Загальна характеристика періоду Київської Русі. Вплив християнства на розвиток давньоруської культури



Дата конвертації28.05.2016
Розмір445 b.



Загальна характеристика періоду Київської Русі. Вплив християнства на розвиток давньоруської культури.

  • Загальна характеристика періоду Київської Русі. Вплив християнства на розвиток давньоруської культури.

  • Культура Київської Русі як синтез язичництва та візантійського впливу.

    • Мова, писемність, освіта, наукові знання та література.
    • Містобудування й архітектура.
    • Скульптура, живопис, декоративно-прикладне мистецтво.
    • Музичне мистецтво.
  • Соціокультурні процеси та мистецькі здобутки Галицько-Волинського князівства.



Теоцентризм, дружинна культура, протоукраїнська мова, старослов’янська мова, кирилиця, глаголиця, софійська абетка, школа книжного вчення, монастирська школа, школа грамоти, годувальництво, житія, патерики, апокрифи, Псалтир, літописи, билини, дитинець, окольний град, посад, культова архітектура, оборонна архітектура, мозаїки, фрески, рельєфи, гаптування, колти, чернь, скань, зернь, перегород часта емаль, скоморохи, деместики.

  • Теоцентризм, дружинна культура, протоукраїнська мова, старослов’янська мова, кирилиця, глаголиця, софійська абетка, школа книжного вчення, монастирська школа, школа грамоти, годувальництво, житія, патерики, апокрифи, Псалтир, літописи, билини, дитинець, окольний град, посад, культова архітектура, оборонна архітектура, мозаїки, фрески, рельєфи, гаптування, колти, чернь, скань, зернь, перегород часта емаль, скоморохи, деместики.



  • Історія української культури: Курс лекцій / Л. В. Анучина, О. В. Бурлака, О. А. Лисенко та ін. – Х.: Вид-во «ФІНН», 2010. – 408 с.

  • Історія української культури: Навч. посіб. / О. Ю. Павлова, Т. Ф. Мельничук, І. В. Грищенко; за ред. О. Ю. Павлової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 408 с.

  • Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Р. М. Вечірко та ін. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 69 – 127. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела : http://6201.org.ua/files/1/ukr_ta_zar_kulultura.zip



  • Висоцький О. Ю. Історія української культури: Навчальний посібник. — Дніпропетровськ : НМетАУ, 2009. – 130 c. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до джерела : http://www.nbuv.gov.ua/books/2009/09vojiuk.pdf

  • Історія української культури: Курс лекцій / О. В. Ліхолат, П. А. Дігтяр, С. Ю. Боєва; під аг. ред.. С. О. Костилєвої. – К.: НТУ «КПІ», 2010. – С. 28 – 56.





розвиток феодальних відносин,

  • розвиток феодальних відносин,

  • становлення державності,

  • відокремлення ремесла від сільського господарства,

  • виникнення міст,

  • пожвавлення торгівлі,

  • активізація та розширення міжнародних контактів,

  • запровадження християнства тощо.



По-перше, світоглядним фундаментом давньоруської культури стає християнство, з яким пов’язаний теоцентризм (Бог, Божественне начало стає найвищою духовною цінністю, основою світобачення).

  • По-перше, світоглядним фундаментом давньоруської культури стає християнство, з яким пов’язаний теоцентризм (Бог, Божественне начало стає найвищою духовною цінністю, основою світобачення).

  • По-друге, існування в культурі Київської Русі дохристиянського (язичницького) культурного середовища.



По-третє, запозичення та творче переосмислення візантійських традицій, знань та канонів.

  • По-третє, запозичення та творче переосмислення візантійських традицій, знань та канонів.

  • По-четверте, після прийняття християнства в Київській Русі з’являються нові культурні явища, субкультури, носії яких займають різне місце в суспільному організмі, мають різні можливості, зв’язки, потреби.



По-п’яте, культура Київської Русі переосмислює і творчо засвоює досягнення світової культури, що дало змогу розширити культурні горизонти, змістовно збагатитися, але зберегти власну самобутність.

  • По-п’яте, культура Київської Русі переосмислює і творчо засвоює досягнення світової культури, що дало змогу розширити культурні горизонти, змістовно збагатитися, але зберегти власну самобутність.



У повсякденному вжитку населення користувалося живою розмовною мовою, яка сформувалась у VІІ – ХІ ст. після розпаду праслов’янської мови на основі старокиївських (полянських) говірок. Цю мову одні вчені називають протоукраїнською, інші – давньоруською. Протоукраїнська (давньоруська) мова використовувалася не лише в побуті, а й в офіційно-діловій, політичній та культурно-освітній сфері: нею писалися різноманітні документи, грамоти, літописи, зокрема «Руська правда», «Повість минулих літ», «Слово о полку Ігоревім», «Повчання Володимира Мономаха».

  • У повсякденному вжитку населення користувалося живою розмовною мовою, яка сформувалась у VІІ – ХІ ст. після розпаду праслов’янської мови на основі старокиївських (полянських) говірок. Цю мову одні вчені називають протоукраїнською, інші – давньоруською. Протоукраїнська (давньоруська) мова використовувалася не лише в побуті, а й в офіційно-діловій, політичній та культурно-освітній сфері: нею писалися різноманітні документи, грамоти, літописи, зокрема «Руська правда», «Повість минулих літ», «Слово о полку Ігоревім», «Повчання Володимира Мономаха».

  • Другою, літературною (книжною) мовою Київської Русі стала старослов’янська (церковнослов’янська) мова, створена на основі староболгарської Кирилом і Мефодієм. Вона використовувалась в релігійній сфері – церковній службі, богослужбових книгах. Старослов’янська мова визнавалася поряд з грецькою та латинською як знаряддя духовної культури.



Писемність у дохристиянські часи була поширена у зовнішньо-політичній, економічній і торгівельній сферах. Найважливішим джерелом писемності язичницьких часів є договори Русі з греками 907, 911, 944, 970 рр.: Олега, Ігоря та Святослава, зміст яких зберігся в «Повісті минулих літ».

  • Писемність у дохристиянські часи була поширена у зовнішньо-політичній, економічній і торгівельній сферах. Найважливішим джерелом писемності язичницьких часів є договори Русі з греками 907, 911, 944, 970 рр.: Олега, Ігоря та Святослава, зміст яких зберігся в «Повісті минулих літ».



Наприклад, у Гніздовському кургані, розташованому неподалік від Смоленська, був знайдений керамічний посуд Х ст. з написом «Гороухща» або «Гороунша», тобто для зберігання гірчиці чи гірчичної олії.

  • Наприклад, у Гніздовському кургані, розташованому неподалік від Смоленська, був знайдений керамічний посуд Х ст. з написом «Гороухща» або «Гороунша», тобто для зберігання гірчиці чи гірчичної олії.





Отже, виникненню писемності у східних слов’ян сприяло два головних чинники: поява держави і проникнення на східноєвропейські території християнства.

  • Отже, виникненню писемності у східних слов’ян сприяло два головних чинники: поява держави і проникнення на східноєвропейські території християнства.



- школи «книжного вчення»

  • - школи «книжного вчення»

  • - монастирські школи

  • - школи грамоти

  • - жіночі школи

  • - годувальництво



Перша і найбільша була заснована в 1037 р. Ярославом Мудрим у Софії Київській. У бібліотеці зберігались богослужебні книги, а також література зі світової історії, географії, астрономії, філософські та юридичні трактати, державні документи.

  • Перша і найбільша була заснована в 1037 р. Ярославом Мудрим у Софії Київській. У бібліотеці зберігались богослужебні книги, а також література зі світової історії, географії, астрономії, філософські та юридичні трактати, державні документи.

  • Загалом у бібліотеці нараховувалося до 900 томів рукописних книг – грандіозна для середньовіччя кількість. А весь фонд Русі нараховував 130–140 тис. томів.



На рукописі (оправу пограбовано 1793 року) присягали при коронаціях французькі королі.

  • На рукописі (оправу пограбовано 1793 року) присягали при коронаціях французькі королі.



Оздоблення

  • Оздоблення



Оздоблення

  • Оздоблення





  • - біблійна література (похвальні пісні, гімни Богові, Богородиці, святим, зокрема канони, кόндаки, ікоси, акафісти; переклади Старого й Нового Заповітів, зокрема Псалтир, Четвероєвангеліє, Апостол; оспівування і возвеличення християнських святихжитія; збірки оповідань про подвиги пустельників, ченців патерики; неканонізовані перекази на біблійні теми, близькі до житійної літератури – апокрифи, наприклад, Ходіння Богородиці по мукам, Похвала пророку Іллі);

  • - природничо-наукова література (перекладні енциклопедичні книги, зокрема анонімний «Фізіолог», «Шестиднев» Іоанна Екзарха, «Християнська топографія» Козьми Індикоплова);

  • - історична література (переклади візантійських хронік Іоанна Малали, Георгія Амартола, у яких цікаві оповідання від часів створення світу і факти поєднуються з біблійними переказами);

  • - повісті (прозові оповіді, найпопулярніші серед яких «Александрія» про життя і подвиги Олександра Македонського).



Житія – «Житія Бориса і Гліба», «Житіє Антонія Печерського», «Житіє княгині Ольги» та ін.

  • Житія – «Житія Бориса і Гліба», «Житіє Антонія Печерського», «Житіє княгині Ольги» та ін.

  • Проповіді, зокрема «Слово про закон і благодать», виголошене приблизно 1050 р. в Софії митрополитом Іларіоном.

  • «Повчання Мономаха»

  • Героїчна поема «Слово о полку Ігоревім» (1185 – 1187)

  • Збірка оповідань про історію та ченців Києво-Печерського монастиря поч. ХІІІ ст. – «Києво-Печерський патерик».

  • Паломницька література. «Житіє і ходіння Данила, руської землі ігумена»

  • Історична література. Літописання – оригінальний вид літератури, якого не знала жодна країна Західної Європи. Літописи — це історичні твори, у яких розповідь велася за роками («літами») і які містили не тільки стислі записи, а й цілі новели, перекази та легенди про окремі історичні події.



Повість минулих літ : Літописні оповіді / Переказ В.С. Близнець, Худ. Г.В. Якутович. - 3-е вид. зі змінами. - К.: Веселка, 2002. - 227 с.: іл..

  • Повість минулих літ : Літописні оповіді / Переказ В.С. Близнець, Худ. Г.В. Якутович. - 3-е вид. зі змінами. - К.: Веселка, 2002. - 227 с.: іл..





Переклав і пояснив Теофіль КОСТРУБА. Львів 1936 р.

  • Переклав і пояснив Теофіль КОСТРУБА. Львів 1936 р.



дитинець та верхнє місто, де був князівський двір, житла дружинників і бояр, укріплена фортеця, церковне подвір’я.

  • дитинець та верхнє місто, де був князівський двір, житла дружинників і бояр, укріплена фортеця, церковне подвір’я.

  • окольний град, де жила переважна частина міського населення. Житло бідноти – однокамерні будинки площею до 20 м2, які зводились за допомогою каркасно-стовпової конструкції, що обмазувалась глиною і білилась подібно до української хати.

  • посад, околиця, заселена ремісниками й торговцями з рядами крамниць та майстерень



За призначенням архітектура поділялась на житлову, культову та оборонну.

  • За призначенням архітектура поділялась на житлову, культову та оборонну.





Макет собору за задумом Ярослава Мудрого

  • Макет собору за задумом Ярослава Мудрого



"Христос-Вседержитель" (Христос-Пантократор. Мозаїчне зображення). Головний купол.

  • "Христос-Вседержитель" (Христос-Пантократор. Мозаїчне зображення). Головний купол.





«Золоті́ воро́та» — головна брама стародавнього Києва.

  • «Золоті́ воро́та» — головна брама стародавнього Києва.

  • Перша згадка – 1037 р.













Народна

  • Народна

  • Професійна (інструментальна)

  • Церковна музика








База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка