього часу нормативне регулювання ринку РЕПО залишається досить суперечливим (існують значні відмінності у врегулюванні здійснення, обліку та звітності за операціями РЕПО щодо державних та недержавних ЦП, для банків/не банків, за участі/без участі НБУ, на біржовому/позабіржовому ринках, а також бухгалтерського та податкового обліку таких операцій для різних категорій інвесторів).

  • 1. Тривалий час чи не єдиним прикладом легітимізації договорів РЕПО були операції між банками та НБУ, які регламентуються Положенням про регулювання НБУ ліквідності банків України (затверджене постановою Правління НБУ від 30.04.2003 № 259) та Технічним порядком проведення НБУ операцій з банками (затверджений постановою Правління НБУ від 30.04.2009 № 260).

  • 2. На початку 2013 року набрали чинності зміни до Положення про функціонування фондових бірж (внесені Рішенням НКЦПФР від 21.11.2012 № 1688). В розділі VII Положення регулятор навів принаймні основні умови проведення операцій РЕПО на біржовому ринку, зобов’язав висунути вимоги до цінних паперів, які можуть бути предметом операцій РЕПО, заходи щодо зниження ризиків тощо. Очікується і врегулювання позабіржових операцій РЕПО на рівні проекту Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами.



3. Восени 2012 року на фінансовому ринку активно обговорювалися Стандартизовані підходи щодо проведення банками операцій РЕПО з державними облігаціями, які планує впровадити НБУ.

  • 3. Восени 2012 року на фінансовому ринку активно обговорювалися Стандартизовані підходи щодо проведення банками операцій РЕПО з державними облігаціями, які планує впровадити НБУ.

  • 4. Певні зміни щодо обліку операцій РЕПО були внесені наприкінці 2012 року до Податкового кодексу України (плануються і додаткові зміни – див. нижче).

  • 5. У квітні 2013 року, відповідно до запиту ПАТ “Фондова біржа “Перспектива”, НКЦПФР листом від 02.04.2013 № 11/03/6122, роз'яснила, що договір РЕПО не визначається чинним законодавством як кредитний договір, тобто законодавство не містить заборони щодо здійснення інститутами спільного інвестування правочинів, що оформлені договором РЕПО. Це дозволяє компаніям з управління активами та торговцям цінними паперами, які обслуговують ІСІ, поширити спектр інвестиційних можливостей на фондовому ринку за рахунок проведення операцій РЕПО.

  • 6. Навесні 2012 року Асоціація “Фондове Партнерство” (об'єднання професійних учасників фондового ринку) схвалено примірний договір РЕПО (на позабіржовому ринку) в якості стандарту Асоціації, але поки що невідомо про випадки укладення договорів РЕПО відповідно до такого стандарту.

  • Таким чином, найближчим часом можна очікувати розширення кола учасників ринку РЕПО та більш зрозумілого регулювання операцій РЕПО (насамперед на рівні податкового стимулювання розвитку біржового сегменту фондового ринку).



Варто окремо зупинитися на Стандартизованих підходах щодо проведення банками операцій РЕПО з державними облігаціями НБУ. З огляду на останні інфраструктурні зміни та доцільність створення механізмів зниження ризиків невиконання РЕПО, необхідно враховувати наступне.

  • Варто окремо зупинитися на Стандартизованих підходах щодо проведення банками операцій РЕПО з державними облігаціями НБУ. З огляду на останні інфраструктурні зміни та доцільність створення механізмів зниження ризиків невиконання РЕПО, необхідно враховувати наступне.

  • Існуюче після 12.10.2013 року розуміння механізмів функціонування ринку ОВДП передбачає проведення розрахунків винятково через ПАТ “Розрахунковий центр” як для біржових, так і для позабіржових операцій РЕПО.

  • Доцільно передбачити не тільки підстави і порядок припинення зобов’язань за договором РЕПО з ОВДП, як це регулюється п. 15 Стандартизованих підходів, але й механізми, що забезпечують обов'язковість виконання зобов'язань за РЕПО за рахунок наявності забезпечення та/або можливості дострокового припинення РЕПО, в т.ч. примусового (заздалегідь обумовленої згоди на це сторін РЕПО) виконання зобов'язань за РЕПО на момент дострокового припинення РЕПО.

  • Досить логічні положення п. 11 Стандартизованих підходів, які дозволяють заміну сторонами цінних паперів, що є предметом операції РЕПО. Варто розглянути можливість, аби такий обмін був певною мірою стандартизований, зокрема шляхом визначення т.зв. «аналогічних» цінних паперів (за терміном погашення, ліквідністю, доходністю тощо), що значно спростить такий обмін для розширення можливостей врегулювання зобов'язань за договорами РЕПО.

  • Можливо, слід виключити положення, що регулюють операції РЕПО за участі НБУ, оскільки для цього існують окремі нормативно-правові акти НБУ.

  • При визначенні ставки РЕПО відповідно до п. 13 Стандартизованих підходів доцільно враховувати також курс гривні до валют для випадку, якщо ОВДП номіновані в іноземній валюті.

  • За умови різкого зниження ризиків невиконання РЕПО дає можливість участі в операціях РЕПО з ОВДП не тільки банків, як це передбачено п. 7 Стандартизованих підходів, але й інших учасників фондового ринку, що позитивно вплине на ліквідність ринку РЕПО та популярність ОВДП.



Податковий кодекс України (ПКУ) однозначно стимулює укладення договорів РЕПО саме на фондових біржах, оскільки не містить виключення щодо застосування особливого (акцизного) податку на відчуження цінних паперів за операціями РЕПО (виключенням є тільки ОВДП), а також, з тих самих причин, через необхідність розрахунку біржового курсу за предметом РЕПО.

  • Податковий кодекс України (ПКУ) однозначно стимулює укладення договорів РЕПО саме на фондових біржах, оскільки не містить виключення щодо застосування особливого (акцизного) податку на відчуження цінних паперів за операціями РЕПО (виключенням є тільки ОВДП), а також, з тих самих причин, через необхідність розрахунку біржового курсу за предметом РЕПО.

  • П. 14.1.167 ст. 14 ПКУ визначає операцію РЕПО як операцію купівлі (продажу) цінних паперів із зобов'язанням зворотного їх продажу (купівлі) через визначений строк за заздалегідь обумовленою ціною, що здійснюється на основі єдиного договору РЕПО. В цілях ПКУ строк між датами виконання першої та другої частин операції РЕПО (строк РЕПО) не може перевищувати одного року.

  • Відповідно до п. 153.9 ст 153 ПКУ, на операції РЕПО не поширюються норми п.153.8 ст. 153 ПКУ, що описує загальний порядок оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами. Фінансовий результат платника податку за операціями РЕПО визначається за правилами, визначеними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, та оподатковується в загальному порядку. Однак якщо платником податку не виконано зобов'язання щодо зворотного продажу (купівлі) цінних паперів у встановлений договором РЕПО строк, така операція оподатковується в порядку, встановленому пунктом 153.8 статті 153 цього Кодексу.

  • Норми ПКУ щодо звичайних цін не застосовуються при проведенні операцій РЕПО.



Очікуються також наступні зміни до ПКУ, що наразі активно обговорюються:

  • Очікуються також наступні зміни до ПКУ, що наразі активно обговорюються:

  • - більш чітке визначення податкових наслідків невиконання 2 частини договору РЕПО (для уникнення використання таких ситуацій для ухилення від сплати податків); зокрема, врегульовано випадок, коли договір РЕПО не передбачає перехід права власності на цінні папери;

  • - визначення, відповідно до міжнародної практики, бенефіціара доходів за борговими ЦП, що є предметом операції РЕПО, - продавця за операцією РЕПО.





Консолідоване побажання щодо підвищення надійності операцій РЕПО, тобто зняття ризику контрагента та унеможливлення невиконання (часткового виконання) операцій РЕПО. Це вимагає побудови комплексної системи забезпечення виконання зобов'язань за договорами РЕПО.

  • Консолідоване побажання щодо підвищення надійності операцій РЕПО, тобто зняття ризику контрагента та унеможливлення невиконання (часткового виконання) операцій РЕПО. Це вимагає побудови комплексної системи забезпечення виконання зобов'язань за договорами РЕПО.

  • Таким чином, вирішується завдання забезпечення безумовності виконання 2 частини РЕПО [в тому числі достроково], а сторони РЕПО за наслідком 2 частини повинні безумовно (в тому числі шляхом примусового виконання):

  • 2.1. Покупець РЕПО має отримати Cуму зобов'язань за РЕПО = Cума РЕПО та Дохід за РЕПО [щонайменше частина Доходу за РЕПО, розрахована за Ставкою РЕПО, при достроковому припиненні Договору РЕПО]

  • 2.2. Продавець РЕПО має отримати ЦП, що є предметом (Забезпечення) РЕПО [або аналогічні до них ЦП].

  • Готовність НБУ виступити на підтримку ліквідності операцій РЕПО.



Вбачається, що прийняття генеральних угод з метою регулювання та стандартизації відносин між сторонами операції РЕПО не відповідає українським реаліям.

  • Вбачається, що прийняття генеральних угод з метою регулювання та стандартизації відносин між сторонами операції РЕПО не відповідає українським реаліям.

  • Як наслідок, визначальним документом мають стати Стандартизовані підходи щодо проведення банками операцій РЕПО з державними облігаціями України – рекомендації НБУ для провідних та природно домінуючих операторів ринку РЕПО – банків.

  • Забезпечення відповідності цим Стандартизованим підходам Правил Біржі та Правил клірингу Розрахункового центру.

  • Зближення (уніфікація) з принципами, викладеними у Стандартизованих підходах, норм Положення про функціонування фондових бірж щодо умов проведення РЕПО на біржовому ринку, та на позабіржовому ринку (в тому числі в ECN-системах).

  • Проведення пілотного проекту після узгодження всіх параметрів впровадження біржового ринку РЕПО.



Останнім часом у зв'язку із розширенням лінійки інструментів державного боргу (насамперед, через появу валютних ОВДП) актуальним стає забезпечення виконання РЕПО для обох сторін РЕПО – як покупця РЕПО, так і продавця РЕПО.

  • Останнім часом у зв'язку із розширенням лінійки інструментів державного боргу (насамперед, через появу валютних ОВДП) актуальним стає забезпечення виконання РЕПО для обох сторін РЕПО – як покупця РЕПО, так і продавця РЕПО.

  • Внаслідок такого розподілу ризиків використання в якості засобу забезпечення виключно дисконту для цінних паперів, що є предметом РЕПО, аж ніяк не захищає від ризику невиконання 2 частини РЕПО продавця РЕПО.

  • РЕПО досить часто класифікується як один із специфічних форм деривативів (дійсно, 2 частина РЕПО являє собою пряму аналогію поставного форварду).

  • З огляду на зрозумілість таких аналогій, доречно використати для розвитку ринку РЕПО механізми забезпечення, притаманні для біржового строкового ринку (ринку деривативів).

  • Зокрема, важливо впровадити модель ринку РЕПО за участю Центрального контрагента (забезпечення виконання зобов'язань за 2 частиною РЕПО), з використанням забезпечення та Компенсаційних внесків (т.зв. 3-стороннє РЕПО).



Забезпечення виконання зобов'язань за 2 частиною РЕПО [в тому числі щодо внесення Компенсаційних внесків] має відбуватись шляхом блокування (в Розрахунковому центрі) достатньої (але не надвеликої кількості) Активів сторін РЕПО, т.зв. Початкового забезпечення РЕПО (аналог Початкової маржі на Строковому ринку) .

  • Забезпечення виконання зобов'язань за 2 частиною РЕПО [в тому числі щодо внесення Компенсаційних внесків] має відбуватись шляхом блокування (в Розрахунковому центрі) достатньої (але не надвеликої кількості) Активів сторін РЕПО, т.зв. Початкового забезпечення РЕПО (аналог Початкової маржі на Строковому ринку) .

  • Компенсаційні внески – частковий переказ ЦП або коштів на [часткове] виконання зобов'язань за Договором РЕПО з метою зниження (унеможливлення) ризиків невиконання 2 частини РЕПО шляхом зменшення розміру зобов'язань за РЕПО (суть аналогічна Варіаційній маржі на Строковому ринку). На відміну від варіаційної маржі, компенсаційні внески мають переказуватися не щоденно, а за умови, що сума зобов'язання на поточну дату перевищить суму початкового зобов'язання на суму, що перевищує 50% початкового забезпечення.

  • Розмір початкового забезпечення РЕПО = Кількість ЦП РЕПО * Розрахункова ціна ЦП РЕПО * %.

  • ДО ОБГОВОРЕННЯ: який розмір такого % (співвідношення початкового забезпечення до суми зобов'язань) має бути достатнім?

  • Надмірна ставка початкового забезпечення (наприклад, Сума РЕПО*20-25%) значно обмежить ліквідність цього ринку, оскільки (навіть за умови використання у якості забезпечення цінних паперів) блокування такого обсягу активів, призведе до незручності та обмеженого кола осіб, які погодяться так переплачувати за обов'язковість виконання зобов'язань за РЕПО.

  • Недостатня ставка (наприклад, Сума РЕПО* 3-5%), недостатньо знизить ризики та вимагатиме досить частого, чи не щоденного переказу компенсаційних внесків, що операційно незручно.

  • Тож варто обговорити критерії.

  • Розмір початкового забезпечення може змінюватися як за рахунок зміни розрахункової ціни ЦП РЕПО, так і шляхом збільшення/зменшення %.



Досить звичним є застосування до цінних паперів, що використовуються в якості предмету РЕПО, певного дисконту до їх ринкової вартості. Ціни 1 та 2 частини РЕПО і дисконт до ринкової ціни у випадку так званого вільного РЕПО зазвичай визначаються сторонами РЕПО. Втім, навряд чи це логічно це для випадку РЕПО з компенсаційними внесками.

  • Досить звичним є застосування до цінних паперів, що використовуються в якості предмету РЕПО, певного дисконту до їх ринкової вартості. Ціни 1 та 2 частини РЕПО і дисконт до ринкової ціни у випадку так званого вільного РЕПО зазвичай визначаються сторонами РЕПО. Втім, навряд чи це логічно це для випадку РЕПО з компенсаційними внесками.

  • Більш зручно, аби ціну 1 частини РЕПО визначала Біржа, не застосовуючи суттєвого дисконту та забезпечуючи обов'язковість виплати не основної суми РЕПО, а ризик зміни вартості ЦП РЕПО та частину доходу за період між датою 1 частини та поточною датою.

  • Аргументи:

  • 1) Дисконт (фактично одностороннє забезпечення виконання РЕПО) захищає інтереси винятково покупця РЕПО, але створює проблеми для продавця, оскільки покупець РЕПО практично одразу може вирішити не виконувати 2 частину РЕПО, отримавши за наслідками 1 частини РЕПО ЦП за вигідною ціною. Для унеможливлення такої ситуації необхідні досить значні розміри початкового забезпечення.

  • 2) Метою є стимулювання ліквідності та ринкове визначення ставок РЕПО. Тож значний дисконт і, відповідно, суттєве початкове забезпечення звузять ліквідність цього сегменту ринку.

  • 3) Ризики мінімізуються за рахунок надійного предмета РЕПО – винятково ОВДП.

  • 4) Розрахункова ціна ЦП РЕПО (застосовується спочатку як ціна 1 частини РЕПО, а потім як інструмент приведення до ринкової динаміки) повинна визначатися універсально та об’єктивно (за правилами та методикою, встановленими фондовою біржею), з врахуванням ринкових індикаторів – біржового курсу/ціни bid/ціни lost (і тільки за їх відсутності – як номінал + НКД, але в будь-якому випадку з врахуванням зміни курсу для валютних ОВДП та відсоткових ставок, якщо необхідно: bid*(Курс на поточну дату/Курс на дату 1 частини РЕПО)*(1-KievPrimeON/365).



1. Ризик збільшення/зменшення ринкової (розрахункової) ціни ЦП РЕПО – внаслідок зміни відсоткових ставок, банківської ліквідності, валютних курсів, політичної нестабільності або фінансової кризи тощо.

  • 1. Ризик збільшення/зменшення ринкової (розрахункової) ціни ЦП РЕПО – внаслідок зміни відсоткових ставок, банківської ліквідності, валютних курсів, політичної нестабільності або фінансової кризи тощо.

  • 2. Ризик зміни валютного курсу – найбільш суттєво впливає на РЕПО щодо валютних ОВДП.

  • 3. Ризик миттєвої ліквідності ЦП РЕПО – ризик того, що у стислі строки виникне необхідність придбати ОВДП по більш високій ціні або продати по більш низькій ціні (з дисконтом).

  • Вбачається, що на першому етапі (при недостатній ліквідності ринку, а, відповідно, за відсутності достатньої статистичної інформації щодо ринкових цін, а також через впровадження довгоочікуваних змін в політиці валютного курсоутворення) доречно обмежити ці ризики шляхом встановлення правилами фондової біржі особливих умов припинення (дострокового припинення) договорів РЕПО.



За 2013 рік щодо більш-менш ліквідних ОВДП, що мають обіг на ПАТ “ФБ “Перспектива” (за критерієм кількості укладених договорів) визначено, що середнє арифметичне денне коливання цінових індикаторів коливається в межах 1-2%, максимальне – сягає 10%. Приклади:

  • За 2013 рік щодо більш-менш ліквідних ОВДП, що мають обіг на ПАТ “ФБ “Перспектива” (за критерієм кількості укладених договорів) визначено, що середнє арифметичне денне коливання цінових індикаторів коливається в межах 1-2%, максимальне – сягає 10%. Приклади:



На початку 2014 року, через зростання волатильності валютного ринку, що спостерігалося до впровадження Постанови НБУ № 49, зросла і волатильність ринку ОВДП – насамперед, валютних. В окремі дні (17, 22, 28 січня, 3-5 та 11 лютого) денна зміна кращої ціни купівлі доларових ОВДП (наприклад, UA 4000142699) сягала 5,2-9,8%. Це значно більше, ніж денні коливання курсу UAH/USD на міжбанківському валютному ринку (не перевищували 2,9%), але все ж менше 10%.

  • На початку 2014 року, через зростання волатильності валютного ринку, що спостерігалося до впровадження Постанови НБУ № 49, зросла і волатильність ринку ОВДП – насамперед, валютних. В окремі дні (17, 22, 28 січня, 3-5 та 11 лютого) денна зміна кращої ціни купівлі доларових ОВДП (наприклад, UA 4000142699) сягала 5,2-9,8%. Це значно більше, ніж денні коливання курсу UAH/USD на міжбанківському валютному ринку (не перевищували 2,9%), але все ж менше 10%.



1. Винний – продавець за 1 частиною РЕПО, тобто не повертаються кошти за РЕПО.

  • 1. Винний – продавець за 1 частиною РЕПО, тобто не повертаються кошти за РЕПО.

  • Сума зобов'язань продавця = Сума РЕПО на поточну дату (з врахуванням ЦП, додатково внесених в якості компенсаційних внесків) – Компенсаційні внески в коштах + Доход РЕПО (за період між Датою 1 частини та поточною датою). Покупець РЕПО отримує: ЦП РЕПО; Компенсаційний внесок за рахунок Початкового забезпечення, виходячи з ризику миттєвої ліквідності ЦП РЕПО.

  • 2. Винний – покупець за 1 частиною РЕПО, тобто не повертаються ЦП РЕПО.

  • Сума зобов'язань покупця = Сума РЕПО на поточну дату (з врахуванням зменшення кількості ЦП за рахунок компенсаційних внесків) – Компенсаційні внески в коштах - Дохід РЕПО (за період між Датою 1 частини та поточною датою). Продавець РЕПО отримує: Кошти за РЕПО та можливість не сплачувати дохід за РЕПО; Компенсаційний внесок за рахунок Початкового забезпечення , виходячи з ризику миттєвої ліквідності ЦП РЕПО.

  • 3. Винні обидві сторони. Остаточне зобов’язання розраховується Біржею без додання суми, що дорівнює 50% Початкового забезпечення РЕПО.

  • Висновок: ризик невиконання РЕПО фактично відсутній, оскільки сторони РЕПО заздалегідь погоджуються на виконання (дострокове виконання) договору РЕПО на умовах, викладених в правилах фондової біржі. При цьому зазначені правила мають також передбачати можливість дострокового (примусового) виконання як окремих, так і всіх договорів РЕПО, укладеними щодо конкретних видів (серій) ОВДП (в першу чергу, валютних), за умови надмірної волатильності валютного або грошового ринків (за інцціативи фондової біржі або ПАТ “Розрахунковий центр”).









З метою збереження (підвищення) ліквідності Покупця РЕПО, безумовно, не варто обмежувати його у можливостях щодо продажу РЕПО. Для цього доцільно використовувати в якості предмета РЕПО ЦП, які мають певний free-float, або запровадити поняття “Аналогічних цінних паперів” - скажімо, номінованих у аналогічній валюті та з аналогічним строком погашення.

  • З метою збереження (підвищення) ліквідності Покупця РЕПО, безумовно, не варто обмежувати його у можливостях щодо продажу РЕПО. Для цього доцільно використовувати в якості предмета РЕПО ЦП, які мають певний free-float, або запровадити поняття “Аналогічних цінних паперів” - скажімо, номінованих у аналогічній валюті та з аналогічним строком погашення.

  • Активи, що складають Початкове забезпечення РЕПО – кошти та ЦП з високою ліквідністю. Наприклад, ОВДП з терміном погашення до 1 року.

  • [Безумовно використання в якості Початкового забезпечення саме ОВДП є запорукою впровадження цієї технології, бо якщо будуть використовуватись виключно кошти, то економічний зиск від таких операцій буде найнижчим. Втім, це питання варто розглядати окремо].

  • Дострокове виконання РЕПО відбувається за згодою сторін або примусово – у разі недостатності (наявності вимоги збільшення, але фактичного не збільшення та/або невиконання Маржинальної вимоги) Забезпечення або при різкій зміні ціни ЦП або вартості коштів та при несплаті Компенсаційних внесків.

  • При цьому Договір РЕПО у відповідності з Правилами Біржі припиняється та за розпорядженням Біржі та/або РЦ проводяться кінцеві розрахунки.



Традиційно на спотовому ринку з гарантованими розрахунками (ринку заявок) на умовах Т+0 станом на кінець торговельної сесії всі зобов'язання виконуються, тобто активи (ЦП та кошти) можуть автоматично або за побажання брокера повністю розблоковуватися. Таким чином, за наслідками торгів, клірингу та розрахунків на кінець дня може скластися ситуація, коли:

  • Традиційно на спотовому ринку з гарантованими розрахунками (ринку заявок) на умовах Т+0 станом на кінець торговельної сесії всі зобов'язання виконуються, тобто активи (ЦП та кошти) можуть автоматично або за побажання брокера повністю розблоковуватися. Таким чином, за наслідками торгів, клірингу та розрахунків на кінець дня може скластися ситуація, коли:

  • Ліміт в ЦП = 0,

  • Розрахунковий грошовий ліміт=0, грошовий ліміт = 0.

  • І це цілком доречно, особливо для випадку коштів, які можуть бути ще використані для інших цілей, ніж біржові торги.

  • Натомість на ринках з гарантованими розрахунками на умовах Т+n (наприклад, на ринку 3-стороннього РЕПО, строковому ринку, спотовому ринку з розрахунками Т+2, як в Росії та інших, ще більш зрілих ринках) певна частина забезпечення має бути заблокованою під існуючі зобов'язання, які залишаються діючими на кінець торговельного дня.

  • Як наслідок, мінімальний залишок активів, що не може бути розблокованим РЦ за наслідками торговельного дня, має покривати розмір початкового забезпечення за укладеними договорами РЕПО.

  • ДО ОБГОВОРЕННЯ. На першому етапі (в ході пілотного проекту), можливо, доцільним є використання винятково коштів для формування наявності початкового забезпечення.









Середня сума договору (станом на 2 квартал 2014 року) = 40 млн грн.

  • Середня сума договору (станом на 2 квартал 2014 року) = 40 млн грн.

  • Середньоденна кількість операцій РЕПО – 10 (для порівняння: у 4 кварталі 2013 року – 4. Прогноз зростання – принаймні до 15).

  • Денний обсяг ринку = 40*15=600 млн грн.

  • За ставки початкового забезпечення в 10% максимальна сума зобов'язань, які можуть бути невиконані, 600*10%=60 млн грн.

  • Вірогідність невчасного виконання зобов'язань = 50% (вкрай песимістична оцінка).

  • Обсяг заявок маркет-мейкерів для оперативного покриття зобов'язань (шляхом викупу ЦП в додатковому забезпеченні)=60*50%=30 млн грн.



Узгодити принципову модель РЕПО з операторами ринку.

  • Узгодити принципову модель РЕПО з операторами ринку.

  • Імплементувати відповідні положення до Стандартизованих підходів НБУ.

  • Забезпечити технологічні, методологічні та правові передумови для побудови ефективної системи управління ризиками в РЦ.

  • Розробити вимоги до учасників ринку РЕПО.

  • Розробити вимоги до цінних паперів, що можуть використовуватися в якості предмету РЕПО або забезпечення.

  • Створити систему індивідуального забезпечення - у вигляді початкового забезпечення в формі коштів або цінних паперів, вартість яких дисконтуватиметься РЦ.

  • Створити гарантійні фонди та систему колективного забезпечення.

  • Впровадити технологію переоцінки позицій сторони угоди РЕПО та забезпечення.

  • Стандартизувати оцінку об'єктивної ціни цінних паперів для переоцінки позицій сторони угоди РЕПО та забезпечення.

  • Погодити та зареєструвати Правила клірингу РЦ щодо РЕПО за участю РЦ, Правила клірингу РЦ щодо додаткового забезпечення в ЦП, інші внутрішні документи.

  • Погодити регламентні питання взаємодії між біржею та РЦ.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка