Загальна характеристика непоіменованого договору



Дата конвертації24.12.2016
Розмір461 b.



Загальна характеристика непоіменованого договору

  • Загальна характеристика непоіменованого договору

  • Деякі приклади непоіменованих договорів

  • Питання застосовних норм і правил щодо непоіменованого договору

  • Судова практика щодо непоіменованих договорів

  • Висновки щодо перспектив розвитку інституту непоіменованого договору в Україні



Право на укладення непоіменованих договорів є основним елементом фундаментальних принципів договірного права: верховенства права і свободи договору1, застосовучи які сторони можуть здійснювати в межах диспозитивних норм цивільного законодавства саморегуляцію договірних відносин.

  • Право на укладення непоіменованих договорів є основним елементом фундаментальних принципів договірного права: верховенства права і свободи договору1, застосовучи які сторони можуть здійснювати в межах диспозитивних норм цивільного законодавства саморегуляцію договірних відносин.

  • 1 (Детальніше див. Сысуев С. Значение принципа свободы договора в правоприменительной деятельности/Юрист и Закон, №№18-19 (2010)



«Будь-який договір і будь-яке зобов’язання, правильно складене, покладає на осіб, що домовилися, обов’язок його виконати, іншими словами, має обов’язкову силу. У нас не існує замкненого кола договірних типів, і тому будь-яка домовленість, в основі якої лежить охоронюваний цивільним правом інтерес, за відсутності законних перепон породжує юридичне правовідношення»

  • «Будь-який договір і будь-яке зобов’язання, правильно складене, покладає на осіб, що домовилися, обов’язок його виконати, іншими словами, має обов’язкову силу. У нас не існує замкненого кола договірних типів, і тому будь-яка домовленість, в основі якої лежить охоронюваний цивільним правом інтерес, за відсутності законних перепон породжує юридичне правовідношення»

  • (Л.С.Таль)

  • «Необхідно надати громадянам право укладати договори незвичайного змісту»

  • (представники комісії з розробки проекту

  • Цивільного уложення Німеччини 1896 р.)



ч.1 ст.6 ЦК України:

  • ч.1 ст.6 ЦК України:

  • «Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства».



При укладенні непоіменованого договору, його сторони не мають права:

  • При укладенні непоіменованого договору, його сторони не мають права:

  • Відступати від імперативних норм чинного законодавства України (ч.3 ст. 6 ЦКУ);

  • Порушувати публічний порядок (ст. 228 ЦКУ + п.18 Постанови ВСУ від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»);

  • Обмежувати економічну конкуренцію та порушувати інші норми антимонопольного законодавства (законодавство про захист економічної конкуренції);

  • Обмежувати права споживачів, встановлювати несправедливі умови договору (ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів»);

  • Порушувати засади добросовісності, розумності та справедливості (п.6 ст.3 ЦКУ);

  • Порушувати інтереси держави і суспільства, його моральні засади (ч.1 ст.203 ЦКУ).



Акціонерний договір;

  • Акціонерний договір;

  • Договір про нерозголошення комерційної таємниці;

  • Ковенант;

  • Договір про сурогатне материнство;

  • Договір трансферу спортсмена;

  • Договір участі в дольовому будівництві нерухомості;

  • Договір РЕПО;

  • Рамковий договір;

  • Договір про надання фізичною особою згоди на використання її зображення;

  • Дистрибуторський договір.



Неоднозначність права на укладення непоіменованих договорів пов’язана з проблемою розмежування поіменованих і непоіменованих договорів, сутність якої полягає в розумінні слова-критерію «передбаченість» договору чинним законодавством. Інакше кажучи, яким повинен бути обсяг і зміст нормативного закріплення конкретного договірного виду щоб з упевненістю стверджувати про його поіменованість2?

  • Неоднозначність права на укладення непоіменованих договорів пов’язана з проблемою розмежування поіменованих і непоіменованих договорів, сутність якої полягає в розумінні слова-критерію «передбаченість» договору чинним законодавством. Інакше кажучи, яким повинен бути обсяг і зміст нормативного закріплення конкретного договірного виду щоб з упевненістю стверджувати про його поіменованість2?

  • 2Див.детальніше - Сисуєв С. Загальна характеристика непоіменованого договору в підприємницькому праві України // Юридична газета. – Київ, 2012. – 10 квітня (№ 15)



Ієрархія застосовних норм і правил щодо непоіменованих договорів:

  • Ієрархія застосовних норм і правил щодо непоіменованих договорів:

  • Загальні засади цивільного законодавства;

  • Загальні положення ЦК України про зобов’язання;

  • Умови самого непоіменованого договору.



КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД, ПОСТАНОВА від 25.06.2008 р. справа N 22-а-14688/08 (залишено без змін):

  • КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД, ПОСТАНОВА від 25.06.2008 р. справа N 22-а-14688/08 (залишено без змін):

  • Суд при вирішенні спору щодо договору про взаємне інвестування у групах для подальшого придбання об’єктів нерухомості, відніс його до непоіменованого, що за змістом повинен відповідати загальним засадам цивільного законодавства.



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ, РІШЕННЯ від 02.02.2010 р. по справі N 8/285 (11/112) (залишено без змін):

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ, РІШЕННЯ від 02.02.2010 р. по справі N 8/285 (11/112) (залишено без змін):

  • Суд фактично визнав Договір про тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу непоіменованим і при розгляді спору застосував загальні вимоги до договорів, що передбачені ЦК і ГК і умови самого договору.



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ, УХВАЛА

  • АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ, УХВАЛА

  • від 21.11.2013 р., Справа N 22-ц/793/2718/13

  • (залишено без змін):

  • Відшкодовано заявлені позивачем збитки, завдані

  • розголошенням відомостей, що складають комерційну

  • таємницю, при цьому суд посилався в тому числі і на

  • положення договору про нерозголошення комерційної

  • таємниці у якості непоіменованого договору на

  • підставі ст.6 і ст.627 ЦК України.



Постанова Вищого господарського суду України (далі - ВГСУ) по справі № 910/21647/13 від 28.07.2014 (залишено без змін);

  • Постанова Вищого господарського суду України (далі - ВГСУ) по справі № 910/21647/13 від 28.07.2014 (залишено без змін);

  • Постанова ВГСУ по справі № 910/20959/13 від 28.04.2014 (залишено без змін);

  • Постанова ВГСУ по справі № 910/12651/14 від 03.03.2015, (остаточне рішення винесено Господарським судом міста Києва 13.05.2015);

  • Постанова ВГСУ по справі № 910/9554/14 від 10.02.2015, (остаточне рішення винесено Господарським судом міста Києва 29.04.2015);

  • Постанова ВГСУ по справі № 910/12983/14 від 29.02.2015, (остаточне рішення винесено Господарським судом міста Києва 31.03.2015);

  • Постанова ВГСУ по справі № 910/21641/13 від 01.09.2014, (остаточне рішення винесено Господарським судом міста Києва 04.12.2014).



  • Постанова ВАСУ від 15.07.2015 р. по справі № K/800/62702/14:

  • Ані назва, ані зміст договору не виступають вирішальними факторами при правовій кваліфікації господарської операції. Останню необхідно перекваліфікувати виходячи з її фактичного економічного змісту, встановивши фактичну правову природу договору і відповідно визначити дійсний обсяг прав і обов’язків платників податків.



Висновки фіскальних органів про удаваність укладених договорів, в результаті чого було донараховано податки, виходячи з характеру договору, приписаного фіскальними органами:

  • Висновки фіскальних органів про удаваність укладених договорів, в результаті чого було донараховано податки, виходячи з характеру договору, приписаного фіскальними органами:

  • Ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 по справі №817/4200/13-а;

  • Ухвала ВАСУ від 26.12.2012 по справі № К/9991/43303/12;

  • Ухвала ВАСУ від 17.04.2013 по справі № K/800/13170/13;

  • Ухвала ВАСУ від 28.09.2011 по справі № K-24173/10-C;

  • Ухвала Одеського адміністративного апеляційного суду від 29.01.2015 по справі № 815/6190/14.



Наявність таких підходів призводить до того, що суб’єкти господарювання в ситуації, коли їх відносини об’єктивно неможливо врегулювати поіменованим або змішаним договором, оцінивши ризики в українській юрисдикції, укладають непоіменований договір із застосуванням матеріального права інших держав (Англії та Уельсу, Німеччини, Франції, Швейцарії, тощо) і намагаються провести договірні транзакції в закордонних юрисдикціях.

  • Наявність таких підходів призводить до того, що суб’єкти господарювання в ситуації, коли їх відносини об’єктивно неможливо врегулювати поіменованим або змішаним договором, оцінивши ризики в українській юрисдикції, укладають непоіменований договір із застосуванням матеріального права інших держав (Англії та Уельсу, Німеччини, Франції, Швейцарії, тощо) і намагаються провести договірні транзакції в закордонних юрисдикціях.



Правозастосовна практика має повернутися обличчям до непоіменованих договорів, не повинна виключати можливості обмеження свободи укладення непоіменованих договорів за наявності вагомих політико-правових причин. Є недопустимим перетворення боротьби з окремими зловживаннями в систематичне блокування формування непоіменованих договірних конструкцій.

  • Правозастосовна практика має повернутися обличчям до непоіменованих договорів, не повинна виключати можливості обмеження свободи укладення непоіменованих договорів за наявності вагомих політико-правових причин. Є недопустимим перетворення боротьби з окремими зловживаннями в систематичне блокування формування непоіменованих договірних конструкцій.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка