За цей час ілр зріс по країнах І групи на 0,092 по країнах ІІ групи на 0,142 по країнах єца на 0,087 по світу на 0,105



Дата конвертації16.06.2016
Розмір445 b.



За цей час ІЛР зріс

  • За цей час ІЛР зріс

  • по країнах І групи на 0,092

  • по країнах ІІ групи на 0,142

  • по країнах ЄЦА на 0,087

  • по світу на 0,105



має ІЛР=0,734 з яким посідає 83 місце в світі

  • має ІЛР=0,734 з яким посідає 83 місце в світі

  • відноситься до другої групи країн за ІЛР – групи з високим рівнем людського розвитку (перше місце в цій групі посідає Уругвай з ІЛР=0,790; останнє – Домініканська республіка з ІЛР=0,700; середній показник становить 0,735)

  • має 9 рейтинг серед колишніх республік СРСР після

    • Естонії з ІЛР=0,840 (33 рейтинг)
    • Литви з ІЛР=0,834 (35 рейтинг)
    • Латвії з ІЛР=0,810 (48 рейтинг)
    • Білорусі з ІЛР=0,786 (53 рейтинг)
    • Росії з ІЛР=0,778 (57 рейтинг)
    • Казахстану з ІЛР=0,757 (70 рейтинг)
    • Азербайджану з ІЛР=0,747 (76 рейтинг)
    • Грузії з ІЛР=0,744 (79 рейтинг)
  • має 18 рейтинг серед колишніх країн соціалістичного табору; крім перелічених випереджають

    • Словенія з ІЛР=0,874 (25 рейтинг)
    • Чехія з ІЛР=0,861 (28 рейтинг)
    • Польща з ІЛР=0,834 (35 рейтинг)
    • Словаччина з ІЛР=0,830 (37 рейтинг)
    • Угорщина з ІЛР=0,818 (43 рейтинг)
    • Хорватія з ІЛР=0,812 (47 рейтинг)
    • Чорногорія з ІЛР=0,789 (51 рейтинг)
    • Румунія з ІЛР=0,785 (54 рейтинг)
    • Сербія з ІЛР=0,745 (77 рейтинг)


За показником СТЖ (68,5 роки) Україна посідає 120 місце, поступаючись всім без винятку країнам І групи (з дуже високим рівнем ЛР), 51 з 53 країн ІІ групи (з високим рівнем ЛР) – виняток становлять РФ (68,0 року) і Казахстан (66,5 року), 19 з 42 країн ІІІ групи (із середнім рівнем ЛР), середньому показникові по Європі та Центральній Азії (71,3 року) і навіть середньому показникові світу (70,8 року)

  • За показником СТЖ (68,5 роки) Україна посідає 120 місце, поступаючись всім без винятку країнам І групи (з дуже високим рівнем ЛР), 51 з 53 країн ІІ групи (з високим рівнем ЛР) – виняток становлять РФ (68,0 року) і Казахстан (66,5 року), 19 з 42 країн ІІІ групи (із середнім рівнем ЛР), середньому показникові по Європі та Центральній Азії (71,3 року) і навіть середньому показникові світу (70,8 року)

  • За показником ФТН (11,3 року) Україна посідає 27 місце, поступаючись лише 23 з 49 країн І групи, лише 4 країнам ІІ групи та середньому показникові по країнах І групи (11,7 року), істотно випереджаючи середній рівень по країнах ІІ групи (8,1 року) і по країнах регіону ЄЦА (9,6 року)

  • За показником ОТН (15,1 року) Україна посідає 45 місце, поступаючись 36 країнам І групи і 8 країнам ІІ групи, істотно випереджаючи середній рівень по країнах ІІ групи (13,4 року) і по країнах ЄЦА (13,6 року)

  • За часткою населення із принаймні середньою освітою (93,5%) Україна посідає 21 місце, випереджаючи 31 країну з І групи, 51 країну з ІІ групи, і навіть середній показник по І групі ((86,9%)

  • За показником ВНП в розрахунку на одну особу (8 215 дол. США за ПКС 2011 року) Україна посідає 105 місце і поступається всім 49 країнам І групи, 47 країнам ІІ групи і навіть 8 країнам ІІІ групи, звісно, середньому показникові по країнах ІІ групи (13 231 дол.), по регіону ЄЦА (12 415 дол.) і середньому показникові по світу (13 723 дол.)

  • Всупереч очікуванням в Україні – не такий вже високий рівень молодіжного безробіття (17,3%, 47 місце); кращі результати спостерігаються в 19 країнах І групи, 12 країнах ІІ групи і 16 країнах ІІІ групи. Цей показник – кращий за середній по країнах І групи (18,3%), дещо гірший за показник ІІ групи (16,2%) і кращий за показник по регіону ЄЦА (19,2%)

  • Отже, єдиною – хоча і дуже вагомою перевагою України – є високий рівень освіти населення, хоча рівень задоволення населення її якістю (44%) Україна посідає 139 місце; попереду всі країни І групи, 51 з 53 країн ІІ групи і навіть 38 з 42 країн ІІІ групи.



Середні показники, що віддзеркалюють загальну траєкторію розвитку, не дають навіть приблизного уявлення про те, яким чином розподіляються досягнення цивілізації між окремими індивідами, громадами, регіонами

  • Середні показники, що віддзеркалюють загальну траєкторію розвитку, не дають навіть приблизного уявлення про те, яким чином розподіляються досягнення цивілізації між окремими індивідами, громадами, регіонами

  • Необхідна їх диференціація принаймні за

  • віком

  • статтю

  • місцем проживання

  • статусом на ринку праці

  • Необхідно визначити завдання державної політики щодо

  • зменшення нерівності і соціального відторгнення

  • інвестицій в освіту дітей 4-6 років

  • інституціонального спрощення переходу від навчання до роботи

  • поширення стандартів здорового способу життя, хоча б серед молоді

  • підвищення внутрішньої мобільності робочої сили



Підвищена смертність

  • Підвищена смертність

  • Бідність

  • Недоступність основних соціальних послуг

    • освіти
    • медичної допомоги
    • комфортних умов проживання
  • Відторгнення від

    • економічних ресурсів
    • участі в суспільному/політичному житті
    • можливостей культурного розвитку
    • зайнятості


Пов'язана із віком

  • Пов'язана із віком

    • Перший рік /перші п'ять років життя
    • Похилий вік (75 років і старше)
  • Гендерна

  • Пов'язана із сімейним статусом

    • Багатодітні родини
    • Родини з дітьми до 3-х років
    • Багатопоколінні родини
    • Родини пенсіонерів-одинаків
  • Обумовлена поганим станом здоров'я

  • Пов'язана із місцем проживання

    • Невеликі міста із монофункційною економікою
    • Сільські поселення
  • Пов'язана зі статусом на ринку праці

    • Пошук першого робочого місця
    • Безробіття
    • Паліативна зайнятість
    • Зайнятість в шкідливих та небезпечних умовах
    • Вихід на пенсію


Різниця

  • Різниця

  • 1991 рік

  • Чоловіки - 1,6 року

  • Жінки - 1,2 року

  • 2012 рік

  • Чоловіки - 6,6 року

  • Жінки - 5,0 року

  • З кожної 1000 40-річних чоловіків до 60 років не доживають

  • Україна – 241

  • Польща – 154

  • Швейцарія – 55



Проблема першого працевлаштування є надзвичайно гострою в усіх країнах

  • Проблема першого працевлаштування є надзвичайно гострою в усіх країнах

  • Причини

    • Неефективність системи профорієнтації
    • Низька адаптованість професійно-освітньої підготовки вимогам ринку праці
    • Відсутність у переважної частини молоді необхідного досвіду/стажування
    • Невідповідність наявних робочих місць очікуванням молоді
  • В Україні це ускладнюється шлюбом (для одружених імовірність швидкого працевлаштування є нижчою на 10%, а для розлучених – на 40% нижча, ніж для тих, хто ніколи не перебував у шлюбі)

  • Імовірність складного працевлаштування для молодих чоловіків юна 80% вища, ніж для жінок

  • Імовірність складного працевлаштування є найвищою у віці 25-29 років: 30,5% проти 15,1% у 20-24 роки і 6,9% у 15-19 років



Польща

  • Польща

  • 2005 рік – 45,3%

  • 2010 рік – 27,8%

  • Туреччина

  • 2006 рік – 72,4%

  • Швейцарія

  • 2010 рік – 17,2%



Що раніше здійснюються інвестиції (в освіту, фізичний та розумовий розвиток, культуру тощо), то вищим є потенціал розвитку і в майбутньому.

  • Що раніше здійснюються інвестиції (в освіту, фізичний та розумовий розвиток, культуру тощо), то вищим є потенціал розвитку і в майбутньому.

  • Відсутність/брак своєчасних і довготривалих інвестицій може істотно звузити межі реалізації можливостей розвитку

  • Подальші втручання можуть лише частково покращити ситуацію



2013 рік

  • 2013 рік

  • Польща

  • 20-24 роки – 26,3

  • 25-29 років – 13,6

  • 20-34 роки – 8,7

  • 35-39 років – 7,8

  • 40-44 роки – 7,9

  • 45-49 років – 7,8

  • Чехія

  • 20-24 роки – 16,8

  • 25-29 років – 8,1

  • 20-34 роки – 7,2

  • 35-39 років – 6,2

  • 40-44 роки – 5,2

  • 45-49 років – 5,2

  • Україна

  • 20-24 роки – 16,2

  • 25-29 років – 8,7

  • 20-34 роки – 6,6

  • 35-39 років – 6,1

  • 40-44 роки – 6,8

  • 45-49 років – 5,6





Причини вразливості українського населення:

  • Причини вразливості українського населення:

  • глибока соціальна та економічна нерівність, що межує з поляризацією суспільства

  • низька ефективність економіки, високий ступінь монополізації

  • відсутність розвиненої соціальної інфраструктури

  • недостатній розвиток громадянського суспільства

  • Головним запобіжником вразливості українського населення є наявність вищої освіти. Це виявляється:

  • в доходах

  • в зайнятості

  • в умовах праці

  • імовірно в тривалості життя



Кризи – економічні, політичні, воєнні, демографічні, екологічні – будуть завжди, за любої якості політики

  • Кризи – економічні, політичні, воєнні, демографічні, екологічні – будуть завжди, за любої якості політики

  • Запобігання вразливості – це підготовленість до них, вміння їх витримувати та готовність долати наслідки

  • Формування соціальної відповідальності (влади, бізнесу і населення), зокрема, готовності та бажання вибирати свій шлях і відповідати за цей вибір

  • Головні інструменти

    • Побудова довгострокових і середньострокових стратегій розвитку з урахуванням існуючих ризиків
    • Децентралізація влади і розбудова громадянського суспільства
    • Пріоритетні інвестиції в людський розвиток
      • Освіта
      • Наука
      • Культура
      • Медицина
      • Формування та поширення стандартів здорового способу життя
      • Сучасна інфраструктура
    • Використання синергетичного ефекту



База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка